Апеляційне провадження Доповідач - Кулікова С.В.
№ 22-ц/824/16074/2024
м. Київ Справа №363/2727/24
02 жовтня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кулікової С.В.
суддів - Болотова Є.В.
- Музичко С.Г.
при секретарі - Кіпрік Х.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Київ справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Гайдак Олександра Володимировича на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 19 серпня 2024 року, постановлену під головуванням судді Рудюка О.Д., за заявою представника ОСОБА_1 адвоката Гайдак Олександра Володимировича про забезпечення позову, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Теплюк Галини Михайлівни про визнання незаконними та скасування рішень, витребування майна з чужого незаконного володіння,-
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ДП «Сетам», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Теплюк Г.М. про визнання незаконними та скасування рішень, витребування майна з чужого незаконного володіння, в якому просила:
- визнати незаконним та скасувати результати електронних торгів, проведені ДП «Сетам» по лоту № 548633, з продажу квартири, загальною площею 47,5 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_1 , оформлені протоколом, № 609838 від 25.04.2024 року;
- визнати незаконним та скасувати акт про проведені електронні торги, складений приватним нотаріусом виконавчого округу Київської області Чучковим Михайлом Олександровичем 08 травня 2024 року;
- визнати недійсним та скасувати Свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів від 22.05.2024 року, № 449, видане приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Теплюк Г.М.;
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 73264893 від 22 травня 2024 року, прийняте приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Теплюк Г.М. про реєстрацію права власності на квартиру, загальною площею 47,5 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 ;
- витребувати з чужого незаконного володіння у ОСОБА_3 квартиру, загальною площею 47,5 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_1 .
Позов мотивовано тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_2 на підставі договору дарування від 07 травня 2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Левчук О.Б. за реєстровим № 5600.
26 травня 2024 року невідома особа чоловічої статі зателефонувала до позивачки та повідомила, що є власником її квартири та вимагала виселитись. Крім того, з 26 травня 2024 року невстановлені особи намагаються проникнути у квартиру та вселити у неї іншу особу.
Вважає, що відповідачами порушено її право власності, зокрема: 22 травня 2024 року приватний нотаріус Теплюк Г.М. прийняла рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру за ОСОБА_3 на підставі виданого нею свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів від 22.05.2024 року № 449, яке в свою чергу було видане на підставі акту про проведені електронні торги, складеного приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Чучковим М.В. 08 травня 2024 року.
На переконання позивача, правочин з продажу нерухомого майна є незаконним та має бути визнаний недійсним. Позивача не було проінформовано ні про наявність виконавчого провадження, не було повідомлено про оцінку майна та про проведення самого аукціону. Крім того, не враховано, що вказане житло є єдиним житлом позивача.
У серпні 2024 року представник ОСОБА_1 адвокат Гайдак О.В. подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив:
- заборонити ОСОБА_3 та/або за її дорученням іншим особам вчиняти дії щодо вселення та/або виселення будь-яких осіб з однокімнатної квартири, загальною площею 47,5 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а також вчиняти дії щодо зміни, скасування (припинення) державної реєстрації (декларування) місця проживання будь-яких осіб в цій квартирі.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що не зважаючи на відкриття провадження у справі та вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірну квартиру, у спірній квартирі в чергове змінено замки та надсилаються повідомлення про виселення позивача та бажання самостійно вселитися. В свою чергу, виселення позивача зі спірної квартири на підставі незаконного аукціону, позбавить її єдиного належного житла.
Крім того, у випадку виселення позивача зі спірної квартири та вселення в квартиру інших осіб, позивач не зможе захистити свої права в межах одного провадження і йому доведеться ініціювати інші судові спори з приводу виселення таких осіб зі спірної квартири.
Також, зміна власника спірної квартири або передача такої квартири в оренду іншим особам та реєстрація відповідного речового права в реєстрі речових прав на нерухоме майно, також призведе до необхідності у вжитті додаткових заходів для відновлення порушених прав позивача, зокрема, подання нових позовів про припинення права користування на спірну квартиру інших осіб або витребування майна.
Безконтрольне розширення кола осіб, прав і інтересів яких стосується вирішення цього спору може не лише утруднити, але й зробити неможливим виконання рішення суду.
Позивач наголошувала, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 19 серпня 2024 року в задоволенні заяви відмовлено.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, представник ОСОБА_1 адвокат Гайдак О.В. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу скасувати та заяву про забезпечення позову задовольнити.
Апеляційну скаргу обгрунтовував тим, що ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначав, що позивач звернулася до суду з позовом про визнання електронних торгів недійсними. Не зважаючи на відкриття провадження у даній справі та вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірну квартиру, відповідачем ОСОБА_3 та невідомими особами чиняться дії щодо виселення ОСОБА_1 та членів її сім'ї, а також орендаря ОСОБА_4 з квартири загальною площею 47.5 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно, в силу об'єктивних обставин існує ймовірність відчуження ОСОБА_3 спірної квартири, придбаної на електронних торгах, які позивач просить визнати недійсними, на користь інших осіб, що призведе до необхідності залучення до участі у справі осіб, прав і інтересів яких стосуватиметься вирішення даного спору, неможливості виконання рішення суду, а також може зумовити необхідність звернення позивача з іншим позовом для захисту його порушених прав. Безконтрольне розширення кола осіб, прав і інтересів яких стосується вирішення цього спору може не лише утруднити, але й зробити неможливим виконання рішення суду.
Наголошував, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача. Таке тимчасове обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
В судовому засіданні ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_6 підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.
Заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., пояснення учасників справи, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши ухвалу суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що предметом позову є визнання незаконним та скасування результатів електронних торгів, проведені ДП «СЕТАМ» по лоту №548633, з продажу квартири, загальною площею 47,5 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , що належала ОСОБА_1 , оформлені протоколом, №609838 від 25.04.2024 року; визнання незаконним та скасування акту про проведені електронні торги, складеного ОСОБА_2 , приватним виконавцем виконавчого округу Київської області 08.05.2024; визнання недійсним та скасування свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів від 22.05.2024 року №449, виданого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Теплюк Г.М.; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 73264893 від 22.05.2024 року, прийняте приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Теплюк Г.М. про реєстрацію права власності на квартиру, загальною площею 47,5 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 ; витребування з чужого незаконного володіння у ОСОБА_3 квартири загальною площею 47,5 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2940551332100) у власність ОСОБА_1 .
Звертаючись до суду 05.06.2024 року з позовною заявою про визнання незаконними та скасування рішень, витребування майна з чужого незаконного володіння, та подаючи одночасно заяву про забезпечення позову, стороною позивача доведено, що обраний спосіб забезпечення позову співвідноситься з предметом позову, оскільки існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, а тому ухвалою суду від 07.06.2024 року накладено арешт на спірну квартиру та заборонено усім органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, зокрема, Міністерству юстиції України, його територіальним органам, Департаменту державної реєстрації, нотаріусам та іншим органам, які виконують функції реєстрації, вчиняти будь-які нотаріальні та реєстраційні дії (правочини) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації прав власності та інших речових прав, а також будь-які дії (в тому числі правочини, щодо реєстрації іпотеки, відступлення прав за договором іпотеки, внесення до договору іпотеки змін та доповнень, відчуження, передачі у володіння, користування, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження, змін площі, частки, власника, тощо) відносно спірної квартири.
Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії, суд першої інстанції виходив з того, що стороною позивача не доведено та не надано належних і допустимих доказів, що існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а тому відсутні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (частина друга статті 149 ЦПК України).
У статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема забороною вчиняти певні дії.
Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).
Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів (пункти 3, 4 частини першої, частина п'ята статті 151 ЦПК України).
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суд повинні враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі
№ 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі
№ 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».
У справі, що переглядається, ОСОБА_1 звернулася із заявою про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_3 та/або за її дорученням іншим особам вчиняти дії щодо виселення та/або вселення будь-яких осіб з квартири, а також вчиняти дії щодо зміни, скасування (припинення) державної реєстрації місця проживання будь-яких осіб в цій квартирі.
Встановлено, що між сторонами існує спір про визнання електронних торгів недійсними, позивач обґрунтувала підстави для вжиття заходів забезпечення позову у спосіб заборони вчиняти певні дії щодо її виселення із вказаної квартири та вселення інших осіб.
Заявлений вид забезпечення позову не є співмірним із заявленими позивачем вимогами і може бути окремим видом захисту прав при зверненні з позовом.
Позивач належно не обґрунтувала необхідність забезпечення позову таким шляхом, не вказала, яким чином не забезпечення позову саме в такій спосіб може утруднити та або зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.
Тому суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Доводів на спростування таких висновків суду апеляційна скарга не містить.
Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм процесуального права при вирішенні питання про забезпечення позову та підстав для скасування оскаржуваної ухвали, а відтак апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 19 серпня 2024 рокузалишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 10 жовтня 2024 року.
Головуючий: Судді: