Житомирський апеляційний суд
Справа №296/13088/23 Головуючий у 1-й інст. Дідоренко А. Е.
Номер провадження №33/4805/1155/24
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й.
09 жовтня 2024 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участі: особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника - адвоката Сиротенка О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Сиротенка Олександра Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 09 липня 2024 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 09 липня 2024 року визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні 15.11.2023 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 15 листопада 2023 року о 00 год 07 хв, у м. Житомирі по вул. І. Мазепи, 80, ОСОБА_1 керувала т.з. CITROEN C4 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у медичному закладі у лікаря-нарколога та підтверджується висновком № 931 від 15.11.2023. Від керування транспортним засобом відсторонена. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.9. «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Сиротенко О.В. подав апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 , в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що в матеріалах справи відсутні докази правомірності зупинки транспортного засобу, докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом, у зв'язку з чим проведений поліціантом в подальшому огляд був здійснений з порушенням ст. 266 КУпАП. Зазначає, що органи поліції не повідомляли ОСОБА_1 про явку до відділку поліції, а підтверджуючи розписки про отримання нею запрошень до підрозділу поліції від 15.11.2023, 22.11.2023 та 01.12.2023 поліцейський суду не надав. Таким чином, поліціантом під час складання протоколу допущено порушення прав ОСОБА_1 , зокрема, ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення з'явившись учасників, перевіривши доводи апеляційної скарги, доходжу наступного висновку.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно зі ст. 245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції загалом дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.9 «а» Правил, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає положенням статтей 283, 284 КУпАП.
Як вірно встановив суддя місцевого суду, наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення від 20.12.2023 відповідно до якого ОСОБА_1 15 листопада 2023 року о 00 год 07 хв, у м. Житомирі по вул. І. Мазепи, 80, керувала т.з. CITROEN C4 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у медичному закладі у лікаря-нарколога та підтверджується висновком № 931 від 15.11.2023, чим порушила вимоги п. 2.9 «а» ПДР України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1); роздруківкою Alkotest-7510 від 15.11.2023 № 415, результат якого 1,16 проміле та актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, зі змісту якого вбачається, що огляд з використанням спеціального технічного засобу проведений у зв?язку з виявленими ознаками: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння пальців рук, поведінка, яка не відповідає обстановці. Результат огляду 1,16 проміле (а.с. 7); висновком медичного огляду № 931 КНП «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради від 15.11.2023, за результатами якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, в крові виявлено етанол 1.38‰ (а.с. 9); повідомленням про запрошення до підрозділу поліції від 15.11.2023, 22.11.2023 та 01.12.2023 (а.с. 5, 6, 8); рапортом інспектора взводу №2 роти №4 БУПП в Житомирській області ДПП старшого лейтенанта поліції О. Зінюка від 20.12.2023, відповідно до якого під час несення служби 15.11.2023 перебуваючи в складі екіпажу 101 в м. Житомирі по вул. І. Мазепи, 80 було зупинено т.з. CITROEN C4 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час перевірки документів, у водія було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці. Працівниками поліції ОСОБА_1 запропоновано пройти освідування на Drager Alcotst 7510, водій погодилася, результат освідування становив 1.16% проміле. Після результатів тесту водій ОСОБА_1 повідомила, що має бажання пройти додатково освідування в медичному закладі. Згідно з висновком лікаря №931 результат освідування позитивний (1.38% проміле). Для отримання результатів до відділу поліції не з'явилася, будучи належним чином повідомленою (а.с. 4); відеозаписом обставин події (а.с. 12).
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що відсутні докази правомірної зупинки транспортного засобу, яким керувала ОСОБА_1 , не приймаються до уваги, оскільки відповідно до протоколу та досліджених доказів (відеозаписів), ОСОБА_1 , керувала автомобілем о 00 год. 07 хв. 15.11.2023, тобто під час дії комендантської години.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану запроваджувати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комендантську годину (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати спеціальний режим світломаскування.
Особи, винні у порушенні вимог або невиконанні заходів правового режиму воєнного стану, притягаються до відповідальності згідно із законом (ч. 1 ст. 25 цього Закону).
Як зазначено у п. 8 Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 № 573 (далі - Порядок № 573), під час дії комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування Збройні Сили, Держспецтрансслужба, Національна гвардія, Держприкордонслужба, Національна поліція, СБУ, ДФС, ДМС, ДСНС продовжують виконання своїх завдань відповідно до призначення та специфіки діяльності. На території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів.
Згідно п. 16 Порядку № 573 патрулям на території, де запроваджено комендантську годину та встановлено спеціальний режим світломаскування, в установленому законодавством порядку надано право, серед іншого: затримувати і доставляти в органи або підрозділи Національної поліції осіб, які вчинили або вчиняють правопорушення; перевіряти в осіб посвідчення, документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, або паспортні документи іноземця, особи без громадянства, документи, що підтверджують законність перебування на території України, та перепустки, а в разі їх відсутності - затримувати відповідних осіб та доставляти в органи або підрозділи Національної поліції для встановлення особи; за потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, які ними перевозяться; вилучати в осіб предмети, які є знаряддям, засобом або предметом правопорушення, і передавати їх органам або підрозділам Національної поліції; тимчасово обмежувати або забороняти на вулицях та дорогах, окремих ділянках місцевості та в інших громадських місцях перебування або пересування осіб, рух транспортних засобів, зокрема транспортних засобів іноземних, консульських установ чи представництв міжнародних організацій; виводити осіб з окремих ділянок місцевості та об'єктів, евакуйовувати транспортні засоби.
Наведені норми свідчать про наявність правових підстав у працівників поліції для зупинки транспортного засобу, який здійснює рух в комендантську годину.
Так, факт керування автомобілем ОСОБА_1 зафіксовано на відеореєстратор службового автомобіля та нагрудну камеру працівника поліції, на яких видно як поліційна машина зупинила автомобіль CITROEN C4 номерний знак НОМЕР_1 , за кермом, якого знаходиться саме ОСОБА_1 , остання не заперечувала цього факту на відеозаписі, що спростовує доводи апеляційної скарги в цій частині.
Щодо доводів стосовно того, що проведений поліціантом в подальшому огляд був здійснений з порушенням ст. 266 КУпАП, апеляційний суд зазначає наступне.
Так, у працівників поліції була обґрунтована підозра вважати, що ОСОБА_1 знаходиться у стані алкогольного сп'яніння, зважаючи на ознаки, відображені в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів та висловлені особі, на що остання повідомила «нічого не вживала», але пізніше зазначила «з години 3 назад випила шампанського».
Відповідно до п. 2, 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі-Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Таким чином, тільки наявність у водія ознак алкогольного сп'яніння надає право працівнику поліції запропонувати йому пройти огляд на стан сп'яніння.
Відповідно до п. 6 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі-Інструкція), огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Аналогічні вимоги закріплено у п. 3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок № 1103).
Згідно п. 7 Розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Аналогічні вимоги закріплено у п. 3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок № 1103).
Згідно п. 6 Порядку № 1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Аналогічні етапи щодо порядку проходження огляду на стан сп'яніння закріплено у ч. 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
З відеозаписів нагрудної камери вбачається, що працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп?яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням приладу «Драгер». ОСОБА_1 погодилася пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу.
Таким чином, ОСОБА_1 пройшла огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, який виявив у неї алкоголь у кількості 1,16 проміле, але згодом забажала проїхати до медичного закладу та була доставлена в заклад охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння лікарем.
При цьому, метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння (п. 8 розділу ІІІ Інструкції).
Згідно п. 13 розділу ІІІ Інструкції Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
Пунктами 16, 19, 20, 22 розділу ІІІ Інструкції висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду.
Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я. Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Отже, доказом перебування водія в стані алкогольного сп'яніння є висновок медичного огляду, який складений на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду особи, а відеофіксація процедури огляду лише підтверджує відсутність ознак її порушення. Вказаний висновок наявний в матеріалах справи, є чинним, в установленому законом порядку не оспорювався, а тому безумовно підтверджує факт перебування водія в стані алкогольного сп'яніння.
