Справа № 2-2619/2007
23 жовтня 2007 року Індустріальний
районний суд м. Дніпропетровська
у складі:
головуючого судді:
Мороза В.П.
при
секретарі: Губаренко О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну
справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу , -
Позивач в вересні 2007 року звернулась з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому вказує, що з відповідачем
зареєструвала шлюб 07 березня 2003 року. Від спільного подружнього життя
сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивач вказує, що сімейні відносини не склалися, спільне господарство не
ведуть. Брачно-сімейні відносини припинено.
Позивач у судовому засіданні підтримала свої позовні вимоги і просив суд їх
задовольнити.
Відповідач в судове засідання з'явився, проти розірвання шлюбу не заперечував,
суду пояснив, що примирення між сторонами не досягнуто і збереження шлюбу
неможливе.
Суд, вислухавши пояснення позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи,
вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що сторони одружені з 07 березня 2003
року. Від спільного подружнього життя сторони мають неповнолітню дитину -
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Судом встановлено, що сторони єдиною родиною не проживають, спільного бюджету
не мають, спільного господарства не ведуть, примирення не бажають.
Згідно ст.112 Сімейного Кодексу України шлюб розривається, якщо судом буде
встановлено, що подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить
інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що має істотне значення.
З урахуванням викладеного і через небажання сторін примиритися, відсутності
взаємної допомоги, втрати почуттів любові та поваги, суд вважає, що подальше
спільне життя і збереження родини стало неможливим, тому даний шлюб необхідно
розірвати. Дані висновки суду засновані на особистих поясненнях сторін і
матеріалах справи.
Керуючись ст.ст.110, 111, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10, 11,
208-210, 212-215 ЦПК України, суд, -
Шлюб, зареєстрований відділом РАЦС Жовтневого району м. Дніпропетровська 07
березня 2003 року, актовий запис №131, між ОСОБА_1 та
ОСОБА_2, що мають неповнолітню дитину - розірвати.
При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути державне мито на користь
держави у розмірі 17 грн. з ОСОБА_2, ОСОБА_1 від сплати звільнити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду
Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 -
денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і
подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.
295 ЦПК України.
Суддя
В.П. Мороз