Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/335/19
Провадження № 2/382/3/24
Іменем України
24 вересня 2024 року Яготинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Кисіль О.А.
за участю секретаря Захарук Є.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Яготин справу за зустрічним позовом третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_1 до Яготинської міської ради Київської області, ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання майна спільною сумісною власністю, усунення від спадщини та про визнання права власності на спадкове майно.
Представник ОСОБА_1 адвокат Карпович Володимир Дмитрович звернувся до Яготинського районного суду Київської області із зустрічною позовною заявою до Яготинської міської ради Київської області, ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання майна спільною сумісною власністю, усунення від спадщини та про визнання права власності на спадкове майно.
Заяву обгрунтовано тим, що 20.08.2019 року адвокатом за дорученням та від імені позивача ОСОБА_1 було подано до суду вище вказану зустрічну позовну заяву.
Ухвалою Яготинського районного суду від 25.09. 2019 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу ОСОБА_1 , мотивуючи тим, що ухвалою суду від 25.07. 2019 року ОСОБА_1 була залучена до участі у справі за позовом ОСОБА_2 в якості третьої особи без самостійних вимог. Клопотань про залучення ОСОБА_1 в якості відповідача сторонами не заявлялось, а тому вона може бути позивачем за зустрічним позовом.
В первісному позові до суду позивачка ОСОБА_2 вказала своє місце проживання; АДРЕСА_1 .
Разом з тим, як видно із матеріалів справи, зареєстроване місце проживання позивачки; АДРЕСА_2 ., тобто вона являється нерезидентом України.
Із довідки Яготинської міської ради від 20.08. 2019 року вбачається, що за адресою АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 не зареєстрована та не проживає.
Як видно із довідки Черняхівської сільської ради за №292 від 08.08. 2019 року, ОСОБА_1 проживала із ОСОБА_4 (батьком позивачки за первинним позовом) із 1990 року та по день смерті останнього, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_1 та вели спільне господарство по АДРЕСА_4 .
Після ознайомлення із позовом ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, у представника третьої особи ОСОБА_2 - адвоката Карпович В.Д. виникла необхідність у поданні зустрічного позову до ОСОБА_2 в порядку передбаченому ст.. 193-195 ЦПК України.
Ухвалу Яготинського районного суду від 25.07. 2019 року про залучення до участі в справі в якості третьої особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 , остання отримала 30 липня 2019 року, що підтверджується печаткою на конверті. Відповідно до ухвали, підготовче судове засідання було призначене на 15.08. 2019 року.
13.08.2019 року, ОСОБА_1 уклала договір з адвокатом Карпович В.Д. про
надання правової допомоги, який цього ж дня як представник третьої особи ознайомився з матеріалами справи.
Із 1990 року ОСОБА_1 проживала однією сім'єю із ОСОБА_4 . 20.10. 1943 року народження в будинку останнього по АДРЕСА_4 , разом вели спільне господарство.
У ОСОБА_4 є дочка ОСОБА_2 , яка після розлучення її батьків, із двох річного віку проживала разом з матір'ю в Республіці Білорусь, та будучи вже дорослою іноді-один раз на два роки приїздила до батька в село, проте ніякої допомоги батьку не надавала.
24.11. 1997 року, ОСОБА_4 в Черняхівській сільській раді Яготинського району склав заповіт на ім'я своєї дочки - ОСОБА_2 , проте після поїздки до дочки в 2008 році, ОСОБА_4 повернувшись в село Черняхівка звернувшись до сільської ради скасував заповіт на користь дочки, що підтверджується довідкою Черняхівської сільської ради Яготинського району за № 315 від 15.08. 2019 року.
В 2007 році, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 за спільні кошти придбали автомобіль марки ЗАЗ 3110307 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 ., технічний паспорт на автомобіль було видано на ім'я ОСОБА_4 ..
В 2013 році ОСОБА_4 захворів на хворобу серця та йому рекомендували зробити «шунтування» в Інституті серця, на що були потрібні значні кошти близько 40 тисяч гривен. Так як таких коштів у ОСОБА_4 та ОСОБА_1 не було, то ОСОБА_4 звернувся до дочки з проханням надати матеріальну допомогу на проведення «шунтування», проте дочка ОСОБА_4 відмовила в цьому батьку, тому ОСОБА_4 та ОСОБА_1 звернулися за допомогою до жителів села Черняхівка у яких вони позичили кошти на проведення операції.
03.04.2014 року, в інституті серця МОЗ України в м Києві, ОСОБА_4 було проведено операцію, ОСОБА_1 постійно на протязі тижня доглядала за ОСОБА_4 який був прикутий до ліжка.
За проведення «шунтування» ОСОБА_4 особисто вніс кошти до даної установи в розмір 43 000 гривен. Дочка ОСОБА_4 - ОСОБА_2 здоров'ям батька не цікавилась навіть не телефонувала.
Після «операції» ОСОБА_4 неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні Яготинської ЦРЛ, на його лікування потребувались значні кошти. В телефонній розмові, ОСОБА_4 просив дочку надати йому матеріальну допомогу, але завжди у відмову. До батька в село приїхала лише в 2016 році на три дні, і більше до батька не приїздила не цікавилась його здоров'ям та не телефонувала. Таким чином, після поїздки батька до дочки в Республіку Білорусь в 2008 році, дочка до батька приїздила лише в 2016 році.
ОСОБА_4 був похилого віку (1943 року народження), а ОСОБА_1 (1950 року народження ), єдиним їхнім доходом були пенесені виплати у ОСОБА_4 близько 1500 грн, у ОСОБА_1 близько 1150 грн., яких ледь вистачало на сплату комунальних послуг. В господарстві тримали десяток курей. Інших доходів не мали до виходу на пенсію ОСОБА_4 (в 2003 році) працював водієм в колгоспі села ОСОБА_5 , в ОСОБА_1 - техпрацівником в Черняхівській школі, вийшла на пенсію в 2005 році. Матеріальних заощаджень сім'я не мала. В свою чергу, ОСОБА_2 має власну квартиру та працює у банківській системі та має можливість надавати матеріальну допомогу престарілому батьку.
ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 помер, що посвідчується свідоцтвом про його смерть серії НОМЕР_2 виданий 01.03. 2018 року Виконавчим комітетом Черняхівської СІЛЬСЬКОЇ ради Яготинського району Київської області, якого за власні кошти поховала ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою Черняхівської сільської ради.
ОСОБА_2 приїздила на похорон батька, але участі в матеріальних витратах пов'язаних з похованням батька не приймала. Навіть навпаки, коли вона від'їздила до місця свого проживання в Білорусії, то ОСОБА_1 на прохання останньої дала їй на дорогу 2 тисячі гривен, золотий хрестик та золотий ланцюжок батька.
Після поховання батька, ОСОБА_2 розповіла ОСОБА_1 причину сварки її з батьком в 2008 році, коли останній приїздив до неї в Білорусію. Вона розповіла, що її батько хотів продати свій будинок в АДРЕСА_4 та приїхати на постійне місце проживання до дочки в ОСОБА_6 , але дочка на це в категоричній формі відмовила, що і послужило причиною скасування заповіту ОСОБА_4 на користь дочки ОСОБА_2 ..
Після від'їзду ОСОБА_7 , остання більше із ОСОБА_1 не спілкувалась.
В 2019 року, ОСОБА_1 за свої кошти в розмірі 7 498 грн. виготовила та поставила пам'ятник на могилу ОСОБА_4 , дочка спадкодавця участь в цьому не приймала.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на наступне майно: житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_4 ; земельну ділянку площею 0, 25 га розташовану по АДРЕСА_4 , яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд; земельну ділянку площею 0, 3894 га розташовану по АДРЕСА_4 , та призначена для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер № 32255890001:02:040:0070; земельну ділянку площею 4,5600 га, розташовану на території Черняхівської сільської ради Яготинського району та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий № 322589000:01:005:0001; автомобіль « ЗАЗ 3110307 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 .
При житті ОСОБА_4 заповіт не залишив.
Відповідно до ст.. 1261 ЦК України, спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 являється його дочка, яка проживає в Республіці Білорусь, а відповідно до ст.. 1264 ЦК України спадкоємцем четвертої черги за законом являється - ОСОБА_1 , яка проживала із спадкодавцем ОСОБА_4 однією сім'єю із 1990 року та по день смерті останнього, що підтверджується довідкою Черняхівської сільської ради Яготинського району.
У шестимісячний термін після відкриття спадщини, а саме; 18.07. 2018 року дочка спадкодавця- ОСОБА_2 та онука спадкодавця ОСОБА_3 дочка ОСОБА_2 подали до приватного нотаріуса м. Яготина ОСОБА_8 , заяви про прийняття спадщини, ОСОБА_2 як спадкоємець першої черги. В заяві до приватного нотаріуса від 20.07. 2018 року спадкоємець ОСОБА_2 відмовилась від спадщини після смерті батька на користь своєї дочки ОСОБА_3 , і цього ж дня відкликала свою заяву про відмову та подала нову заяву про прийняття спадщини.
31.07.2018 року, ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Овчаренко І.Ж. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , як спадкоємець четвертої черги.
При ознайомленні представника ОСОБА_1 із спадковою справою після смерті ОСОБА_4 , відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про спадщину не виявлено, а тому причина звернення спадкоємця першої черги ОСОБА_2 до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно, не зрозуміла.
В первісному позові до суду позивачка ОСОБА_2 просила визнати за нею право власності на все спадкове майно, включаючи автомобіль ЗАЗ 3110307 2007 року випуску державний номерний знак НОМЕР_1 , який було придбано ОСОБА_4 та ОСОБА_1 під час спільного проживання однією сім'єю в 2007 році за спільні кошти.
Таким чином спірний автомобіль ЗАЗ 3110307 2007 року випуску державний номерний знак НОМЕР_1 , належав на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , а тому спадщина після смерті ОСОБА_4 відкрилася на 1/2 частину даного автомобіля.
Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. Враховуючи, що ОСОБА_1 проживала разом із ОСОБА_4 однією сім'єю із 1990 року по день смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується довідкою Черняхівської сільської ради Яготинського району від 08.08.2019 року за №297, то ОСОБА_1 являється спадкоємцем четвертої черги після смерті ОСОБА_4 ..
Враховуючи ті обставини, шо ОСОБА_4 в 2008 році скасував свій заповіт на користь дочки ОСОБА_2 , то можна вважати, шо ОСОБА_2 маючи можливість надати батьку матеріальну допомогу, ухилялась від надання йому даної допомоги, який через похилий вік ( 1943 року народження ) та тяжку хворобу ( хвороба серця ) потребував саме від неї матеріальну допомогу.
Під час підготовки зустрічної позовної заяви представником позивача були підготовлені на направлені запити до Переяслав-Хмельницького відділення Пенсійного фонду в Київській області, «про розмір пенсії ОСОБА_4 та ОСОБА_1 ,» а також запит до Яготинської ЦРЛ «про витребування історії хвороби ОСОБА_4 », але так як позивач та його представник обмежені 15 денним строком для подання зустрічної позовної заяви, який рахується з дня отримання ухвали про залучення ОСОБА_1 до участі в справі, то відповідь на адвокатський запит буде надано до суду в порядку клопотання до початку підготовчого судового засідання.
Враховуючи вищевикладене просив продовжити позивачу ОСОБА_1 та її представнику- адвокату Карповичу В.Д. строк для подання зустрічної позовної заяви, як такий що пропущений по поважній причині. Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову до Черняхівської сільської ради, про визнання права власності на спадкове майно. Задовільнити позовні вимоги ОСОБА_1 , представник позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_9 до ОСОБА_2 , Черняхівської сільської ради Яготинського району, третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3 , про встановлення факту що має юридичне значення; про визнання майна спільною сумісною власністю, про усунення від спадщини, про визнання права власності на спадкове майно. Встановити, що ОСОБА_1 являється спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживала зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. Встановити, що автомобіль марки «ЗАЗ 110307» державний номерний знак НОМЕР_1 є спільною сумісною власністю ОСОБА_4 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_1 . Усунути ОСОБА_2 від права на спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , в зв'язку з ухиленням від надання допомоги спадкодавцю ОСОБА_4 , який через похилий вік та тяжку хворобу був у безпорадному стані. Визнати за ОСОБА_1 , право власності за законом на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а сааме: житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_4 ; земельну ділянку площею 0, 25 га розташовану по АДРЕСА_4 , яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд; земельну ділянку площею 0,3894 га розташовану по АДРЕСА_4 та призначена для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер № 32255890001:02:040:0070; земельну ділянку площею 4,5600 га, розташовану на території Черняхівської сільської ради Яготинського району Київської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий № 322589000:01:005:0001; автомобіль ЗАЗ 3110307 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 . Витребувати від КНП « Яготинська ЦРЛ» історію хвороби ОСОБА_4 . Об'єднати в одне провадження вимоги за первісним та зустрічним позовами.
Ухвалою судді Яготинського районного суд Київської області від 19.12.2019 року зустрічний позов ОСОБА_1 до Черняхівської сільської ради Яготинського району Київської області, ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання майна спільною сумісною власністю, усунення від спадщини та про визнання права власності на спадкове майно об'єднано в одне провадження із первісним позовом ОСОБА_2 до Черняхівської сільської ради Яготинського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно.
Ухвалою судді Яготинського районного суд Київської області від 19.12.2019 року закрито по вищевказаній справі підготовче провадження та призначено до судового розгляду, витребувано в Яготинській районній центральній лікарні медичну картку ОСОБА_4 .
Ухвалою судді Яготинського районного суд Київської області від 23.07.2021 року замінено неналежного відповідача Черняхівську сільську раду Київської області належним відповідачем - Яготинською міською радою Бориспільського району Київської області.
Відповідно до розпорядження керівника апарату суду № 110 від 27.09.2021 року щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи у зв'язку з відставкою судді ОСОБА_10 , згідно рішення Вищої ради правосуддя, зроблено повторний розподіл справи та призначено головуючого суддю Кисіль О. А..
Ухвалою судді Яготинського районного суд Київської області від 01.10.2021 року вищевказану справу прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання.
25.08.2022 року представником ОСОБА_1 адвокатом Карпович В.Д. на адресу Яготинського районного суду Київської області направлено заяву про збільшення позовних вимог, проте на цей час в нього закінчилися повноваження провадження правової допомоги ОСОБА_1 , та не надано нового укладеного договору між сторонами про надання правничої допомоги, тому дане збільшення позовних вимог, судом не може бути прийнято до уваги.
Ухвалою судді Яготинського районного суд Київської області від 04.12.2023 року закрито по вищевказаній справі підготовче провадження та призначено до судового розгляду.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, звернулася із заявою про розгляд справи у її відсутність, підтримала заявлені вимоги.
Відповідачки ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися про день та час розгляду справи повідомлені належним чином. Крім того, задля забезпечення принципу диспозитивності, змагальності, відкритості інформації, щодо справи та належного повідомлення відповідача про дату, час, місце та порядок розгляду даної справи Яготинським районним судом Київської області було розміщено оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися про день та час розгляду справи повідомлені належним чином. Крім того, задля забезпечення принципу диспозитивності, змагальності, відкритості інформації, щодо справи та належного повідомлення відповідача про дату, час, місце та порядок розгляду даної справи Яготинським районним судом Київської області було розміщено оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Представник відповідача Яготинської міської ради в письмових поясненнях просила відмовити ОСОБА_1 у задоволенні зустрічної позовної заяви в повному обсязі. Заперечення обгрунтовані наступним.
Відповідно до чинного законодавства України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦПК України.
Відповідно до статті 1264 ЦПК України на четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Частиною другою статті 3 СК України визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до частин першої та другої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Згідно із частиною першою статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Відповідно до статті 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
Для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі статті 74 СК України, суд повинен встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу в період, протягом якого було придбано спірне майно.
Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов'язків, інших доказів, які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю.
Враховуючи вищевказані норми чинного законодавства, Яготинська міська рада наголошує, з гр. ОСОБА_1 останні п'ять років до дня смерті гр. ОСОБА_4 , не проживала з ним та не вела спільного господарства.
Відповідно до Виписки з погосподарської книги № 05 Черняхівської сільської ради Яготинського району, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 . За цією ж адресою позивачка і проживає та додала довідку.
Яготинська міська рада наполягає, що надані ОСОБА_1 докази, а саме витяг з історії хвороби та квитанція про сплату коштів за виготовлення пам'ятника не підтверджує факт спільного проживання. Інших жодних належних доказів, які б підтверджували факт спільного проживання ОСОБА_1 не надала.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, враховуючи письмову думку сторін, суд вважає, що позов до задоволення не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Відповідно до роз'яснень п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована АДРЕСА_5 (а.с.113-114, 130-131 том 1).
З виписки із історії хвороби від 14.04.2014 року та амбулаторної картки відносно ОСОБА_4 , вбачається, що він має хворобливий стан здоров'я (а.с.115, 132 том1).
ОСОБА_1 за власні кошти здійснила поховання ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.116, 119, 133 том1).
Відповідно до довідки Черняхівської сільської ради Яготинського району за № 315 від 15.08. 2019 року, заповіт ОСОБА_4 був відмінений 20.10.2008 року за № 88 в Черняхівській сільській раді (а.с.117 том1).
З довідки від 08.08.2029 року (а.с.118, 134 том1) вбачається, що ОСОБА_1 проживала з 1990 року разом з ОСОБА_4 до дня його смерті та вели спільне господарство по АДРЕСА_4 .
З довідки (а.с.123 том1) вбачається, що за адресою АДРЕСА_3 зареєстрованими особами є: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
З виписки з погосподарської книги № 05 Черняхівської сільської ради Яготинського району, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 (а.с.205 том2).
Частиною другою статті 3 СК України визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Законодавцем встановлено, що "сім'я" на відміну від "шлюбу" є проживання осіб, пов'язаних спільним побутом та у яких є взаємні права та обов'язки один до одного. При цьому, необхідно звернути увагу, що для існування сім'ї не існує спеціального порядку реєстрації.
Відповідно до частин першої та другої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Згідно із частиною першою статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Відповідно до статті 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між особою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
Для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі статті 74 СК України, суд повинен встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу в період, протягом якого було придбано спірне майно.
Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов'язків, інших доказів, які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю.
Згідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Відповідно до правової позиції, яка викладена у п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008р. № 7 той зі спадкоємців, який має право на обов'язкову частку у спадщині та проживав разом із спадкодавцем на день його смерті, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо у визначеному законом порядку не відмовився від неї. Якщо той зі спадкоємців, хто має право на обов'язкову частку та не проживав зі спадкодавцем на день його смерті, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Суд може зменшити розмір обов'язкової частки у спадщині з урахуванням відносин між спадкоємцем та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення, зокрема майнового стану спадкоємця.
Позбавлення особи права на обов'язкову частку судом ЦК не передбачає, хоча особа, яка має право на обов'язкову частку, може бути усунена від права на спадкування відповідно до статті 1224 ЦК.
Таким чином, оскільки ЦК України не передбачає позбавлення судом права особи на обов'язкову частку, яка визначена законом лише при спадкуванні за заповітом, то усунення від права спадкування з передбаченою ч. 5 ст. 1224 ЦК України підстави можливо лише стосовно спадщини, яка не охоплюється заповітом і перевищує розмір обов'язкової частки, тобто підлягає успадкуванню у загальному, передбаченому законом, порядку.
Відповідно до чинного законодавства України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦПК України.
Відповідно до статті 1264 ЦПК України на четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Статтею 8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено право кожного на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. При цьому органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Також ст.12 Конвенції встановлено і право на шлюб.
Згідно п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування встановлено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
Головною ознакою проживання спадкоємця однією сім'єю зі спадкодавцем є систематичне ведення з ним спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності. При цьому важливою, проте не основною ознакою, є проживання в одному приміщенні зі спадкодавцем. Такими особами можуть бути й інші родичі спадкодавця, причому ними можуть також особи однієї статі зі спадкодавцем, або особи, які взагалі не пов'язані спорідненням зі спадкодавцем.
Виходячи з аналізу вказаної норми СК України, сім'єю є соціальна група, яка складається з людей, які зазвичай перебувають у шлюбі, їхніх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними зв'язками з подружжям, кровних родичів, і здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей.
За правилами ч. 2 ст. 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Отже, зміна черговості одержання права на спадкування у судовому порядку можлива за наявності таких обставин: спадкодавцю надавалася матеріальна або інша допомога з боку спадкоємця; така допомога надавалася протягом тривалого часу; безпорадний стан самого спадкодавця; фізична особа відноситься до кола спадкоємців за законом.
