Справа № 127/27862/13-к
Провадження № 1/127/25/17
"07" жовтня 2024 р.м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
при розгляді у відкритому судовому засіданні кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
підсудного ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
підсудного ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
захисника підсудного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_9 ,
В провадженні суду знаходиться кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 заявила клопотання про зупинення провадження у справі мотивуючи його тим, що відповідно до інформації наданої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призваний 04.03.2022 на військову службу за мобілізацією та направлений до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ). Прокурором вказана інформація надану суду для долучення до матеріалів кримінальної справи. Прокурором в судовому засіданні 31.01.2023 заявлено клопотання щодо виділення матеріалів кримінальної справи відносно ОСОБА_4 в окреме провадження та його зупинення, у зв'язку з проходженням обвинуваченим військової служби. Судом вказане клопотання прокурора залишено без задоволення, з підстав відсутності в судовому засіданні усіх учасників судового процесу. В подальшому, в судовому засіданні 12.07.2023 прокурором повторно заявлено аналогічне клопотання з посиланням на норми ст. 58 Конституції України, ст. 3 КПК України в редакції 1960 року, ст. ст. 5, 335 КПК України. За результатами розгляду судом, повторно залишено клопотання прокурора без задоволення, оскільки зупинення кримінальної справи у зв'язку з проходженням обвинуваченим військової служби не передбачено положеннями КПК в редакції 1960 року. Крім того, сторона захисту заперечувала проти виділення матеріалів кримінальної справи відносно ОСОБА_4 в окреме провадження та його зупинення, оскільки це може негативно вплинути на повноту судового розгляду. За таких обставин, оскільки участь обвинуваченого ОСОБА_4 є обов'язковою, розгляд справи в подальшому унеможливлено без участі обвинуваченого ОСОБА_4 та судовий розгляд справи відкладається у зв'язку з неявкою підсудного. Разом з тим, строки притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 за вчинення особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, спливають та в подальшому підсудні за таких обставин можуть уникнути кримінальної відповідальності. Конституція України встановлює норму (ч. 3 ст. 22), згідно з якою при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. У випадку ж, коли новим КПК права і свободи учасників кримінального провадження у порівнянні з раніше чинним кодексом розширені, вони забезпечуються і при вчиненні процесуальних дій на підставі раніше чинного кодексу, тобто мають зворотну силу. В силу вимог ч. 2 ст. 280 КПК України, в редакції 1960 року, коли підсудний ухилився від суду або коли він захворів на психічну або іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає розгляд справи, суд зупиняє провадження в справі щодо цього підсудного до його розшуку або видужання і продовжує розгляд справи щодо інших підсудних, якщо в справі притягнуто до відповідальності декількох осіб. Розшук підсудного, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду чи постановою судді. Відповідно до п. 11 Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України (в редакції 2012 року) кримінальні справи, які до дня набрання чинності цим Кодексом надійшли до суду від прокурорів з обвинувальним висновком, постановою про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, постановою про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, розглядаються судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, з урахуванням положень, передбачених § 3 розділу 4 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів". В силу вимог ч. 2 ст. 3 КПК України в редакції 1960 року при провадженні в кримінальній справі застосовується кримінально-процесуальний закон, який діє відповідно під час дізнання, досудового слідства або судового розгляду. Відповідно до статті 5 Кримінального процесуального кодексу України в редакції 2012 року процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення Допустимість доказів визначається положеннями цього Кодексу, які були чинними на момент їх отримання. Аналіз норм діючого законодавства свідчить про те, що чинність кримінально-процесуального закону в часі полягає в тому, що слідчі органи, прокурор та суд застосовують процесуальні норми, що діють в момент провадження у справі. В силу вимог статті 58 Конституції України закони та інші нормативноправові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Відповідно до ч. 2 ст. 25 КПК України (в редакції 1960 року) прокурор зобов'язаний в усіх стадіях кримінального судочинства своєчасно вживати передбачених законом заходів до усунення всяких порушень закону, від кого б ці порушення не виходили. В силу вимог ч. 2 ст. 264 КПК України (в редакції 1960 року) прокурор, керуючись вимогами закону і своїм внутрішнім переконанням, підтримує перед судом державне обвинувачення, подає докази, бере участь у дослідженні доказів, заявляє клопотання і висловлює свою думку щодо клопотань інших учасників судового розгляду, викладає свої міркування з приводу застосування кримінального закону і міри покарання щодо підсудного. Згідно ст. 335 КПК України, у разі якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору. Указом Президента України №64/2022 року від 24.02.2022 року на території України запроваджено воєнний стан, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України. На даний час обвинувачений ОСОБА_4 проходить службу в лавах ЗСУ, що унеможливлює розгляд справи і щодо інших осіб та є підставою для зупинення кримінального провадження. Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 217 КПК України, матеріали не можуть бути виділені в окреме провадження, якщо це може негативно вплинути на повноту судового розгляду. В даному кримінальному провадженні приймає участь троє обвинувачених, у кожного з яких є свій захисник, злочин вчинено за попередньою змовою групою осіб, кожен з учасників виконував певні злочинні дії для завершення злочину до кінця. Отже, виділення матеріалів кримінального провадження в даному випадку є недоцільним та може негативно вплинути на повноту судового розгляду, оскільки зумовить необхідність проведення процесуальних дій повторно, і взагалі продовження розгляду щодо інших осіб буде як порушенням права на захист, так і порушенням прав потерпілого, що є підставою зупинення всього провадження. Враховуючи викладене, просить суд зупинити судове провадження, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, без виділення матеріалів кримінального провадження.
Підсудний ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_8 заперечили проти задоволення клопотання прокурора посилаючись на те, що оскільки кримінальна справа розглядається за процесуальним кодексом 1960 року, позиція прокурора відносно того, що суд має застосовувати процесуальні норми, які діють в момент провадження у справі є хибною, так як сам Кримінальний процесуальний кодекс 2012 року так і будь-які поточні зміни, які в нього внесені, не можуть розповсюджувати дію на кримінальну справу, що перебуває на судовому розгляді. З огляду на що, неможливо застосувати положення ст. 335 КПК України 2012 року, вважає, що клопотання прокурора задоволенню не підлягає.
Підсудний ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 заперечили проти задоволення клопотання прокурора, підтримуючи позицію адвоката ОСОБА_8 .
Захисник підсудного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_9 заперечив проти задоволення клопотання прокурора зазначивши, що оскільки справа розглядається за процесуальним кодексом 1960 року положення КПК України 2012 року в даному випадку застосуванню не підлягають.
Вислухавши заявлене клопотання, врахувавши думки підсудних та захисників, дослідивши матеріали справи суд дійшов таких висновків.
Відповідно до п. 11 Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України, Кримінальні справи, які до дня набрання чинності цим Кодексом надійшли до суду від прокурорів з обвинувальним висновком, постановою про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, постановою про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, розглядаються судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, з урахуванням положень, передбачених § 3 розділу 4 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".
Таким чином, законодавець імперативно вирішив, що кримінальні справи, що надійшли з обвинувальним висновком, судами усіх інстанцій розглядаються виключно відповідно до кримінально-процесуального кодексу 1960 року.
Відтак суд при розгляді даної кримінальної справи керується положеннями КПК України 1960 року.
Згідно ст. 280 КПК України (в ред. 1960 року), коли справа не може бути розглянута в даному судовому засіданні в зв'язку з неявкою кого-небудь з викликаних осіб або в зв'язку з необхідністю витребувати нові докази, суд відкладає розгляд справи і вживає необхідних заходів для виклику осіб, що не з'явилися в судове засідання, або для витребування нових доказів. Коли підсудний ухилився від суду або коли він захворів на психічну або іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає розгляд справи, суд зупиняє провадження в справі щодо цього підсудного до його розшуку або видужання і продовжує розгляд справи щодо інших підсудних, якщо в справі притягнуто до відповідальності декількох осіб. Розшук підсудного, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду чи постановою судді. Коли необхідно відкласти розгляд справи, суд зобов'язаний до закриття судового засідання вислухати всі клопотання учасників судового розгляду і розв'язати їх.
Тобто КПК України в редакції 1960 року чітко визначено перелік обставин, які є підставою для зупинення судового розгляду.
Зазначена в клопотанні прокурора обставина, а саме мобілізація підсудного ОСОБА_4 для проходження військової служби, не передбачена кримінальним процесуальним законом 1960 року як підстава для зупинення провадження у кримінальній справі.
В зв'язку із зазначеним клопотання прокурора про зупинення провадження у кримінальній справі задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 280 КПК України (в ред. 1960 року), суд
В задоволенні клопотання прокурора про зупинення провадження у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, - відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя