Справа № 369/13844/24
Провадження № 3/369/7218/24
Іменем України
30.09.2024 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Козак Ірина Адамівна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з надійшла з БПП в с. Чайки УПП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
встановила:
11 серпня 2024 року о 23:05 год., водій ОСОБА_1 , будучи особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП, керував автомобілем «KIA RIO», днз НОМЕР_1 , по вул. Короленка, 24 в с. Петропавлівська Борщагівка Бучанського району Київської області, з явними ознаками наркотичного сп'яніння (виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів, порушення мови), від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку у закладі охорони здоров'я водій ОСОБА_1 відмовився під відеозапис на нагрудні камери патрульних працівників полії.
Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП, а саме будучи особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Згідно з довідкою складеною старшим поліції ОСОБА_2 , ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, згідно з постановами: Святошинського районного суду м. Києва від 20 лютого 2024 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП, до покарання у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік та Солом'янського районного суду м. Києва від 24 червня 2024 року, за ч. 2 ст. 130 КУпАП, до покарання у вигляді штрафу у розмірі 34 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 (три) роки. Дана інформація також підтверджується інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
У судове засідання водій ОСОБА_1 не з'явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Будь-яких клопотань про його участь в судовому засіданні не надходило.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (рішення у справах «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, «Каракуця проти України» від 16 травня 2017 року).
З огляду на неявку в судове засідання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, враховуючи її належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, суд відповідно до положень ст. 268 КУпАП, з огляду на розумні строки судового розгляду, вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки її явка до судового засідання не є обов'язковою.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «O'Halloran and Francis v. The United Kingdom»[GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 3 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність водія за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків та/або під відеозапис на нагрудну бодікамеру працівників поліції, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
При цьому, суд зауважує, що диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачено декілька альтернативних діянь, які є окремими складами цього адміністративного правопорушення, серед яких відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. При цьому, ч. 2, 3 ст. 130 КУпАП, передбачає кваліфіковані склади адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за ознакою повторності.
Тобто, відмова особи, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка керує транспортним засобом та відмовилася від проходження огляду на стан сп'яніння, охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, яке ставиться йому у провину підтверджується такими доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 110921 від 11 серпня 2024 року, витягами з бази «Армор», письмовим направленням водія ОСОБА_1 на огляд, зобов'язальною розпискою ОСОБА_1 , рапортом старшого лейтенанта поліції, витягами з ЄДРСР - постанов суду, довідкою старшого лейтенанта поліції, довідкою про отримання водієм ОСОБА_1 посвідчення водія, інформацією, що міститься на DVD диску, а саме відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції.
Тобто, зазначене діяння містить ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Будь-яких даних, які б спростовували обставини, що підтверджуються вказаними вище доказами, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні, та винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, суду не надано. Водій ОСОБА_1 безпосередньо до суду не з'явився та будь-яких клопотань від нього до суду не надходило.
Вказані докази суд бере до уваги, так як вони не викликають сумнівів чи протиріч та підтверджують обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи відповідно до ст. 280 КУпАП.
Підстав вважати ці докази такими, що отримані з порушенням встановленого законом порядку, і давали б підстави визнавати встановлені обставини недійсними, у суду немає.
Суд зауважує, що матеріали справи містять достатню кількість доказів, які дають підстави суду дійти вказаного вище висновку.
Таким чином, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, доведена поза розумним сумнівом, його дії містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим суд накладає на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами в межах санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Водночас, відповідно до частин 2, 3 ст. 30 КУпАП позбавлення наданого особі права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом; якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому, загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Судом враховано, що згідно з постановами Святошинського районного суду м. Києва від 20 лютого 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік, а також Солом'янського районного суду м. Києва 24 червня 2024 року, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 34 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 (три) роки.
У цій справі ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП, 11 серпня 2024 року, тобто до повного відбуття застосованого стягнення за постановою Солом'янського районного суду м. Києва 24 червня 2024 року щодо останнього за ч. 2 ст. 130 КУпАП, а тому суд вважає, що на підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до строку застосованого додаткового адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами за цією постановою слід приєднати невідбуту частину такого адміністративного стягнення за постановою від 24 червня 2024 року за ч. 2 ст. 130 КУпАП та остаточно визначити ОСОБА_1 додаткове адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років 1 (один) день.
При цьому, суд не накладає на ОСОБА_1 додаткове стягнення у виді конфіскації транспортного засобу, оскільки з матеріалів справи № 369/13844/24, вбачається, що автомобіль «KIA RIO», днз НОМЕР_1 , перебуває у приватній власності іншої особи, а саме ОСОБА_3 .
При призначенні стягнення правопорушнику суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що обтяжують і пом'якшують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , судом не встановлено.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 30, 40-1, 130 ч. 3, 283, 284 ч. 1 п. 1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
постановила:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 110921 від 11 серпня 2024 року) та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 000 (трьох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) грн в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на строк 10 (десять) років, без конфіскації транспортного засобу.
На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до строку застосованого адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами за цією постановою слід приєднати невідбуту частину такого адміністративного стягнення за постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 24 червня 2024 року та остаточно визначити ОСОБА_1 строк додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами - 10 (десять) років 1 (один) день.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн 60 к.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня її винесення.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф вноситься порушником в установу банку України, документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, вказаного вище, надсилається порушником до Києво-Святошинського районного суду Київської області.
У разі примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Суддя І. А. Козак