Справа № 761/21354/24
Провадження № 2/761/7814/2024
07 жовтня 2024 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді: Савицького О.А.,
при секретарі: Габунії Н.Г.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про стягнення інфляційних втрат, трьох процентів річних та відшкодування моральної шкоди,
10.06.2024 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про стягнення інфляційних втрат, трьох процентів річних та відшкодування моральної шкоди за невиконання рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 15.08.2022 р. у справі № 640/32420/21.
Ухвалою від 17.06.2024 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.
Судом в судовому засіданні було поставлено на обговорення питання щодо закриття провадження у справі з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, оскільки заявлені вимоги з врахуванням правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2023 р. у справі № 420/2411/19, підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Позивач в судове засідання не з'явився, однак у відповіді на відзив просив суд розглянути справу за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак у відзиві на позовну заяву просив суд розглянути справу за його відсутності.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 р. у справі № 910/4590/19, аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень статті 625 ЦК України дійшла до висновку про те, що зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови), а поєднання цих вимог у одній справі не є обов'язковим.
Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» також передбачено проведення компенсаційних виплат відповідно до коефіцієнту проросту споживчих цін за порушення термінів виплати доходів громадян, передбачених цим законом. Правова природа такої відповідальності не відрізняється від правової природи відповідальності, яка виникає на підставі статті 625 ЦК України в частині її акцесорного характеру та похідної правової природи спору.
Таким чином, враховуючи акцесорний характер визначених статтею 625 ЦК України та Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» зобов'язань, спори про відшкодування передбачених ними грошових сум, з огляду на їх похідний характер від основного спору, підлягають розгляду за правилами тієї юрисдикції, за правилами якої підлягає розгляду основний спір.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2023 р. у справі № 420/2411/19.
Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи, що заявлені позовні вимоги є похідними від основного спору щодо перерахунку соціальних виплат (пенсії), суд приходить до висновку, що у даному випадку вказаний позов підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, за правилами якого був розглянутий основний спір, а тому вважає за необхідне закрити провадження у цій справі.
Керуючись ст.ст. 255, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд
Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про стягнення інфляційних втрат, трьох процентів річних та відшкодування моральної шкоди - закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя: