10 жовтня 2024 року справа №360/558/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Сіваченко І.В., Казначеєва Е.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу позивача - ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 липня 2024 року у справі № 360/558/24 (головуючий І інстанції Смішлива Т.В.) за позовом ОСОБА_1 до Луганської обласної державної адміністрації про стягнення заробітної плати за час затримки виконання рішення суду,-
24 травня 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Луганської обласної державної адміністрації (далі - відповідач), в якій заявлено вимоги: стягнути з Луганської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18.10.2019 у справі № 360/1653/19 про поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції апарату Луганської обласної державної адміністрації з 14.03.2019, за період з 19.10.2019 по 24.05.2024 в розмірі 1582070,66 грн з відрахуванням обов'язкових податків та зборів.
В обґрунтування позову зазначено, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 18.10.2019 у справі № 360/1653/19 за позовом ОСОБА_1 до Луганської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зокрема визнано протиправним та скасовано наказ керівника апарату Луганської обласної державної адміністрації від 11.03.2019 № 24-к “Про звільнення ОСОБА_1 »; поновлено ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції апарату Луганської обласної державної адміністрації з 14.03.2019. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції апарату Луганської обласної державної адміністрації.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2020 апеляційна скарга Луганської обласної державної адміністрації на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18.10.2019 у справі № 360/1653/19 залишена без задоволення. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18.10.2019 у справі № 360/1653/19 залишено без змін.
Таким чином, рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18.10.2019 у справі № 360/1653/19 набрало законної сили 12.02.2020, в частині поновлення позивача на посаді - з 19.10.2019, з моменту допущення до негайного виконання рішення суду.
06.12.2023 Луганським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист в адміністративній справі № 360/1653/19 про поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції апарату Луганської обласної державної адміністрації з 14.03.2019.
21.02.2024 начальником відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пихоніною Маргаритою Олександрівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 74234269 від 21.02.2024 з виконання виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду № 360/1653/19 від 06.12.2023 про поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції апарату Луганської обласної державної адміністрації з 14.03.2019.
Постановою начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пихоніною Маргаритою Олександрівною від 29.02.2024, керуючись вимогами пункту 9 частини першої статті 39, 40 Закону України “Про виконавче провадження», закінчено виконавче провадження № 74234269 з підстав фактичного виконання у повному обсязі, згідно наказу керівника апарату Луганської обласної державної адміністрації від 14.11.2019 № 138-К “Про поновлення на посаді ОСОБА_1 ».
Таким чином, для закінчення виконавчого провадження державному виконавцю достатньо було надходження одного єдиного документу від боржника - Луганської обласної державної адміністрації - наказу керівника апарату Луганської обласної державної адміністрації від 14.11.2019 № 138-К “Про поновлення на посаді ОСОБА_1 » без перевірки фактичного виконання умов для поновлення на посаді державного службовця у відповідності до Закону України “Про державну службу», а саме внесення змін до штатного розпису Луганської обласної державної адміністрації у зв'язку із відсутністю посади у штатному розпису, на яку поновлено позивача судовим рішенням.
Позивач вважає, що відповідач, поновивши його на посаді, яка відсутня у штатному розписі Луганської ОДА, тобто поза штатом, не на посаду державної служби, яка визначена у судовому рішенні, що набрало законної сили, фактично не виконав зазначене судове рішення.
Таким чином, на думку позивача, належне виконання судового рішення у справі № 360/1653/19 щодо поновлення позивача на посаді завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції апарату Луганської обласної державної адміністрації з 14.03.2019, тобто на посаді державної служби, згідно штатного розпису, так і не відбулось. Тобто, період невиконання судового рішення про поновлення позивача на посаді становить з 19.10.2019 (допущення до негайного виконання рішення суду) по поточну дату - 24.05.2024 включно.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 18 липня 2024 року у справі № 360/558/24 у задоволенні позову - відмовлено.
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що поновлюючи ОСОБА_1 на такій посаді поза штатом Луганська обласна державна адміністрація не відновила становища, яке існувало до порушення його права у сфері трудових відносин, а відтак, діяв не у спосіб, визначений судовим рішенням, та поза межами чинного законодавства України про працю. При цьому, відсутність посади у чинному штатному розписі не може бути підставою для невиконання рішення суду, адже роботодавець зобов'язаний скасувати незаконний наказ про звільнення і відновити становище працівника, яке існувало до порушення права, а саме забезпечити працівнику ті ж самі умови праці, які він мав до незаконного звільнення. Отже, поновлення є можливим виключно шляхом введення до чинного штатного розпису скороченої посади або поновлення згідно з чинним штатним розписом на рівнозначній посаді державної служби, тоді як посади державної служби поза штатом не передбачені Законом України «Про державну службу».
У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційні скарги без задоволення, а судове рішення - без змін.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , з 29.11.2023 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено витягом з реєстру територіальної громади), проходив державну службу в Луганській обласній державній адміністрації на посаді завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції апарату облдержадміністрації, про що свідчить розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації від 29 квітня 2016 року № 362-к “Про призначення ОСОБА_1 ».
З матеріалів справи № 360/1653/19 судом встановлено, що наказом керівника апарату Луганської обласної державної адміністрації від 11 березня 2019 року № 24-к “Про звільнення ОСОБА_1 » позивача звільнено з посади завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції апарату Луганської обласної державної адміністрації з 14 березня 2019 року у зв'язку зі скороченням штату державних службовців на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону України “Про державну службу».
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року у справі № 360/1653/19, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до Луганської обласної державної адміністрації задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ керівника апарату Луганської обласної державної адміністрації від 11 березня 2019 року № 24-к “Про звільнення ОСОБА_1 »; поновлено ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції апарату Луганської обласної державної адміністрації з 14 березня 2019 року; стягнуто з Луганської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14 березня 2019 року по 18 жовтня 2019 року у розмірі 200790,91 грн з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю; допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції апарату Луганської обласної державної адміністрації; допущено до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Луганської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 26951,80 грн з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.
В рішенні суду від 18 жовтня 2019 року у справі № 360/1653/19 встановлено, що розпорядженням голови облдержадміністрації від 21 серпня 2017 року № 574 затверджено структуру облдержадміністрації, згідно з якою у складі апарату облдержадміністрації був сектор з питань запобігання та виявлення корупції (підпункт 15 пункту 3), посаду завідувача якого займав позивач, а також відділу взаємодії з правоохоронними органами та оборонної роботи (підпункт 9 пункту 3) - як окремі структурні підрозділи апарату Луганської обласної державної адміністрації. Розпорядженням голови облдержадміністрації від 10 грудня 2018 року № 997 внесені зміни до структури облдержадміністрації, згідно з якими сектор з питань запобігання та виявлення корупції (підпункт 15 пункту 3) виключено зі структури, створено новий структурний підрозділ апарату облдержадміністрації - відділ взаємодії з правоохоронними органами, оборонної роботи, з питань запобігання та виявлення корупції, до складу якого також входить сектор з питань окупованих територій (підпункт 9 пункту 3). В складі апарату облдержадміністрації також створено структурний підрозділ - сектор внутрішнього аудиту (доповнено новим підпункт. 1 5 пункту 3). Зазначені зміни запроваджені з 21 грудня 2018 року.
Розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 28 грудня 2018 року № 1060 “Про внесення змін до штатного розпису Луганської обласної державної адміністрації на 2018 рік» внесені зміни до штатного розпису Луганської обласної державної адміністрації на 2018 рік, затвердженого розпорядженням голови обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 20 лютого 2018 року № 148 (зі змінами), та запроваджено їх з 28 грудня 2018 року. Згідно з пунктами 3, 4 вказаних змін у позиції “Відділ взаємодії з правоохоронними органами та оборонної роботи» назву позиції викладено у такій редакції “Відділ взаємодії з правоохоронними органами, оборонної роботи, з питань запобігання та виявлення корупції», у позиції “Сектор з питань запобігання та виявлення корупції» назву позиції викладено у такій редакції “Сектор внутрішнього аудиту», пункт 70 “Завідувач сектору з питань запобігання та виявлення корупції» виключено.
