Провадження № 33/803/2033/24 Справа № 175/1300/24 Суддя у 1-й інстанції - Озерянська Ж. М. Суддя у 2-й інстанції - Куракова В. В.
09 жовтня 2024 року м.Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Куракова В.В., за участі ОСОБА_1 та його захисника Нещерета О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Нещерета О.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30.04.2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1
визнано винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 рік, -
Судом першої інстанції встановлено, що 04 січня 2024 року о 22-35 год. в м. Краматорську по вул. Дружби, біля буд. 63 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем «RENAULT LOGAN» державний номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком алкотестеру «Драгер 6820», складеним 04 січня 2024 року о 23 год. 01 хв., згідно якого ступінь алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 становить 2,65 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, тобто скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30.04.2024 рокуОСОБА_1 визнано винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 рік.
На зазначену постанову адвокат Нещерет О.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що постанова суду незаконна та підлягає скасуванню. Зауважує, що ОСОБА_1 не пропонували пройти медичний огляд на стан сп'яніння; відеозйомка не проводилася безперервно; чек драгеру виписаний до іншого протоколу; суд не взяв до уваги пояснення свідків, надані письмово до суду. Просить постанову скасувати та закрити провадження по справі.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 та його адвоката Нещерета О.С., які підтримали апеляційну скаргу, вважаю, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення за таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що суддя районного суду вірно прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно п. 2.9а ПДР водію забороняється керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Статтею 130 КУпАП прямо встановлено адміністративну відповідальність водія за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Факт вчинення адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 у його вчиненні підтверджуються:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 647386 від 04.01.2024 року відносно ОСОБА_1 (а.с. 4);
- відеозаписом подій за участю ОСОБА_1 (а.с. 5);
- чек-роздруківкою газоаналізатору Драгер (а.с. 4а);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 6);
- свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки (а.с. 7);
- рапортом поліцейського Бредіхіна Н. (а.с. 8).
Дані докази є належними та допустимими, вони повністю між собою узгоджуються та в сукупності, з урахуванням критерія «поза розумним сумнівом», підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка керує транспортним засобом, повинна мати відповідний дозвіл від органів державної влади. Даний дозвіл за своєю зовнішньою формою представляється як водійське посвідчення. Процедура його отримання регламентована таким чином, що особи, які бажають стати водіями, повинні знати ПДР та їх дотримуватися.
Так, п. 2.9а ПДР встановлено, що водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Сама правова природа цієї норми має імперативний характер та зобов'язує кожного, хто має дозвіл на керування транспортними засобами, неухильно дотримуватись цього пункту.
Таким чином, ОСОБА_1 повинен знати ПДР та їх виконувати.
Ст. 68 Конституції України встановлено, що незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Положеннями ст. 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відносно доводів апеляційної скарги щодо відсутності безперервної відеофіксації події адміністративного правопорушення, суд апеляційної інстанції зазначає про таке.
Ані Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06 листопада 2015 року, ані Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015 року не містять приписів про обов'язкове долучення до протоколу про вчинення адміністративного правопорушення відео з бодікамери поліцейського, в тому числі повного відео з моменту зупинки транспортного засобу.
Так, згідно п. 15 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06 листопада 2015 року до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Аналогічні положення містить Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015 року, згідно п. 1 розділу ІІ якої протокол про адміністративне правопорушення складається в письмовій формі. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: 1) письмові пояснення свідків правопорушення в разі їх наявності; 2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу в разі здійснення його затримання; 3) акт огляду на стан сп'яніння в разі проведення огляду на стан сп'яніння; 4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.
Отже, долучення працівниками поліції до протоколу про адміністративне правопорушення фрагментів відео з відеозапису із нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) носить ініціативний характер і посилання апелянта на наявність такого обов'язку є необґрунтованими.
Посилання сторони захисту щодо непроведення медичного огляду ОСОБА_1 після проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу безпідставні, адже з відеозапису, долученого до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, вбачається, що ОСОБА_1 не висловлював свою незгоду з встановленим рівнем алкоголю в крові останнього, а тому у поліцейських не було законних підстав забезпечувати проведення медичного огляду.
На роздруківці Драгеру (а.с. 4а) дійсно вказано номер протоколу 647396, в той час як протокол про адміністративне правопорушення № 647386, однак на думку суду апеляційної інстанції, вказане є очевидною опискою, яка в цілому не пливає на висновки суду про винність ОСОБА_1 ..
Зазначення в протоколі про адміністративне правопорушення, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом біля буд. АДРЕСА_2 не створює суттєвих суперечностей, оскільки в протоколі використано термін «біля», і в протоколі, і в роздруківці вказано номери будинків, які без сумніву знаходяться поряд один з другим - 63 та 64.
Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів також не містить у собі суперечностей, отже доводи сторони захисту спростовуються матеріалами справи.
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 та його захисник Нещерет О.С. пояснили, що в адміністративному або в судовому порядку дії працівників поліції вони не оскаржували, отже доводи апеляційної скарги про незаконні дії працівників поліції та порушення з їх боку є необґрунтованими, оскільки вони нічим не підтверджуються.
Згідно вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, що і було зроблено судом першої інстанції при розгляді даної справи.
Суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 33 КУпАП прийняв до уваги характер вчиненого правопорушення, його наслідки, обставини даної справи, а також дані про особу правопорушника, і наклав на правопорушника справедливе адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Постанова суду першої інстанції винесена з дотриманням вимог ст.ст. 283, 284 КУпАП, є законною та обґрунтованою, тому підстав для задоволення апеляційних вимог сторони захисту та скасування постанови суду першої інстанції немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу адвоката Нещерета О.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30.04.2024 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Куракова