Єдиний унікальний № 371/1257/24
Номер провадження № 2/371/629/24
"10" жовтня 2024 р. м. Миронівка
Суддя Миронівського районного суду Київської області Геліч Т.В., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів
Позивачка звернулася до Миронівського районного суду Київської області із позовом, в якому просить стягувати з ОСОБА_2 на її, позивача, утримання у розмірі частини всіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 50% прожиткового мінімуму щомісячно, до досягнення малолітньою донькою - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, починаючи з дня подання заяви.
За результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями вмзначено для розгляду головуючу суддю Миронівського районного суду Київської області Геліч Т.В.
Судом вжиті заходи для отримання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача.
Предметом позову є стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Зазначений спір відповідно до вимог статті 19 ЦПК України належить до компетенції судів щодо розгляду цивільних справ, оскільки частиною першою статті 19 ЦПК України передбачає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно зі статтею 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.
Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.
Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа. Критеріями даного виду підсудності зокрема виступають: місце проживання відповідача, місце заподіяння шкоди, місце знаходження спірного майна, місце розгляду первісного позову тощо.
Вимогами статті 28 ЦПК України передбачено право вибору позивача в позовах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Суд враховує позицію позивача, який в своїй заяві посилається на фактичне місця проживання відповідача та відповідно до частини першої статті 28 ЦПК Україниі вважає, що його справа повинна розглядатися за правилами альтернативної підсудності і за його вибором.
Відповідно до частини шістнадцятої статті 28 ЦПК України позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з статтею 28 ЦПК України підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статею 30 ЦПК України.
Таким чином дана справа підсудна Миронівському районному суду Київської області.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі суд встановив, що позов поданий і відповідає порядку, встановленому статтями 175-177 ЦПК України, підстав для відмови у відкритті провадження, повернення позовної заяви, залишення позовної заяви без руху на момент відкриття провадження у справі не встановлено, а тому необхідно відкрити провадження у справі.
Позовна заява подана особою, яка згідно вимог статті 47 ЦПК України наділена цивільною процесуальною дієздатністю.
Згідно зі статтею 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків.
Відповідно до частини першої статті 277 ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Вимогами пункту частини першої статті 274 ЦПК України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Згідно з частиною другою статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій статті 274 ЦПК України.
Пунктом 1 частини четвертої статті 274 ЦПК України визначено, що в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.
Згідно з пунктами 1-3 частини шостої 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).
З урахуванням характеру справи та з огляду на представлені суду матеріали, в силу положень статей 274-277 ЦПК України, та з огляду на те, що згідно з правилами статті 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним та не віднесений до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, враховуючи також значення справи для сторін, обсяг та характер доказів у справі, вважаю, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
На підставі наведеного та керуючись статтями 19, 27, 28, 31, 32, 175, 177, 187, 258-261, 274, 277, 279, 353, 354 ЦПК України, суд,
Прийняти позовну заяву до розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини та Відкрити провадження у справі.
Справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачу разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву, який має відповідати вимогам статті 178 ЦПК України та до якого додаються докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем та документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Відповідач одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду повинен надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними у справі матеріалами.
Визначити відповідачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали для подання заяви із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач має право подати зустрічний позов в строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення.
Роз'яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу (наприклад штраф), передбачені цивільним процесуальним кодексом України.
Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. У разі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Інформацію щодо справи, що розглядається учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет веб-адреса сторінки: https://mr.ko.court.gov.ua/sud1017/.
Копію ухвали про відкриття провадження, копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена у зв'язку з порушенням правил підсудності протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Тетяна ГЕЛІЧ