Справа № 127/33366/21
Провадження № 2-др/127/132/24
01 жовтня 2024 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Воробйова В.В.,
за участю секретаря Шмигори О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці цивільну справу за заявою представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Путіліна Євгена Вікторовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Виконавчий комітет Вінницької міської ради, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,-
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Виконавчий комітет Вінницької міської ради, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 12.09.2024 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Виконавчий комітет Вінницької міської ради, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою було розглянуто та ухвалено рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача - адвокат Путілін Є.В. звернувся до суду із заявою про стягнення витрат, яка мотивована тим, що відповідач поніс витрати на правничу допомогу. Представником в судовому засіданні 12.09.2024 року було зроблено заяву про подання заяви про стягнення судових витрат. В цей же день було ухвалено рішення суду про відмову в задоволенні позову. На підтвердження понесення цих витрат представником долучено: копію договору про надання правничої допомоги, детальний опис робіт, квитанцію до прибуткового касового ордеру та просить ухвалити додаткове рішення.
В судове засідання позивач та третя особа не з'явилися, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Заяв та заперечень від них до суду не надходило.
Оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду заяви, тому суд проводить розгляд справи без їх участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву, в якій просив провести розгляд поданої ним заяви про ухвалення додаткового рішення без його участі. Подану заяву підтримує та просить її задовольнити.
Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Частинами 3, 4 ст. 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що заява представника відповідача про розподіл судових витрат підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 12.09.2024 року було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Виконавчий комітет Вінницької міської ради, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою (Т. 2 а.с. 80-85).
11.02.2022 року між адвокатом Путіліним Є.В. та ОСОБА_1 було укладено договір про надання правничої допомоги №17, за умовами якового розмір гонорару визначається за угодою сторін у розмірі спів мірному складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часу, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторін, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи шляхом підписання акту виконаних робіт з розрахунку 40% прожиткового мінімуму для працездатних осіб за одну годину роботи адвоката на момент складання акту виконаних робіт. Замовник сплачує виконавцю аванс у розмірі 3000,00 грн. (Т. 2 а.с. 87).
Згідно з детальним описом робіт №ПЄ-00001 від 13.09.2024 року адвокатом Путіліним Є.В. були проведені такі роботи - надання правничої допомоги згідно вказаного вище договору, а саме:
- підготовка відзиву на позовну заяву направлення сторонам та подання до суду - 1 год. 30 хв.;
- підготовка заяв процесуального характеру (проведення засідання без участі, відкладення розгляду справи, надання рішення та подання їх до суду) - 30 хв. роботи;
- підготовка заяви про ознайомлення з матеріалами справи та ознайомлення - 20 хв. роботи;
- підготовка заяви про виклик експерта та подання її до суду - 30 хв. роботи;
- підготовка заяви про призначення повторної експертизи та подання до суду - 30 хв. роботи;
- підготовка відзиву на апеляційну скаргу, направлення сторонам та подання до суду - 45 год. роботи;
- підготовка судових дебатів - 45 хв. роботи;
- участь у судових засіданнях - 2 год. 30 хв.;
- підготовка заяви про стягнення витрат, направлення сторонам та подання до суду - 30 хв. роботи;
- підготовка заяви про надання копії рішення та подання до суду - 10 хв. роботи.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на день складання акту складає для працездатних осіб 2684 грн., 40% прожиткового мінімуму за 1 годину роботи складає 1211 грн. Разом 8 годин 30 хвилин роботи = 10300 грн. Загальна вартість робіт (послуг) 10300 грн. (Т.2 а.с. 87 на звороті).
Також в матеріалах справи міститься ордер та копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (Т. 2 а.с. 27, 32).
За змістом ч. 4 ст. 62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Також в матеріалах справи наявна квитанція до прибуткового касового ордеру №130930 від 12.09.2023 року про оплату послуг правничої допомоги на загальну суму 10300 грн. (а.с. 88).
Частиною 1 статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Суд звертає увагу, що представник відповідача до закінчення судових дебатів у справі зробив заяву про те, що після ухвалення судового рішення у цій справі ним буде подано суду протягом п'яти днів докази оплати витрат на надання правничої допомоги.
Отже, стороною відповідача було зроблено заяву про надання доказів на підтвердження понесених судових витрат до закінчення судових дебатів. Вказані докази було подано суду в строк визначений законодавством.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Вимогами п. 2 ч.2 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Суд враховує критерії, які застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Надання доказів про факт та розмір витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
У п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказано, що при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Згідно з висновком Великої Палати у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Щодо необхідності покладення на позивача вартості підготовки заяви про стягнення витрат, то суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Об'єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22 про те, що заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв'язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.
Також, стягнення повної вартості послуг, визначеної у детальному описі робіт на загальну суму 10300,00 грн., не узгоджується з критеріями реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру і пропорційності, так як ці витрати не мають характеру необхідних та не обґрунтовують обсягу фактичних дій представника відповідача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені з досягненням успішного результату. Тобто не є розумно обґрунтованим і, відповідно, такі витрати не можуть бути відшкодовані тільки лише через те, що вони дійсно понесені відповідачем (справедлива сатисфакція). Крім того, суд зазначає, що відшкодування їх повної вартості матиме надмірний фінансовий тягар для позивача, як фізичної особи.
Отже, з урахуванням фактичного обсягу наданих юридичних послуг, співмірності суми витрат зі складністю справи та відповідності суми заявлених витрат критеріям реальності і розумності, суд вважає, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. Саме такий розмір витрат є об'єктивним, співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.
Керуючись ст.ст. 137, 141, 270 ЦПК України, суд,-
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. (п'ять тисяч гривень 00 коп.).
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Повний текст додаткового рішення складено 10.10.2024 року.
Суддя: