ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/15063/24
провадження № 2-а/753/187/24
10 жовтня 2024 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Шаповалова К.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора 2 взводу 2 роти Управління патрульної поліції в м. Бориспіль Пономаренка Валерія Володимировича, батальйону патрульної поліції у м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
06 серпня 2024 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора 2 взводу 2 роти Управління патрульної поліції в м. Бориспіль Пономаренка Валерія Володимировича, батальйону патрульної поліції у м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 753/15063/24 між суддями від 08 серпня 2024 року головуючим суддею обрано Шаповалову К.В. Фактично справу було передано судді 09 серпня 2024 року.
Відповідно до відомостей, які містяться у Єдиному державному демографічному реєстрі, ОСОБА_1 значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 13 серпня 2024 року адміністративний позов було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.
19 серпня 2024 року до суду, на виконання вимог вищезгаданої ухвали, позивачем було подано позовну заяву в новій редакції.
Ухвалою суду від 22 серпня 2024 року визнано поважними причини пропуску строку на подання позовної заяви до суду, поновлено позивачу ОСОБА_1 у строк на звернення до суду з позовом, прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, та призначено розгляд справи за правилами статті 286 КАС України.
29 серпня 2024 року від відповідача Департамент патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву, в яких викладені заперечення щодо заявлених позовних вимог, а також долучено відео з камер зовнішнього відеоспостереження Безпечне місто.
10 вересня 2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій викладені заперечення на доводи відповідача, підтримано позовну заяву та викладено прохання про задоволення позовних вимог.
Суд, вивчивши доводи позовної заяви, докази, надані на її обґрунтування, відзив та докази, долучені до нього, відповідь на відзив, повно, всебічно та об'єктивно оцінивши зібрані у справі докази, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що постановою серії ЕНА № 2568768, складеною інспектором 2 взводу 2 роти УПП батальйон патрульної поліції в м. Бориспіль Київської області 9 липня 2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП із застосуванням до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень.
Згідно даної постанови, 9 липня 2024 року о 11 год. 08 хв. на вул. Київський шлях/Головатого в м. Бориспіль водій, керуючи транспортними засобом Hyundai Sonata д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу регулювальника про заборону виїзду на перехрестя, а саме жезл піднятий вгору, що забороняє проїзд, чим порушив пункт 8.8 ПДР.
Не погоджуючись із прийнятою постановою та звертаючись із позовом до суду позивач зазначає, що 9 липня 2024 року він дійсно рухався на транспортному засобі Hyundai Sonata д.н.з. НОМЕР_1 в м. Бориспіль по вул. Київський шлях в бік Центру надання адміністративних послуг Бориспільської міської ради та був безпідставно зупинений працівником поліції посеред перетину вулиць Головатого та Київський шлях, поряд з цим, інші транспортні засоби, які рухались перед ним в тому ж напрямку, проїхали перехрестя без будь-яких зауважень з боку поліцейських. Зазначає, що дії регулювальника були емоційними, він (позивач) лише намагався завершити маневр з метою проїзду перехрестя та не створення аварійних ситуацій, заторів. При цьому регулювальник надав можливість проїхати двом транспортним засобам, що рухались перед ним, а потім раптово перед його автомобілем підняв жезл вгору. Також вказав, що оформлення оскаржуваної постанови відбулось із порушенням, бо після зупинки транспортного засобу до нього підійшла жінка у поліцейській формі, в той час як в постанові вказано, що вона складена поліцейським чоловічої статі. Також вказав, що йому не було роз'яснено його права. Просив постанову скасувати, а з відповідача стягнути судові витрати.
Відповідач, заперечуючи проти заявлених вимог, вказав, що 9 липня 2024 року екіпажом «Лемур-103» під час регулювання дорожнього руху на перехресті вул. Київський шлях-Головатого в м. Бориспіль було виявлено порушення ПДР транспортним засобом Hyundai Sonata д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , який здійснив рух на забороняючий жест регулювальника - жезл піднятий вгору. Зазначено, що оскільки після притягнення позивача до адміністративної відповідальності минуло більше 30 днів, запис з боді камери працівника поліції, про який внесено інформацію до оскаржуваної постанови, не зберігся. В той же час наявний запис з камер зовнішнього відеоспостереження Безпечне місто, на якому була зафіксована подія порушення позивачем ПДР 9 липня 2024 року. Зауважив, що на такому записі зафіксовано час, коли саме регулювальник підняв жезл вгору та момент проїзду перехрестя позивачем, що свідчить про безпідставність твердження позивача про емоційні дії регулювальника та підняття жезла саме перед його транспортним засобом.
