вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"25" вересня 2024 р. Справа№ 910/5243/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Пантелієнка В.О.
Полякова Б.М.
Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.
За участю представників учасників справи:
від ОСОБА_1 : Титаренко В.М. - за довіреністю № 0510/2024 від 06.02.2024.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 у справі № 910/5243/24 (суддя Івченко А.М.)
за заявою ОСОБА_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 у справі № 910/5243/24 (суддя Івченко А.М.) повернуто без розгляду заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та додані до неї документи.
Судове рішення прийнято з посиланням на приписи ст.ст. 1, 2, 37, 116, 119, 123, 124 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ), ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) та мотивоване невідповідністю долученого плану реструктуризації вимогам чинного законодавства. Місцевим господарським судом зазначено, що до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство заявником долучено пропозиції щодо реструктуризації боргів, відповідно до яких останній пропонує до списання 27 383 837,86 грн при задекларованій заборгованості у розмірі 28 623 146,70 грн, що не може вважатися закономірним очікуваннями кредиторів. Боржником не подано суду проект плану реструктуризації боргів, який відповідає вимогам чинного законодавства.
За висновком суду першої інстанції, встановлені обставини під час розгляду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та неусунення заявником недоліків вказаної заяви, які були встановлені ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.05.2024, унеможливлюють прийняття її до розгляду, а тому вказана заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та додані до неї документи підлягають поверненню заявнику.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів
Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить, зокрема, ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 у справі № 910/5243/24 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням норм процесуального права.
Як зазначає ОСОБА_1 , проект плану реструктуризації боргів розроблено з урахуванням положень ч. 2 ст. 124 КУзПБ та відповідає вимогам визначеним у ст. 124 КУзПБ.
До того ж, при поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обов'язком боржника є складання реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Пантелієнко В.О., Поляков Б.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2024 у справі № 910/5243/24 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/5243/24 за заявою ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 у справі № 910/5243/24 до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду.
18.07.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/5243/24.
Слід зазначити, що головуючий суддя (суддя - доповідач) Отрюх Б.В. перебував у відпустці з 22.07.2027 по 04.08.2024 (включно), суддя Поляков Б.М. перебував у відпустці з 22.07.2024 по 02.08.2024 та суддя Пантелієнко В.О. перебував у відпустці з 08.07.2024 по 21.07.2024.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 у справі № 910/5243/24, зокрема, відкрито апеляційне провадження у даній справі за апеляційною ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 у справі № 910/5243/24; розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 у справі № 910/5243/24 призначено на 25.09.2024.
Явка представників сторін
25.09.2024 у судове засідання з'явився представник ОСОБА_1 .
Позиції учасників справи
Представник ОСОБА_1 у судовому засіданні 25.09.2024 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав викладених у ній та просив її задовольнити, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 у справі № 910/5243/24 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вбачається з матеріалів справи, 29.04.2024 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги четвертої КУзПБ.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 у справі № 910/5243/24 заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишено без руху; встановлено строк десять днів з дня вручення цієї ухвали ОСОБА_1 на усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; встановлено ОСОБА_1 спосіб усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність шляхом надання плану реструктуризації.
15.05.2024 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків, з додатком, а саме з проектом плану реструктуризації боргів (у новій редакції).
За наслідками розгляду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та заяви про усунення недоліків, місцевим господарським судом постановлено судове рішення, яке наразі оскаржується в апеляційному порядку.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 , обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевим господарським судом було передчасно надано оцінку долученому до заяви проекту плану реструктуризації боргів, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи наведені в частині другій статті 115 цього Кодексу, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
- боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
- у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
- існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Отже, про наявність наведених підстав у кожному конкретному випадку мають свідчити достатні фактичні обставини, які згідно із закріпленими в КУзПБ нормами і вказують на неплатоспроможність фізичної особи або загрозу її неплатоспроможності.
Згідно з ч. 3 ст. 116 КУзПБ, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:
1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;
3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;
6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
8) відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях;
9) копія трудової книжки (за наявності);
10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
В силу ч. 3 ст. 37 КУзПБ господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Приписами ч. 1 ст. 174 ГПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Нормами ч.ч. 2,4 ст.174 ГПК України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Як зазначалось вище, залишаючи заяву ОСОБА_1 без руху, місцевий господарський суд зазначив в ухвалі від 01.05.2024 недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, а саме, вказав, що заявнику необхідно надати план реструктуризації.
