Справа № 559/1830/24
Провадження № 2/752/5754/24
іменем України
14 жовтня 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Хоменко В.С.
при секретарі Павлюх П.В.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-
у травні 2024 року ТОВ «Коллект центр» звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просило стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за договором надання позики, в тому числі, й на умовах фінансового кредиту № 0675831530, в розмірі 48 319,00 грн, 3 028,000 грн сплаченого судового збору та 13 000,00 грн витрат на правову допомогу.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 14.12.2019 року між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір позики, в тому числі, й на умовах фінансового кредиту № 0675831530 та отримання кредиту згідно Заяви-анкети на умовах пропозиції (оферти) на укладення електронного Договору позики № 2628794975 від 23.12.2019 року, що акцептована відповідачем 23.12.2019 року, шляхом підписання електронним підписом відповідача.
Відповідно до умов даного договору відповідач отримала кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом 20 000,00 грн, в межах строку дії договору 36 календарних днів.
Пропозиція (оферта) на отримання 5 траншу згідно Заяви-анкети № 2628794975 від 23.12.2019 року в рамках договору про надання позики № 0675831530 від 14.12.2019 року підписана позичальником 23.12.2019 року, електронним цифровим підписом, який було надіслано за допомогою СМС-повідомлення на телефонний номер зазначений позичальником в особистому кабінеті на сайті кредитодавця.
Відповідач здійснила дії, спрямовані на укладення Договору позики шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, кредитодавець (ТОВ «Інфінанс») перераховано грошові кошти в розмірі 4 000,00 грн.
14.07.2021 року між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу №14-07/2021, відповідно до якого ТОВ «Інфінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за договорами позики, в тому числі, за договором позики № 0675831530 від 14.12.2019 року.
Надалі ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників ТОВ «Коллект Центр» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, в тому числі, за Договором позики № 0675831530 від 14.12.2019 року, що укладений між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 .
Таким чином, ТОВ «Коллект центр» отримало право грошової вимоги до відповідача.
Однак, відповідачсвої зобов'язання за кредитним договором не виконала, внаслідок чого заборгованість за кредитним договором станом на 10.05.2024 року становить 80 160,00 грн, з яких: 4 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 76 160,00 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, з яких, позивач, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності, просить стягнути 48 319,00 грн (4 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 44 319,00 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги).
Ухвалою судді від 25.06.2024 рокупісля передачі вказаної справи за підсудністю з Дубенського міськрайонного суду Рівненської області,відкрито провадження у справі з призначенням проведення розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с. 68).
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Відповідачем відзиву на позовну заяву не подано.
Статтею 13 ЦПК Українивизначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 264 ЦПК Українипід час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Отже, суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що згідно з Договором надання позики, в тому числі, й на умовах фінансового кредиту № 0675831530 від 14.12.2019 року відповідач отримала від ТОВ «Інфінанс» кредит у розмірі кредитної лінії 20 000,00 грн, зі сплатою 1,75% за один календарний день на суму фактичного залишку заборгованості, в межах строку дії договору - терміном 36 календарних місяців.
Згідно пропозиції надання 5 траншу кредиту згідно заявки-анкети № 0675831530 від 14.12.2019 року в рамках договору надання позики, в тому числі, й на умовах фінансового кредиту № 0675831530 від 14.12.2019 року та акцепту оферти від 23.12.2019 року на утримання 5 траншу кредиту згідно заявки-анкети № 0675831530 від 14.12.2019 року в рамках договору надання позики, в тому числі, й на умовах фінансового кредиту № 0675831530 від 14.12.2019 року, ОСОБА_1 отримала від ТОВ «Інфінанс» кредит у розмірі 4 000,00 грн, строком користування кредитом на 30 днів, зі сплатою 1,75% за один день користуваннякредитом, із строком дії Договору про надання позики 3 роки, що підтверджується квитанцією за сплату № 45247232 від 23.12.2019 року (зарахування на картку НОМЕР_1 ).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто (ст. ст. 525-527 ЦК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Статтею 610 ЦК Українивизначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання вказаного вище договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання)грошових коштів на сайті позикодавця з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, позикодавцем було перераховано грошові кошти.
Судом встановлено, що заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, в зв'язку з чим, у відповідача обліковується прострочена заборгованість.
Загальний розмір заборгованості відповідача по поверненню грошових коштів та сплаті процентів за користування кредитом становить 80 160,00 грн, з яких 4 000,00 грн заборгованість за кредитом (за тілом кредиту), 76 160,00 грн заборгованість за процентами на дату відступлення прав вимоги, з яких позивач просить стягнути 48 319,00 грн (4 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 44 319,00 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги).
З матеріалів справи вбачається, що 14.07.2021 року між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу № 14-07/2021, відповідно до якого ТОВ «Інфінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до боржників за договорами позики, в тому числі, за договором позики № 0675831530 від 14.12.2019 року.
Надалі ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників ТОВ «Коллект Центр» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, в тому числі, за Договором позики № 0675831530 від 14.12.2019 року, що укладений між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 .
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст. 610 ЦК України).
Згідно зіст. 509 ЦК Українизобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом .
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропоновувати свої умови договору.
Статтею 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно зі ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Як зазначено вище та підтверджується розрахунком заборгованості, відповідачу нарахована заборгованість в розмірі 80 160,00 грн, з яких 4 000,00 грн заборгованість за кредитом (за тілом кредиту), 76 160,00 грн заборгованість за процентами на дату відступлення прав вимоги, з яких позивач просить стягнути 48 319,00 грн (4 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 44 319,00 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги).
Таким чином, судом встановлено, що відповідач належним чином не виконала взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, а саме не здійснювала виплату належних до сплати сум кредиту та не сплачувала відсотки за користування кредитами, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачену суду судового зборув сумі 3 028, 00 грн.
Як вбачається зі змісту позову позивач також просить суд стягнути витрати на правничу допомогу.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Пунктами 1, 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» укладено договір № 02-01/2023 про надання правової допомоги від 02.01.2023 року.
Також стороною позивача надано заявку про надання юридичної допомоги № 367 від 26.04.2024 року, відповідно до якої між ТОВ «Коллект центр» та АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» погоджено надання наступних послуг АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» по супроводу примусового стягнення заборгованості із ОСОБА_1 , а саме: надання усної консультації з вивченням документів 2 години (2 000,00 грн за годину)-4 000,00 грн та складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 3 години (3 000,00 грн за годину) - 9 000,00 грн.Загальна сума вказана 13 000,00 грн.
Також суду надано Витяг з акта № 2 про надання юридичної правової допомоги від 03.04.2024 року на загальну суму 13 000,00 грн, і платіжну інструкцію № 0433390000 на загальну суму 65 000,00 грн.
За змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, судом має братися до уваги досвід адвоката у подібних справах, обсяг, якість та характер наданих послуг та чи відповідають вони ціні в розмірі 13 000,00 грн.
Разом із тим, на думку суду, розмір витрат на правничу допомогу, визначений представником позивача в розмірі є не співмірним із складністю справи, не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
Таким чином, враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з відповідача судові витрати на правову допомогу в розмірі 7 000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.12,19,76-81,82,89,141,258,259,263,264,265, 274-279,352,354 ЦПК України, суд, -
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики- задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» заборгованість за договором надання позики, в тому числі, й на умовах фінансового кредиту № 0675831530, в розмірі 48 319,00 грн (сорок вісім тисяч триста дев'ятнадцять гривень 00 копійок).
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) сплаченого судового збору та 7 000,00 грн (сім тисяч гривень 00 копійок) витрат на правову допомогу.
Відомості щодо учасників справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: вул. Мечникова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, 01133;
відповідач: ОСОБА_1 , НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.С. Хоменко