Справа № 645/1574/24
Провадження № 1-кп/645/303/24
10 жовтня 2024 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні зали судових засідань Фрунзенського районного суду м. Харкова клопотання прокурора Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221190001315 від 25.09.2023 року, щодо:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 16.11.2006 року Фрунзенським районним судом
м. Харкова за ч. 1 ст. 187 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 3 роки;
- 21.03.2011 Червонозаводським районним судом м. Харкова за ст. 391 КК України до 3 років позбавлення волі;
- 16.11.2016 Комінтернівським районним судом
м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік;
- 04.10.2022 Октябрським районним судом
м. Полтави за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;
- 31.05.2023 Ленінським районним судом
м. Харкова за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;
- 25.01.2024 Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 190 КК України, ч.ч. 1, 4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, у зв'язку з декриміналізацією діяння, яке кваліфіковано за цією нормою кримінального закону,
У провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023221190001315 від 25.09.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.15 ч. 4 ст.185 КК України.
Відповідно до висунутого обвинувачення, ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що 25.09.2023, о 12 годині 38 хвилин,
у період дії в Україні воєнного стану, повторно, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив спрямований на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, перебуваючи у приміщенні відділу «Maison» супермаркету «РОСТ», за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв з полиці сковорідку «Ringel Special for Maison Extra RG-1143-22», вартістю 450 гривень 50 копійок та помістив її до свого рюкзаку, після чого не розрахувавшись за товар пройшов касу та направився до виходу, тим самим виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, так як був зупинений співробітником охорони.
Своїми умисними протиправними діями, у разі доведення злочину до кінця, ОСОБА_5 міг спричинити потерпілому ТОВ «ДЛК» «ПІЛОТ», код ЄРДПОУ 43094673, майнову шкоду у сумі 450 гривень 50 копійок.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену в умовах воєнного стану, повторно.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про закриття провадження у справі за ч.2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України у зв'язку з декриміналізацією діяння, поставленого ОСОБА_5 за провину. В обґрунтування клопотання державний обвинувач послався на те, що 09.08.2024 року набрав чинності Закон України № 3886-ХІ від 18.07.2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів». Цим нормативно-правовим актом внесено зміни до ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якими крадіжка на суму до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян тягне адміністративну, а не кримінальну відповідальність.
Представник потерпілого судове засідання не прибув, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без його участі.
Обвинувачений надав згоду на закриття кримінального провадження за ч.2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України у зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність відповідного діяння.
Захисник у судовому засіданні не заперечував проти закриття кримінального провадження.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до наступного.
Європейський суд з прав людини вважає, що ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Ніякого покарання без закону» є важливою складовою принципу верховенства права. Він також підтвердив, що зазначена стаття Конвенції допускає принцип ретроспективності більш м'якого кримінального закону. На цьому принципі ґрунтується правило, згідно з яким за наявності відмінностей між чинним на час вчинення злочину кримінальним законом та законом, який набрав чинності перед винесенням остаточного судового рішення, суди мають застосовувати той із них, положення якого є більш сприятливими для обвинуваченого (рішення у справі Скоппола проти Італії).
Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що пом'якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.
Частина 1 ст. 2 КК України передбачає, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Відповідно до ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи. Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи..
Частиною 6 ст. 3 КК України встановлено норму, за якою зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX (далі - Закон №3886-ІХ), який набрав чинності 09.08.2024, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто, до 3028 грн.) - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України передбачено, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до пп.169.1.1 пункту 169.1 ст.169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року - для будь-якого платника податку.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, та ті обставини, що відбулась декриміналізація інкримінованого ОСОБА_5 діяння на підставі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який набув чинності 09.08.2024 р., та має зворотну дію в часі, із врахуванням наданої обвинуваченим згоди на закриття кримінального провадження, суд доходить до висновку про наявність підстав для закриття кримінального провадження відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Згідно абзацу четвертого частини сьомої статті 284 КПК України ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених ст. 479-2 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 479-2 КПК України суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
Суд вважає, що оскільки Законом №3886-ІХ підвищилась межа, з якої настає кримінальна відповідальність за крадіжку, то вказані обставини є у даному випадку підставою для закриття кримінального провадження за п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Отже, має місце декриміналізація, а саме діянь, які полягають у крадіжці майна вартістю до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у 2023 році становить 2684 грн. (1342 х 2), а відтак суд доходить висновку, що втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність вчиненого ОСОБА_5 діяння, оскільки вартість майна, у здійсненні крадіжки якого він обвинувачується, згідно обвинувального акта становить 450,50 грн., що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2684 грн).
Зважаючи на те, що обвинувачений не заперечує проти закриття кримінального провадження відносно нього, розуміє наслідки закриття провадження з нереабілітуючих підстав, суд вважає за необхідне клопотання задовольнити.
Цивільний позов не заявлено.
Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого у даному кримінальному провадженні не застосовувався.
Процесуальні витрати (витрати на залучення експерта) за проведення товарознавчої експертизи відповідно до вимог ст. 124 КПК України з обвинуваченого стягненню не підлягають та відносяться на рахунок держави.
Керуючись п. 4-1 ч.1 ст. 284, ст. 479-2 КПК України, Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024, ст. 5 КК України, суд
Клопотання прокурора Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, - задовольнити.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221190001315 від 25.09.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Речові докази: сковорідку «Ringel Special for Maison Extra RG-1143-22» - після набрання ухвалою законної сили вважати повернутою власнику; CD-R диск з фрагментами відеозапису від 25.09.2023 камер відеоспостереження розташованих в приміщені магазину «Рост» - залишити на зберіганні в матеріалах кримінального провадження.
Витрати понесені у зв'язку із проведенням експертиз віднести на рахунок держави.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Фрунзенський районний суд м. Харкова шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст ухвали оголошено 10 жовтня 2024 року.
Суддя ОСОБА_1