ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
11 жовтня 2024 року Справа № 906/225/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Василишин А.Р. , суддя Маціщук А.В.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Білокоровицьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"
на рішення Господарського суду Житомирської області від 28.05.2024
(ухвалене о 09:59 год. у м. Житомирі, повний текст складено 03.06.2024)
у справі № 906/225/24 (суддя Шніт А.В.)
за позовом фізичної особи - підприємця Ничипоренка Володимира Анатолійовича
до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Білокоровицьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"
про стягнення 39 805 грн 73 коп.
Відповідно до ч.13 ст.8, ч. 10 ст.270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Фізична особа-підприємець Ничипоренко Володимир Анатолійович звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Білокоровицьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" 39 805 грн 73 коп., з яких: 36 531 грн основного боргу, 1 264 грн 3% річних, 2 010 грн 73 коп. інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що Філія "Білокоровицьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" не виконала умови договорів на проведення технічного нагляду за виконанням робіт на об'єкті в частині оплати наданих послуг.
Господарський суд Житомирської області рішенням від 28.05.2024 у справі № 906/225/24 відмовив в задоволенні заяви представника відповідача про передачу справи за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до іншого суду від 29.04.2024. Задовольнив позов. Стягнув з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Білокоровицьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на користь фізичної особи - підприємця Ничипоренка Володимира Анатолійовича 36 531 грн основного боргу, 1 264 грн 3% річних, 2 010 грн 73 коп. інфляційних втрат, 3 028 грн судового збору, 6 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Суд першої інстанції, з огляду на положення ч. ч. 1, 3 ст. 29 ГПК України, врахувавши зміст та характер правовідносин, які склалися між сторонами, дійшов висновку, що спір між ними виник саме з діяльності Філії "Білокоровицьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (виконання відповідних робіт позивачем на об'єктах філії) і позивач скористався своїм правом на вибір між господарськими судами, яким відповідно до ст.29 ГПК України підсудна справа, а тому відмовив в задоволенні клопотання відповідача про передачу справи за територіальною (юрисдикцією) підсудністю до іншого суду від 29.04.2024.
При ухваленні вказаного рішення по суті позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що на виконання умов договорів на проведення технічного нагляду за виконанням робіт на об'єктах, укладених між фізичною особою-підприємцем Ничипоренком Володимиром Анатолійовичем та Державним підприємством "Білокоровицьке лісове господарство" (правонаступником якого є Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України"), позивачем надано, а відповідачем отримано послуги на загальну суму 36 531 грн, що підтверджується підписаними обома сторонами та скріпленими печатками актами прийняття-передачі виконаних робіт.
Враховуючи, що відповідач доказів сплати заборгованості в розмірі 36 531 грн суду не надав, тому суд дійшов висновку, що позивачем доведено обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення основного боргу в сумі 36 531 грн належними та допустимими доказами у справі, наявними в матеріалах справи.
Також, перевіривши доданий до позовної заяви розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд вважає його обґрунтованим та арифметично правильним, а вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 264 грн 3% річних, 2 010 грн 73 коп. інфляційних втрат - правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Розглядаючи спірні правовідносини місцевий господарський суд застосував відповідні положення ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 627, 628, 629, 901 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України.
Не погоджуючись з вказаним рішенням до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі Філії "Білокоровицьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", у якій просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Житомирської області від 28.05.2024 у справі № 906/225/24, скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким в позові відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована таким
Позивач обізнаний, що безпосередньо Філія "Білокоровицьке лісове господарство" не є правонаступником ДП "Білокоровицьке лісове господарство", а правонаступником виступає виключно ДСГП "Ліси України", але аж ніяк не новоутворена Філія "Білокоровицьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".
Оскільки предметом спору є стягнення заборгованості за договором у зв'язку з невиконанням грошових зобов'язань, а не внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором в частині виконання робіт, відповідно, в цьому випадку застосовуються загальні правила підсудності, визначені у ст. 27 ГПК України.
В цій частині суд першої інстанції не врахував не підсудність цієї справи Господарському суду Житомирської області і відтак незаконно та всупереч нормам ГПК України вирішив спір по суті.
З наданих до матеріалів справи доказів не можна однозначно та чітко встановити про початок строку виконання зобов'язання з оплати як по кожному окремо договору так й по кожному виду робіт та є неможливим встановити початок перебігу строку, коли виникає обов'язок здійснити оплату, відповідно до п. 3.2 договорів початок строку виконання зобов'язання з оплати виникає після отримання від Виконавця та підписання з обох сторін акту приймання-передачі виконаних робіт.
Тобто, договорами не визначено чіткий термін, протягом якого має здійснюватися оплата.
Позивачем не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування порушення відповідачем зобов'язання і як наслідок виникнення у встановлені строки у відповідача зобов'язання з оплати на користь позивача.
Однак, суд першої інстанції через неповноту та неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи, вважає, що позивачем доведено обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення основного боргу в сумі 36 531 грн належними та допустимими доказами у справі, наявними в матеріалах справи.
Оскільки позивачем не доведено факту порушення зобов'язання чи іншого визначеного законом обов'язку зі сторони відповідача, тобто відсутній факт прострочення, то у позивача не виникло, а відповідач не має нести відповідальність, визначену ст. 625 ЦК України, що в свою чергу обумовлює неможливість та безпідставність нарахування і намагання Позивача безпідставно стягнути з відповідача 3% річних та інфляційне збільшення.
За наведеного відповідач вважає, що оскаржуване рішення є незаконним і необґрунтованим, оскільки постановлене з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права, а також через неповноту та неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи і неправильність дослідження та оцінки доказів, що має наслідком необхідності його скасування судом апеляційної інстанції.
Позивач подав суду апеляційної інстанції відзив, в якому вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає до задоволення з таких підстав.
Як вірно зазначено судом першої інстанції - територіальної підсудності розгляду справи порушено не було в силу ч.3 ст.29 ГПК України, яка регламентує що позови у спорах, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, а також відокремленого підрозділу органу державної влади без статусу юридичної особи, можуть пред'являтися також за їх місцезнаходженням.
З огляду на зміст та характер правовідносин, які склалися між сторонами, вбачається, що спір між ними виник саме з діяльності Філії "Білокоровицьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (виконання відповідних робіт позивачем на об'єктах філії).
Як вбачається із положення про Філію "Білокоровицьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", філія веде власну господарську та комерційну діяльність та наділена усіма необхідними правами та обов'язками.
Крім того в матеріалах справи містяться додаткові угоди до договорів, в яких зазначено, що Філія "Білокоровицьке лісове господарство" діє від імені ДСГП "Ліси України", а всі попередні зобов'язання, взяті сторонами один на одного враховуються ДСГП "Ліси України" в особі Філії "Білокоровицьке лісове господарство".
Щодо підстави, що позивач не довів факту порушення зобов'язання чи іншого визначеного законом обов'язку відповідача, то в рішенні суду першої інстанції вірно зазначено, що Відповідач доказів сплати заборгованості в розмірі 36 531 грн суду не надав.
Враховуючи викладене позивач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі рішення Господарського суду Житомирської області від 28.05.2024 у справі №906/225/24.
Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при ухвалені рішень норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржене рішення суду першої інстанції залишити без змін, виходячи з такого.
Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що між фізичною особою-підприємцем Ничипоренком Володимиром Анатолійовичем (виконавець, позивач) та Державним підприємством "Білокоровицьке лісове господарство" (замовник, відповідач) укладено наступні договори на проведення технічного нагляду за виконанням робіт на об'єкті ДП "Білокоровицький лісгосп", що знаходиться за адресою: 11051, Житомирська область, Коростенський район, смт Нові Білокоровичі, вул. Гагаріна, 1, а саме:
1) Договір №14 від 08.12.2022 "Поточний ремонт підлог актового залу на 2-му поверсі адміністративної будівлі ДП "Білокоровицький лісгосп" (а. с. 7), додаткова угода №1 від 05.01.2023 (а. с. 9);
2) Договір №15 від 08.12.2022 "Поточний ремонт підлог кабінету директора, складського приміщення, охорони праці, заступника директора на 2-му поверсі адміністративної будівлі ДП "Білокоровицький лісгосп" (а. с.10), додаткова угода №1 від 05.01.2023 (а. с. 12);
3) Договір №16 від 08.12.2022 "Поточний ремонт стін тамбуру на 1-му поверсі адміністративної будівлі ДП "Білокоровицький лісгосп" (а. с. 13);
4) Договір №17 від 08.12.2022 "Поточний ремонт стін холу на 1-му поверсі адміністративної будівлі ДП "Білокоровицький лісгосп" (а. с. 15), додаткова угода №1 від 05.01.2023 (а. с. 17);
5) Договір №18 від 08.12.2022 "Поточний ремонт стін кабінету голови профспілки на 1-му поверсі адміністративної будівлі ДП "Білокоровицький лісгосп" (а. с. 18) додаткова угода №1 від 05.01.2023 (а. с. 20);
6) Договір №19 від 08.12.2022 "Поточний ремонт стін кабінету ІТ - відділу на 1-му поверсі адміністративної будівлі ДП "Білокоровицький лісгосп" (а. с. 21), додаткова угода №1 від 05.01.2023 (а. с. 23);
7) Договір №20 від 08.12.2022 "Поточний ремонт стін кабінету відділу кадрів на 1-му поверсі адміністративної будівлі ДП "Білокоровицький лісгосп" (а. с. 24), додаткова угода №1 від 05.01.2023 (а. с.26);
8) Договір №21 від 08.12.2022 "Поточний ремонт стін кабінету відділу збуту на 1-му поверсі адміністративної будівлі ДП "Білокоровицький лісгосп" (а. с. 27), додаткова угода №1 від 05.01.2023 (а. с. 29);
9) Договір №22 від 08.12.2022 "Поточний ремонт стін кабінету бухгалтерії на 1-му поверсі адміністративної будівлі ДП "Білокоровицький лісгосп" (а. с. 30), додаткова угода №1 від 05.01.2023 (а. с. 32);
10) Договір №23 від 08.12.2022 "Поточний ремонт стін кабінету головного бухгалтера на 1-му поверсі адміністративної будівлі ДП "Білокоровицький лісгосп " (а. с. 33), додаткова угода №1 від 05.01.2023 (а. с.25);
11) Договір №24 від 08.12.2022 "Поточний ремонт стін кабінету головного механіка, енергетика на 1-му поверсі адміністративної будівлі ДП "Білокоровицький лісгосп" (а. с.36), додаткова угода №1 від 05.01.2023 (а. с. 38);
12) Договір №25 від 08.12.2022 "Поточний ремонт стін приміщення кухні на 1-му поверсі адміністративної будівлі ДП "Білокоровицький лісгосп" (а. с. 39), додаткова угода №1 від 05.01.2023 (а. с. 41);
13) Договір №26 від 08.12.2022 "Поточний ремонт стін кабінету планового відділу на 1-му поверсі адміністративної будівлі ДП "Білокоровицький лісгосп" (а. с. 42), додаткова угода №1 від 05.01.2023 (а. с. 44);
14) Договір №27 від 08.12.2022 "Поточний ремонт стін кабінету лісничого відділу на 1- му поверсі адміністративної будівлі ДП "Білокоровицький лісгосп" (а. с. 45), додаткова угода №1 від 05.01.2023 (а. с. 47);
15) Договір №28 від 08.12.2022 "Поточний ремонт стін приміщення санвузла на 1- му поверсі адміністративної будівлі ДП "Білокоровицький лісгосп" (а. с. 48);
16) Договір №29 від 08.12.2022 "Поточний ремонт стін приміщення санвузла на 1-му поверсі адміністративної будівлі ДП "Білокоровицький лісгосп" (а. с. 50);
17) Договір №30 від 08.12.2022 "Поточний ремонт стін технічної кімнати прибиральниці на 1-му поверсі адміністративної будівлі ДП "Білокоровицький лісгосп" (а. с. 52), додаткова угода №1 від 05.01.2023 (а. с. 54);
18) Договір №31 від 08.12.2022 "Поточний ремонт стін кабінету архіву лісничого відділу на 1-му поверсі адміністративної будівлі ДП "Білокоровицький лісгосп" (а. с. 55);
19) Договір №33 від 08.12.2022 "Поточний ремонт стін сходового маршу адміністративної будівлі ДП "Білокоровицький лісгосп" (а. с. 57), додаткова угода №1 від 05.01.2023 (а. с. 59).
За змістом п.3.2 вищевказаних Договорів оплата за виконані роботи проводиться замовником після отримання від виконавця та підписання обома сторонами акту прийняття-передачі виконаних робіт.
