Справа № 442/6854/24 Головуючий у 1 інстанції: Павлів З.С.
Провадження № 33/811/1395/24 Доповідач: Партика І. В.
04 жовтня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Бердара Сергія Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу адвоката Бердара Сергія Васильовича на постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 2 вересня 2024 року, щодо ОСОБА_1 ,
встановив:
цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-2 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді адміністративного штрафу у розмірі 170 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
Місцевим судом встановлено, що посадовою особою ГУ ДПС у Львівській області ОСОБА_2 при камеральній перевірці КП «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області встановлено в діях керівника ОСОБА_3 несвоєчасне подання платіжних доручень в установу банку узгоджених сум податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 834464,24 грн. - сплата 29 травня 2024 року при граничному терміні 30 березня 2023 року, в сумі 165535,76 грн. - сплата 29 травня 2024 року при граничному терміні 01 травня 2023 року порушено п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України.
Не погоджуючись з даною постановою адвокат Бердар С.В., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить, постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, окрім того поновити строк на апеляційне оскарження постанови Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 2 вересня 2024 року, оскільки він не був присутній в судовому засіданні на якому було оголошено постанову місцевого суду.
В мотивах апеляційної скарги зазначає, що постанова місцевого суду є незаконною, винесеною за наявності обставин, що виключають провадження у справі, а саме закінчення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Зазначає, що дане адміністративне правопорушення не відноситься до триваючих правопорушень, у зв'язку із чим стягнення може бути накладено не пізніше, як через 3 місяці з моменту його вчинення, тобто з 31 березня 2023 року та 2 травня 2023 року, саме з цих дат починається перебіг строку, передбаченого ст. 38 КУпАП.
4 жовтня 2024 року у судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не прибув, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, адвокат Бердар С.В. просив проводити розгляд справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна особа має право на справедливий суд.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з права людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, відносно якої складено протокол не перешкоджає розгляду справи.
З метою забезпечення розумних строків розгляду справи, з урахуванням належного повідомлення про судове засідання та думку адвоката Бердара С.В., який просив проводити розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Заслухавши виступ адвоката Бердара С.В. на підтримку доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 163-2 КУпАП, передбачено відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) вчинене особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення.
Пунктом 57.1 ст. 57 ПКУ передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з'ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-2 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, а саме:
-даними протоколу №009089 про адміністративне правопорушення від 14 червня 2024 року (а.с. 3), відповідно до якого керівника КП «Дрогобичводоканал» ОСОБА_3 несвоєчасно подав платіжні доручень в установу банку узгоджених сум податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 834464,24 грн. - сплата 29 травня 2024 року при граничному терміні 30 березня 2023 року, в сумі 165535,76 грн. - сплата 29 травня 2024 року при граничному терміні 01 травня 2023 року;
-інформацією з акту про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів від 14 червня 2024 року (а.с. 4-7), з якої вбачається, що в результаті проведеної камеральної перевірки встановлено несвоєчасну сплату підприємством, узгоджених сум податкових зобов'язань;
-копією постанови Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23 квітня 2024 року (а.с.8-9), відповідно до якої провадження в справі закрито у зв'язку із завершенням строків накладення адміністративного стягнення.
Безпідставними є доводи про закінчення на момент розгляду справи строків накладення стягнення. Відповідно до змісту ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті. Так, з матеріалів справи вбачається, що правопорушення було виявлено 14 червня 2024 року коли були складені акт перевірки, а оскаржену постанову суду першої інстанції прийняв 2 вересня 2024 року, тобто в тримісячний строк з моменту виявлення правопорушень.
В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
При апеляційному перегляді, не встановлено порушень Залізничним районним судом м. Львова положень ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд першої інстанції з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 163-2 КУпАП.
Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , суд першої інстанції також дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП і призначив таке в межах санкції ч. 2 ст. 163-2 КУпАП.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.
За наведених обставин, доводи апеляційної скарги адвоката Бердара С.В. є необґрунтованими, у зв'язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
поновити адвокату Бердару Сергію Васильовичу строк на апеляційне оскарження постанови Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 2 вересня 2024 року
Постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 2 вересня 2024 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 163-2 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_4 - без задоволення.
Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.
Суддя Партика І.В.