У Законі міститься вичерпний перелік обставин, за наявності яких можлива зміна черговості, що не потребує розширеного тлумачення. Відсутність хоча б однієї із таких обставин зумовить застосування загального порядку черговості спадкування, визначеного у ст. 1258 ЦК. При цьому факт проживання із спадкодавцем протягом певного часу і відповідна взаємна турбота осіб, які проживають разом, не є підставою для зміни черговості спадкування.
За змістом ч. 5 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них права на спадкування за законом у першу чергу на підставі статті 1261 ЦК України.
Відповідно п.5.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування N 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року черговість одержання права на спадкування може бути змінена шляхом договору між спадкоємцями, які прийняли спадщину (ч. 1 ст. 1259 ЦК), або на підставі рішення суду (ч. 2 ст. 1259 ЦК). Судовий порядок зміни черговості застосовується на підставі задоволення позову спадкоємця наступних черг до спадкоємців тієї черги, які безпосередньо залучаються до спадкування. Право на пред'явлення позову про зміну черговості спадкування мають лише спадкоємці за законом. Підставами для задоволення такого позову є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкодавцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження, - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1 - 3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом.
Для задоволення позову необхідна наявність всіх п'яти вище зазначених обставин. В зазначеній категорії справ підлягає встановленню судом також факт належності сторін до спадкоємців за законом різних черг. Слід зазначити, що зміна черговості спадкування лише надає право спадкоємцю наступної черги на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, а не визнає його спадкоємцем цієї черги. Отримавши право на спадкування разом із спадкоємцями іншої черги, такий спадкоємець вважається спадкоємцем тієї черги, до якої він належить відповідно до статей 1261 - 1265 ЦК.
Таким чином, згідно змісту вказаної норми закону, при вирішенні питання про зміну черговості спадкування позивач повинен довести факт опікування, матеріального забезпечення спадкодавця протягом тривалого часу та перебування спадкодавця в безпорадному стані, тобто стані, обумовленому похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли особа не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування № 7 від 30 травня 2008 року роз'яснено, що безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
При цьому, суд враховує, що поняття тривалий час належить до оціночних категорій і саме суд повинен визначитися з його змістом, ураховуючи конкретні обставини справи та виходячи із засад розумності, добросовісності і справедливості.
Враховуючи вище викладене, а також те, що єдина довідка із сільської ради щодо спільного проживання спадкодавця та позивача за зустрічним позовом без інших доказів, які можливо оцінити в сукупності, в тому числі без наявного акту обстеження умов проживання не може бути підставою для висновку щодо проживання даних осіб однією сім'єю в розумінні ст.3 СК України. Крім цього, позивачкою за зустрічним позовом не зазначено чи підтримує вона клопотання про виклик свідків, що було подано в попередньому складі суду, оскільки дане клопотання було подано в попередньому складі суду, та попереднім складом суду вирішувалось питання щодо його задоволення, в даному складі суду не подавалось клопотань про виклик свідків, та заяв, щодо підтримання клопотання поданого в попереньому складі суду щодо виклику свідків. При цьому, слід зазначити, що позивачка за зустрічним позовом подаючи довідку, в якій йдеться про ведення спільного господарства між особами, не ставить позовні вимоги, щодо встановлення факту проживання однією сім'єю, а ставить зовсім інші вимоги в позові.
Також в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що автомобіль про який йдеться у позовних вимогах є спільною сумісною власність позивача за зустрічним позовом та спадкодавця.
Таким чином, з огляду на вище викладене в матеріалах справи відсутні достатні докази, які вказували б на підставу для задоволення зустрічного позову.
В силу ст. 141 ЦПК України витрати пов'язані з розглядом справи покладаються на позивача в разі відмови в позові.
Керуючись ст.ст.258-259, 263, 265, 268, 354, 141 ЦПК України, ст.ст. 1224, 1264, 1259, 11, 1261, 1269 ЦК України, ст.ст.3, 21, 36, 74 Сімейного кодексу України, суд
В зустрічному позові третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_1 до Яготинської міської ради Київської області, ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання майна спільною сумісною власністю, усунення від спадщини та про визнання права власності на спадкове майно, відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, після проголошення повного рішення 09 жовтня 2024 року, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 09.10.2024 року.
Суддя Кисіль О. А.