Справа № 148/1343/24
Провадження №2/148/543/24
26 вересня 2024 року Тульчинський районний суд Вінницької області
в складі: судді Штифурко Л.А.
секретаря Лиженко Є.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тульчинської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
встановив:
В червні 2024 ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаним вище позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. В обґрунтування позовних вимог послався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько, ОСОБА_2 , який проживав у АДРЕСА_1 . Будучи єдиним сином, він займався його похованням. Після смерті батька залишилась спадщина у вигляді квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
24.05.2024 він звернувся до Тульчинської державної нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини, де йому повідомили про те, що строк для прийняття спадщини ним пропущений. Для отримання спадщини він не зміг у встановлений строк звернутись із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини, але вважає причини пропуску вказаного строку поважними. Інші спадкоємці, які претендують на спадщину, відсутні. Так, після смерті батька, він планував протягом 6 місяців звернутися з відповідною заявою в нотаріальну контору для прийняття спадщини. В зв'язку з широкомасштабним вторгненням рф в Україну та призупиненням роботи державних реєстрів не було можливості оформити спадкові права. Крім того, після смерті батька погіршився його стан здоров'я. Також він не міг знайти оригінали документів про право власності на квартиру, які необхідно було надати в нотаріальну контору при оформленні спадщини. Усе це позбавило його можливості своєчасно звернутися до нотаріуса для оформлення спадкових прав. Після покращення стану здоров'я та віднайдення документів про право власності на квартиру, він одразу звернувся із заявою на прийняття спадщину в нотаріальну контору.
У зв'язку з чим просить визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , терміном три місяці.
В судове засідання позивач та його представник, адвокат Зубар В.В., не з'явилися, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Від представника позивача до суду надійшла заява, в якій він просить розглянути справу за його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.
Представник відповідача Тульчинської міської ради в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання з проханням розглядати справу у його відсутність за наявними в матеріалах справи документами, проти задоволення позову не заперечує.
Відповідно до ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглянув справу у відсутність сторін на підставі наявних матеріалів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи та представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Тульчинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрально - західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) 15.09.2022, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , актовий запис № 498 від 15.09.2022 (а.с. 9).
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого виконкомом Тарасівської сільської ради Тульчинського районі Вінницької області 30.08.2010, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , актовий запис № 17 від 30.08.2010 (а.с. 10).
З довідки Тульчинської міської ради від 24.05.2024 №620 встановлено, що ОСОБА_2 був зареєстрований і проживав до дня смерті в АДРЕСА_1 (а.с. 11).
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 24.01.1996, вбачається, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а його матір'ю є ОСОБА_3 (а.с. 12).
Відповідно до копії довідки від 07.05.2023 № 416-Д, виданої КП «Тульчинське МБТІ» ОСОБА_2 (а.с. 13), згідно архівних даних, право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано на праві приватної власності за ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі-продажу від 31.01.1992, посвідченого державним нотаріусом Тульчинської нотконтори Луценко М.І. за №2-276, про що свідчить його копія (а.с. 15).
Згідно відповіді від 24.05.2024 № 982/01-16 Тульчинської державної нотаріальної контори, адресованої ОСОБА_1 ,оформити спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , немає можливості у зв'язку з тим, що ним пропущено строк для прийняття спадщини і запропоновано звернутися до суду (а.с. 17).
З відповіді державного нотаріуса Тульчинської держнотконтори Тимчик Н. від 06.08.2024 № 807/01-16 вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилася (а.с. 38).
Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).
Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Частиною першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України). Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Разом з тим, частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Із роз'яснень п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 Про судову практику у справах про спадкування видно, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд повинен дослідити поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду у справі № 681/203/17-ц від 17.10.2018 року, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Незначний часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини та подачею позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є підставою для задоволення таких вимог.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Нормами ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні з 24.02.2022 введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався та він діє до сьогодні.
При цьому, як встановлено з матеріалів справи, батько позивача помер в перший рік повтомаштабного вторгнення рф в Україну. У звязку з воєнним станом державні реєстри не працювали або працювали в обмеженому режимі. Так само в обмеженому режимі працювали і деякі установи, в тому числі і нотаріальні контори. Вказані обставини, на переконання суду, є тими поважними причинами, які позбавили позивача можливості вчасно прийняти спадщину. Тобто, строк для прийняття спадщини пропущено позивачем в умовах воєнного стану з поважних причин. Вказане є підставою для поновлення даного строку.
Крім того, суд враховує, в даному випадку визнання позову представником відповідача не суперечить закону, не порушує прав, свобод та законних інтересів інших осіб, інші спадкоємці, які б прийняли спадщину та відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України є підставою для ухвалення рішення про задоволення позову.
При встановлених обставинах та враховуючи, що в інший спосіб, окрім як в судовому порядку, позивач не може захистити своє право, суд вважає, що позов слід задовольнити.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 77, 81, 89, 95, 141, 265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 1270, 1272 ЦК України, суд,
ухвалив:
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 додатковий строк у три місяці з дня набрання рішенням законної сили для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.А. Штифурко