Справа № 367/9486/24
Провадження №2-н/367/1874/2024
Іменем України
09 жовтня 2024 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Шестопалова Я.В., розглянувши заяву Управління житлово-комунального господарства "Біличі" про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 ,-
Управління житлово-комунального господарства "Біличі"звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу, в якій просить стягнути з боржника ОСОБА_1 на користь заявника заборгованість за оплату послуг за постачання теплової енергії у розмірі 9755,53 грн., в тому числі 9215,10 грн. - сума основного боргу, 179,10 грн. - 3% річних, 361,33 грн. - сума інфляційних витрат; заборгованість за оплату послуг за постачання централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 8164,89 грн., в тому числі 7563,12 грн. - сума основного боргу, 175,89 грн. - 3% річних, 425,88 грн. - сума інфляційних витрат; а також судовий збір в розмірі 302,80 гривень.
Вивчивши заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, приходжу до наступних висновків.
Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір (ч. 2 ст. 161 ЦПК України).
Крім того, наказне провадження - один із видів проваджень цивільного судочинства, у якому без розгляду справи по суті на підставі безспірних вимог та доказів, поданих заявником, видається судовий наказ, згідно з яким з боржника стягуються грошові кошти.
Одними з характерних ознак наказного провадження є: спрощена, оскільки має місце «урізана» цивільна процесуальна форма: на нього не поширюються принципи гласності, усності, безпосередності, змагальності; не може бути пред'явлено зустрічний позов; урізана модель стадійності цивільного процесу: немає попереднього судового засідання, судового розгляду справи по суті; сторони не повідомляються про видачу судового наказу; судовий наказ видається за відсутності сторін та видача судового наказу здійснюється лише на підставі безспірних письмових доказів, поданих заявником.
Як вбачається з копії свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 28.11.1997 року, яке додано до заяви, власниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 , є: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
За таких обставин, ОСОБА_1 є власником лише 1/4 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , тоді як заявником заявлені вимоги про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з розрахунку на загальну площу квартири в цілому.
Таким чином, до заяви не додані докази, які б свідчили про безспірність вимог заявника.
Як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суд відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Враховуючи, що заява про видачу судового наказу подана з порушенням вимог ст. 163 ЦПК України, на підставі п. 1 ч. 1 ст.165ЦПК України у видачі судового наказу необхідно відмовити.
Вказані висновки в повній мірі узгоджуються з пунктом 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», яким роз'яснено, що якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги. У цьому випадку може бути видано судовий наказ про стягнення не лише суми заборгованості, але й про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості. Для їх стягнення суду має бути додано документи, що чітко підтверджують їх розрахунок (у тому числі й розрахунок щомісячних нарахувань), при цьому визначений розмір не потребує додаткової оцінки та дослідження у сукупності з іншими доказами.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що заявником не доведено безспірність вимог та виникнення в останнього права вимоги до боржника, що є підставою для відмови у видачі судового наказу.
Згідно ч. 2 ст. 167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
За таких обставин, суддя дійшов висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу за даною заявою.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160-167, 259-261, 353 ЦПК України, суддя,
У видачі судового наказу за вимогою Управління житлово-комунального господарства "Біличі" про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 - відмовити.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: Я.В. Шестопалова