Порушень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015, під час огляду ОСОБА_1 не встановлено.
Не заслуговують на увагу апеляційні доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не була обізнана про складання протоколу про адміністративне правопорушення та їй не роз'яснено її права, зокрема, Конституції України та ст. 268 КУпАП, оскільки поліціантом зачитано в голос повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції на 22.11.2023 о 17-00 та вказане запрошення вручено ОСОБА_1 , що підтверджується підписом та датою особи про одержання. Відповідно до рапорту від 20.12.2023 інспектора взводу №2 роти №4 БУПП в Житомирській області ДПП старшого лейтенанта поліції О. Зінюка 01.12.2023 повторно направлено запрошення ОСОБА_1 на 20.12.2023 о 10-00 з'явитися до управління патрульної поліції для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується списком №8735 згрупованих відправлень листів рекомендованих поданих в Житомир-13 (а.с. 11) та трекінг - сайтом «Укрпошти» (а.с. 10), з якого вбачається, що ОСОБА_1 вказане запрошення отримала 11.12.2023. Однак, ОСОБА_1 до УПП в Житомирській області за адресою: м. Житомир, вул. Покровська, 96, №13 до ОСОБА_2 не з'явилася на зазначену дату, а тому відносно останньої складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП без її участі (а.с. 3).
Так, відповідно до вимог ст. 256 КУпАП при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Аналогічні вимоги закріплені у розділі ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України 07.11.2015 № 1395.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 463552 від 20.12.2023 містить відмітку, зокрема, ОСОБА_1 не з'явилася будучи завчасно повідомлена, а тому ОСОБА_1 не скористалася наданим їй правом з власної ініціативи, не з'явившись до управління поліції для складання протоколу.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. ст. 254, 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року №1376 та є належним та допустимим доказом.
Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції розглянув справу у відсутності ОСОБА_1 та її захисника без належного повідомлення його про день та час розгляду справи. Так про судове засідання ОСОБА_1 повідомлялася неодноразово судовими повістками. Також ОСОБА_1 скористалася своїм правом на отримання правової допомоги, уклала договір із захисником, який також належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, однак систематично надавали клопотання про відкладення розгляду справи з різних причин. Факт обізнаності ОСОБА_1 та її захисника Сиротенка О.В. про наявність адміністративного провадження, що буде розглядатись Корольовським районний судом м. Житомира є беззаперечним. Тому, з приводу наведених апелянтом доводів апеляційний суд вважає за необхідне, згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», взяти до уваги рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», яким наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, а правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП не входить до переліку справ, передбачених ч. 2 ст. 268 КУпАП, розгляд яких слід проводити з обов'язковою присутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не можуть за встановлених обставин бути підставою скасування оскаржуваної постанови. Окрім цього,
Щодо наявного в апеляційній скарзі клопотання про виклик свідків, то таке задоволенню не підлягає, оскільки є необґрунтованим. Крім того, в матеріалах справи міститься достатньо доказів для вирішення даної справи і підстав для дослідження додаткових доказів апеляційний суд не вбачає.
Постанова суду першої інстанції адміністративне стягнення накладено у межах строку, передбачено ст. 38 КУпАП.
Інші доводи апеляційної скарги були предметом дослідження у суді першої інстанції, яким надана вірна оцінка, не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови. Під час апеляційного розгляду справи апелянтом не були спростовані обґрунтовані висновки суду першої інстанції, якими було надано оцінку відеозапису, як належному та допустимому доказу та який не має ознак переривання чи монтування під час фіксації обставин, які мають значення для справи.
Отже, при розгляді даної справи суддя місцевого суду правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, відсутні підстави для скасування чи зміни постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
Апеляційну скаргу адвоката Сиротенка Олександра Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Корольовського районного суду м. Житомира від 09 липня 2024 року - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Й. Григорусь