09 жовтня 2024 року Справа № 280/6978/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправним та скасування наказу у частині,
І. Зміст і підстави позовних вимог.
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), у якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 325 від 26.06.2024 в частині, що стосується призову солдата запасу ОСОБА_1 під час проведення загальної мобілізації та доставленого у військову частину НОМЕР_1 для проходження військової служби у Збройних Силах України.
Крім того, просить судові витрати по справі покласти на відповідача.
Позовна заява подана представником позивача адвокатом Воропаєвим В.В., який діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АР № 1189116 від 24.07.2024.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач працює у філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електростанція» АТ «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» на посаді переробника радіоактивних відходів цеху дезактивації відповідно до наказу Мінекономіки № 7778. Позивач звертає увагу, що він заброньований за підприємством строком на 6 місяців до 28.09.2024. Відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов'язаного позивач визнаний обмежено придатним до військової служби. Разом з тим, 25.06.2024 він був визваний до ІНФОРМАЦІЯ_2 та направлений на проходження військово-лікарської комісії, за наслідками чого був визнаний придатним до служби у РТЦК та СП, частинах забезпечення, ВВНЗ. Прибувши до приміщення першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивач повідомив посадових осіб, що він заброньований від мобілізації та надав відповідні документи, проте йому було повідомлено, що він все одно буде мобілізований та згідно з наказом від 26.06.2024 № 325 ОСОБА_1 був призваний на військову службу під час мобілізації. Такі дії посадових осіб щодо видання наказу у частині призову його на військову службу під час мобілізації в особливий період та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 позивач вважає протиправними та такими, що порушує його права.
ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.
22.08.2024 від відповідача надійшла заява про виконання ухвали суду, до якої долучено витяг з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з основної діяльності) від 26.06.2024 № 325 «Про призов резервістів і військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації», витяг поіменного списку військовозобов'язаних призваних і відправлених 26.06.2024 в складі команди НОМЕР_1 (рядовий та сержантський склад запасу перший відділ ІНФОРМАЦІЯ_3 ), а також облікову справу ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, проте заяви про визнання позову або відзиву на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 КАС України, до суду не надходило. Відтак, керуючись частиною шостою статті 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 30.07.2024 суд залишив позовну заяву без руху та надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду оформленої із додержанням вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позовну заяву, в якій, зокрема, зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету в системі «Електронний суд» у всіх учасників справи (якщо реєстрація електронного кабінету суперечить релігійним переконанням - відповідної заяви про це); доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (копію оскаржуваного наказу); або навести об'єктивні причини (з наданням відповідних доказів), через наявність яких докази не можуть бути надані до суду, та у разі необхідності надати відповідне клопотання про витребування доказів.
Ухвалою від 09.08.2024 суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін; витребував у ІНФОРМАЦІЯ_1 : належним чином засвідчену копію наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 325 від 26.06.2024 в частині, що стосується призову солдата запасу ОСОБА_1 під час проведення загальної мобілізації та доставленого у військову частину НОМЕР_1 для проходження військової служби у Збройних Силах України; докази ознайомлення ОСОБА_1 з наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №325 від 26.06.2024; усі документи та матеріали, які стали підставою для прийняття оскаржуваного наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 325 від 26.06.2024 (особову справу).
IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) перебуває у трудових відносинах з АТ «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ».
Відповідно до пункту 1 наказу Міністерства економіки України від 28.03.2024 № 7778 «Про бронювання військовозобов'язаних за АТ «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» наказано забронювати за АТ «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» на період мобілізації та на воєнний час військовозобов'язаних, які працюють у зазначеному товаристві, за списком, погодженим Генеральним штабом Збройних Сил України (реєстраційний номер 300/1/С/14469 від 25.03.2024). Пунктом 2 наказу вирішено надати заброньованим згідно з пунктом 1 цього наказу військовозобов'язаним відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на 6 місяців.
За змістом витягу з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов'язаного від 29.03.2024 № 21-2689/29-вих військовозобов'язаному ОСОБА_1 , який є солдатом, що працює у філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька АЕС» акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (філія «ВП «ЗАЕС» АТ «НАЕК «Енергоатом») (Запорізька обл., м.Енергодар, вул.Промислова, 133) на посаді (за професією) переробника радіоактивних відходів цеху дезактивізації відповідно до наказу Мінекономіки № 7778 від 28.03.2024 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на 6 місяців до 28.09.2024.
Згідно з довідкою військово-лікарської комісії від 25.06.2024 № 1744, виданої Комунальним некомерційним підприємством «Вільнянська багатопрофільна лікарня» Вільнянської міської ради, солдат запасу ОСОБА_1 призваний ІНФОРМАЦІЯ_5 , проведено медичний огляд позаштатною ВЛК КНП «Вільнянська БЛ» ВМР 25.06.2024. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травма, поранення, контузії, каліцтва) 111.9 Гіпертонічна хвороба ІІ ст., АГ ІІ ст., Середній КВР, СН 0. На підставі статті 39б графи ІІ Розкладу хвороб, графи 1,8 ТДК придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_2 від 26.06.2024 позивач призваний 26.06.2024 на підставі Указу Президента України № 272/2024 у Збройні Сили України. Крім того, 28.06.2024 прийняв військову присягу у військовій частині НОМЕР_1 .
За змістом витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з основної діяльності) від 26.06.2024 № 325 у зв'язку з оголошенням загальної мобілізації, відповідно до Указу Президента України № 65/2022 від 24.02.2022, Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на виконання наряду ІНФОРМАЦІЯ_6 на призов резервістів і військовозобов'язаних вирішено призвати та направити 26.06.2024 для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період резервістів і військовозобов'язаних відповідно до поіменного списку резервістів і військовозобов'язаних, які призвані і відправлені в складі команд: НОМЕР_1 (рядовий та сержантський склад Перший відділ). До поіменного списку військовозобов'язаних призваних і відправлених 26.06.2024 в складі команди НОМЕР_1 (додаток 1 до наказу від 26.06.2024 № 325) входить солдат ОСОБА_1 , 1990 р.н., ВОС 738.
Згідно з довідкою від 01.07.2024 № 1/4/4435, виданої ІНФОРМАЦІЯ_7 , солдат ОСОБА_1 відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 26.06.2024 № 325 призваний на військову службу під час мобілізації, в особливий період та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .
Також у матеріалах справи наявна копія тимчасового посвідчення військовозобов'язаного ОСОБА_1 № НОМЕР_3 (від 22.08.2023 № 1/3/2877), за змістом якого він обмежено придатний до військової служби. Крім того, відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов'язаного ОСОБА_1 № 23/4/1435 від 23.06.2021 він 24.06.2021 медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_8 визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час.
Вважаючи протиправним наказ відповідача у частині призову солдата запасу ОСОБА_1 під час проведення загальної мобілізації та доставленого у військову частину НОМЕР_1 для проходження військової служби у Збройних Силах України, позивач звернувся із цим позовом до суду.
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відтак суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
У силу положень статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022 від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/2023, від 05.02.2024 №49/2024, від 06.05.2024 № 271/2024. Указом Президента України від 23.07.2024 №469/2024 строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб, тобто, останній діє на момент розгляду цієї справи..
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон №3543-XII).
Відповідно до положень статті 1 Закону №3543-XII мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Загальна мобілізація, згідно з частиною другою статті 4 Закону №3543-XII, проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Частиною п'ятою статті 4 Закону № 3543-XII регламентовано, що вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.
Статтею 22 Закону №3543-XII встановлені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Частиною третьою вказаної статті передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII).
За приписами частин першої, другої статті 2 Закону №2232-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Пунктом 2 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 (далі - Положення №1153/2008, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом.
У добровільному порядку громадяни проходять: військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти); військову службу за контрактом осіб рядового складу; військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.
