03 жовтня 2024 року
м. Черкаси
Справа № 708/363/24
Провадження № 22-ц/821/1147/24
категорія: 311000000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Василенко Л. І.,
суддів: Карпенко О. В., Новікова О. М.,
секретаря - Матюхи В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - адвоката Коцюби Олексія Вікторовича на рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 08 травня 2024 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання протиправним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення, у складі: головуючого судді Івахненко О. Г., повний текст рішення складено 09 травня 2024 року,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до АТ КБ «ПриватБанк» про визнання протиправним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення.
Позов мотивував тим, що він працює в АТ КБ «ПриватБанк» з 2010 року. На час звернення з даним позовом він є керівником відділення у центральному макрорегіоні відділення «Черкаське № 18». Керівником відділення гр. Б працює з 09.12.2013.
Відповідач 02.01.2024 постановив наказ № E.DN-ПБУР-8303423 «Про накладення додаткового заходу реагування або дисциплінарного стягнення» згідно з яким до нього, як до керівника відділення гр. Б, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
05.03.2024 він направив до керівництва Банку лист-прохання щодо перевірки законності притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Підставою застосування дисциплінарного стягнення зазначено, що ОСОБА_1 допустив порушення у сфері інформаційної безпеки 24.11.2023. На корпоративну пошту позивача 24.11.2023 прийшло повідомлення з проханням надати пояснення щодо цього інциденту, що і було ним виконано цього ж дня, повідомивши Банк про те, що скрін-шоти є доказами у судовій справі № 708/1390/23, надавались адвокату, який згідно з договором про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) представляє його інтереси в суді по незаконно винесених дисциплінарних стягненнях «Про накладення додаткового заходу реагування або дисциплінарного стягнення» № E.DN-ПБУР-7554942 від 30.08.2023 та «Про накладення додаткового заходу реагування або дисциплінарного стягнення» № E.DN-ПБУР-7951351 від 31.10.2023, де перший наказ скасовано за рішенням суду, а другий наказ скасовано відповідачем за наказом Банку.
Вказує, що зазначені скріншоти зустрічей з клієнтами Вороною та Старостенком використано представником позивача як доказ у судових засіданнях щодо скасування дисциплінарних стягнень та встановлення належності проведення зустрічі з цими клієнтами.
При цьому, дані скріншоти не містять жодної інформації про рахунки клієнтів, стан їх рахунків. Тобто, ним не розголошено банківської таємниці в розумінні вимог ст. 60 ЗУ «Про банки і банківську діяльність».
Вважає, що відповідачем не доведено вчинення ним винних умисних дій, що стали підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Також зазначав про пропуск відповідачем строків притягнення його до дисциплінарної відповідальності з тих підстав, що порушення виявлено останнім не 28.11.2023, як зазначено в оскаржуваному наказі, а 24.11.2023. 02.01.2024 вказаний наказ не було вручено чи направлено позивачу для ознайомлення.
Зазначає, що відповідачем також не обгрунтовано накладення саме такого виду дисциплінарного стягнення як догана, оскільки згідно з п. 4.12.1 Положення про порядок застосування додаткових заходів реагування та дисциплінарних стягнень у разі вчинення дисциплінарного проступку вперше до працівника Банку застосуовується додатковий захід реагування, передбачений п. 4.9.1 ст. 4.9 положення, а при вчиненні дисциплінарного проступку вдруге впродовж строку дії додаткового заходу реагування застосовується зауваження. Проте, на момент винесення наказу від 02.01.2024 позивач дисциплінарного проступку щодо порушення трудової дисципліни не вчиняв.
Просив визнати протиправним та скасувати наказ АТ КБ «ПриватБанк» від 02.01.2024 «Про накладення додаткового заходу реагування або дисциплінарного стягнення» у вигляді догани стосовно ОСОБА_1 .
Судові витрати стягнути із відповідача.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Чигиринського районного суду Черкаської області від 21 травня 2024 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ АТ КБ «ПриватБанк» від 02.01.2024 «Про накладення додаткового заходу реагування або дисциплінарного стягнення» у вигляді догани стосовно ОСОБА_1
Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь держави судові витрати у виді судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Рішення мотивовано тим, що наданими суду доказами, відповідач, як роботодавець, не довів факту винного умисного, як зазначено в оскаржуваному наказі, вчинення ОСОБА_1 , як працівником, порушення трудової дисципліни і дій, які б могли бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі, поданій 31.05.2024, АТ КБ «ПриватБанк» вважаючи рішення суду таким, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, просив суд скасувати рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 21 травня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга мотивована тим, що висновок суду першої інстанції про відсутність вини суперечить встановленим обставинам справи та не містить будь-якого мотивування, з якого суд виходив при визначенні відсутності вини працівника у вчиненому дисциплінарному проступку.
Зазначає, що суд у оскаржуваному рішенні не виклав тлумачення понять «вина» та «умисел», не застосував правові норми, що визначають форму вини, що призвело до неправильного застосування норм права щодо визначення вини працівника у вчиненому дисциплінарномум проступку та ухвалення незаконного рішення.
Вказує, що обов'язки щодо дотримання норм інформаційної безпеки, зокрема, щодо порядку роботи з інформацією з обмеженим доступом, входили до трудової функції ОСОБА_1 , тому вважає, що за створення працівником без службової необхідності знімків екрану, які містили персональні дані клієнтів, та порушення заборони несанкціоновано відправляти електронні листи на стороні та/або особисті поштові акаунти відповідач міг застосувати дисциплінарне стягнення. При цьому такі знімки містили інформацію про програмний комплекс Банку та інформацію про клієнтів Банку, що є інформацією з обмеженим доступом.
Вважає, що висновки суду про незаконність застосованого дисциплінарного стягненя за обставин поширення працівником інформації з обмеженим доступом при розгляді трудового спору та за відсутності скарг клієнтів суперечать нормам матеріального права, оскільки відсутність шкідливих наслідків вчиненого проступку не звільняє працівника від відповідальності.
08 липня 2024 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги повністю.
Вважає, що суд першої інстанції не допустив порушень норм матеріального та процесуального пава, зробив правильні висновки, а саме, що пояснення працівник надав, але роботодавець не перевірив жодним чином, не встановив за яких обставин вчинено проступок, внаслідок чого наказ грунтується на припущеннях щодо тяжкості дисциплінарного проступку.
Зазначає, що при виконанні службових обов'язків Банк постановив два заходи дисциплінарного стягнення, тому позивачеві довелося в судовому порядку доводити належне виконання своїх службових обов'язків.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з АТ КБ «ПриватБанк», де з 20.09.2021 працює на посаді директора відділення «Черкаське № 18», посадова підгрупа: керівник відділення гр. Б в АТ КБ «ПриватБанк» за адресою: вул. Університетська, 33, м. Черкаси (т. 1 а.с. 12).
ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи з 07.09.2017 безтерміново, що вбачається з даних пенсійного посвідчння серії НОМЕР_1 від 11.08.2022 (т. 1 а.с. 10-11).
Згідно з рішенням Чигиринського районного суду Черкаської обасті від 16 травня 2023 року у справі № 708/53/23, скасовано наказ від 13.10.2022 № Э.DN-ПБУР-7467583 АТ КБ «ПриватБанк», про накладення на ОСОБА_1 додаткового заходу реагування у вигляді зауваження, а рішенням Чигиринського районного суду Черкаської обасті від 09 січня 2024 року у справі № 708/1390/23 визнано протиправним та скасовано наказ АТ КБ «ПриватБанк» № E.DN-ПБУР-7554942 від 30.08.2023 «Про накладення додаткового заходу реагування або дисциплінарного стягнення» у вигляді догани стосовно ОСОБА_1 (т.1 а.с. 39-43, 47-57).
Пунктом 1.3 «Положення про застосування додаткових заходів реагування», затвердженого рішенням Правління Банку, протокол № 34 від 06.07.2021, яке регламентує дисциплінарну відповідальність працівників Банку (т. 1 а.с. 23-38), визначено, що «Дисциплінарні стягнення» це передбачені Кодексом законів про працю України заходи впливу, які застосовуються до Працівника Банку у разі вчинення ним Дисциплінарного проступку.
У п. 4.4 Положення вказано, що дисциплінарні проступки поділяються на категорії: легкі, середньої грубості та грубі.
Згідно з п. 4.9 Положення, додаткові заходи реагування включають наступні види: 4.9.1 - звернути увагу, 4.9.2 - зауваження.
Відповідно до п. 4.10 Положення, дисциплінарні стягнення включають наступні види: 4.10.1 - догана, 4.10.2 - звільнення.
Відповідно п. 4.6 Положення, остаточне рішення щодо категорії дисциплінарного проступку (легкий, середньої грубості, грубий) приймає особа, уповноважена застосовувати додаткові заходи реагування з обов'язковим зазначенням категорії в наказі.
За приписами п 5.8 цього Положення у процесі здійснення перевірки факту вчинення дисциплінарного проступку в обов'язковому порядку запитуються письмові пояснення працівника лінійним керівником.
