Справа № 708/1050/24
Номер провадження № 3/708/525/24
11 жовтня 2024 року
Суддя Чигиринського районного суду Черкаської області Івахненко О.Г. розглянувши матеріали, що надійшли з Відділу поліцейської діяльності № 2 Черкаського районного управління поліції ГУ НП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 по ч. 5 ст. 126 КУпАП, -
Відносно ОСОБА_1 09 вересня 2024 року було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 493977 про те, що він 09 вересня 2024 року о 12 год. 40 хв. по вул. Гагаріна у м. Чигирині Черкаського району Черкаської області керував власним мопедом Навігатор, д/н відсутній, не маючи відповідних документів на право керування даним транспортним засобом та вчинив дане правопорушення повторно протягом року - постанова ЕНА № 2630412 від 18.07.2024 року, чим порушив вимоги п. 2.1 а) ПДР України, відповідальність за що передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, не з'явився, не повідомивши про причини неявки та не надавши документального підтвердження поважності причин неявки.
А Європейський суд з прав людини наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
За таких обставин, суддя вважає можливим розглянути справу без участі ОСОБА_1 , за наявними в матеріалах справи доказами, беручи при цьому до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене зокрема ст. 126 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у тому числі з урахуванням наявних у справі доказів, керуючись законом, суддя вважає, що провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП знайшла своє підтвердження з таких підстав.
Зокрема, його провина підтверджується:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 493977 від 09.09.2024 року щодо керування ОСОБА_1 повторно протягом року транспортним засобом, як особою, яка не має права керування транспортним засобом;
- даними постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2630412 від 18.07.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП за керування транспортним засобом особою, яка не має права керувати транспортним засобом із застосуванням до останнього стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн. Дана постанова, як встановлено судом, не оскаржувалась.
Факт керування ОСОБА_1 , як особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, встановлено і з оглянутого судом диску з відеозаписом подій, що відбувалися 09.09.2024 року, під час зупинки, зафіксованих на боді камеру, та долученого до матеріалів даної справи.
З оглянутого відеозапису встановлено, що підставою зупинки мопеда стало керування водієм транспортним засобом без захисного мотошолома, без заднього номерного знака та без реєстраційних документів на транспортний засіб, у зв'язку з чим поліцейським було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД № 912419 від 09.09.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 121, ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 121-3, ст. 36 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу у розмірі 1190 грн.
Доказів оскарження вказаної постанови суду не надано.
З відеозапису також вбачається, що ОСОБА_1 підстави зупинки не заперечував, пояснював, що водійського посвідчення не має, заперечень щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не мав, від дачі пояснень відмовився, мотивуючи тим, що дуже поспішає.
Судячи з довідки Відділу поліцейської діяльності № 2 Черкаського районного управління поліції ГУ НП в Черкаській області від 09.09.2024 року згідно з даними "Інформаційного порталу Національної поліції України" ОСОБА_1 посвідчення водія щодо права керування транспортними засобами Головним сервісним центром МВС України не видавалось.
За таких обставин, вбачаю в діях ОСОБА_1 ознаки повторного протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою статті 126 КУпАП, а саме, повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, що передбачає адміністративну відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ст. 313 КУпАП, постанови про конфіскацію предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, та грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, виконуються державними виконавцями в порядку, встановленому законом.
Згідно з п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, постанов судів у справах про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п.2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», під час пред'явлення виконавчого документа до виконання подаються у разі виконання рішення про конфіскацію майна згідно з постановою суду - копія протоколу вилучення майна, що підлягає конфіскації, або довідка про відсутність такого майна.
Враховуючи вищевказані норми чинного законодавства України, до протоколу про адміністративне правопорушення за вчинення санкцією частини статті передбачено стягнення у виді конфіскації майна, особа, яка його склала, зобов'язана долучити протокол вилучення майна, що підлягає конфіскації, або довідку про відсутність такого майна.
Відповідно до ст. 29 КУпАП, конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.
Санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі від 04.09.2023 року № 702/301/20 суд звертає увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Крім того, норми чинного КУпАП не встановлюють будь-яких обмежень щодо накладення стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, коли воно передбачене у санкції статті КУпАП, особам, які на момент вчинення адміністративного правопорушення не мали права керування транспортними засобами.
При цьому санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП є безальтернативною стосовно видів стягнень, які мають бути накладені на особу, що порушила відповідні вимоги ПДР; дискреційні повноваження суду згідно з цією нормою поширюються виключно на визначення строку позбавлення права керування та вилучення транспортного засобу.
Згідно з приписами ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При визначенні виду і міри адміністративного стягнення ОСОБА_1 , суддя враховує конкретні обставини правопорушення, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, фактичні обставини справи, особу порушника, беручи до уваги небезпеку, якою є участь у дорожньому русі осіб, які не мають або позбавлені права керування транспортними засобами, а також враховуючи, що ОСОБА_1 навмисно порушує закон та керує транспортним засобом, ігноруючи заборони, що є обтяжуючою провину обставиною, з метою виховання останнього та запобігання вчинення ним нових адміністративних правопорушень, достатнім видом адміністративного стягнення для нього є штраф з позбавленням права керування транспортними засобами на мінімальний строк, однак без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки належних доказів про належність транспортного засобу саме ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
Також відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 605,60 грн., де підстав звільненя від його сплати судом не встановлено
На підставі викладеного та керуючись ст. 40-1, ч. 5 ст. 126, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу на користь держави (одержувач: ГУК у Черкаській області/Черкаська область/21081300, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), код одержувача: 37930566, рахунок: UA918999980313030149000023001) у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить сорок тисяч вісімсот гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (одержувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, банк одержувача: казначейство України (ЕАП), код одержувача: 37993783, рахунок: UA908999980313111256000026001) судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить шістсот п'ять гривень 60 коп.
Роз'яснити, що:
- штраф має бути сплачений не пізніше, ніж через п'ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про його призначення, а в разі її оскарження не пізніш, як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч. 1 ст. 307 КУпАП);
- в разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про призначення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом;
- в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень;
- розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст. 308 КУпАП).
Штраф, призначений за скоєння адміністративного правопорушення, вноситься до установи банку України (ч. 3 ст. 307 КУпАП).
Строк пред'явлення постанови до виконання - протягом трьох місяців з моменту її винесення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду через Чигиринський районний суд Черкаської області.
Постанова набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження.
Суддя О.Г. Івахненко