З громадянами, які добровільно вступають на військову службу, укладається контракт згідно з додатками 1 і 2.
За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
За приписами статті 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 №1932-XII особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до статті 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, зокрема, заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Положеннями статті 24 Закону №3543-XII визначено, що бронювання військовозобов'язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.
Відповідно до положень статті 25 Закону №3543-XII бронюванню підлягають військовозобов'язані, які працюють:
1) в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;
2) на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);
3) на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань;
4) на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Військовозобов'язані, зазначені у частині першій цієї статті, не підлягають прийняттю на службу у військовому резерві.
Порядок та організація бронювання, переліки посад і професій військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Під час дії воєнного стану бронювання військовозобов'язаних може також здійснюватися за списком військовозобов'язаних, поданим у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку відповідним органом державної влади, іншим державним органом, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією, зазначеними в частині першій цієї статті.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 76 затверджено Порядок бронювання військовозобов'язаних під час воєнного стану (далі - Порядок № 76, у редакції, чинній на момент винесення наказу про бронювання ОСОБА_1 ), який визначає механізм бронювання під час дії воєнного стану військовозобов'язаних за списками військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, які працюють: в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі, коли це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів; на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, коли це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень); на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань; на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
За пунктом 8 Порядку № 76 підприємства, установи і організації, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, подають список до центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері, або відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, або відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської військової/військово-цивільної адміністрації (у разі її утворення), на території юрисдикції якої вони розташовані.
Згідно з пунктами 10, 11 Порядку № 76 за результатами перевірки списків, поданих відповідно до пункту 9 цього Порядку, щодо повноти їх заповнення, наявності обґрунтувань та погодження Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, Службою зовнішньої розвідки) Мінекономіки приймає у строк не більше ніж п'ять робочих днів з дня отримання зазначених списків рішення про бронювання військовозобов'язаних.
З метою оформлення військовозобов'язаним відстрочок Мінекономіки надсилає рішення про бронювання військовозобов'язаних органам державної влади, іншим державним органам, якими подано списки, а також Генеральному штабу Збройних Сил (СБУ, Службі зовнішньої розвідки).
Генеральний штаб Збройних Сил (СБУ, Служба зовнішньої розвідки) у триденний строк доводить зазначене рішення до відома відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу Центрального управління та/або регіональних органів СБУ, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки).
Орган державної влади, інший державний орган, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа і організація видає військовозобов'язаному витяг із зазначеного рішення за формою згідно з додатком 3.
Витяг, завірений підписом керівника та печаткою (у разі її наявності) відповідного органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи чи організації, є документом, що підтверджує надання військовозобов'язаному відстрочки.
Витяг видається військовозобов'язаному під розпис у відомості видачі бланків спеціального військового обліку, складеній за формою згідно з додатком 4.
Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації у п'ятиденний строк з дня видачі витягу військовозобов'язаному надсилають до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, де військовозобов'язаний перебуває на військовому обліку (відповідного підрозділу Центрального управління та/або регіональних органів СБУ, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки), повідомлення про бронювання військовозобов'язаного за формою згідно з додатком 5 для зарахування його на спеціальний військовий облік.
Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому військовозобов'язаний перебуває на військовому обліку (відповідний підрозділ Центрального управління та/або регіональний орган СБУ, відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки), на підставі рішення про бронювання військовозобов'язаних зараховує у строк не більше ніж п'ять робочих днів з дня його отримання такого військовозобов'язаного на спеціальний військовий облік.
Судом встановлено, що на підставі пункту 10 Порядку № 76, листа Генерального штабу Збройних Сил України від 25.03.2024 № 300/1/С/14469, та з метою забезпечення функціонування економіки та життєдіяльності населення в особливий період наказом Міністерства економіки України від 28.03.2024 № 7778 «Про бронювання військовозобов'язаних за АТ «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» наказано забронювати за АТ «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» на період мобілізації та на воєнний час військовозобов'язаних, які працюють у зазначеному товаристві, за списком, погодженим Генеральним штабом Збройних Сил України (реєстраційний номер 300/1/С/14469 від 25.03.2024), а також вирішено надати заброньованим військовозобов'язаним відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на 6 місяців.