Відповідно до п.5.5 Договорів термін їх дії - грудень 2022 року.
На виконання умов зазначених Договорів позивачем надано, а відповідачем отримано послуги на загальну суму 36 531 грн, що підтверджується підписаними обома сторонами та скріпленими печатками актами прийняття-передачі виконаних робіт, а саме:
- згідно акту виконаних робіт №14 від 22.12.2022 до договору №14 замовником задоволені умови договору і приймаються до оплати в повному обсязі в сумі 2 135 грн (а. с. 8);
- згідно акту виконаних робіт №15 від 22.12.2022 до договору №15 замовником задоволені умови договору і приймаються до оплати в повному обсязі в сумі 1 452 грн (а. с. 11);
- згідно акту виконаних робіт №16 від 22.12.2022 до договору №16 замовником задоволені умови договору і приймаються до оплати в повному обсязі в сумі 943 грн (а. с. 14);
- згідно акту виконаних робіт №17 від 22.12.2022 до договору №17 замовником задоволені умови договору і приймаються до оплати в повному обсязі в сумі 3 074 грн (а. с. 16);
- згідно акту виконаних робіт №18 від 22.12.2022 до договору №18 замовником задоволені умови договору і приймаються до оплати в повному обсязі в сумі 2 077 0грн (а. с. 19);
- згідно акту виконаних робіт №19 від 22.12.2022 до договору №19 замовником задоволені умови договору і приймаються до оплати в повному обсязі в сумі 1 227 грн (а. с. 22);
- згідно акту виконаних робіт №20 від 22.12.2022 до договору №20 замовником задоволені умови договору і приймаються до оплати в повному обсязі в сумі 1 347 грн (а. с. 25);
- згідно акту виконаних робіт №21 від 22.12.2022 до договору №21 замовником задоволені умови договору і приймаються до оплати в повному обсязі в сумі 1 914 грн (а. с. 28);
- згідно акту виконаних робіт №22 від 22.12.2022 до договору №22 замовником задоволені умови договору і приймаються до оплати в повному обсязі в сумі 1 826 грн (а. с. 31);
- згідно акту виконаних робіт №23 від 22.12.2022 до договору №23 замовником задоволені умови договору і приймаються до оплати в повному обсязі в сумі 1 365 грн (а. с. 34);
- згідно акту виконаних робіт №24 від 22.12.2022 до договору №24 замовником задоволені умови договору і приймаються до оплати в повному обсязі в сумі 1 823 грн (а. с. 37);
- згідно акту виконаних робіт №25 від 22.12.2022 до договору №25 замовником задоволені умови договору і приймаються до оплати в повному обсязі в сумі 1 330 грн (а. с. 40);
- згідно акту виконаних робіт №26 від 22.12.2022 до договору №26 замовником задоволені умови договору і приймаються до оплати в повному обсязі в сумі 2 227 грн (а. с. 43);
- згідно акту виконаних робіт №27 від 22.12.2022 до договору №27 замовником задоволені умови договору і приймаються до оплати в повному обсязі в сумі 3 003 грн.
- згідно акту виконаних робіт №28 від 22.12.2022 до договору №28 замовником задоволені умови договору і приймаються до оплати в повному обсязі в сумі 3 071 грн (а. с. 49);
- згідно акту виконаних робіт №29 від 22.12.2022 до договору №29 замовником задоволені умови договору і приймаються до оплати в повному обсязі в сумі 2 426 грн (а. с. 51);
- згідно акту виконаних робіт №30 від 22.12.2022 до договору №30 замовником задоволені умови договору і приймаються до оплати в повному обсязі в сумі 1 282 грн (а. с. 53);
- згідно акту виконаних робіт №31 від 22.12.2022 до договору №31 замовником задоволені умови договору і приймаються до оплати в повному обсязі в сумі 1 128 грн (а. с. 56);
- згідно акту виконаних робіт №33 від 22.12.2022 до договору №33 замовником задоволені умови договору і приймаються до оплати в повному обсязі в сумі 2 881 грн (а. с. 58).
Позивач вказує, що відповідач не оплатив виконанні роботи, а тому звернувся до суду.
Також, позивачем нараховано та заявлено до стягнення суми 3% річних та інфляційних втрат.
Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги такі положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.
Щодо підсудності спору.
