Справа № 646/11154/24
№ провадження 2/646/3846/2024
10 жовтня 2024 року м.Харків
Суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова Литвинов А.В., перевіривши відповідність позовної заяви ОСОБА_1 , представник позивача: ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,-
Позивач ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Крушинської Антоніни Андріївни звернулася до Червонозаводського районного суду м. Харкова з позовною заявоюдо ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.
Перед відкриттям провадження у справі суд перевіряє додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до положень ч.3 ст.175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити, зокрема: найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Так, за загальним правилом, визначеним ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з правилами про підсудність справ за вибором позивача, передбаченими у ч. ч. 9, 10 ст. 28 ЦПК України (правила альтернативної підсудності), позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи), а позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.
Таким чином, процесуальний закон вказує на те, що підсудність справ визначається саме за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні. У зв'язку з цим, виходячи з аналізу ст.ст. 27, 28 ЦПК України, місцезнаходження майна відповідача або останнє відоме зареєстроване місце його проживання чи перебування в Україні майна мають бути встановлені достеменно. У протилежному випадку суд буде позбавлений можливості виконати вимоги ст. 190 ЦПК України, які полягають в обов'язку надіслати ухвалу про відкриття провадження у справі учасникам справи, в тому числі і відповідачу.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем зазначено відповідачем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
На виконання вимог ч. 6 ст.187 ЦПК України суд направив запит до Єдиного демографічного реєстру та до Департаменту реєстрації Харківської міської ради про надання відомостей щодо реєстрації місця проживання відповідача.
Згідно відповіді, яка надійшла на адресу суду 10.10.2024 року з Єдиного демографічного реєстру № 836729 за параметрами Ахмед халаф ОСОБА_4 - особу не знайдено.
Згідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб з Департаменту реєстрації Харківської міської ради, Ахмед халаф ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Враховуючи викладене вище, суд зазначає, що встановити останнє місце проживання та реєстрації відповідача не можливо, оскільки позивачем не вказано жодних достовірних відомостей щодо відповідача, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості належним чином проінформувати відповідача по справі про надходження до суду даної позовної заяви та вчинити відповідні процесуальні дії щодо відкриття провадження, повідомлення про розгляд справи відповідача, надання часу відповідачу для подання відзиву.
Крім того, відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Більше того, відповідно до ч. 5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Положеннями ч.2 ст.95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» до позовної заяви про розірвання шлюбу додаються: оригінал свідоцтва про реєстрацію шлюбу, копії свідоцтв про народження дітей, довідки щодо розміру заробітку та інших доходів, а також усі необхідні документи відповідно до заявлених вимог.
Таким чином, позивача, звертаючись до суду з заявою про розірвання шлюбу, повинен надати суду оригінал свідоцтва про шлюб.
Однак у матеріалах, доданих до позову, оригінал даного свідоцтва відсутній.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10.10.2024 у задоволенні клопотання представника позивачаОСОБА_1 -адвоката Крушинської А.А. про витребування доказів - відмовлено.
У випадку відсутності оригіналу свідоцтва про шлюб у позивача, він не позбавлений можливості звернутись до відповідного органу із заявою про отримання дублікату свідоцтва про шлюб.
Вказані недоліки перешкоджають відкриттю провадження у справі і підлягають усуненню.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно усунути недоліки позову шляхом подання до позову оригіналу свідоцтва про шлюб та надання доказів підтвердження останньої відомої адреси проживання та реєстрації відповідача
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, суддя приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку на усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 175, 177,185, 353 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача: ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви у 5-ти денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом усунення вищевказаних недоліків.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається на офіційному порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки http://cz.hr.court.gov.ua
Суддя А.В. Литвинов