Відповідно, згідно з наказом Мінекономіки про бронювання військовозобов'язаного від 29.03.2024 № 21-2689/29-вих військовозобов'язаному ОСОБА_1 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на 6 місяців до 28.09.2024.
Таким чином, відповідно до вимог статті 23 Закону №3543-XII позивач не підлягав призову на військову службу під час мобілізації. Однак, згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з основної діяльності) від 26.06.2024 № 325 вирішено призвати та направити 26.06.2024 для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період резервістів і військовозобов'язаних відповідно до поіменного списку резервістів і військовозобов'язаних, які призвані і відправлені в складі команд: НОМЕР_1 (рядовий та сержантський склад Перший відділ). До поіменного списку військовозобов'язаних призваних і відправлених 26.06.2024 в складі команди НОМЕР_1 (додаток 1 до наказу від 26.06.2024 № 325) належить солдат ОСОБА_1 .
Як зазначалося, відповідно до пункту 11 Порядку № 76 Генеральний штаб Збройних Сил у триденний строк доводить рішення про бронювання військовозобов'язаних до відома відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Надалі підприємства у п'ятиденний строк з дня видачі витягу військовозобов'язаному надсилають до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, де військовозобов'язаний перебуває на військовому обліку повідомлення про бронювання військовозобов'язаного.
Водночас у відповідності до пункту 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Таким чином, обов'язок щодо перевірки наявності підстав для відстрочки від призову під час мобілізації на військову службу покладено на районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, а, тому відповідач має перевірити наявність чи відсутність у позивача права на відстрочку від призову за мобілізацією. Відтак, на переконання суду, позивач не може нести відповідальність за належність доведення до відповідача інформації про відстрочку від призову, позаяк така процедура залежна від комунікації між підприємством, де працює позивач, Генеральним штабом Збройних Сил України та ІНФОРМАЦІЯ_9 , а не від дій позивача. Більш того, під час розгляду справи не встановлено заперечень відповідача проти обізнаності про факт бронювання позивача або наявності у нього права на відстрочку.
Суд також враховує, що відповідач надав до суду лише витребувані судом при відкритті провадження докази, водночас не надав відзиву на позовну заяву та, відповідно, не навів будь-яких обґрунтувань щодо предмета спору та не надав доказів на спростування обґрунтованості позовних вимог.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_9 не було належним чином з'ясовано, що позивач, як заброньована особа, не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, та, що позивачу надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на 6 місяців.
На переконання суду, в даному випадку, з огляду на очевидну незаконність оскаржуваного позивачем акта індивідуальної дії, який хоч і вичерпує дію фактом виконання, його скасування не порушить стабільності публічно-правових відносин та принцип правової визначеності, а навпаки вказуватиме на неприпустимість допущення неправомірних дій центром комплектування при мобілізації військовозобов'язаних осіб, які мають право на відстрочку від призову (мають статус заброньованої особи).
З огляду на встановлені обставини, наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з основної діяльності) від 26.06.2024 № 325 у частині призову та направлення ОСОБА_1 для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період резервістів і військовозобов'язаних є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (параграф 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.
VI. Висновки суду.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
VII. Розподіл судових витрат.
Квитанцією від 24.07.2024 № 4341-2610-2522-2306 підтверджується сплата позивачем судового збору. За таких обставин, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, судові витрати на оплату судового збору у розмірі 1211,20 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з основної діяльності) від 26.06.2024 № 325 у частині призову та направлення ОСОБА_1 для проходження військової служби під час мобілізації в особливий період у складі військової частини НОМЕР_1 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_9 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_5 .
Рішення у повному обсязі складено та підписано 09.10.2024.
Суддя К.В.Мінаєва