08 жовтня 2024 року справа №320/8646/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції м. Києва про визнання протиправним та скасування наказу в частині та стягнення моральної шкоди,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач), в якому просить: скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 29.12.2023 №704 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 ; стягнути на користь позивача моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем проведено службове розслідування з метою встановлення причин та обставин можливого вчинення окремими працівниками УПП у місті Києві ДПП порушень, що мають ознаки дисциплінарних проступків, про що стало відомо під час розгляду звернення ОСОБА_3 . За наслідками службового розслідування відповідачем застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді догани, з яким позивач не погоджується, оскільки ним під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 122 КУпАП дотримано усіх передбачених законодавством вимог та прийнято постанову, правомірність якої підтверджено рішенням суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.03.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.
Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що викладені твердження позивача є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Відповідач зазначив, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_4 старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 належним чином не встановлено особу водія, а з наявних матеріалів неможливо встановити чи дійсно ОСОБА_5 вчинено правопорушення та інші обставини, внаслідок чого Дисциплінарною комісією зроблено висновок про недостатній рівень кваліфікації у старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , необхідний для виконання службових повноважень, пов'язаних з розглядом справ про адміністративне правопорушення. У зв'язку з викладеним відповідач вважає, що наказ Департаменту патрульної поліції від 29.12.2023 №704 видано правомірно, у порядок і у спосіб, визначених чинним законодавством України, що вказує на відсутність підстав для задоволення позову.
Позивачем подано відповідь на відзив, в якій виклав свої заперечення щодо викладених у відзиві аргументів відповідача та зазначив, що через притягнення до дисциплінарної відповідальності зазнав сильних душевних хвилювань, що призвело до погіршення стану здоров'я, а тому просить стягнути моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн.
Суд за згодою сторін перейшов до розгляду справи по суті в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Наказом Департаменту патрульної поліції від 20.11.2023 №2371 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» з метою встановлення причин та обставин можливого вчинення окремими працівниками управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції (далі УПП у м. Києві ДПП) порушень, що мають ознаки дисциплінарних проступків, про що стало відомо під час розгляду в Департаменті патрульної поліції звернення ОСОБА_6 від 27.10.2023 № К-18401, призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію.
За результатами проведення службового розслідування дисциплінарною комісією складено висновок від 01.12.2023, в якому вирішила, зокрема:
за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», статей 245, 280, частини першої статті 285 КУпАП, неякісному виконанні підпунктів 2.1.2, 2.1.3 пункту 2.1 розділу 2 Посадової інструкції інспектора відділу адміністративної практики УПП у м. Києві ДПП, затвердженої наказом ДПП від 16.11.2016 №4147, відповідно до пункту 2 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту, до інспектора відділу адміністративної практики УПП у м. Києві ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.
Наказом Департаменту патрульної поліції від 29.12.2023 №704 «Про застосування до працівників УПП у м. Києві ДПП дисциплінарного стягнення» до інспектора відділу адміністративної практики УПП у м. Києві ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Не погоджуючись з вказаним наказом, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 68 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до частини першої, другої статті 19 вказаного Закону у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначається Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За приписами статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Статтею 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Згідно із статтею 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Як вбачається з матеріалів службового розслідування, до Департаменту патрульної поліції надійшло звернення ОСОБА_6 від 27.10.2023 № К-18401 щодо можливих неправомірних дій окремих працівників УПП у м. Києві ДПП під час розгляду попереднього звернення ОСОБА_4 та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 18.08.2023 серії БАД № 385540.
Під час перевірки відомостей, викладених у зверненні ОСОБА_4 , зокрема, установлено, що до УПП у місті Києві ДПП з Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області надійшли матеріали за зверненням представника ТОВ «Міжріччя» Крезе О. щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР), водія транспортного засобу VOLVO, номерний знак НОМЕР_1 , що мало місце 02.06.2023 з 10 год. 50 хв. по 11 год. 23 хв. за адресою Київська область, Вишгородський район, СТ «Міжріччя».
За резолюцією керівництва УПП у м. Києві ДПП виконавцем матеріалів за зверненням представника ТОВ «Міжріччя» Крезе О. призначено інспектора відділу адміністративної практики УПП у м. Києві ДПП старшого лейтенанта поліції Линник О.В.
За результатами розгляду вказаних матеріалів позивачем 18.08.2023 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №385540 відносно водія ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Водночас, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 18.08.2023 винесено постанову серії БАД № 385540 про закриття справи за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП (закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП).