Починаючи з 28 грудня 2018 року, у штатних розписах Луганської обласної державної адміністрації на 2019-2020 роки в структурі апарату облдержадміністрації відсутня посада завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції.
Наказом керівника апарату Луганської обласної державної адміністрації від 14 листопада 2019 року № 138-к “Про поновлення на посаді ОСОБА_1 » на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року у справі № 360/1653/19 поновлено ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції апарату облдержадміністрації з 14 березня 2019 року з посадовим окладом в розмірі 13000,00 грн, із збереженням 6 рангу державного службовця.
У подальшому керівником апарату Луганської ОДА 14 лютого 2020 року видано наказ № 10-к “Про здійснення виплат ОСОБА_2 », у якому зазначено, що на виконання рішення суду від 18 жовтня 2019 року у справі № 360/1653/19, враховуючи наказ керівника апарату 14 листопада 2019 року № 138-к “Про поновлення на посаді ОСОБА_1 »,: виплатити ОСОБА_1 , завідувачу сектору з питань запобігання та виявлення корупції апарату облдержадміністрації, середній заробіток за час вимушеного прогулу з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів за періоди: з 11 квітня 2019 року до 18 жовтня 2019 року у розмірі 173839,11 грн за рішенням суду; з 19 жовтня 2019 року до 14 листопада 2019 року за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді.
Згідно довідки Управлінні фінансового-господарського забезпечення апарату облдержадміністрації від 14.06.2024 № 129/4 ОСОБА_1 виплачено за період з 11.04.2019 до 18.10.2019 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14.03.2019 по 18.10.2019 у розмірі 173839,11 грн за рішенням суду та за період з 19.10.2019 до 14.11.2019 за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді у розмірі 25604,21 грн.
Платіжним дорученням № 61 від 18.02.2020 відповідач перерахував на картковий рахунок ОСОБА_1 кошти у сумі 160551,86 грн з призначенням платежу “кошти за вимушений прогул за рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 18.10.2019 № 360/1653/19».
Платіжним дорученням № 62 від 18.02.2020 відповідач перерахував до бюджету кошти у сумі 35899,80 грн з призначенням платежу “податок з доходів найманих працівників, утриманий з коштів за вимушений прогул за рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 18.10.2019 № 360/1653/19».
Платіжним дорученням № 63 від 18.02.2020 відповідач перерахував до відповідного бюджету 2991,65 грн з призначенням платежу “військовий збір, утриманий з коштів за вимушений прогул за рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 18.10.2019 № 360/1653/19».
Починаючи з 14.11.2019, тобто після поновлення на посаді завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції апарату облдержадміністрації, ОСОБА_1 щомісяця нараховувалась заробітна плата, оплачувались листки непрацездатності, про що також зазначено у довідці Управління фінансового-господарського забезпечення апарату облдержадміністрації від 14.06.2024 № 129/4.
Під час дослідження матеріалів адміністративної справи № 360/2431/20 за позовом адвоката Суткової Рени Агабєковни в інтересах ОСОБА_1 до Луганської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди судом встановлено, що позивачем до позову було додано копію посадової інструкції завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції апарату Луганської ОДА, яку затверджено 15 листопада 2019 року.
Також до позову у справі № 360/2431/20 позивачем додано копію наказу керівника апарату Луганської обласної державної адміністрації від 13 лютого 2020 року № 9-к про присвоєння позивачу черговий п'ятий ранг державного службовця з 29 квітня 2019 року, а також довідку про нараховану заробітну плату позивача у січні - квітні 2020 року.
Наказом керівника апарату Луганської обласної державної адміністрації від 12 травня 2020 року № 41-к “Про звільнення ОСОБА_1 »:
надано ОСОБА_1 , завідувачу сектору з питань запобігання та виявлення корупції апарату облдержадміністрації, частину невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки за робочий період з 14 березня 2019 року по 13 березня 2020 року тривалістю 14 календарних днів, з 12 до 25 травня 2020 року включно, на підставі його заяви;
звільнено ОСОБА_1 , завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції апарату облдержадміністрації, 25 травня 2020 року у зв'язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису без скорочення чисельності або штату державних службовців, з виплатою вихідної допомоги у розмірі двох середньомісячних заробітних плат;
відділу фінансового забезпечення апарату облдержадміністрації наказано виплатити грошову компенсацію за 8 календарних днів щорічної основної оплачуваної відпустки за стаж державної служби.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року у справі № 360/2431/20, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2021 року, у задоволенні позову адвоката Суткової Р.А. в інтересах ОСОБА_1 до Луганської ОДА про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, відмовлено повністю.
Постановою Верховного Суду від 03 вересня 2021 року у справі № 360/2431/20 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2021 року у справі № 360/2431/20 - без змін.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
У цій справі предметом спору є виконання відповідачем рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року у справі № 360/1653/19 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції апарату облдержадміністрації та наявності підстав для стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення позивача на посаді.
Згідно існуючої практики Верховного Суду належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником наказу про це, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх обов'язків. Тобто, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ (розпорядження) про допуск до роботи, фактично допущено до роботи такого працівника та внесено відповідні записи до трудової книжки.
Така правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 702/725/17, 17 червня 2020 року у справі № 521/1892/18, від 20 жовтня 2022 року у справі № 160/12318/21, від 16 листопада 2022 року у справі № 709/1465/19, від 30 листопада 2022 року у справі № 240/12764/21, від 23 лютого 2023 року у справі № 340/2274/22.
У постанові від 15 травня 2020 року у справі № 500/424/19 Верховним Судом висловлено правову позицію, що поновлення на роботі має бути реальним, тобто з відновленням трудових відносин між працівником і роботодавцем, що виходячи зі змісту статей 21 і 24 КЗпП, передбачає не лише винесення наказу про поновлення працівника на роботі, але і фактичний допуск його до роботи, виконання працівником своїх службових (посадових) обов'язків, а роботодавцем - обов'язку виплачувати працівникові заробітну плату.
Щодо виконання відповідачем рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року у справі № 360/1653/19 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції апарату облдержадміністрації суд зазначає, таке.
На виконання рішення суду від 18 жовтня 2019 року у справі № 360/1653/19 наказом керівника апарату Луганської ОДА від 14 листопада 2019 року № 138-к “Про поновлення на посаді ОСОБА_1 » позивача поновлено на посаді завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції апарату Луганської ОДА з 14 березня 2019 року, встановлено йому посадовий оклад у розмірі 13000,00 грн, збережено 6 ранг державного службовця. Пунктом 2 вказаного наказу визначено виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу за 1 місяць у сумі 26951,80 грн.
З 15 листопада 2019 року затверджено посадову інструкцію завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції апарату Луганської ОДА, з якої ОСОБА_1 ознайомлено, про що свідчать письмові зауваження позивача, зроблені ним власноручно.
Факт виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за 1 місяць підтверджено наданими відповідачем виписками про перерахування на картковий рахунок позивача 21.11.2019 коштів у сумі 21696,19 грн, а також перерахування на відповідні бюджетні рахунки ПДФО у сумі 4851,33 грн та військового збору у розмірі 404,28 грн.
Наказом керівника апарату Луганської ОДА від 13 лютого 2020 року № 9-к ОСОБА_1 присвоєно черговий п'ятий ранг державного службовця з 29 квітня 2019 року.
Наказом керівника апарату Луганської ОДА від 14 лютого 2020 року № 10-к “Про здійснення виплат ОСОБА_2 » визначено виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів за періоди: з 11 квітня 2019 року до 18 жовтня 2019 року у розмірі 173839,11 грн; середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді з 19 жовтня 2019 року до 14 листопада 2019 року.
Період з 19 жовтня 2019 року до 14 листопада 2019 року, тобто до фактичного виконання рішення суду щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді становить 18 робочих днів (14 листопада 2019 року позивача поновлено на посаді та вважається робочим днем з нарахуванням заробітної плати).
За вказаний період нараховано середній заробіток у розмірі 25604,21 грн виходячи з середньоденної заробітної плати позивача, визначеної у рішенні суду у справі № 360/1653/19, у розмірі 1347,59 грн (1347,59 грн х 18 робочих днів = 25604,21 грн).
Відповідач платіжним дорученням № 61 від 18.02.2020 перерахував на картковий рахунок ОСОБА_1 кошти у сумі 160551,86 грн з призначенням платежу “кошти за вимушений прогул за рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 18.10.2019 № 360/1653/19».
Платіжним дорученням № 62 від 18.02.2020 відповідач перерахував до бюджету кошти у сумі 35899,80 грн з призначенням платежу “податок з доходів найманих працівників, утриманий з коштів за вимушений прогул за рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 18.10.2019 № 360/1653/19».
Платіжним дорученням № 63 від 18.02.2020 відповідач перерахував до відповідного бюджету 2991,65 грн з призначенням платежу “військовий збір, утриманий з коштів за вимушений прогул за рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 18.10.2019 № 360/1653/19».
Відповідачем 18.02.2020 здійснено нарахування та виплату ОСОБА_1 у повному обсязі середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14.03.2019 по 18.10.2019 у розмірі 173839,11 грн за рішенням суду та за період з 19.10.2019 до 14.11.2019 за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді у розмірі 25604,21 грн, а всього 199443,32 грн, з яких 160551,86 грн перераховано на рахунок позивача, 35899,80 грн та 2991,65 грн утримано із заробітної плати позивача та перераховано до відповідних бюджетів податок з доходів найманих працівників та військовий збір.
Відповідач не має заборгованості перед відповідачем щодо періоду невиконання рішення Луганського окружного адміністративного суду за період з 19.10.2019 до 14.11.2019.
З 14.11.2019 ОСОБА_1 нараховувалась заробітна плата, оплачувались періоди непрацездатності, у тому числі за рахунок фонду соціального страхування, що підтверджено довідкою Управлінні фінансового-господарського забезпечення апарату облдержадміністрації від 14.06.2024 № 129/4, а також матеріалами адміністративної справи № 360/2431/20, до якої долучено як позивачем, так і відповідачем довідки про нараховану заробітну плату позивача у 2020 році.
Пунктом 1 наказу керівника апарату Луганської ОДА від 12 травня 2020 року № 41-к передбачено надання ОСОБА_1 частини невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки за робочий період з 14 березня 2019 року по 13 березня 2020 року тривалістю 14 календарних днів, з 12 до 25 травня 2020 року включно, на підставі його заяви.
Подаючи заяву про надання відпустки позивач сприймав свій стан як працівника Луганської ОДА, визначаючи період роботи, який охоплює період після винесення рішення суду у справі № 360/1653/19.
Крім того, після поновлення на посаді завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції апарату Луганської обласної державної адміністрації, у відповідності до рішення суду від 18 жовтня 2019 року у справі № 360/1653/19, ОСОБА_1 пропрацював працював на вказаній посаді до 25 травня 2020 року, отримував заробітну плату, а у подальшому був звільнений у зв'язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису без скорочення чисельності або штату державних службовців, з виплатою вихідної допомоги у розмірі двох середньомісячних заробітних плат.
Зазначені обставини знайшли своє підтвердження під час розгляду судом адміністративної справи № 360/2431/20, а також дослідженими судом довідками про нараховану позивачу заробітну плату, витягами з табелю обліку робочого часу позивача.
Відповідачем не лише було видано наказ про поновлення позивача на роботі, а й допущено його до виконання обов'язків посадової особи облдержадміністрації, здійснювався облік робочого часу, нарахування та виплата заробітної плати.
Також суд звертає увагу на те, що позивачем не оскаржувався наказ керівника апарату Луганської ОДА від 14 листопада 2019 року № 138-к “Про поновлення на посаді ОСОБА_1 »
Твердження позивача про невнесення змін до штатного розпису Луганської ОДА та не введення до структури облдержадміністрації посади завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції, як підставу для визнання його поновлення формальним, суд вважає безпідставними.
Верховний Суд у постанові від 15 травня 2020 року у справі № 500/424/19 зазначив, що зміна структури і штатного розпису установи після звільнення працівника не позбавляє роботодавця можливості внесення до штатного розпису необхідних змін з метою виконання рішення суду про поновлення незаконно звільненого працівника та (або) переведення працівника за його згодою у структурний підрозділ, де зберіглося його місце роботи.
У постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 806/2153/17 Верховним Судом сформульовано правовий висновок, що у випадку коли на момент виконання рішення суду про поновлення на роботі підприємство, установа, організація, з якого (якої) стягувача було незаконного звільнено, реорганізовується, у зв'язку з чим посада, яку обіймав стягувач, скорочується, власник або уповноважений орган (особа) зобов'язані запропонувати стягувачу рівнозначну посаду, а в разі відсутності таких посад або відмови стягувача - розпочати процедуру вивільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва i праці з додержанням вимог, передбачених трудовим законодавством. Отже, неможливість фактично приступити до виконання обов'язків за посадою, викликана об'єктивними чинниками (припиненням юридичної особи унаслідок реорганізації чи ліквідації підприємства, установи, організації), не дає підстав уважати, що відповідне рішення суду в спірних правовідносинах не було виконане.
У рішенні Луганського окружного адміністративного суду у справі № 360/2431/20 встановлено, що починаючи з 21 грудня 2018 року у структурі облдержадміністрації відсутній сектор з питань запобігання та виявлення корупції, й, відповідно, посада начальника такого сектору.
У зв'язку з чим, після поновлення позивача за рішенням суду від 18 жовтня 2019 року у справі № 360/1653/19 на посаді завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції апарату облдержадміністрації, Луганською ОДА без зволікань розпочато процедуру переведення позивача на іншу вакантну посаду, передбачену у структурі облдержадміністрації. Однак вжиті облдержадміністрацією заходи не призвели до переведення позивача на іншу посаду через неотримання заяви про переведення від останнього, тобто з незалежних від роботодавця обставин. Що стало підставою для звільнення позивача за наказом керівника апарату Луганської ОДА від 12 травня 2020 року № 41-к у зв'язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису без скорочення чисельності або штату державних службовців.
Рішеннями суду у справі у справі № 360/2431/20 підтверджено правомірність вжитих Луганською ОДА заходів щодо переведення позивача на іншу посаду державної служби, передбачену у штатному розписі облдержадміністрації, та наказу про звільнення позивача у зв'язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису без скорочення чисельності або штату державних службовців.
З огляду на наведені правові позиції Верховного Суду, суд дійшов висновку, що само по собі невнесення змін до штатного розпису, за умови вжиття Луганською ОДА належних заходів для переведення позивача за його згодою на іншу вакантну посаду, передбачену у структурі облдержадміністрації, не свідчити про формальне виконання боржником рішення суду, яким стягувача поновлено на роботі, та не дає підстав уважати, що відповідне рішення суду в спірних правовідносинах не виконане.
Факт виконання Луганською ОДА рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року у справі № 360/1653/19 встановлено судом також під час розгляду адміністративної справи № 360/252/24.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року у справі № 360/252/24, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2024 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військової адміністрації, про скасування постанови від 29 лютого 2024 року № 74234269 про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом 06 грудня 2023 року по справі № 360/1653/19 про поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції апарату Луганської обласної державної адміністрації з 14 березня 2019 року, відмовлено повністю.
Ухвалою від 15 липня 2024 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 у справі 360/252/24.
Судом встановлено, що рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року у справі № 360/1653/19 в частині про поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції апарату Луганської обласної державної адміністрації з 14 березня 2019 року виконано Луганською обласною державною адміністрацією 14 листопада 2019 року шляхом видання наказу керівника апарату Луганської ОДА від 14 листопада 2019 року № 138-к “Про поновлення на посаді ОСОБА_1 »
За період невиконання рішення суду з 19 жовтня 2019 року до 14 листопада 2019 року ОСОБА_1 нараховано та виплачено середній заробіток у загальній сумі 25604,21 грн, що знайшло підтвердження під час дослідження судом відповідних доказів.
Тобто, у відповідача відсутня заборгованість перед ОСОБА_1 з приводу виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року у справі № 360/1653/19, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. “Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу позивача - ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 липня 2024 року у справі № 360/558/24 - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 липня 2024 року у справі № 360/558/24 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 10 жовтня 2024 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді Е.Г. Казначеєв
І.В. Сіваченко