3
Справа № 2-а-143/07
25 жовтня 2007 року Індустріальний районний суд
м. Дніпропетровська
в складі : головуючого судді Зосименко С.Г.
при секретарі Карпенко В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.
Дніпропетровська адміністративну справу за позовною заявою Прокурора
Індустріального району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі
Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції до ОСОБА_1, ТОВ «Гама Б» про визнання недійсними установчих документів та
свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість,
Прокурор Індустріального району м. Дніпропетровська звернувся з позовом в
інтересах Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції м.
Дніпропетровська до ОСОБА_1, ТОВ «Гама Б» про визнання
установчих документів та свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану
вартість недійсними.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач в позовній заяві та його
представник у судовому засіданні посилалися на те, що ТОВ «Гама Б»
зареєстровано на підставну особу, яка не мала наміру здійснювати підприємницьку
діяльність.
У судовому засіданні представник позивача та представник Лівобережної МДПІ
підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача ТОВ «Гама Б» у судове
засідання не з'явилися. Повідомлені належним чином. Причину неявки суду не
повідомили.
Суд, вислухавши пояснення прокурора, представника Лівобережної МДПІ, вивчивши
матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що статут Товариства з обмеженою
відповідальністю “Гама Б» зареєстровано у відділі реєстрації та єдиного реєстру
Орджонікідзевської адміністрації Запорізької міської ради 22.08.2000 року за №
2548516ю0010697 з урахуванням змін зареєстрованих 13.06.2003 року у відділі
реєстрації та єдиного реєстру Орджонікідзевської адміністрації Запорізької
міської ради за № Ю0011953, з урахуванням змін зареєстрованих 07.12.2004 року
виконавчим комітетом Запорізької міської ради № 11031050001002083, з
урахуванням змін зареєстрованих 06.12.2005 року виконавчим комітетом
Запорізької міської ради № 11031050002002083. Згідно довідки Дніпропетровського
обласного управління статистики № 18/12-3188 від 14.06.2007 року підприємство
внесено до ЄДРПО України за № 31122211. Відповідно до статуту ТОВ «Гама Б» в
редакції від 02.02.2007 року засновником ТОВ “Гама Б» є громадянин України
ОСОБА_1, ідентифікаційний НОМЕР_1, який проживає
АДРЕСА_1 (паспорт НОМЕР_2, виданий 11.01.2005 р. Дніпропетровським РВ ДМУ УМВС України в
Дніпропетровській області).
За даними Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська ТОВ “Гама Б» взято на
податковий облік як платник податків 07.02.2007 року. Також підприємству
видано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 13
лютого 2007 року НОМЕР_3. Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру
юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ “Гама Б» знаходиться за
адресою: АДРЕСА_1. Згідно
акту, складеного співробітниками Лівобережного ВПМ м. Дніпропетровська, від
23.03.2007 року ТОВ «Гама Б» за вищевказаною адресою не знаходиться. Це
підтверджується також листом ВАТ «Дніпрометиз».
У відповідності до ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи
визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
Несвоєчасність повідомлення податкових органів щодо зміни місцезнаходження
юридичної особи не являється підставою визнання установчих документів
недійсними.
Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України, яка визначає конституційні
основи правопорядку у сфері господарювання, суб'єкти господарювання та інші
учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах
встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог
законодавства.
Згідно п.1 ст. 92 Цивільного Кодексу України, юридична особа набуває цивільних
прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до
установчих документів та закону.
Ст. 4 Закону України “Про господарські товариства» від 19.09.1991 року
передбачено які відомості повинні містити установчі документи, а відсутність
вказаних відомостей, а також і установчих документів є підставою для відмови
або скасування державної реєстрації товариства і визнання установчих
документів недійсними.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого
самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах
повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в
Україні» надано виключний перелік повноважень державної податкової служби.
Проте, можливість звернення до суду з позовом про визнання установчих
документів (статуту) недійсними, визнання недійсними господарсько-фінансових та
бухгалтерських документів в жодному разі до компетенції податкових органів не
відноситься.
Окрім цього, слід також зауважити, що національним законодавством взагалі не
передбачена можливість захисту прав шляхом визнання установчих документів
(статуту) недійсними та визнання недійсними господарсько-фінансових та
бухгалтерських документів. Так, згідно ст.16 Цивільного Кодексу України, ст. 20
Господарського Кодексу України надано вичерпний перелік способів захисту прав
та інтересів осіб (суб'єктів господарювання), згідно якого такі способи
захисту прав законодавчо не обумовлені, а отже є такими, що задоволенню не
підлягають.
Позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог не було застосовано
жодної норми права, що була порушена з боку відповідачів, на підставі яких
можна вважати установчі документи недійсними. Так, позивачем було допущено
перевищення наданих йому законодавством повноважень, оскільки згідно ч. 1 ст. 9
КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності,
відповідно до якого органи державної влади, їхні посадові і службові особи
зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що
передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що у позові прокурора
Індустріального району м. Дніпропетровська слід відмовити в повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 19 Конституції України,
Законом України “Про державну податкову службу в Україні», Законом України “Про
податок на додану вартість» ст. ст. 17, 160, 161, 162, 167, 186 КАС України,
суд
У задоволенні позовних вимог прокурора Індустріального району м.
Дніпропетровська в інтересах держави в особі Лівобережної міжрайонної державної
податкової інспекції відмовити.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської
області через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська, шляхом подачі в
10-ти денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне
оскарження. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20-ти днів після
подання заяви на апеляційне оскарження.
Суддя
С.Г. Зосименко