Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 480/179/16
11 жовтня 2024 року Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді - Войнарівського М.М., за участю секретаря судового засідання Кінек Г.О., розглянувши в місті Миколаєві у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 18.03.2016року у цивільній справі № 480/179/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
встановив:
До Миколаївського районного суду Миколаївської області надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 18.03.2016року у цивільній справі № 480/179/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Заява обгрунтована тим, що Миколаївським районним судом Миколаївської області (головуюча - суддя Карікова Л.В.) було винесено заочне рішення по цивільній справі №480/179/16-ц за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному договору №500914556 від 12.09.2013 року на загальну суму 32397,80грн. В подальшому право вимоги за вказаним кредитним договором неодноразово передавалося різним юридичним особам. На теперішній час в Миколаївському районному суді розглядається заява ТОВ «Вердикт Капітал» про заміну сторони у справі. Але ще в вересні 2020 року - тобто до заміни сторони у справі - ТОВ «Вердикт Капітал» звернулося до приватного нотаріуса щодо вчинення нотаріального напису про стягнення на їх користь заборгованості за цим же кредитним договором. Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду від 01.06.2021 року по справі №946/7336/20 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Вердикт Капітал» про визнання виконавчою напису таким що не підлягає виконанню позов був задоволений, виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором №500914556 від 12.09.2013 року на суму 75 892,08 грн. був визнаний не підлягаючим виконанню. Вважає, що зазначене заочне рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області було прийнято за відсутності необхідних для цього умов, виходячи з наступного. Заявник не була сповіщена належним чином про судові засідання по справі та не отримувала в передбаченому порядку копію заочного рішення від 18.03.2016 року, також заявник (відповідач по вищевказаній справі) не отримувала повісток до суду, відповідно, ніде не розписувалася за їх отримання, взагалі не знала про те, що на розгляді в суді знаходиться справа, по якій вона є відповідачем. В матеріалах справи не містяться поштові листи та поштові повідомлень з відміткою про їх отримання відповідачем. Неналежне повідомлення ОСОБА_2 як відповідача по справі - про дату, час та місце розгляду справи судом - позбавило її можливості надати пояснення по суті позовних вимог та довести перед судом переконливість своїх доводів та відповідних заперечень. Під час прийняття даного заочного рішення відповідач був позбавлений можливості таких процесуальних дій, які вона мала на меті зробити, якби вона була б присутня на судовому засіданні, а саме: подання відзиву на позов, пояснень, щодо обставин з якими відповідач не погоджується, надавати правову оцінку доказам та обставинам справи, давати заперечення, щодо вимог позивача, тощо, що могло б істотно вплинули на розгляд справи по суті. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач узяв на себе зобов'язання повернути суму кредиту, з відповідними процентами до 13.09.2017 року, сплачуючи її частинами, щомісячними платежами. З викладеного вбачається, що вимоги позивача про стягнення сум заборгованості значно перебільшені та є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи. Таким чином, вважає,що заочне рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області у цивільній справі має бути переглянуто і внаслідок цього перегляду підлягає скасуванню також просив поновити строк для подання заяви про перегляд заочного рішення посилаючись на те, що судову кореспонденцію та рішення суду не отримував.
13.06.2023року ухвалою судді прийнято заяву про перегляд заочного рішення, призначено судове засідання.
Відповідач та її представник в судове засідання не з'явилися,при цьому представником подано заяву про розгляд без участі.
У відповідності до вимог ч. 1ст. 287 ЦПК України , заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
У зв'язку з викладеним вище відсутні підстави для чергового відкладення розгляду заяви про перегляд заочного рішення.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до ч. 3 ст. 284 ЦПК України учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Отже, законодавець встановив темпоральні обмеження для реалізації відповідачем права на перегляд заочного рішення.
В силу приписів статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Разом з цим, ч. 1 ст. 127 ЦПК України передбачає, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Як на тому наголошено у п.п. 61, 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 756/11081/20, частину другу статті 126 ЦПК України треба розглядати у сукупності з нормами статті 127 цього Кодексу, якою встановлено процедуру поновлення пропущеного строку. Тобто законодавець у частині другій статті 126 ЦПК України під формулою «крім випадків, передбачених цим Кодексом» насамперед мав на увазі застосування норм статті 127 ЦПК України щодо поновлення строку за наявності поважних причин. Крім того, формулу «крім випадків, передбачених цим Кодексом» потрібно розуміти так, що процесуальний закон може передбачати випадки, коли законодавець у певній нормі надав імперативну вказівку про те, що суд не має права залишати без розгляду заяву, подану з пропуском строку на її подачу. За загальним правилом пропуск процесуальних строків має наслідком втрату права на вчинення процесуальної дії, а для суду настає обов'язок застосувати передбачені ЦПК України наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Під залишенням документів без розгляду треба розуміти відмову суду давати правову оцінку поданому з пропуском строку документу.
