11 жовтня 2024 року
м. Харків
справа № 646/5830/24
провадження № 22-ц/818/2793/24
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів - Мальованого Ю.М., Маміної О.В.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27 травня 2024 року в складі судді Сіренко Ю.Ю.
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
Ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27 травня 2024 року позов ОСОБА_1 повернуто позивачу.
Не погоджуючись з ухвалою суді ОСОБА_1 через свого представника подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу судді скасувати та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що справа про розірвання шлюбу і справа про стягнення аліментів можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження. Дані позовні вимоги за своєю суттю не є складними, витікають з одних правовідносин. Вказала, що у випадку подання відповідачем клопотання про надання строку на примирення, в разі необхідності суд може виділити позовні вимоги про стягнення аліментів в самостійне провадження та розглянути справу у більш швидкий термін.
Відзивів на апеляційну скаргу від учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходило.
Частиною 13 статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Аналізуючи наведені норми права, судова колегія вважає за необхідне розглянути справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити, ухвалу судді - скасувати.
Ухвала судді суду першої інстанції мотивована тим, що позивачкою порушено правила об'єднання позовних вимог, а тому її позов підлягає поверненню.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
Ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27 травня 2024 року позов ОСОБА_1 повернуто позивачу.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
За приписами статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
Аналіз зазначених законодавчих норм вказує на те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Обґрунтовуючи повернення позовної заяви, суд першої інстанції вказав на передбачений різний порядок позовного провадження у справах за такими вимогами, а саме вимоги про розірвання шлюбу підлягають розгляду лише в порядку загального позовного провадження, а вимоги про стягнення аліментів можуть бути розглянуті в порядку наказного чи спрощеного позовного провадження.
Пунктом 1 частини 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ.
Пунктами 3 та 4 частини 6 статті 19 ЦПК України встановлено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); справи про розірвання шлюбу.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи малозначні справи.
Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.
Виходячи з наведеного колегія суддів вважає помилковим висновок суду про розгляд вимог про розірвання шлюбу та стягнення аліментів за різними порядками позовного провадження, оскільки для таких вимог передбачено спрощене позовне провадження.
У відповідності з вимогами статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства.
Посилання суду першої інстанції на недоцільність розгляду вимог про стягнення аліментів у одному провадженні з вимогами про розірвання шлюбу, колегія суддів також вважає помилковим, оскільки суд першої інстанції залишив поза увагою те, що згідно вимог частини 1 статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. У даному провадженні вимога про стягнення аліментів пред'явлена поштою 20 травня 2024 року, а отже пред'явлення окремого позову, що звісно можливо лише пізніше за часом, порушить право дітей на отримання аліментів саме з часу пред'явлення позову (вимоги).
Колегія суддів зазначає, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши вимогу про розірвання шлюбу в самостійне провадження.
Аналізуючи наведене колегія суддів вважає, що ухвала про повернення позовної заяви є передчасною, постановлена суддею з порушенням норм процесуального права.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 374 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуване судове рішення не відповідає нормам процесуального права, то апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Оскільки розглядається лише процесуальне питання, а не вирішується спір по суті, питання щодо стягнення судового збору за подачу апеляційної скарги на цій стадії не вирішується.
Керуючись ст.ст.367, 368, п.6 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376, п.4 ч.1 ст.379, ст.ст.381 - 384, 389 ЦПК України
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27 травня 2024 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 11 жовтня 2024 року.
Головуючий Н.П. Пилипчук
Судді Ю.М. Мальований
О.В. Маміна