Справа № 759/9824/24 Головуючий в суді І інстанції - Ключник А.С.
Провадження № 33/824/4537/2024 Доповідач в суді II інстанції - Свінціцька О.П.
08 жовтня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд
в особі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Свінціцької О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строків на апеляційне оскарження постанови судді Святошинського районного суду м. Києва від 27 червня 2024 року, -
встановив:
Постановою судді Святошинського районного суду м. Києва від 27 червня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Крім цього, в апеляційній скарзі також указано про необхідність поновлення пропущеного ним строку на апеляційне оскарження постанови від 27.06.2024 року у зв'язку із тим, що він не був присутній в судовому засіданні під час розгляду справи, а копію постанови суду отримав лише 13.08.2024 року з матеріалів виконавчого провадження в Шосткинському відділі державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області.
Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи приходжу до висновку, що в поновленні строку на апеляційне оскарження необхідно відмовити, а апеляційну скаргу повернути ОСОБА_1 з огляду на наступне.
За змістом положень ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Строк на апеляційне оскарження постанови судді, пропущений із поважних причин, може бути поновлений особі, яка звертається із відповідним клопотанням.
При цьому обставини, зазначені у цьому клопотанні, які перешкодили вчасно оскаржити рішення суду, повинні бути обґрунтовані, переконливі та підтверджені.
Як вбачається із матеріалів справи, розгляд справи в Святошинському районному суді м. Києва відбувся за участі ОСОБА_1 , тобто ОСОБА_1 був присутній в судовому засіданні, надавав пояснення по суті складеного щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та був ознайомлений зі змістом прийнятого судом рішення та порядком і строками його оскарження.
Апеляційну скаргу на постанову судді від 27.06.2024 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв'язку 19.08.2024 року (а.с. 27).
Наведені обставини свідчать про те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення та про розгляд справи в суді і прийняте судом рішення, також була обізнана з порядком та строками оскарження постанови судді, однак не вживала жодних заходів для своєчасного подання апеляційної скарги. При цьому, Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року наголосив, що «вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Подаючи апеляційну скаргу після пропуску строку на апеляційне оскарження, сторона справи повинна навести достатні поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, які б об'єктивно перешкоджали звернутися до суду у визначений КУпАП строк, а отже вплинули на право сторони реалізувати конституційні засади, які визначають право на оскарження судового рішення.
За таких обставин, слід визнати, що твердження апелянта про те, що строк на апеляційне оскарження пропущено із поважних причин, а саме через те, що він не був присутній в судовому засіданні та не був обізнаний про прийняте судом рішення і, відповідно не мав можливості повідомити важливі для розгляду справи обставини, не підтверджено відповідними обставинами та належними доказами.
Посилання ОСОБА_1 як підставу вважати поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження на те, що про існування оскаржуваної постанови він дізнався лише 13.08.2024 у Шосткинському відділі державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області є необґрунтованим, оскільки він як учасник справи, будучи обізнаним про існування справи в суді та про прийняте судом рішення, повинен був вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, спрямовані як на отримання повної інформації щодо винесеної постанови, так і щодо подання апеляційної скарги.
Відтак клопотання ОСОБА_1 не містить обґрунтування поважності причин, які об'єктивно перешкоджали йому подати апеляційну скаргу у встановлені законодавством строки.
Враховуючи, що апелянтом не наведено переконливих доводів щодо наявності поважних причин, які позбавили його можливості оскаржити постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 27 червня 2024 року в межах передбаченого законом строку, приходжу до висновку, що апелянтом не доведено поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді, у зв'язку з чим, відсутні підстави для поновлення цього строку.
За таких обставин апеляційна скарга ОСОБА_1 разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду м. Києва від 27 червня 2024 року підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Відмовити ОСОБА_1 в поновленні строку на подачу апеляційної скарги на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 27 червня 2024 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 разом з додатками повернути особі, яка її подала.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Свінціцька О.П.