Згідно з п 5.13 Положення, наказ про накладення додаткового заходу реагування-дисциплінарного стягнення повинен містити: посилання на положення (підпункти, пункти та/або статті) внутрішніх документів Банку, які було порушено; вину працівника та причинно-наслідковий зв'язок; дату виявлення дисциплінарного проступку і докази, яким підтверджено вчинення проступку; категорію вчиненого дисциплінарного проступку; нормативне посилання, тобто має бути зазначена стаття, її частина, абзац, пункт, підпункт нормативного акта, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності згідно цього Положення або КЗпП; оцінку попередньої роботи працівника.
Розділом 2 Посадової інструкції «Керівник відділення групи Б», затвердженій наказом АТ КБ «Приватбанк», визначені посадові обов'язки, функції та завдання, а розділом 4 передбачено відповідальність за порушення посадової інструкції (т. 2 а.с. 42-47).
Правилами внутрішнього трудового розпорядку, у розд. 10 передбачено відповідальність за порушення трудової дисципліни, а саме вказано, що питання відповідальності за порушення трудової дисципліни вирішується відповідно до законодавства України та Положення «Про порядок застосування додаткових заходів реагування та дисциплінарних стягнень» (т. 2 а.с. 51-62).
Так, п. 2.57 Посадової інструкції передбачено користування працівником доступом лише до тих персональних даних, що необхідні у зв'язку з виконанням своїх професійних, службових або трудових обов'язків.
Пунктом 2.58 Посадової інструкції передбачено забезпечення захисту працівником персональних даних, доступ до яких отримано у зв'язку з виконанням своїх службових, трудових або професійних обов'язків.
Пунктом 2.59 Посадової інструкції передбачено недопущення працівником поширення стороннім особам інформації, що складає банківську та комерційну таємницю, конфіденційну інформацію, включаючи персональні дані фізичних осіб.
Згідно з п. 4.8 Посадової інструкції, відповідальність працівника за незаконне розголошення банківської та/або комерційної таємниці.
Відповідно до листа Департаменту операційної безпеки Приватбанку від 24.11.2023 ОСОБА_1 направлено повідомлення про фіксацію відправлення листів з акаунту його електронної пошти на сторонній акаунт ОСОБА_2 та запропоновано до 27.11.2023 надати роз'яснення щодо відправленого листа, у якому містились знімки екрану з ПК Банку, фото клієнта, піб клієнта, назва фоп, номер ЄДРПОУ, ід клієнта, піб інших клієнтів.
Відповідь на вказаний лист позивачем надано 24.11.2023 (т.1 а.с. 13).
З наказу АТ КБ «ПриватБанк» від 02.01.2024 «Про накладення додаткового заходу реагування або дисциплінарного стягнення» у вигляді догани стосовно ОСОБА_1 вбачається, що останній допустив порушення документа 7001: Посадова інструкція «Керівник відділення групи Б» PR/23-2023-6522258 (41200967) від 19.01.2023, а саме п. 2.57, п. 2.58, п. 2.58 Посадової інструкції, що полягала у порушенні вимог п. 1, п. 15 Додатку 2 Переліку вимог інформаційної безпеки, затвердженого рішенням Комітету з управління операційними ризиками та інформаціною безпекою, протокол № 21 від 16.11.2021, шляхом умисного створення знімків екрану робочої станції, які однозначно дозволяють ідентифікувати програмний комплекс Банку, та які містять інформацію з обмеженим доступом, персональні дані, комерційну таємницю та/або конфіденційну інформацію відправці, та відправлення листа з інформацією з обмеженим доступом за межі банківських ресурсів (т.1 а.с. 17-22).
У наказі також зазначено про відповідальність керівника відділення групи Б за порушення п. 4.8, п. 5.13 Посадової інструкції та накладено дисциплінарне стягнення у виді догани.
Наказом № Е.МС.0.0.0/02-7062206 від 24.04.2024, внесено зміни до наказу від 02.01.2024, який є предметом спору, з якого виключено абзац щодо вказівки про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень у вигляді доган на підставі наказів «Про накладення додаткового заходу реагування або дисциплінарного стягнення» № E.DN-ПБУР-7554942 від 30.08.2023 та «Про накладення додаткового заходу реагування або дисциплінарного стягнення» № E.DN-ПБУР-7951351 від 31.10.2023 (т. 1 а.с. 130).
У наказі наведена оцінка дисциплінарного проступку працівника, яка визначена як грубе відповідно до п. 16 Класифікатора дисциплінарних проступків, також заначено, що проступок вчинено умисно.