В силу приписів ч. 5 ст. 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Разом з цим, матеріали справи місять докази відправлення але не містять доказів на підтвердження отримання відповідачем копії заочного рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області.
За таких обставин, суд вважає за необхідне поновити відповідачу пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Заочним розглядом справи є специфічна процедура розгляду цивільної справи та її вирішення за відсутності відповідача.
Умовами проведення заочного розгляду справи є: 1) належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання; 2) нез'явлення відповідача у судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та 4) відсутність заперечень позивача проти такого вирішення справи. Лише в разі одночасного існування всіх перелічених умов суд може ухвалити заочне рішення в справі (частина перша статті 280 ЦПК України).
Водночас суть та мета заочного розгляду справи, які полягають у своєчасному та ефективному вирішенні спору, не відрізняються від тих же складових загального позовного провадження. Наведене пояснюється тим, що питання проведення заочного розгляду справи виникає вже на стадії судового розгляду під час судового засідання у справах позовного провадження. Тобто за наявності передбачених законом умов фактично відбувається перехід із загального позовного провадження до заочного розгляду справи.
У доктрині цивільного процесуального права вважається, що, з одного боку, заочне провадження є додатковою гарантією для позивача від зловживання відповідачем процесуальними правами, усунення причин затягування процесу та дотримання судами строків розгляду справи.
З іншого боку, відповідачу частиною першою статті 284 ЦПК України гарантується право на перегляд заочного рішення за його письмовою заявою за «спрощеною процедурою», тобто тим самим судом.
Законодавець передбачив, що заочне рішення підлягає скасуванню судом першої інстанції, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи (частина перша статті 288 ЦПК України).
Використання законодавцем в конструкції ст. 288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду.
У даній справі ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 04.02.2016року відкрито провадження та призначено до попереднього судового засідання.
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 11.02.2016 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до відповіді ВАДР УМВС України в Миколаївській області,яка мається в матеріалах справи, ОСОБА_2 зареєстрована: АДРЕСА_1 .
В матеріалах справи наявні докази відправлення повісток рекомендованими листами на зареєстровану адресу відповідача, які повернуто до суду з довідкою поштового відділення про відсутність адресата за вказаною адресою.
Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки. (Постанова КЦС ВС від 10.05.2023 №755/17944/18 (61- 185св23)
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження № 12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18, та у постанові ВС у справі №752/24739/19 від 18.01.2023 року.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 15.12.2021 у справі № 194/1422/19, від 23.09.2021 у справі № 757/56776/20-ц.
Заочним рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області 18.03.2016року у справі № 480/179/16 задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором № 500914556 від 12.09.2013 року в розмірі 32 397 грн. 80 коп., з яких 18 731 грн. 69 коп. - заборгованість за основним кредитом, 3 185 грн. 03 коп. - заборгованість за відсотками, 8 281 грн. 08 коп.- заборгованість за комісією, 2 200 грн.- неустойка за несвоєчасне погашення заборгованості за основним кредитом та процентами та судовий збір у розмірі 1 378 грн., а всього- 33 775 грн. 80 коп.
Судові повістки та інша судова кореспонденція неодноразово направлялись судом засобами поштового зв'язку відповідачу.
Європейський суд з прав людини у своєму рішеннівід 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» сформував позицію про те, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно зі статтею 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і який не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, а також яким не подано відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, суд, зі згоди представника позивача на підставі наявних в матеріалах справи доказів ухвалив рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Згідно ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та/або не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Аналіз змісту ст. 288 ЦПК України дає підстави вважати суду, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом двох обставин: перша - відповідач не з'явився в судове засідання, в якому ухвалено заочне рішення, та не повідомив про причини неявки з поважних причин; друга - докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
При цьому, наявність цих двох підстав для скасування заочного рішення є обов'язковою.
При розгляді заяви про перегляд заочного рішення відповідачем також не надано жодних доказів, які б мали істотне значення для вирішення справи і можливості прийняття іншого рішення по справі.
Враховуючи те, що скасування заочного рішення можливе лише за умов одночасної наявність згаданих вище обставин, що відповідає вимогам ст. 288 ЦПК України, суд не знаходить підстав для скасування заочного рішення.
Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку про відсутність підстав для перегляду заочного рішення. Тому заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення, що не позбавляє права на оскарження вказаного рішення суду у загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги.
Керуючись ст. 223, 247, 260, 261, 287, 288 ЦПК України, суд
постановив:
Поновити ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 18.03.2016року у справі № 480/179/16.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 18.03.2016року у цивільній справі № 480/179/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.
Відповідач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку відповідно до вимог ч.4 ст.287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя М.М.Войнарівський