Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/3584/24
14 жовтня 2024 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Кондрацької Н.М.
при секретарі - Мелещенко О.В.,
відповідачки - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» звернулося до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом сформованим в системі «Електронний суд», в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором у сумі 34163,50 грн. та судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2147,20, грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ «Авентус Україна» є фінансовою установою, про що було отримано свідоцтво про реєстрацію фінансової установи НОМЕР_1 від 28.02.2017, видане Національним банком України, та має ліцензію на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, яка була видана розпорядженням Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 28.03.2017 № 756.
Між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 07.02.2022 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний Договір № 5502522 про надання споживчого кредиту відповідно до Правил надання коштів у позику, розміщених на сайті від 05.01.2022. Згідно умов Кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає 7000,00 грн. (п. 1.3. кредитного договору); строк кредиту 360 днів. Дата повернення кредиту (02.02.2023) вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору. (п. 1.4. Кредитного договору).
ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 7 000,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_2 . Договір було укладено відповідно до договору «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису відповідача одноразовим ідентифікатором А580907, після чого відповідач отримав кредит в сумі 7 000,00 грн. на свою платіжну карту № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою АТ «ПУМБ» про перерахування коштів.
Укладаючи кредитний договір, сторони, передбачили нарахування процентів на наступних умовах: згідно п. 1.5.1.стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.; п.1.5.2. знижена процентна ставка 0,796 % в день та застосовується відповідно до наступних умов.
Якщо споживач до 09.03.2022 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим договором. При цьому, споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для споживача, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки. Відповідач 09.03.2022 свої зобов'язання щодо сплати відсотків та тіла кредиту не виконав.
Крім того, у зв'язку з введенням воєнного стану та з метою врегулювання кредитних правовідносин з клієнтами, а також зменшення їх фінансового навантаження, ТОВ «Авентус Україна» було прийнято рішення про призупинення нарахування процентів та надання кредитних канікул за користування кредитними коштами в період з 25.02.2022 по 30.04.2022 за всіма кредитними договорами. У період з 01.05.2022 по 24.06.2022 було здійснено нарахування за стандартною процентною ставкою. Проте, 24.06.2022 за ініціативою ТОВ «Авентус Україна» в індивідуальному порядку було здійснено списання всіх нарахованих відсотків та надання можливості виконання боргових зобов'язань задля того, щоб споживач в такий складний час зміг вийти на звичний графік платежів за договором або виконати зобов'язання, сплативши тіло кредиту, про що було повідомлено в особистий кабінет споживача. Однак наданою можливістю споживач не скористався, а тому Первісним кредитором нараховано відсотки в межах строку дії договору за період з 25.06.2022 по 06.11.2022 за ставкою 1,99% (7 000,00 грн. х 1,99% х135 календарних днів = 18805,50 грн. Позивачем нараховано відсотки за 60 календарних днів (07.11.2022 - 06.01.2023) в межах строку договору (7 000,00 грн. х 1,99% х 60 календарних днів) = 8358 грн. Загалом відсотки складають: 18805,50 грн. + 8358 = 27163,5 грн.
Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов'язань, у подальшому, 19.06.2023 між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та позивачем, як фактором, було укладено Договір факторингу № 19.06/23-Ф, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором.
Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту, зазначену при укладенні Кредитного договору відповідного повідомлення.
Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 7000,00 грн. - тіло кредиту та 27163,5 грн. - нараховані проценти, всього - 34163,5 грн.
Відповідно до п. 1.1. Договору Факторингу За цим договором позивач (Фактор) зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Авентус Україна» (Клієнта) (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Згідно п. 1.2. Договору Факторингу перехід від Клієнта (ТОВ «Авентус Україна») до Фактора (позивача) вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку № 2, після чого Фактор (Позивач) стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права Вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора (Позивача) Права Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
Таким чином просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» суму заборгованості в розмірі 34163,5 грн., з яких сума кредиту 7 000,00 грн. 00 коп., сума процентів за користування кредитом - 27163,5 грн. А також стягнути сплачений судовий збір та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.07.2024 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Крім того, відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
У судове засідання представник позивача не з'явився, до початку до суду подано заяву про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять задовольнити.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги визнала частково, зазначила, що заборгованість виникла через тяжкий матеріальний стан. При цьому, вказала, що вважає нараховані відсотки завищеними та неправомірними, заперечувала щодо стягнення з неї витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 грн., вважаючи, що така сума є неспрівмірною із наданим обсягом правових послуг при розгляді цієї справи та просила зменшити розмір витрат на правову допомогу.
Враховуючи думку представника позивача, заслухавши думку відповідача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов до відповідних їм висновків.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ч. 1, 2 п. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, тощо. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Судом встановлено, що згідно договору № 5502522 від 07.02.2022, укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно - телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна», останній було перераховано кошти в сумі 7000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_2 .
Відповідно до п. 1.3. Кредитного договору сума кредиту складає 7 000 грн., строк кредиту 360 днів. Дата повернення кредиту (02.02.2023) вказується в Графіку платежів, що є Додатком № 1 до цього Договору. Договір діє до повного виконання клієнтом своїх зобов'язань за цим договором.
Відповідно до п. 1.5.1 Договору стандартна процента ставка становить 1,99 % від суми позики за кожний день користування позикою у межах строку надання позики, зазначеного в пункті 1.4 Договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки, та у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування позикою відповідно.
Відповідачем після отримання кредитних коштів, не було здійснено платежів на його погашення.
Крім того, встановлено, що з метою врегулювання кредитних правовідносин з клієнтами, а також зменшення їх фінансового навантаження, ТОВ «Авентус Україна» було прийнято рішення про призупинення нарахування процентів та надання кредитних канікул за користування кредитними коштами в період з 25.02.2022 по 30.04.2022 р. за всіма кредитними договорами. У період з 01.05.2022 по 24.06.2022 було здійснено нарахування за стандартною процентною ставкою. ТОВ «Авентус Україна» 24.06.2022 було здійснено списання всіх нарахованих відсотків та надання можливості виконання боргових зобов'язань задля того, щоб споживач зміг вийти на звичний графік платежів за договором або виконати зобов'язання, сплативши тіло кредиту, про що було повідомлено в особистий кабінет споживача. Однак наданою можливістю споживач не скористався, а тому первісним кредитором нараховано відсотки в межах строку дії договору за період з 25.06.2022 по 06.11.2022 року за ставкою 1,99% на суму кредиту 7 000,00 грн. що становить 18805,50 грн.
Таким чином, відповідачка ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість у загальному розмірі 25805,50 грн., яка складається з: 7000,00 грн. - тіло кредиту, 18805,50 грн. - відсотки за користування кредитом. Даний факт підтверджується Карткою обліку Договору (розрахунок заборгованості) № 5502522 від 07.02.2022.
Підпунктом 3 пункту 4.1. Договору № 5502522 про надання споживчого кредиту від 07.02.2022 передбачено, що ТОВ «Авентус Україна» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди відповідачки.
Так, 19.06.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінтраст Україна» було укладено Договір факторингу № 19.06/23-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за Кредитним договором, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ «Авентус Україна».
Згідно п. 1.2. Договору перехід від ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку № 2, після чого ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печаткою Акт прийому-передачі Реєстру боржників підтверджує факт переходу від ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 19.06/23-Ф від 19.06.2023 підписано і скріплено печатками ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» 19.06.2023.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 19.06/23-Ф від 19.06.2023 ТОВ «ФК» Фінтраст Україна» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 5502522 у загальному розмірі 25805,50 грн., з яких: 7 000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 18805,50 грн. - заборгованість за відсотками.
Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» повідомило відповідачку шляхом направлення відповідного повідомлення на електронну адресу, зазначену останньою при укладенні кредитного договору.
Частиною 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Положеннями статей 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
З аналізу позовних вимог ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та наданих письмових доказів судом встановлено, що між сторонами спору виникли правовідносини в сфері договірних зобов'язань, а саме з договору кредиту, відповідно їх правове регулювання відбувається нормами Глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» Цивільного кодексу України, а також Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно до ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Як визначено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Загальні положення про договір визначені розділом ІІ гл. 52 Цивільного Кодексу України. За приписами частини першої статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
До того ж, відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Враховуючи те, що відповідачка отримала кредитні кошти та користувався ними, однак у передбачений у договорі строк кредит не повернула, внаслідок чого у неї виникла заборгованість у загальному розмірі 25805,50 грн., з яких: 7 000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 18805,50 грн. - заборгованість за відсотками, суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог та стягнення вказаної суми заборгованості з відповідачки на користь позивача.
Що стосується вимог в частині стягнення нарахованих позивачем відсотків за 60 календарних днів (з 07.11.2022 по 06.01.2023) у розмірі 8358,00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Витягом з реєстру боржників до договору факторингу Договором факторингу № 19.06/23-Ф від 19.06.2023 підтверджується, що на момент переходу до позивача права вимоги до боржника ОСОБА_1 загальна сума заборгованості за кредитним договором № 5502522 становила 25805,50 грн., з яких: 7 000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 18805,50 грн. - заборгованість за відсотками.
Позивачем не наведено підстав для нарахування відсотків за 60 календарних днів у період з 07.11.2022 по 06.01.2023, тобто за період, що передував даті укладання договору факторингу, коли позивач ще не набув прав вимоги до відповідачки.
З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки нарахованих позивачем відсотків за 60 календарних днів у розмірі 8358,00 грн. не підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до частини 1, 3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на загальну суму 25805,50 грн., що складає 75,54% від загальної ціни позову (34163,50 грн.), то із відповідачки на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 1829,88 грн.
Щодо позовної вимоги про стягнення витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатом розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. (частина 4, 5 статті 137 ЦПК України).
Частиною 6 статті 137 ЦПК України визначено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витратна оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, обсягом та витраченим часом.
Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Як вбачається з матеріалів справи, 07.07.2022 між ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та адвокатом Крюковою М.В. було укладено договір про надання правової допомоги № 07/07-2022.
Відповідно до звіту про надання правової допомоги згідно договору № 07/07-2022 від 07.07.2022, складеного 19.04.2024 адвокат надав, а клієнт прийняв правову допомогу загальною вартістю 10000,00 грн., на надання якої витрачено 10 год часу. При цьому, зазначено, що сторони претензій за надану та отриману правову допомогу один до одного не мають.
Згідно рахунку на оплату по замовленню № 19/04 від 19.04.2024 визначено перелік робіт, послуг виконаних адвокатом із зазначенням їх вартості, зокрема: збір та аналіз доказів і документів для подання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором вартістю 3000 грн.; складення даної позовної заяви - 6000 грн.; подання до суду позовної заяви в інтересах клієнта - 1000 грн., що разом становить 10000,00 грн.
Крім того, платіжною інструкцією № 4284 від 19.04.2024 підтверджується перерахування ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» на рахунок адвоката Крюкової М.В. коштів у розмірі 10000,00 грн. за послуги з аналізу, складання та подання позовної заяви до ОСОБА_1 згідно р/ф № 19/04 від 19.04.2024.
Як зазначалося вище, обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 137 ЦПК України).
Отже, сторона відповідача скористалася своїм процесуальним правом на звернення до суду із запереченнями щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, які можуть бути стягнуті.
При визначенні розміру витрат на правову допомогу, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, суд враховує той факт, що справа розглядалася в порядку спрощеного провадження, як малозначна, з ціною позову у розмірі 34163,50 грн.; складність справи та відсутність детального (конкретизованого) аналізу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, суд вважає, що заявлена позивачем сума є необґрунтованою, не співмірною та не відповідає критеріям розумності та справедливості.
Оцінюючи в сукупності надані докази, а також беручи до уваги, що відповідачкою у судовому засіданні заявлено про зменшення розміру витрат на правову допомогу, суд приходить до висновку про необхідність стягнення із відповідачки на користь позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 207, 509, 512, 514, 526, 626, 628, 633, 634, 638, 1046, 1047, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 12, 76-89, 141, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» (ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження юридичної особи: вул. Загородня, буд. 15, оф. 118/2, м. Київ, 03150) заборгованість за договором надання споживчого кредиту № 5502522 від 07.02.2022 у розмірі 25805,50 грн., з яких: сума кредиту - 7 000,00 грн., сума відсотків за користування кредитом - 18805,50 грн., а також понесені витрати на правову допомогу у розмір 3000,00 грн. та судовий збір у розмірі 1829,88 грн., а всього 30635, 38 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 14.10.2024.
Головуючий: Н. М. Кондрацька