08 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/2178/24 пров. № А/857/15605/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Кухтея Р. В., Ільчишин Н. В.;
за участю секретаря судового засідання - Демидюк О. В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року у справі № 380/2178/24 (головуючий суддя Кедик М. В., м. Львів, повний текст рішення складено 23.05.2024) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу,-
29 січня 2024 року Львівським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області від 03.01.2024 № 28 «Про порушення службової дисципліни дізнавачем сектору дізнання відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області лейтенантом поліції ОСОБА_1 ».
В обґрунтування вимог позовної заяви зазначено, що наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 03.01.2024 № 28 «Про порушення службової дисципліни дізнавачем сектору дізнання відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області лейтенантом поліції ОСОБА_1 » до позивача застосовано дисциплінарне стягнення - догана. Так, відповідач у відповідь на запит від 28.11.2023 №600/112/01/77-2023 отримав 12.12.2023 відповідь від НАЗК, у якій зазначено, що в ході перевірки відомостей щодо особи, яка претендує на заняття посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком було встановлено ознаки відображення у декларації недостовірних відомостей. Позивач вказував, що відповідач у справі не наділений повноваженнями щодо здійснення контролю перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Відповідач наділений повноваженнями виключно щодо перевірки факту подання декларацій, що включає в себе фіксацію самого факту подання чи неподання, а також факту своєчасності такого подання. Зазначені в оскарженому наказі порушення вимог законодавства могли бути встановлені виключно НАЗК, а відповідач не наділений повноваженнями щодо перевірки повноти інформації у декларації особи. Позивачем ще до моменту початку службового розслідування у порядку встановленому законодавством було усунуто всі розбіжності у декларації, які слугували підставою для початку службового розслідування і прийняття у подальшому оскаржуваного наказу. Відтак, притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за неповноту відомостей у декларації, яка була виправлена, є протиправним.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 03.01.2024 № 28 «Про порушення службової дисципліни дізнавачем сектору дізнання відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області лейтенантом поліції ОСОБА_1 ». Стягнуто з Головного управління Національної поліції у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 1211,20 грн судових витрат.
Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, приймаючи оскаржений наказ, діяв з виходом за межі власних повноважень, з порушенням чинних норм Закону України «Про запобігання корупції» та Закону України «Про Національну поліцію». Позивач в межах 30-ти денного строку 14.12.2023 о 19:49 год. подав виправлену декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік. Таким чином, позивач ще до моменту початку службового розслідування, у порядку встановленому законодавством подав виправлену декларацію. Проте даний факт ГУНП у Львівській області врахований не був.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідачем - Головним управлінням Національної поліції у Львівській області, подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що проведеним службовим розслідуванням установлено, що факти, які стали підставою для призначення та проведення службового розслідування знайшли своє підтвердження. Так, посада дізнавача відповідно до приміткою до ст. 56 Закону України «Про запобігання корупції» відноситься до відповідального та особливо відповідальне становища, а у щорічній електронній декларації за 2022 рік лейтенанта поліції ОСОБА_1 в розділах 3 «Об'єкти нерухомості» та 11 «Доходи, у тому числі подарунки» наявні розбіжності щодо отриманих доходів та незадекларовано об'єкти нерухомості - житловий будинок та земельні ділянки, які знаходиться у нього та членів сім'ї у власності та користуванні. Апелянт заперечує самостійне виправлення позивачем недоліків декларації та зазначає, що таке виправлення мало місце вже після спеціальної перевірки декларації НАЗК.
Позивачем надіслано до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому висловлено прохання відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив відмовити в її задоволенні.
Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Встановлено, що до сектору запобігання корупції ГУНП у Львівській області надійшов лист управління кадрового забезпечення ГУНП у Львівській області від 28.11.2023 №3147/13/01-2023, щодо проведення спеціальних перевірок, відповідно до норм ст. 56-58 Закону України «Про запобігання корупції» відносно окремих поліцейських, в тому числі лейтенанта поліції ОСОБА_1 , дізнавача сектору дізнання відділу поліції № 1 Львівського РУП № 1 ГУНП у Львівській області, який був призначений на посаду в період дії воєнного стану.
У ході проведення спеціальної перевірки стосовно лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який претендує на зайняття посади дізнавача відділу поліції № 1 Львівського РУП №1 ГУ НП у Львіській області, ГУНП у Львівській області направлено запит до Національного агентства з питань запобігання корупції від 28.11.2023 №600/112/01/77-2023 про перевірку відомостей зазначених у декларації за 2022 рік, щодо особи, яка претендує на заняття посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.
Відповідач 12.12.2023 отримав відповідь НАЗК на вищевказаний запит з інформацією про результати спеціальної перевірки ОСОБА_1 . У зв'язку із виявленими фактами розбіжностей у декларації ОСОБА_1 НАЗК просило надати копію письмових пояснень претендента на посаду протягом 10 днів з дня одержання таких пояснень від ОСОБА_1 та повідомити про прийняте рішення щодо призначення або відмови у призначенні на посаду.
Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області від 18.12.2023 №4485 «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії» за даним фактом призначено службове розслідування у формі письмового провадження.
Проведеним службовим розслідуванням встановлено, що дізнавач сектору дізнання відділу поліції № 1 Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області лейтенант поліції ОСОБА_1 , як працівник поліції, будучи зобов'язаним неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України, зокрема антикорупційного законодавства та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, 21.11.2023 при поданні щорічної електронної декларації за минулий рік, шляхом заповнення відповідної електронної форми на веб-сайті Національного агентства запобігання корупції, через власний персональний електронний кабінет суб'єкта декларування у системі Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не зазначив відомостей про свій унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі та документів, які посвідчують ідентифікацію особи за межами України стосовно членів сім'ї (матері та брата), відомостей щодо реквізитів паспорту громадянина України рідного брата, відомостей щодо земельної ділянки загальною площею 1430 м2, кадастровий номер 4622786400:17:000:0106, дата державної реєстрації 15.02.2022; земельної ділянки загальною площею 1234 м2, кадастровий номер 4622185200:02:003:0287, дата державної реєстрації 13.02.2021, вартість відповідно до договору від 13.02.2021 становить 880 000 грн; житлового будинку загальною площею 183,8 м2, реєстраційний номер майна 1070341746221, дата державної реєстрації 13.02.2021, вартість відповідно до договору від 13.02.2021 становить 1 778 000 грн. Крім цього, відповідно до листа НАЗК, лейтенант поліції ОСОБА_1 в щорічній декларації зазначив дохід члена сім'ї (матері) у вигляді заробітної плати в сумі 180 000 грн. Разом з тим, відповідно до відомостей ДРФО, член сім'ї суб'єкта декларування (мати) впродовж 2022 року отримала заробітну плату в сумі 305 426 грн. (джерело доходу: АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз»); виплати чи відшкодування, які здійснюються професійними спілками своїм членам у сумі 3470 грн (джерело доходу: ОПО ПАТ «Львівгаз» профспілкової спілки працівників газових господарств), чим порушив вимоги пункту 1, підпунктів а, б пункту 2 та пункту 7 статті 46 Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до наказу від 03.01.2024 № 28 «Про порушення службової дисципліни дізнавачем сектору дізнання відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області лейтенантом поліції ОСОБА_1 » за порушення службової дисципліни, зокрема вимог ч.ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 5 ч.1 Розділу II Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, ст. 38, пункту 1, підпунктів а, б пункту 2, пункту 7 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», на підставі п. 2 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту, до дізнавача сектору дізнання відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 , застосовано дисциплінарне стягнення - догана.
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.
Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (тут і надалі - Закон № 580-VIII) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Відповідно до ст. 3 Закону № 580-VIII, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 1 ст. 18 Закону № 580-VІІІ передбачено, що поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема до медичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 19 Закону № 580-VІІІ, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Згідно ст. 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст. 12 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Дисциплінарного статуту, службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
Згідно ч. ч. 1-3 ст. 19 Дисциплінарного статуту, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Встановлено, що згідно витягу з наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області № 447 о/с від 06.10.2023 «Про особовий склад», переміщено лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаду дізнавача відділу поліції № 1 Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області на період відпустки для догляду за дитиною старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , звільнивши його з посади оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 1 Львівського РУП № 1 ГУНП у Львівській області. Підстава: рапорт ОСОБА_1 від 20.09.2023.
ОСОБА_1 був переведений на посаду дізнавача відділу поліції № 1 Львівського РУП № 1 ГУНП у Львівській області без проведення спеціальної перевірки, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».
21.11.2023 о 15:46 год. позивач подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік.
Крім того, ОСОБА_1 в порядку визначеному ч. 2 ст. 57 Закону України «Про запобігання корупції» надав свою згоду на проведення спеціальної перевірки від 28.11.2023, на підставі чого, в подальшому, відповідач звернувся до НАЗК із листом від 28.11.2023 № 3147/13/01-2023, в якому просив організувати проведення спеціальної перевірки стосовно в т.ч. і позивача.
Відповідач направив запит до Національного агентства з питань запобігання корупції від 28.11.2023 №600/112/01/77-2023 про перевірку відомостей зазначених у декларації за 2022 рік, щодо особи, яка претендує на заняття посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.
Національне агентство з питань запобігання корупції провело спеціальну перевірку та скерувало до ГУНП у Львівській області результати спеціальної перевірки щодо достовірності відомостей, зазначених особою у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік щодо ОСОБА_1 , а також у зв'язку із виявленими фактами розбіжностей у декларації ОСОБА_1 просили надати до Національного агентства копію письмових пояснень претендента на посаду протягом 10 днів з дня одержання таких пояснень від ОСОБА_1 та повідомити про прийняте рішення щодо призначення або відмови у призначенні на посаду.
14.12.2023 о 19:49 год. позивач подав виправлену декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік.
Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» упродовж 30 днів після подання декларації суб'єкт декларування має право подати виправлену декларацію.
Таким чином, позивач ще до моменту початку службового розслідування, у порядку встановленому законодавством подав виправлену декларацію, проте даний факт ГУНП у Львівській області врахований не був.
Відповідно до ч. 3 ст. 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» №1700-VII з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог цього Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, де працює особа, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Підстав для проведення службового розслідування у відповідача не було, оскільки доказів отримання подання спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або припису НАЗК відповідачем до суду не надано.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 1700-VII Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
Згідно з пунктом 7-1 частини першої статті 11 Закону №1700-VII до повноважень Національного агентства належить, зокрема, здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій суб'єктів декларування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя суб'єктів декларування.
Таким чином, здійснення контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема, щодо достовірності і повноти відомостей, зазначених суб'єктом декларування у декларації, належить до виключної компетенції Національного агентства з питань запобігання корупції.
Аналогічних висновків дійшов Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в постанові від 11.04.2018 № 814/886/17.
Натомість, в даному випадку відповідач фактично самостійно, замість Національного агентства з питань запобігання корупції, провів перевірку достовірності і повноти відомостей, зазначених позивачем у декларації, що не відповідає вищенаведеним законодавчим приписам та суперечить, зокрема, приписам Закону № 1700-VII.
Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку про протиправність наказу від 03.01.2024 № 28 «Про порушення службової дисципліни дізнавачем сектору дізнання відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області лейтенантом поліції ОСОБА_1 ».
Враховуючи дані обставини колегія суддів вважає, що винесене судом першої інстанції рішення, яким задоволено заявлені позовні вимоги, є вірним.
Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 241, 250, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області - залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року у справі № 380/2178/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та підлягає касаційному оскарженню протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя С. П. Нос
судді Р. В. Кухтей
Н. В. Ільчишин
Повне судове рішення складено 09.10.2024