Справа № 240/23312/23
Головуючий у 1-й інстанції: Нагірняк М.Ф.
Суддя-доповідач: Граб Л.С.
09 жовтня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Білої Л.М. Сторчака В. Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
-визнати протиправним та скасувати накази командира військової частини НОМЕР_1 №911 від 03.08.2022, яким його було позбавлено частини грошового забезпечення за серпень 2022 року у вигляді премії, а також № 236 від 26.08.2022, яким його позбавлено частини грошового забезпечення за серпень 2022 у вигляді додаткової винагороди в період військового стану;
-зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати в повному обсязі йому грошове забезпечення за серпень 2022 року у вигляді додаткової винагороди в період військового стану в розмірі 30 000,00 грн. та місячне грошове забезпечення в розмірі 10 077,61 грн.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 11.08.2024 позовну заяву залишено без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду окремої заяви, відповідно до вимог ч.6 ст.161 КАС України про поновлення строку звернення із вказанням обґрунтувань строку пропуску звернення до суду із даним позовом.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 року позовну заяву повернуто позивачу.
Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтуванні апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
За правилами ч.2 ст.312 КАС України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив із того, що позивачем недоліки позовної заяви в установлений судом строк, не усунуто.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
За приписами частини 1-3 статті 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ч.1 ст.122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно вимог частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В свою чергу, частиною 5 статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже законом, крім загальних встановлено і спеціальні строки звернення до суду.
Ст.123 КАС України закріплено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Зі змісту позовної заяви встановлено, що позивач просить скасувати накази командира військової частини НОМЕР_1 № 911 від 03.08.2022 та №236 від 26.08.2022 та зобов'язати нарахувати та виплатити щомісячну винагороду за серпень 2022 року та місячне грошове забезпечення в розмірі 10 077,61 грн., а з позовом звернувся 08.08.2023, а відтак суд першої інстанції дійшов висновку, що позов подано з пропуском місячного строку звернення до суду, що слугувало підставою для залишення позовної заяви без руху.
Ч. 1 ст. 241 КАС України унормовано, що судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови.
Процедурні питання вручення судового рішення врегульовані ст. 251 КАС України.
Так, приписами ч. ч. 5, 6, 7 ст. 251 КАС України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; ) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Колегія суддів зауважує, що повертаючи позовну заяву у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, суддя повинен пересвідчитись, що вжив вичерпних заходів для належного повідомлення позивача про необхідність виконання судового рішення та усунення недоліків позовної заяви, зокрема, як можливість надіслання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, так і інформування за допомогою засобів зв'язку.
Однак, під час апеляційного розгляду справи з'ясовано, що ухвала від 11.08.2023, направлена за адресою реєстрації позивача- АДРЕСА_1 , хоча ОСОБА_1 в позовній заяві і вказав, що проживає за іншою адресою- АДРЕСА_2 .
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштове відправлення, а саме-ухвала про залишення позовної заяви без руху, повернуто до суду, в зв'язку з закінченням терміну зберігання.
Отже, відомості, наявні у матеріалах справи, не дають суду обґрунтованих процесуальних підстав для визначення факту належного повідомлення сторони у судовій справі щодо ухваленого судового рішення, та не встановлюють факту вручення ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху позивачу (представникові позивача), що відповідно слугує початком перебігу процесуального строку для усунення відповідних недоліків позивачем.
Подібна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі №9901/335/20, від 8 липня 2021 року у справі №9901/75/21 та в постановах Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі № 380/8853/20, від 18 серпня 2021 року у справі № 160/14555/20.
Згідно з ч.2 ст. 6 КАС України та ст.17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
За вищенаведеного, колегія суддів також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (далі також - "ЄСПЛ"), сформульовану в рішенні від 8 листопада 2018 року у справі "Созонов та інші проти України", у якій ЄСПЛ зазначив, що загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи. Принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в істотно несприятливе становище у порівнянні з іншою стороною. ЄСПЛ дійшов до висновку, що на національні суди покладено обов'язок з'ясувати, чи були повістки чи інші судові документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зобов'язані фіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні.
Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Згідно ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги невжиття судом першої інстанції всіх можливих заходів щодо повідомлення позивача про залишення позовної заяви без руху, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції про повернення позову з направленням справи до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 169, 241, 243, 250, 251, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів скасувати.
Справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Біла Л.М. Сторчак В. Ю.