За наслідками розгляду апеляції ОСОБА_1 на застосоване дисциплінарне стягнення у виді догани від 02.01.2024, групою працівників, уповноважених на розгляд апеляцій, прийнято рішення про відмову у задоволенні апеляції позивача, поданої 06.03.2024, що вбачається з даних листа-відповіді, адресованого позивачу 18.04.2024 № Е.28.0.0.0/2-240418/71402 (т.1 а.с. 97-98).
Мотивувальна частина
Позиція Черкаського апеляційного суду
Згідно з ч. 1ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Шульги П. М, представника АТ КБ «ПриватБанк» Мужевської Є. Л., перевіривши законність рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).
Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч. 1 та ч. 2 ст. 5 ЦПК України).
За ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст. 13 цієї Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно зі ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.
Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов'язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи у роботі й відповідальність за невиконання цих обов'язків.
Порушенням трудової дисципліни є невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків.
Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.
Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків.
Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника (ч. 1 ст. 147-1 КЗпП України).
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2024 року у справі № 607/9072/22 виклав висновок про те, що «ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Саме на роботодавцеві лежить обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни».
Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Замість дисциплінарного стягнення роботодавець може передати питання про порушення трудової дисципліни на розгляд трудового колективу чи його органу (ст. 152 КЗпП). Рішенням трудового колективу чи його органу (наприклад, товариського суду) до порушників трудової дисципліни можуть застосовуватися заходи громадського стягнення або впливу.
Саме на роботодавця покладено обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку (ст. 149 КЗпП України).
Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст. ст. 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.
Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.
Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі № 554/9493/17.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
За змістом ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Матеріалами справи встановлено, що позивач перебуває у трудових відносинах з відповідачем, де з 20.09.2021 працює на посаді директора відділення «Черкаське № 18», посадова підгрупа: керівник відділення гр. Б у АТ КБ «ПриватБанк» за адресою: вул. Університетська, 33, м. Черкаси.
Згідно з наказом АТ КБ «ПриватБанк» «Про накладення додаткового заходу реагування або дисциплінарного стягнення» від 02.01.2024 ОСОБА_1 допустив порушення документа 7001: Посадова інструкція «Керівник відділення групи Б» PR/23-2023-6522258 (41200967) від 19.01.2023, а саме п. 2.57, п. 2.58, п. 2.58 Посадової інструкції, що полягала у порушенні вимог п. 1., п. 15 Додатку 2 Переліку вимог інформаційної безпеки, затвердженого рішенням Комітету з управління операційними ризиками та інформаціною безпекою, протокол № 21 від 16.11.2021, шляхом умисного створення знімків екрану робочої станції, які однозначно дозволяють ідентифікувати програмний комплекс Банку, та які містять інформацію з обмеженим доступом, персональні дані, комерційну таємницю та/або конфіденційну інформацію відправці, та відправлення листа з інформацією з обмеженим доступом за межі банківських ресурсів.
За порушення п. 4.8, п. 5.13 Посадової інструкції накладено дисциплінарне стягнення у виді догани.
У наказі наведена оцінка дисциплінарного проступку працівника, яка визначена як грубе відповідно до п. 16 Класифікатора дисциплінарних проступків, також заначено, що проступок вчинено умисно.
Вказане в наказі від 02.01.2024 правопорушення, вчинено ОСОБА_1 24.11.2023, а виявлено 28.11.2023.
При цьому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що місячний строк з дати виявлення не минув, оскільки ОСОБА_1 відповідно до листка тимчасової непрацездатності № 10088045-2018929868-1 був тимчасово непрацездатний в період з 13.12.2023 по 15.12.2023 (3 календарних дні), відповідно до листка тимчасової непрацездатності № 10088045-2018979376-1 був тимчасово непрацездатний в період з 16.12.2023 по 18.12.2023 (3 календарних дні), а також перебував у щорічній основній відпустці в період з 30.12.2023 по 01.01.2024 відповідно до наказу «Про надання відпустки ОСОБА_1 з 30.12.2023 по 01.01.2024» № Е.CR-ПО-2023-41219253 (41219252) від 25.12.2023 (3 календарних дні), а всього 9 календарних днів з дати виявлення порушення.
24.04.2024 відповідачем винесено наказ № Е.МС.0.0.0/02-7062206 про внесення змін до наказу від 02.01.2024, з якого виключено абзац щодо вказівки про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень у вигляді доган на підставі наказів «Про накладення додаткового заходу реагування або дисциплінарного стягнення» № E.DN-ПБУР-7554942 від 30.08.2023 та «Про накладення додаткового заходу реагування або дисциплінарного стягнення» № E.DN-ПБУР-7951351 від 31.10.2023.
