ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.10.2024Справа № 910/18683/23 (910/12252/24)
За позовом розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Івенрайс" арбітражного керуючого Комлика Іллі Сергійовича
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Івенрайс"
2. Акціонерного товариства «Банк Альянс» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 50)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю "Дейвест"
про визнання недійсним договору застави
в межах справи № 910/18683/23
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Акріс-Груп" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 106-Б; ідентифікаційний номер 41838145)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Івенрайс" (04052, м. Київ, вул. Глибочицька, 13, секція 1, офіс 3; ідентифікаційний номер 40816031)
про банкрутство
Суддя Яковенко А.В.
Представники сторін: не викликались
В провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/18683/23 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Акріс-Груп" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Івенрайс".
04.10.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Івенрайс" арбітражного керуючого Комлика Іллі Сергійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Івенрайс" та Акціонерного товариства «Банк Альянс» про визнання недійсним договору застави транспортного засобу № 21-005-89/ТЗ від 05.11.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на укладення спірного договору з порушеннями законодавства.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 16.12.2024; залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дайвест".
Разом з позовною заявою до Господарського суду міста Києва надійшла заява розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Івенрайс" арбітражного керуючого Комлика І.С. про забезпечення позову.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, суд прийшов до висновку про необхідність її задоволенні з огляду на наступне.
У поданій заяві позивач просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству «Банк Альянс» та будь-яким іншим особам, в тому числі державним та приватним виконавцям, арбітражним керуючим, звертати стягнення на предмет застави за договором застави транспортного засобу № 21-005-89/ТЗ від 05.11.2021 до набрання законної сили рішенням суду за наслідками розгляду судом позовної заяви про визнання недійсним договору застави транспортного засобу № 21-005-89/ТЗ від 05.11.2021.
Вказана заява обґрунтована тим, що позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів про визнання недійсним договору застави транспортного засобу № 21-005-89/ТЗ від 05.11.2021 у межах справи № 910/18683/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Івенрайс", оскільки розпорядником майна під час виконання своїх обов'язків було встановлено, що оспорюваний правочин порушує права боржника та кредиторів, а також містить ознаки фраудаторності, що, в свою чергу, з огляду на положення ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, є підставою для визнання оспорюваного правочину недійсним.
Так, 05.11.2021 між АТ «Банк Альянс» та ТОВ «Дейвест» (позичальник) укладено договір № 21-233/ЮК про відкриття невідновлювальної кредитної лінії, за умовами якого Банком відкрито позичальнику кредитну лінію в розмірі 2 200 000,00 доларів США, з сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 7,5% річних, з кінцевим терміном повернення кредиту 04.11.2022.
В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором №21- 233/ЮК між Банком (заставодержатель) та ТОВ «Івенрайс» (заставодавець) укладено договір застави транспортного засобу № 21-005-89/ТЗ від 05.11.2021 (оспорюваний правочин).
У відповідності до п. 2 договору застави №21-005-89/ТЗ заставодавець в забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором передав транспортні засоби (предмет застави), загальною вартістю предмету застави на дату оцінки (31.03.2021) 11 893 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог, розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Івенрайс" арбітражний керуючий Комлик І.С. посилається на те, що оспорюваний правочин був укладений між боржником та відповідачем 05.11.2021, тобто у період менший ніж три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство (18.12.2023).
Укладаючи оспорюваний договір, боржник взяв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог третьої особи, ТОВ "Дейвест". Окрім того, боржник взяв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій з іншої сторони, за відсутності економічної мети договору, оскільки за результатами вчинення оспорюваного договору ТОВ "Івенрайс" не отримало економічної вигоди.
Разом з тим, відповідач 2 заявив свої кредиторські вимоги до боржника в процедурі банкрутства. Отже, внаслідок укладення оспорюваного правочину без будь-яких зустрічних майнових дій на свою користь з боку відповідача 2 (заставодержателя по цьому договору), чи з боку ТОВ "Дейвест" (яке отримало грошові кошти повернення яких забезпечувалось заставою майна боржника за оспорюваним договором), боржник передав в заставу майно оціночною вартістю 11 893 000 гривень, з правом його беззастережного продажу чи отриманням у власність відповідачем 2, при цьому розмір вимог які відповідач 2 отримав право заявити за договором невідновлювальної кредитної лінії від 05.11.2021 № 21-233/ЮК складає 86 098 902,37 грн. (2 271 876,72 доларів США сума заборгованості за Кредитним договором №21-233/ЮК яка підлягає погашенню за рахунок звернення стягнення на предмет застави за рішенням суду у справі № 910/12703/22, а враховуючи встановлення Національним банком України на 18.01.24 офіційний курс гривні до дол. США в розмірі 37,8977, їх розмір складає 2 271 876,72 дол. США х 37,8977=86 098 902,37 грн.) та додатково 178 395,00 грн. (витрати по сплаті судового збору, які стягнуті за рішенням суду у справі № 910/12703/22).
Наведені обставини, за переконанням позивача, відповідно до статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства, є підставами для визнання недійсним договору застави транспортного засобу № 21-005-78/ТЗ від 04.10.2021.
