11.10.2024
справа №642/5608/24
провадження №1-кс/642/3096/24
11 жовтня 2024 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 - майора ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою від 19.07.2024, вих. №4832, -
Т.в.о. командир військової частини НОМЕР_1 - майор ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В обґрунтування скарги зазначено, що Військовою частиною НОМЕР_1 19.07.2024 за №4832 до Директора територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Полтаві направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення разом з матеріалами службового розслідування за фактом добровільної здачі в полон через боягузтво вчиненої військовослужбовцем 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_4 .
Вказане повідомлення і матеріали директором управління спрямовані до Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР у м. Полтаві та розподілені на виконавця - слідчої Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР у м. Полтаві ОСОБА_5 . У повідомленні про вчинення кримінального правопорушення зазначено, що 01.07.2024 близько 18.00 години встановлено, що під час стрілецького бою підрозділу військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 вчинив добровільну здачу в полон через боягузтво військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 : солдат ОСОБА_6 , на теперішній час до розташування військової частини НОМЕР_1 не повернувся, його місцезнаходження не встановлене. В діях вказаного військовослужбовця на думку командира військової частини наявні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 430 КК України - добровільна здача в полон через боягузтво.
28.08.2024 за вх.№4227 на адресу військової частини НОМЕР_2 засобами поштового зв?язку надійшов лист слідчої Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР у м. Полтаві ОСОБА_5 №32797-24/15-02-2/156323кп-24 від 02.08.2024 в якому військова частина НОМЕР_1 проінформована щодо відмови у внесенні відомостей до ЕРДР за вищевикладеним повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. До листа додано повідомлення про вчинення кримінального правопорушення та матеріали службового розслідування.
Вважає бездіяльність слідчої Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР у м. Полтаві ОСОБА_5 , щодо не внесення відомостей до ЄРДР за вищевикладеним фактом - незаконною, у зв'язку із чим військова частина вимушено звернулася до суду із цією скаргою та просить слідчого суддю задовольнити її.
Т.в.о. командир військової частини НОМЕР_1 - майор ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотання м в якому просив розглядати подану скаргу без його участі, скаргу підтримує в повному обсязі, просить її задовольнити.
Представник другого слідчого відділу (з дислокацією в м. Харкові) ТУ ДБР, розташованого в м. Полтаві в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, заяв чи клопотань на адресу суду не надав, поважні причини неявки суду не повідомив.
Прокурор Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, заяв чи клопотань на адресу суду не надав, поважні причини неявки суду не повідомив.
Так, статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповіднодо положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи положення статті 306 КПК України та з метою дотримання розумних строків розгляду скарги, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема, слідчий суддя на досудовому провадженні, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, слідчий суддя вважає можливим провести розгляд скарги за відсутності особи, що звернулась із скаргою, та особи, бездіяльність якої оскаржується.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не відбувалось на підставі ч.4 ст.107 КПК України.
Вивчивши доводи скарги та оцінивши надані до суду докази в їх сукупності, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Зі змісту скарги та доданих до неї документів вбачається, що військовою частиною НОМЕР_1 було скеровано звернення вих.№4832 від 19.07.2024 на адресу ТУ ДБР розташованого у Полтаві із повідомленням, в якому викладені наступні обставини: під час стрілецького бою підрозділу військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 вчинив добровільну здачу в полон через боягузтво військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 : солдат ОСОБА_6 , на теперішній час до розташування військової частини НОМЕР_1 не повернувся, його місцезнаходження не встановлене. В діях вказаного військовослужбовця на думку командира військової частини наявні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 430 КК України - добровільна здача в полон через боягузтво.
Вищевказану заяву було передано до Другого слідчого відділу (з дислокацією в м. Харкові) ТУ ДБР м. Полтава, оскільки підвідомчість по виконанню вимог ст.214 КПК України по вищевказаній заяві належить останньому.
Однак, відповідно до листа слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_7 , остання дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР. Своє рішення слідчий ТУ ДБР мотивувала тим, що: заява військової частини за змістом не містить фактичних даних, які вказують на наявність події та доказів вчинених кримінальних правопорушень, підслідних ДБР.
На адресу військової частини НОМЕР_2 засобами поштового зв?язку 28.08.2024 за вх.№4227 надійшов вищевказаний лист слідчої Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР у м. Полтаві Оксани ОСАДЧОЇ №32797-24/15-02-2/156323кп-24 від 02.08.2024.
Таким чином, відомості про вчинення кримінального правопорушення, що міститься в повідомленні не були внесені до ЄРДР.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч. 1 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Частиною 6 вказаної статті регламентовано, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Пунктом 1 розділу 3 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 6 квітня 2016 року №139, передбачено, що внесення відомостей до реєстру здійснюється на заяву, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення у термін, визначений частиною першою статті 214 КПК України.
Тобто, законодавцем чітко встановлено часові межі, протягом яких заява, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення мають бути внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання відповідної заяви чи повідомлення.
Таким чином, чинні процесуальні норми законодавства не передбачають для слідчого, дізнавача чи прокурора іншої альтернативи, ніж невідкладне внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Системний аналіз положень ст.ст. 214,303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-карного діяння.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч.5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
Відповідно до положення абзацу двадцять четвертого підпункту 1.1 пункту 1 Узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - Узагальнення) (лист від 12 січня 2017 року № 9-49/0/4-17), у якому зазначається, що з метою належного дотримання процесуальних вимог щодо розгляду скарг на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, слідчим суддям необхідно зважати на те, що такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
З огляду на викладене, перевірка відомостей, викладених у заяві про кримінальне правопорушення, повинна проводитись у рамках відкритого кримінального провадження, внесеного до ЄРДР. Тому слідчий суддя позбавлений можливості надавати оцінку фактичним обставинам, встановлювати наявність чи відсутність факту вчинення кримінальних правопорушень, тобто здійснювати перевірку заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. При цьому слідчий суддя звертає увагу, що навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст.284 КПК України.
У межах даної скарги встановлено, що відомості до ЄРДР за заявою військової частини НОМЕР_1 не внесені, досудове розслідування не розпочато, що суперечить вимогам ст.214 КПК України, які визначають строки внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Право заявника оскаржити бездіяльність слідчого, дізнавача та прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення визначено п.1 ч.1 ст.303 КПК України.
Враховуючи те, що невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення є порушенням вимог закону, скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 26, 214, 216, 303, 306-307, 376 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 - майора ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою від 19.07.2024, вих. №4832 - задовольнити.
Зобов'язати уповноважених осіб Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві внести відомості за повідомленням т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 - майора ОСОБА_3 від 19.07.2024 (вих. №4832) про вчинення кримінального правопорушення солдатом ОСОБА_4 та розпочати досудове розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 11.10.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_1