Вказані зміни відбулися внаслідок оскарження ОСОБА_1 зазначених наказів про накладення на нього дисциплінарних стягнень у судовому порядку.
Так, рішенням Чигиринського районного суду Черкаської обасті від 16 травня 2023 року у справі № 708/53/23, скасовано наказ від 13.10.2022 № Э.DN-ПБУР-7467583 АТ КБ «ПриватБанк», про накладення на ОСОБА_1 додаткового заходу реагування у вигляді зауваження.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 18 липня 2023 року рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 16.05.2023 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про визнання протиправним наказу про накладення додаткового заходу реагування у вигляді зауваження - змінено, привівши його мотивувальну частину у відповідність до змісту цієї постанови апеляційного суду.
Рішенням Чигиринського районного суду Черкаської обасті від 09 січня 2024 року у справі № 708/1390/23 визнано протиправним та скасовано наказ АТ КБ «ПриватБанк» № E.DN-ПБУР-7554942 від 30.08.2023 «Про накладення додаткового заходу реагування або дисциплінарного стягнення» у вигляді догани стосовно ОСОБА_1 .
Зі змісту вказаного рішення вбачається, що представник позивача - адвокат Шульга П. М. використовував скріншоти зустрічей з клієнтами Банку Старостенко та Вороною для доказування в судових засіданнях встановлення належності проведених з останніми зустрічей.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 09 січня 2024 року залишено без змін.
Наказ АТ КБ «ПриватБанк» № E.DN-ПБУР-7554942 від 30.08.2023 скасовано наказом Банку від 12.02.2024, про що також свідчить і лист від 30.01.2024 року № Е.28.0.0.0/2-240130/68307.
Отже, на час винесення АТ КБ «ПриватБанк» оспорюваного наказу, ОСОБА_1 є таким, що раніше не притягувався до дисциплінарної відповідальності.
Слід зазначити, що ОСОБА_1 , після кваліфікації Банком його дій, як дисциплінарний проступок, надавав пояснення.
Крім того, не погоджуючись із застосованим відносно нього дисциплінарним стягненням, позивач подав апеляцію до АТ КБ «ПриватБанк», де в тому числі пояснив, що зроблені ним скріншоти були надіслані його адвокату Шульзі П. М. та використані виключно для доказування в суді.
Проте, за наслідками розгляду апеляції ОСОБА_1 на застосоване дисциплінарне стягнення у виді догани від 02.01.2024, групою працівників, уповноважених на розгляд апеляцій, прийнято рішення про відмову у задоволенні апеляції позивача, поданої 06.03.2024, що вбачається з даних листа-відповіді, адресованого позивачу 18.04.2024 № Е.28.0.0.0/2-240418/71402.
Дослідивши наявні в матеріалах справи скріншоти, які стали підставою для застосування відносно ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, накладеного оскаржуваним наказом, судом першої інсанції вірно встановлено, що вони не містять інформації щодо діяльності та фінансового стану клієнтів, зазначених на скріншотах, яка стала відомою Банку у процесі їх обслуговування, що можуть становити банківську таємницю у відповідності до ст. 60 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» та/або конфіденційну інформацію.
Скарги клієнтів стосовно відображення їх персональних даних, до яких мав доступ позивач, згідно п. 2.57 його Посадової інструкції відсутні.
Крім того, відсутні підстави вважати, що в результаті винних дій ОСОБА_1 сталося порушення трудової дисципліни у вигляді створення знімків екрану робочої станції, що дозволяють ідентифікувати програмний комплекс Банку.
Відповідач до прийняття оскаржуваного наказу не встановив усі вказані вище обставини, зокрема не дослідив передумови та мету створення відповідних скріншотів, пояснення та апеляцію позивача не досліджено належним чином, не перевірив наявність всіх складових дисциплінапрного проступку, як обов'язкову передумову для накладення дисциплінарного стягнення на працівника, внаслідок чого наказ грунтується на припущеннях.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Банком не доведено умисного скоєння проступку ОСОБА_1 , правильно визнав оскаржуваний позивачем наказ незаконним та скасував його, оскільки ним порушено право позивача на працю.
Наведені у апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди позивача з висновками суду першої інстанції, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, підстави для скасування або зміни постановленого судом першої інстанції рішення відсутні.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - адвоката Коцюби Олексія Вікторовича - залишити без задоволення.
Рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 08 травня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Повний текст постанови складено 10 жовтня 2024 року.
Головуючий Л. І. Василенко
Судді: О. В. Карпенко
О. М. Новіков