Справа №2-2282/2007
08 жовтня 2007 року Індустріальний районний суд м.
Дніпропетровська
в складі : головуючого судді - Мороз В.П.,
при секретарі - Губаренко О.А.,
за участі адвоката - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну
справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя
особа КЖЕП №49 Індустріального району м. Дніпропетровська про усунення перешкод
в користуванні житловим приміщенням,-
Позивач в серпні 2007 року звернувся до суду з позовом ОСОБА_3,
третя особа КЖЕП №49 Індустріального району м. Дніпропетровська про усунення
перешкод в користуванні житловим приміщенням.
В обґрунтування своїх позовних вимог у позовній заяві і у судовому засіданні,
позивач посилався на те, що йому та відповідачці на праві спільної сумісної
власності належить квартира АДРЕСА_1.
Однак, позивач не має можливості проживати в спірній квартирі через
недоброзичливі стосунки, які склались між ним та позивачем. Оплату комунальних
та інших загальнообов'язкових платежів позивач здійснює самостійно.
Позивач просив в судовому порядку вирішити питання про усунення йому перешкод
в користуванні житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив суд їх
задовольнити.
Відповідач в судове засідання року не з'явилася, про час і місце слухання
справи була попереджений належним чином, причину неявки суду не повідомила. Зі
згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає
положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд, вислухавши пояснення позивача, думку адвоката, вивчивши матеріали справи,
вважає, що позовні вимоги вимоги підлягають частковому задоволенню, за
наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі
з 20 березня 1981 року. Рішенням Індустріального районного суду м.
Дніпропетровська від 24 березня 2006 року шлюб розірвано, актовий запис № 266
від 20 червня 2006 року складений Індустріальним ВРАЦС Дніпропетровського
міського управління юстиції.
Під час шлюбу позивачем та відповідачем було приватизовано квартиру АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом
про право власності на житло від 08 липня 1997 року виданого на підставі
розпорядження міськвиконкому № 3/2117-97.
Таким чином, вказана квартира є спільною сумісною власністю подружжя у
відповідності до положень ст.61 Сімейного Кодексу України.
Судом встановлено, що позивач не має можливості проживати в спірній квартирі
через недоброзичливе ставлення відповідачки ОСОБА_3.
В той самий час позивач іншого житла не має.
В судовому засіданні встановлено, що в сторін створилася конфліктна ситуація в
користуванні спірною квартирою.
У відповідності зі ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення
перешкод в здійсненні їм права користування та розпорядження своїм майном.
Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача та
усунути йому перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом вільного доступу в квартиру.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті
обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, враховуючи положення ст.ст.
58, 59 ЦПК України про належність та допустимість доказів.
В той самий час позивачем не надано доказів того, що у нього відсутні
правовстановлюючі документи на квартиру або їх дублікати, з огляду на що, суд
вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання
відповідача передати позивачу дублікат правовстановлюючих документів на
квартиру.
На підставі викладеного, керуючись ст.41 Конституції України, ст.61 Сімейного
Кодексу України, ст. ст.15, 60, 76, 169, 215, 226 ЦПК України, суд , -
Позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Усунути ОСОБА_2 перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом надання вільного доступу
в квартиру.
В решті позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області
через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська, шляхом подачі у 10-ти
денний строк, з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і
подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії
до апеляційної інстанції, або без подання заяви про апеляційне оскарження,
шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10-ти днів з дня проголошення
рішення.
Заочне рішення, може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою
заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя
В.П. Мороз