В свою чергу, запропоновані у заяві заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачу 2 та будь-яким іншим особам звертати стягнення на предмет застави за оспорюваним договором, в повній мірі спрямовані на збереження майна боржника та виконання зобов'язань перед іншими кредиторами у справі про банкрутство боржника, оскільки, згідно умов оспорюваного договору застави (розділ 5), сторони домовились, що заставодержатель набуває права звернути стягнення на предмет застави (у разі, якщо предметом застави є декілька предметів застави, заставодержатель набуває права звернути стягнення та реалізувати на власний розсуд як yci, так i будь-який з предметів застави), його реалізацію та одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави на свій розсуд.
При цьому, враховуючи, що вимоги відповідача 2, як забезпеченого кредитора, визнані ухвалою попереднього засідання, а також те, строк дії мораторію на задоволення вимог забезпеченого кредитора спливає на підставі ч.8 ст.41 КУзПБ, АТ "Банк Альянс" у будь-який час може звернутись до суду з заявою про надання дозволу на звернення стягнення на майно, яке перебуває в заставі, що, в свою чергу, порушить права інших кредиторів у справі про банкрутство, у разі задоволення позову судом.
Таким чином, метою забезпечення позову є упередження можливих дій відносно спірного рухомого майна, що призведуть до ускладнення або взагалі неможливості виконання майбутнього судового рішення та ефективного поновлення порушених прав кредиторів у справі про банкрутство.
За приписами ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Частинами 1, 3 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
За змістом ст.140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред'являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 та постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16 вересня 2018 року у справі № 910/1040/18 зауважено про те, що вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення балансу між інтересами сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачеві здійснювати певні дії.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Судом враховано, що позивач звернувся до суду з позовом немайнового характеру про визнання договору недійсним, а тому судове рішення, у разі задоволення позову, не вимагатиме примусового виконання, у зв'язку з чим така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає застосуванню та дослідженню. В даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Наведений висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеною у постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18. Верховний Суд вказав, що у таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Враховуючи те, що метою забезпечення позову є упередження можливих дій відносно спірного рухомого майна, що призведуть до ускладнення або взагалі неможливості виконання майбутнього судового рішення та ефективного поновлення порушених прав кредиторів у справі про банкрутство, суд доходить до висновку, що запропоновані заходи забезпечення позову не завдадуть шкоди та збитків будь-яким особам.
У той же час, можливі дії АТ "Банк Альянс" призведуть до унеможливлення виконання рішення суду, через, зокрема, можливість звернення АТ "Банк Альянс" із заявою про надання дозволу на звернення стягнення на майно, яке перебуває в заставі, що в свою чергу порушить права інших кредиторів у справі про банкрутство, у разі задоволення позову судом.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. При зверненні до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача, заявник зобов'язаний надати докази того, що запропонований захід до забезпечення позову дійсно може виключити можливість невиконання або утруднення виконання судового рішення.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Вказані правові позиції взаємоузгоджуються із правовими позиціями, висловленими у постановах Верховного Суду у справі № 918/702/18 від 03.04.2019 та у справі № 914/1257/18 від 17.04.2019.
Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно із ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, як: не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
З огляду на встановлені обставини та наведені норми, розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи та оцінивши додані до заяви докази, з метою ефективного захисту прав учасників провадження у даній справі, суд дійшов висновку про обґрунтованість поданої заяви, тому вважає за доцільне подану заяву задовольнити та вжити заходи до забезпечення позову.
При цьому, застосування заходів забезпечення позову, про які просить заявник, не має наслідком будь-яке перешкоджання господарській діяльності Товариства та спрямовано на запобігання ймовірним порушенням прав заявника, забезпечує збалансованість інтересів сторін та спрямовано виключно на збереження майна боржника та виконання зобов'язань перед іншими кредиторами у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Івенрайс".
Враховуючи викладене та керуючись ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Івенрайс" арбітражного керуючого Комлика Іллі Сергійовича про забезпечення позову задовольнити.
2. Вжити заходи до забезпечення позову у справі № 910/18683/23 (910/12252/24).
3. Заборонити Акціонерному товариству «Банк Альянс» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 50; ідентифікаційний код 14360506) та будь-яким іншим особам, в тому числі державним та приватним виконавцям, арбітражним керуючим, звертати стягнення на предмет застави за договором застави транспортного засобу № 21-005-89/ТЗ від 05.11.2021 до набрання законної сили рішенням суду за наслідками розгляду судом позовної заяви про визнання недійсним договору застави транспортного засобу № 21-005-89/ТЗ від 05.11.2021.
4. Дана ухвала про вжиття заходів забезпечення позову набирає законної сили з 08.10.2024, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 08.10.2027.
5. Стягувачем за даною ухвалою є розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Івенрайс" (04052, м. Київ, вул. Глибочицька, 13, секція 1, офіс 3; ідентифікаційний номер 40816031) арбітражний керуючий Комлик Ілля Сергійович (01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 33/34, прим. 13; РНОКПП НОМЕР_1 ).
6. Боржником за даною ухвалою є Акціонерне товариство «Банк Альянс» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 50; ідентифікаційний код 14360506).
7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (08.10.2024) та у відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя Анна Валеріївна Яковенко