У висновку дисциплінарною комісією зазначено, що за опрацюванням матеріалів перевірки встановлено, що під час проведення розгляду справи про адміністративне правопорушення, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 належним чином не встановлено особу водія, а з наявних матеріалів неможливо встановити чи дійсно ОСОБА_5 вчинено правопорушення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, без встановлення належним чином особи водія транспортного засобу VOLVO, номерний знак НОМЕР_1 , не можливо встановити конкретного суб'єкта вчинення адміністративного правопорушення, та суб'єктивну сторону правопорушення, відтак відсутній склад адміністративного правопорушення, а тому дисциплінарна комісія дійшла висновку, що на підставі зібраних матеріалів адміністративної справи, провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_4 підлягало закриттю, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Крім того, під час проведення перевірки встановлено, що копію постанови від 18.08.2023 серії БАД № 385540 надіслано ОСОБА_8 з порушенням термінів, визначених ст.285 КУпАП.
Також, дисциплінарна комісія зазначила, що причинами, які призвели до вчинення старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 дисциплінарного проступку є недостатній рівень кваліфікації, необхідний для виконання службових повноважень, пов'язаних із розглядом справ про адміністративні правопорушення.
Зміст положень Дисциплінарного статуту службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.
В той же час, за Дисциплінарним статутом, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, які свідчать про його низькі морально-ділові якості, що суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського.
Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією порушника дисципліни.
Таким чином, службове розслідування - це комплекс заходів, які здійснюються в межах відомчої компетенції з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи, яка його вчинила.
Суд зазначає, що мета службового розслідування полягає в тому, щоб повністю, об'єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв'язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов'язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника і його ставлення до вчиненого.
В свою чергу, інспектор відділу адміністративної практики УПП у м. Києві ДПП старший лейтенант поліцій ОСОБА_2 пояснила, що 07.07.2023 до УПП у м. Києві ДПП надійшов лист від Вишгородського РУП ГУНП в Київській області за фактом звернення ОСОБА_9 щодо порушення 02.06.2023 водієм автомобіля VOLVO, номерний знак НОМЕР_1 , пунктів 15.1, 15.2, 15.10(д) ПДР за ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Власник автомобіля ОСОБА_10 в телефонному режимі повідомив, що саме він керував автомобілем на момент скоєння порушення та останнього було запрошено до Вишгородського РУП ГУНП в Київській області для надання пояснень. У зазначений день останній не з'явився та надалі ігнорував виклики. Старший лейтенант поліції ОСОБА_2 зазначила, що за цією подією нею проведено оцінку матеріалів та факту правопорушення. Оцінено докази: фото, довідку поліцейського ВРПП Вишгородського РУП ГУНП в Київській області та роз'яснення заявника. По фото та витягу з Державної міграційної служби України було встановлено, що на місці події був та скоїв правопорушення ОСОБА_11 було надіслано два запрошення для складання на нього адміністративних матеріалів, однак на вказані дати він не з'явився.
18.08.2023 старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №385540 від 18.08.2023 відносно водія ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Судом встановлено, що вказану постанову серії БАД №385540 від 18.08.2023, якою ОСОБА_7 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП, останнім оскаржено до суду.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 08.02.2024 у справі № 753/16660/23 за позовом ОСОБА_7 до Управління патрульної поліції у м. Києві, третя особа: старший лейтенант ВАП інспектора ОСОБА_12 , про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії БАД №385540 від 18.08.2023, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 відмовлено.
Дарницьким районним судом м. Києва встановлено, що згідно оскаржуваної постанови серії БАД №385540 від 18.08.2023 вбачається, що 02.06.2023 о 10 год. 50 хв. в СТ «Межиріччя», Вишгородський район, Київської області, водій ОСОБА_7 здійснив стоянку авто «Вольво» д.н.з. НОМЕР_1 з порушенням, а саме п. 15.1, 15.2, 15.10 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП. Наведене підтверджується наданим представником відповідача доказами, зокрема фото додатками зробленими 02.06.2023 на місці події, де відображено сам автомобіль, власником якого є позивач і особисто останній. Що стосується доводів позивача про неналежного суб'єкта звернення, то такі доводи спростовуються наданим відповідачем витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, де зазначено, що суб'єкт звернення до правоохоронних органів з приводу порушення позивачем ПДР України, зареєстрований належним чином, а номер ЄДРПОУ у заяві містить технічну помилку.
Внаслідок цього, Дарницьким районним судом м. Києва зроблено висновок, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні на підставі доказів наданих представником відповідача достовірно встановлено, що позивач порушив Правила дорожнього руху, залишивши свій транспортний засіб на проїзній частині, що створило перешкоду для руху інших транспортних засобів, а тому постанова серії БАД №385540 від 18.08.2023 винесена працівником поліції є законною та обґрунтованою та винесеною у відповідності до вимог чинного законодавства.
Вказане рішення Дарницького районного суду м. Києва від 08.02.2024 у справі № 753/16660/23 на час розгляду даної справи не скасоване.
