Справа № 373/2250/24
Номер провадження 2-а/373/18/24
10 жовтня 2024 року м. Переяслав
Суддя Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області Опанасюк І.О., розглянувши в порядку КАС України позовну заяву ОСОБА_1 до Батальону патрульної поліції в м. Бориспіль УПП у Київській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматизованому режимі,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Батальону патрульної поліції в м. Бориспіль УПП у Київській області і просить суд скасувати постанову ЕНА № 3220382 від 08.10.2024 складену старшим інспектором Дикушею В.В. за вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 140 КУпАП.
При вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі, суд дійшов до наступного.
Відповідно до положення ст. 160 ч. 5 п. 2 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Ці вимоги закону позивачем дотримані не в повній мірі.
Крім того, позивач при зверненні до суду з дійсним позовом не сплатив судовий збір у розмірі 605,60 гривень, посилаючись на положення ст. 288 КУпАП. Це твердження є помилковим виходячи з наступного.
Згідно із положенням частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
За змістом статей 1, 2 Закон України «Про судовий збір» судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до статті 4 Закон України «Про судовий збір» за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа - підприємець/юридична особа/суб'єкт владних повноважень).
З 11 листопада 2011 року набрав чинності Закон України «Про судовий збір». Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, за подання заяв, скарг до суду, в тому числі у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державного управління, сплачується інший платіж - судовий збір, самостійні правові засади справляння якого, платники, об'єкти та розміри його ставок, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Відповідно до ч.5ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною 1статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про державний бюджет на 2024 рік» прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня становить 3028 грн., який збільшився на 344 грн. порівнюючи з 2023 роком. Таким чином у 2024 році судовий збір розраховується від суми 3028 грн.
Отже, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви про оскарження постанови про адміністративне правопорушення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 605,60 гривень.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Також суд звертає у вагу позивача на коло відповідачів
Пунктом 7-1 частини другої статті 255 КУпАП передбачено, що у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-20 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.
При цьому, приписами ч.1 ст.13 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.
Відповідно до ч.1 ст.15 «Про Національну поліцію» територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.
Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені органів Національної поліції» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, є саме орган Національної поліції - суб'єкт владних повноважень, а не підрозділ Національної поліції.
Правову позицію з даного питання було висловлено Верховним Судом у постанові від 26 грудня 2019 року по справі №724/716/16-а (провадження № К/9901/12750/18).
Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачем надано позовну заяву без додержання вимог ст. 161 цього Кодексу, суддя вважає, що позовна заява підлягає залишенню без руху та позивачеві за необхідне виправити недоліки поданого позову, а саме сплатити судовий в розмірі передбаченому чинним законодавством, та надати до суду докази його сплати, визначитись з колом учасників справи.
Керуючисьч.1ст.169 КАС України
Позовну заяву ОСОБА_1 до Батальону патрульної поліції в м. Бориспіль УПП у Київській області, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматизованому режимі - залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання заявником копії ухвали суду.
Ухвала окремо не оскаржується.
СУДДЯ : І.О. ОПАНАСЮК