Відповідно до Закону України "Про дорожній рух" правила дорожнього руху встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (ПДР України).
Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху закріплено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до пункту 8.1 ПДР регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Пунктом 8.8. ПДР визначено, що сигналами регулювальника є положення його корпуса, а також жести руками, в тому числі з жезлом або диском з червоним світлоповертачем, які мають такі значення, зокрема, рука піднята вгору: рух усіх транспортних засобів і пішоходів заборонено в усіх напрямках.
Відповідно до частини другої статті 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається із долученого до відзиву запису з камер зовнішнього спостереження Безпечне місто, 9 липня 2024 року на перехресті вул. Київський шлях, 47 знаходиться регулювальник, який на початку запису - 11:06:13 год здійснює жест рукою з жезлом, яка дозволяє рух транспортним засобам по вул. Київський шлях. Об 11:06:26 регулювальник піднімає руку з жезлом вгору, що означає заборону руху транспортним засобам, зокрема по вул. Київський шлях. При цьому на записі зафіксовано, що до перехрестя на вул. Київський шлях є пішохідний перехід, позначений відповідною дорожньою розміткою. В момент підняття регулювальником жезла в гору на перехресті знаходилось 2 автомобілі, які вже на нього виїхали, тобто проїхали пішохідний перехід та один автомобіль, який був посередині пішохідного переходу. При цьому в 11:06:30 до пішохідного переходу наближається білий автомобіль позивача та не дивлячись на те, що регулювальник тримає руку підняту з жезлом вгору, цей транспортний засіб не зупиняється до пішохідного переходу та продовжує рух, тобто здійснює рух саме на заборонений сигнал регулювальника.
При цьому на вказаному відео зафіксовано, що між моментом підняття регулювальником руки вгору із жезлом до появи біля пішохідного переходу автомобіля позивача минуло 4-5 сек, тобто твердження позивача про те, що регулювальник раптово підняв жезл вгору саме перед його транспортним засобом та такі дії регулювальника були емоційними та не зрозумілі для учасників дорожнього руху є безпідставними.
Таким чином позивачем не надано суду доказів на спростування факту вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП, та порушення порядку винесення інспектором постанови про адміністративне правопорушення. Суд критично ставиться до доводів позивача, викладених у позові, оскільки його показання повністю спростовуються матеріалами справи, зокрема відео з камери спостереження.
Суд відхиляє доводи позивача, що таке відео є неналежним доказом, оскільки на ньому чітко зафіксовано місце вчинення адміністративного правопорушення - вул. Київський шлях, дата 9 липня 2024 року та час, який співпадає із часом, зазначеним в оскаржуваній постанові, а також в поясненнях самого позивача.
Інші доводи позивача, які на його думку є підставою для скасування оскаржуваної постанови, не спростовують факту порушення ним ПДР, наслідком чого є притягнення до адміністративної відповідальності, а отже не можуть бути підставою для звільнення від неї.
Приписами статті 280 КУпАП визначено, шо орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що доводи позову щодо неправомірних дій відповідача й бездоказового притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України є безпідставними і необґрунтованими, оскільки спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.
Відповідно до статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити : найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно із статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, суд доходить висновку, що відповідачем стягнення до позивача застосовано без порушень, в межах санкції частини другої статті 122 КУпАП, за якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності, постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства, доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем у межах розгляду даної справи надано не було і судом таких обставин не встановлено, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, в силу статті 139 КАС України та з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, суд не вбачає підстав для відшкодування понесених позивачем судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 19, 72, 132, 134, 241-251, 268, 286 КАС України, суд, -
у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до інспектора 2 взводу 2 роти Управління патрульної поліції в м. Бориспіль Пономаренка Валерія Володимировича, батальйону патрульної поліції у м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя К.В. Шаповалова