Справа № 372/5147/24
Провадження 1-кс-1317/24
ухвала
Іменем України
10 жовтня 2024 року м.Обухів
Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області клопотання старшого дізнавача сектору дізнання Обухівського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 про накладення арешту майна,
09.10.2024 року старший дізнавач СД Обухівського РУП ГУНП в Київській області капітан поліції ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024116230000285 від 16.09.2024 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст.356 КК України, яке обґрунтовує тим, що у провадженні сектору дізнання Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження за № 12024116230000285, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 вересня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.
Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Обухівською окружною прокуратурою Київської області.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 16.09.2024 до ЧЧ Обухівського РУП ГУНП в Київській області надійшла письмова заява адвоката ОСОБА_5 , котрий діє в інтересах ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , самоправно користується майном ОСОБА_6 без його дозволу.
В ході досудового розслідування встановлено, що починаючи з 1997 року ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав однією сім'єю (фактичні шлюбні відносини) з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_1 ). За час спільного проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 спільно побудували житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . 28.03.2023 шляхом укладання договору дарування ОСОБА_6 безоплатно передав у власність ОСОБА_7 1/2 частку житлового будинку та 1/2 частку за вищевказаною адресою. На території зазначеного будинку знаходиться гараж в якому перебував належний на праві власності ОСОБА_6 транспортний засіб марки VOLVO, моделі ХС40, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 . Приблизно на початку червня 2023 року ОСОБА_6 виїхав за межі території України. За домовленістю з ОСОБА_7 . ОСОБА_6 залишив в гаражі за адресою: АДРЕСА_1 , належний йому транспортний засіб марки VOLVO, моделі ХС40, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 , в якому також знаходились двоє ключів до автомобіля та свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу. У подальшому перебуваючи за кордоном ОСОБА_6 з'ясував, що ОСОБА_7 без його дозволу постійно пересувається на транспортному засобі марки VOLVO, моделі ХС40, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 . ОСОБА_7 всупереч вимогам ОСОБА_6 продовжує систематично самовільно користуватися транспортним засобом, що призводить до його амортизації та створює загрозу його пошкодження, як джерела підвищеної небезпеки.
08.10.2024 в період часу з 12 години 20 хвилин по 18 годину 00 хвилин на підставі ухвали слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 21 вересня 2024 року, справа № 372/5147/24, провадження 1-кс-1247/24, здійснено тимчасовий доступ до транспортного засобу марки VOLVO, моделі ХС40, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 , котрий перебував за адресою: АДРЕСА_2 , за координатами 50,41343;30,49610. Під час тимчасового доступу до речей та документів, вилучено транспортний засіб марки VOLVO, моделі ХС40, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 , та переміщено на територію спеціального майданчика для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів (штрафмайданчик) за адресою: АДРЕСА_3 .
08.10.2024 винесено постанову про визнання речовим доказом транспортного засобу марки VOLVO, моделі ХС40, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 .
В ході досудового розслідування виникла необхідність у проведенні дізнання, для з'ясування обставин, що мають значення до кримінального правопорушення.
У відповідності до ст. 131 КПК України з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КК України арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 3 ст. 170 КК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
У зв'язку з вище викладеним, для забезпечення збереження речових доказів, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та є предметом його вчинення, виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170, ч. 3 ст. 170 КПК України.
Крім того, відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України передбачено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Отже, арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, з метою досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування вищезазначеного факту, а також з метою забезпечення збереження речових доказів та запобігання можливості здійснити приховування, зникнення, втрати, використання, пересування, передачі, відчуження вказаного майна, наявна необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а саме: арешту транспортного засобу марки VOLVO, моделі ХС40, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 , який переміщено на територію спеціального майданчика для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів (штрафмайданчик) за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до п. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, дізнавача, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Дізнавач СД Обухівського РУП ГУ НП в Київській області в судове засідання не з'явився, просив розглядати клопотання без участі дізнавача та прокурора, вимоги клопотання підтримав в повному обсязі, просив не здійснювати фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів, в тому числі не здійснювати аудіо запис та відео запис за допомогою технічних засобів.
Згідно норми ч. 1 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Дослідивши матеріали справи приходжу до наступного.
Судом встановлено, що СД Обухівського РУП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під № 12024116230000285 від 16.09.2024 року за ознаками злочину, передбаченого ст.356 КК України.
Згідно ст. 170 ч.1 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Згідно вимог ч.5 ст.173 КПК України в ухвалі про арешт майна має бути зазначено: а) перелік майна, яке підлягає арешту; б) підстави застосування арешту; в) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі; г) заборону розпоряджатися або користуватися майном у разі її передбачення та вказівку на таке майно; д) порядок виконання ухвали.
Внесене клопотання відповідає вимогам ст.171 КПК України, матеріалам клопотання, доведено достатність даних про здійснення досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення, тому з метою запобігання можливим фактам приховування, зникнення, втрати, використання, пересування, передачі, відчуження майна, а його арешт передбачає заборону особам, у володінні яких перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його, є підстави для задоволення клопотання, оскільки у судовому засіданні встановлено усі, передбачені ст.132, 173 КПК України, підстави до задоволення внесеного дізнавачем клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 170, 171-173, 309, 369-372, 532 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого дізнавача сектору дізнання Обухівського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна, задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: на транспортний засіб марки VOLVO, моделі ХС40, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 , котрий було вилучено 08.10.2024 в період часу з 12 години 20 хвилин по 18 годину 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_2 , за координатами 50,41343;30,49610, на підставі ухвали слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 21 вересня 2024 року, про надання тимчасового доступу до речей та документів. Вилучений транспортний засіб марки VOLVO, моделі ХС40, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 , переміщено на територію спеціального майданчика для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів (штрафмайданчик) за адресою: АДРЕСА_3 , із забороною користуватись та розпоряджатись вказаним транспортним засобом, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1