Справа № 947/31173/24
Провадження № 1-кп/947/1217/24
11.10.2024 року місто Одеса
Київський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі с/з - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному провадженні без виклику учасників судового провадження обвинувальний акт та додані до нього матеріали, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024167480000177 від 18.09.2024 року у відношенні:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 01.07.2024 року вироком Київського районного суду м. Одеси за ч.1 ст.125 КК України до покарання у вигляді 120 (сто двадцяти) годин громадських робіт, обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.389 КК України -
Вироком Київського районного суду м. Одеси від 01.07.2024 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначено покарання у вигляді громадських робіт у розмірі 120 годин.
Вирок набрав законної сили 01.08.2024 року та був направлений для виконання до Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області.
ОСОБА_3 21.08.2024 року поставлений на облік в Київського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області, де його 28.08.2024 року ознайомлено з порядком та умовами відбування покарання, а також попереджений про кримінальну відповідальність за ч.2 ст.389 КК України, за ухилення від відбування покарання у вигляді громадських робіт.
У той же день працівником Київського РВ філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області засудженому ОСОБА_3 під підпис було видане направлення для відбування призначеного судом 120 годин громадських робіт на КП ЖКС «Вузівський», яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Наукова, 60-А, згідно якого ОСОБА_3 повинен був приступити до відбування покарання 05.09.2024 року.
Засуджений ОСОБА_3 умисно, без поважної причини, порушуючи порядок та умови відбування покарання у виді громадських робіт за вироком суду, достовірно знаючи про необхідність прибути до КП ЖКС «Вузівський», з метою ухилення від відбування покарання, у строк до 05.09.2024 року для відпрацювання громадських робіт не з?явився, не оформився та до роботи не приступив.
Київським РВ філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області 09.09.2024 року ОСОБА_3 винесено застереження у виді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності, з яким засуджений ознайомився під власний підпис та повторно був ознайомлений із порядком та умовами відбування покарання та попереджений про кримінальну відповідальність за ч. 2 ст. 389 КК України, за ухилення від відбування покарання у вигляді громадських робіт.
Цього ж дня, а саме Київським РВ філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області засудженому ОСОБА_3 під підпис видане направлення для відбування призначеного судом 120 годин громадських робіт на КП ЖКС «Вузівський» згідно якого ОСОБА_3 повинен був приступити до відбування покарання 10.09.2024 року.
Засуджений ОСОБА_3 умисно, без поважної причини, порушуючи порядок та умови відбування покарання у виді громадських робіт за вироком суду, достовірно знаючи про необхідність прибути до КП ЖКС «Вузівський», з метою ухилення від відбування покарання, у строк до 10.09.2024 року для відпрацювання громадських робіт не з?явився, не оформився та до роботи не приступив.
У подальшому, 12.09.2024 року Київським РВ філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області засудженому ОСОБА_3 було винесено повторне застереження у виді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності, з яким засуджений ознайомився під власний підпис та повторно був ознайомлений із порядком та умовами відбування покарання та попереджений про кримінальну відповідальність за ч. 2 ст. 389 КК України, за ухилення від відбування покарання у вигляді громадських робіт. На що засуджений ОСОБА_3 надав письмове пояснення працівнику Київського РВ філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області, в якому зазначив, що не приступив до відпрацювання громадських робіт за отриманим направленням без поважної причини, оскільки відмовляється в категоричній формі відбувати покарання.
Отже, засуджений ОСОБА_3 не виконав обов'язки, покладені на нього щодо відбуття покарання у вигляді громадських робіт строком 120 годин, умисно порушив порядок та умови їх відбуття, з метою ухилення від покарання.
Засуджений ОСОБА_3 25.09.2024 року перебуваючи в приміщенні Київського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області відмовився від отримання направлення для відбування призначеного судом 120 годин громадських робіт на КП ЖКС «Вузівський» згідно якого ОСОБА_3 повинен був приступити до відбування покарання 27.09.2024 року.
За таких обставин, своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.2 ст.389 КК України, за кваліфікуючими ознаками - ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.
Разом з тим, зазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками кримінального провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акту за їх відсутності, а обвинувачений ОСОБА_3 , представлений захисником ОСОБА_4 , беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку. А тому суд, за клопотанням прокурора Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_5 , що регламентоване ч.1 ст.302 КПК України, вважає за доцільне розглянути обвинувальний акт та додані до нього матеріали щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників кримінального провадження на підставі обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч.2 ст.382 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
За таких обставин, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, оцінивши всі обставини у сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєному кримінальному проступку, передбаченому ч.2 ст.389 КК України - ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт - доведена у повному обсязі.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд виходить із встановленої ст.50 КК України його мети, кари, виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості. При цьому суд враховує визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.
Відповідно до ст.66 КК України до обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Згідно з ст.67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує: суспільну небезпеку і характер вчиненого ним кримінального правопорушення, тяжкість скоєного, посередню характеристику, щире каяття в скоєному, активну участь у розкритті кримінального правопорушення, пом'якшуючі обставини та відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає недоцільним відбування покарання у вигляді обмеження волі та приходить до переконання про можливість звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням у відповідності до ст.75 КК України, із застосуванням ч.1 ст.71 КК України.
Рішення ЄСПЛ підкреслюють важливість гуманного ставлення до засуджених та надання їм шансів на виправлення. У випадку обвинуваченого ці принципи можуть бути застосовані для обґрунтування його звільнення від покарання з випробуванням, оскільки існують вагомі підстави вважати, що він може виправитися без ізоляції від суспільства.
Практика Європейського суду з прав людини також підкреслює важливість гуманності в покаранні. Наприклад, у справі Enea v. Italy (2009) було підкреслено, що національні суди повинні враховувати можливість виправлення засудженого і соціальну реабілітацію при призначенні покарання.
Murray v. The Netherlands (2016): Суд підтвердив, що реабілітаційний аспект покарання є важливим. Якщо особа має можливості для виправлення без реального відбування покарання, це повинно враховуватися при призначенні покарання.
Stanev v. Bulgaria (2012): У цьому рішенні Суд підкреслив, що реабілітація і можливість для виправлення є невід'ємною частиною правосуддя. Якщо суд не враховує ці аспекти, це може призводити до порушення прав засудженого.
Ці рішення вказують на те, що принципи, які керують покаранням, мають бути обґрунтованими, справедливими та пропорційними. Важливість реабілітації і можливість виправлення є важливими аспектами, які можуть вплинути на рішення суду.
Отже, звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням базується на ряді позитивних факторів, які свідчать про його готовність до виправлення. Суд робить висновок, що ізоляція від суспільства не є необхідною, і що він заслуговує на другий шанс для реабілітації, не ставлячи під загрозу суспільство.
Цивільний позов не заявлено.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався.
Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 100, 110, 349, 368, 373-374, 376, 392- 395, КПК України, Суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.389 КК України і призначити покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного цим вироком покарання частково приєднати не відбуте покарання за вироком Київського районного суду м. Одеси від 01.07.2024 року, у вигляді 80 (вісімдесят) годин громадських робіт, із співвідношення, встановленого підпунктом 4 частини 1 статті 72 КК України (одному дню обмеження волі відповідають вісім годин громадських робіт), що становить 10 (десять) днів обмеження волі та остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 1 (одного) року 10 (десять) днів обмеження волі.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
Відповідно до п.1,2 ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Контроль за поведінкою засудженого здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого.
Відповідно до положень ч.1 ст.394 КПК України - вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копію вироку суду за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше наступного дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасниками кримінального провадження.
Суддя Київського районного
суду м. Одеси ОСОБА_1