Разом з тим, ч. 4 ст. 174 ГПК України визначено негативний наслідок для позивача (заявника) у разі невиконання вимог суду щодо усунення недоліків позовної заяви, а саме, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 у справі № 910/5243/24 повернуто без розгляду заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та додані до неї документи.
Вищевказана ухвала мотивована тим, що судом було встановлено невідповідність долученого плану реструктуризації вимогам чинного законодавства.
Однак, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних мотивів.
Так, суддя у разі виявлення невідповідності заяви про відкриття у справі про неплатоспроможність фізичної особи вимогам статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, має протягом п'яти днів з дня надходження заяви до суду постановити ухвалу про залишення заяви без руху. А у разі не усунення вказаних в ухвалі недоліків, повернути заяву заявникові (ч. 4 ст. 174 ГПК України).
На виконання вимог ухвали суду від 01.05.2024 про залишення без руху заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, ОСОБА_1 подана заява про усунення недоліків, в якій викладено письмові пояснення щодо допущених недоліків заяви та долучено проект плану реструктуризації боргів.
Відповідно до КУзПБ кожна судова процедура у справі про банкрутство (неплатоспроможність) має своє завдання та мету, а їх запровадження має здійснюватися із дотриманням правил (наявності визначених КУзПБ для цього умов) переходу від однієї судової процедури до наступної.
Колегія судів Північного апеляційного господарського суду зазначає, що отримавши заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд лише перевіряє її відповідність вимогам статті 116 КУзПБ.
Тобто, в даному випадку, місцевому господарському суду необхідно було дослідити виключно відповідність поданої боржником заяви вимогам статті 116 КУзПБ та вирішити питання про прийняття такої заяви до розгляду. Така перевірка включає в себе виключно наявність/відсутність встановлених КУзПБ додатків до заяви, оформлення заяви, встановлення права суб'єкта на звернення з такою заявою, наявність підпису заяви, сплати авансування винагороди арбітражному керуючому, тощо.
Разом з тим, ч. 2 ст. 117 КУзПБ визначено, що ухвалою про прийняття заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника до розгляду господарський суд має право вирішити питання про: 1) зобов'язання заявника, боржника та інших осіб подати до суду додаткові відомості, необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; 2) вжиття заходів для забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику відчужувати майно.
У разі відсутності підстав для відмови у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або для повернення такої заяви господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про прийняття заяви до розгляду та призначає дату підготовчого засідання, в якому розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви (ч. 1 ст. 117, ч. 1 ст. 119 КУзПБ).
Відповідно до ч. 3 ст. 119 КУзПБ за наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що дослідження та оцінка доказів, наданих на підтвердження викладених у заяві про неплатоспроможність обставин повинно здійснюватися судом під час проведення підготовчого засідання та вирішення питання про наявність/відсутність підстав для відкриття провадження у справі. Дослідження доказів та оцінка їх належності належить до обставин, які встановлює суд при вирішенні питання по суті заяви (задовольнити заяву та відкрити провадження у справі про неплатоспроможність чи відмовити у відкритті такого провадження), оскільки саме такими доказами заявник підтверджує вимоги заяви.
Отже, боржником було надано саме проект плану реструктуризації боргів, який протягом провадження може змінюватися та доповнюватися, зокрема інформацією, визначеною у вимогах ст. 124 КУзПБ.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про невідповідність вимогам законодавства проекту плану реструктуризації під час вирішення питання про прийняття до розгляду заяви про неплатоспроможність, оскільки на даному етапі суд лише перевіряє саму наявність проекту плану реструктуризації, в той час, як його розгляд, оцінка, а також прийняття рішення про його схвалення або відхилення, входять до переліку основних завдань зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів.
Оцінюючи оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, через призму застосування принципів оцінки доказів та аргументації своїх висновків, викладених в Рішенні ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», судова колегія зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не зобов'язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі); суди зобов'язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення; питання чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).
У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).
У відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
В силу ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Нормами ст. 280 ГПК України визначено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Приписами ч. 3 ст. 271 ГПК України передбачено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити, оскільки оскаржувана ухвала Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 у справі № 910/5243/24 про повернення без розгляду заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та доданих до неї документів не відповідає нормам вищевказаного законодавства, тому підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції на стадію прийняття заяви.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 267-270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 у справі № 910/5243/24 скасувати.
3. Справу № 910/5243/24 направити до Господарського суду міста Києва на стадію прийняття заяви.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст постанови складено та підписано - 10.10.2024.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді В.О. Пантелієнко
Б.М. Поляков