10 жовтня 2024 р.Справа № 160/17648/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченко А.В., розглянувши матеріали позовної заяви Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Акцiонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій,
установив:
03 липня 2024 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із вищезазначеною позовною заявою, в якій заявлені вимоги:
- стягнути з АКЦIОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДНІПРОВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік у розмірі : 21370,59 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2024 р. вказана позовна заява була залишена без руху та встановлено позивачу строк десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, шляхом надання оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.
На виконання ухвали суду від 10.07.2024 р., позивачем 22.07.2024 р. усунуто означені недоліки позовної заяви.
Суд постановив ухвалу від 29.07.2024 р. про відкриття провадження у справі.
Оцінка викладених позивачем обставин справи та доказів не віднесена до компетенції суду на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі, і КАСУ не передбачає конкретну форму викладу позовних вимог, - до такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31 серпня 2023 року по справі №990/114/23.
Дослідивши матеріали справи після відкриття провадження у справі, перевіривши доводи позовної заяви, суд виходить із такого.
Відповідно до відповіді від 08.10.2024 р. № 833402 на запит з Єдиного державного реєстру судових рішень стосовно відповідача порушено провадження у справі про банкрутство.
21 квітня 2019 року набрав чинність Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), прийнятий Верховною Радою України 18 жовтня 2018 року, який визначив підсудність господарському суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, всіх інших справ, стороною в яких є боржник.
Відповідно до частини першої статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею..
Пунктом 8 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до юрисдикції господарських судів відносяться справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Частиною другою статті 7 КУзПБ передбачено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Предметом спору у цій справі є стягнення з акціонерного акціонерного товариства адміністративно-господарських санкцій за незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Спір про стягнення заборгованості є майновим за своєю правовою природою, оскільки за наслідком його розгляду у позивача виникає право на стягнення з боржника певної грошової суми (майнове право), яка в розумінні статті 190 Цивільного кодексу України є майном боржника.
Відповідно до абзацу 3 частини восьмої статті 45 КУзПБ до визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються в межах справи про банкрутство шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом.
Отже, розгляд позовних вимог майнового характеру, заявлених до суб'єкта господарювання, щодо якого порушена справа про банкрутство, повинен здійснюватися господарським судом, у провадженні якого перебуває відповідна справа про банкрутство.
Таким чином, заборгованість суб'єкта господарювання, відносно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, за наявності підстав може бути стягнута господарським судом в порядку господарського судочинства.
Враховуючи викладене, адміністративний суд не може вважатись судом, встановленим законом, для розгляду позовних вимог про стягнення з відповідача, відносно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, заборгованості.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, суд вважає, що заявлені позовні вимоги у даній справі не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а мають бути розглянуті господарським судом за результатом провадження у справі про банкрутство в порядку господарського судочинства, тому провадження у даній справі слід закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо сплаченого позивачем судового збору у розмірі, суд роз'яснює, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях, а тому позивач не позбавлений права звернутись до суду з відповідним клопотанням.
Керуючись ст. 238, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Провадження у справі № 160/17648/24 за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Акцiонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій - закрити.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя А.В. Савченко