За таких обставин, Дарницьким районним судом м. Києва підтверджено правомірність винесення старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 постанови серії БАД №385540 від 18.08.2023 в межах розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, а твердження ОСОБА_7 у своєму зверненні від 27.10.2023 № К-18401 щодо можливих неправомірних дій окремих працівників УПП у м. Києві ДПП під час винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 18.08.2023 серії БАД № 385540 не знайшли своє підтвердження в ході встановлення обставин справи.
Зокрема, підтверджено, що під час проведення розгляду справи про адміністративне правопорушення, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 правомірно та належним чином визначено особу водія, яким допущено порушення ПДР.
Отже, висновки дисциплінарної комісії про те, що на підставі зібраних матеріалів адміністративної справи, позивачу необхідно було закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_4 згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП є безпідставними.
Щодо доводів відповідача про порушення позивачем строків надіслання копії постанови від 18.08.2023 серії БАД № 385540 ОСОБА_8 з порушенням термінів, визначених ст.285 КУпАП судом встановлено наступне.
У висновку дисциплінарної комісії вказано, що під час службового розслідування опрацьовано список згрупованих відправлень рекомендованими листами №24.08.2023 київ-1, з якого встановлено, що копію постанови від 18.08.2023 серії БАД № 385540 ОСОБА_8 надіслано 24.08.2023.
Згідно з пп. 2.15.2, 2.15.3 Інструкції з діловодства в системі Національної поліції, затвердженої наказом Національної поліції України від 20.05.2016 №414 опрацювання документів для відправлення поштовим зв'язком здійснюється підрозділами документального забезпечення відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку.
Вихідні документи надсилаються адресатам з використанням засобів поштового зв'язку, електронного зв'язку, а також доставляються фельд'єгерською службою. У виключних випадках, з дозволу керівництва Управління документального забезпечення та структурного підрозділу - виконавця документа, дозволяється доставляння кореспонденції працівниками цього підрозділу особисто (нарочно) в межах одного населеного пункту (району).
Позивач пояснила, що нею передано постанову серії БАД №385540 від 18.08.2024 до відділу документального забезпечення у межах строків, встановлених законодавством, а чому відділом документального забезпечення було порушено терміни надіслання постанови їй невідомо.
Належних доказів в спростування зазначених обставин відповідачем не надано, у матеріалах службового розслідування вказані обставини також не встановлені, хто складав вказаний список згрупованих відправлень рекомендованими листами та хто здійснював відправку не перевірено.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість тверджень відповідача про те, що позивач неякісно виконував свої службові обов'язки, а службове розслідування проведено без з'ясування всіх об'єктивних обставин справи.
Крім того, відповідачем при прийнятті оскаржуваного наказу не розглянуто можливості застосування до позивача іншого, передбаченого ст.13 Дисциплінарного статуту, виду дисциплінарного стягнення, окрім як догани, взявши до уваги те, що за весь період служби в Національній поліції позивач жодного разу не притягалася до дисциплінарної відповідальності та згідно службової характеристики ОСОБА_2 зарекомендувала себе з позитивної сторони, добросовісним, грамотним, виконавчим співробітником, спроможним якісно і своєчасно вирішувати службові завдання.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість та протиправність наказу Департаменту патрульної поліції від 29.12.2023 №704 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 .
Щодо позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, то суд зазначає, що відповідно до статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно з положеннями статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що за весь період служби в органах Національної поліції відносно неї не проводилось службове розслідування. Через притягнення до дисциплінарної відповідальності, позивач зазнала сильних душевних хвилювань та була вимушена звернутися за допомогою до госпіталю через погіршення стану здоров'я. Крім того, позивач вважає, що винесенням оскаржуваного наказу підірвано ділову репутацію та авторитет серед колег.
Суд не виключає обставини переживання позивача з приводу винесення оскаржуваного наказу, однак матеріали адміністративної справи не містять доказів заподіяння позивачеві моральних та фізичних страждань або втрат немайнового характеру.
Суд звертає увагу на відсутність причинно-наслідкового зв'язку між неправомірними діями відповідача та погіршенням стану здоров'я особи, стосовно якої застосовано дисциплінарне стягнення, тому позовна вимога про стягнення моральної шкоди у вказаному позивачем розмірі є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність та обґрунтованість прийнятого оскаржуваного наказу.
Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
Враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, за результатами з'ясування обставини у справі та їх правової оцінки, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх часткового задоволення.
Відповідно, беручи до уваги положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягають стягненню здійсненні ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246 КАС України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення моральної шкоди, - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) від 29.12.2023р. №704 «Про застосування до працівника УПП у місті Києві ДПП дисциплінарного стягнення» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень, двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646).
5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Марич Є.В.