За загальним правилом, викладеним у ч.1 ст.27 ГПК України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до приписів ч. ч. 1, 3 ст. 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу. Позови у спорах, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, а також відокремленого підрозділу органу державної влади без статусу юридичної особи, можуть пред'являтися також за їх місцезнаходженням.
Відповідно до пункту 1 наказу Державного агентства лісових ресурсів України №836 від 28.10.2022 "Про припинення Державного підприємства "Білокоровицьке лісове господарство" та затвердження складу Комісії з припинення", Державне підприємство " Білокоровицьке лісове господарство" припинено шляхом реорганізації, а саме приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (а. с. 113-114).
Пунктом 8 такого наказу визначено, що Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" є правонаступником прав та обов'язків Державного підприємства "Білокоровицьке лісове господарство"
Наказом Державного агентства лісових ресурсів України №51 від 05.01.2023 затверджено передавальний акт, за змістом якого правонаступником щодо всього майна, усіх прав та обов'язків Державного підприємства "Білокоровицьке лісове господарство" після його припинення шляхом реорганізації, а саме приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (Філія "Білокоровицьке лісове господарство") переходить до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (Філія "Білокоровицьке лісове господарство") (а. с. 116 на звороті, 120 на звороті - 121).
Враховуючи викладене, а також з огляду на зміст та характер правовідносин, які склалися між сторонами, вбачається, що спір між ними виник саме з діяльності ДП "Білокоровицьке лісове господарство", правонаступником якого є відповідач, право позивача на вибір між господарськими судами, яким відповідно до ст.29 ГПК України підсудна справа, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про передачу справи за територіальною (юрисдикцією) підсудністю до іншого суду від 29.04.2024.
Щодо позовних вимог.
Частиною 1 статті 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За приписами ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За визначенням ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. ст. 627, 628 ЦК України).
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
У відповідності зі ст. 526 ЦК України, яка кореспондуються зі ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).
Судом вище встановлено, що за змістом п.3.2 Договорів оплата за виконані роботи проводиться замовником після отримання від виконавця та підписання обома сторонами акту прийняття-передачі виконаних робіт.
В матеріалах справи наявні підписані 22.12.2022 без зауважень сторін, акти прийняття-передачі виконаних робіт до договорів на проведення технічного нагляду за виконанням робіт на об'єкті на загальну суму 36 531 грн.
За ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).
За ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем заборгованості за договорами в розмірі 36 531 грн.
Тому, суд першої інстанції вірно виснував, що позивачем доведено обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення основного боргу в сумі 36 531 грн належними та допустимими доказами у справі, наявними в матеріалах справи.
Також, згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем нараховано відповідачу 1 264 грн 3% річних, 2 010 грн 73 коп. інфляційних втрат за період з 01.01.2023 по 26.02.2024.
При цьому суд апеляційної інстанції вказує, що матеріали справи містять підписані сторонами без зауваження Акти приймання-передачі виконаних робіт від 22.12.2022, а враховуючи пункти 3.2. Договорів, що оплата за виконані роботи проводиться замовником після отримання від виконавця та підписання обома сторонами актів прийняття-передачі виконаних робіт, то починаючи вже з 23.12.2024 розпочався перебіг строку на оплату прийнятих відповідачем робіт.
Перевіривши доданий до позовної заяви розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд вважає його обґрунтованим та арифметично правильним.
Отже, правомірними та такими, що підлягають задоволенню є вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 264 грн 3% річних, 2 010 грн 73 коп. інфляційних втрат.
Щодо стягнення судом першої інстанції 6 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, то враховуючи приписи ст. 269 ГПК України та те, що доводи апеляційної скарги не містять доводів щодо незгоди із рішенням суду першої інстанції в цій частині, а судом апеляційної інстанції не встановлено підстав для виходу за межі доводів апеляційної скарги, то суд не переглядає рішення місцевого господарського суду в цій частині.
Підсумовуючи усе викладене в сукупності, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суд про задоволення позову.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.
В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене рішення Господарського суду Житомирської області від 28.05.2024 у справі № 906/225/24 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Білокоровицьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"- без задоволення.
Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Білокоровицьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 28.05.2024 у справі № 906/225/24 - без змін.
2. Справу № 906/225/24 надіслати Господарському суду Житомирської області.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Петухов М.Г.
Суддя Василишин А.Р.
Суддя Маціщук А.В.