Справа № 127/32354/24
Провадження №11-сс/801/769/2024
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач : ОСОБА_2
04 жовтня 2024 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
із секретарем ОСОБА_5
з участю:
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12024020040000704 від 27.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, за клопотанням слідчого СВ відділу поліції №2 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Авдіївка Донецької області, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 30.09.2024 року, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме до 23.00 год. 26 листопада 2024 червня 2023 року, з визначенням застави в розмірі п'ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151 400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) гривень, -
встановив:
Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 05.09.2024 № 271 солдата ОСОБА_8 , НОМЕР_2 , військовослужбовця за контрактом, який прибув із військової частини НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_4 (по особовому складу) від 26.08.2024 N? 145-РС на посаду стрільця- санітара 2 штурмового спеціалізованого відділення 2 штурмового спеціалізованого взводу 5 штурмової спеціалізованої роти (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_5 , ВОС - 100915A/658, шпк "солдат".
Солдат ОСОБА_8 будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, окрім іншого, зобов'язаний свято та непорушно дотримуватись Конституції України і законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватись вимог статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності, й витримки, берегти військову честь, завжди пам'ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому.
Згідно до ст. ст. 3-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, окрім іншого, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог Статутів Збройних Сил України, а також зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватись Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги Статутів Збройних Сил України, накази командирів
Водночас, у порушення зазначених вище норм законодавства України солдат ОСОБА_8 , будучи раніше судимим, вчинив нове кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 00:30 год. разом із ОСОБА_8 , проходячи біля проїжджої частини дороги, яка веде до двору буд. АДРЕСА_3 , помітили припаркований там автомобіль марки «ВАЗ 21099», державний номерний знак « НОМЕР_6 » у кузові червоного кольору, належний ОСОБА_11 .
У подальшому у ОСОБА_10 та ОСОБА_8 виник спільний злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом, для чого вони вступили між собою у попередню змову. Далі вказані особи, реалізовуючи змову, діючи спільно, опираючись на дії один одного, почали виконувати узгоджений злочинний план.
Підійшовши до зазначеного автомобіля, ОСОБА_8 почав спостерігати за тим, щоб ніхто не помітив злочинні дії ОСОБА_10 , а останній, діючи з прямим умислом, направленим на незаконне заволодіння транспортним засобом, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, його наслідків, та бажаючи їх настання, за допомогою сили відчинив задні праві двері зазначеного автомобіля та просунувши руку до салону, відчинив водійські двері.
У подальшому ОСОБА_10 , сівши за кермо на водійське сидіння автомобіля, шляхом розкомплектування підрульової панелі замкнув дроти запалення, привівши у дію двигун внутрішнього згоряння.
Після цього ОСОБА_8 також сів до салону автомобіля та вони вдвох покинули місце вчинення злочину, заволодівши автомобілем марки «ВАЗ 21099», державний номерний знак НОМЕР_6 , завдавши таким чином своїми незаконними діями ОСОБА_11 матеріальної шкоди на суму, яка наразі встановлюється.
28.09.2024 слідчим СВ Відділу поліції № 2 Вінницького районного управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенантом поліції ОСОБА_9 вручено повідомлення про підозру ОСОБА_8 .
Слідчий СВ відділу поліції №2 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_9 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з клопотанням про застосування до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України ОСОБА_8 запобіжний у захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 30.09.2024 року, до підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме до 23.00 год. 26 листопада 2024 червня 2023 року, з визначенням застави в розмірі п'ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151 400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) гривень.
Приймаючи рішення про задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя вказав, що прокурором під час розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, зокрема ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, продовження вчинення кримінальних правопорушень, іншим чином перешкоджання кримінальному провадженню.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 30.09.2024 року, винести своє рішення, яким клопотання прокурора задовольнити частково та обрати ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Апеляційна скарга мотивована тим, що слідчим суддею не враховано особу підозрюваного, який є військовослужбовцем, перебуває на лікуванні у м. Вінниці та має постійне місце проживання в АДРЕСА_1 .
Також слідчим не вказано, які саме докази доводять існування кожного з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Захисник - адвокат ОСОБА_7 та підозрюваний ОСОБА_8 підтримали доводи апеляційної скарги сторони захисту з підстав викладених в ній та просили задовольнити її в повному об'ємі.
Прокурор ОСОБА_6 заперечив проти задоволення апеляційної скарги захисника підозрюваного, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою.
Заслухавши суддю-доповідача, виступи учасників провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника підозрюваного - не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.
Висновки слідчого судді про необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованими.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 КПК України; з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
Як убачається з ухвали, слідчим суддею зазначені вимоги закону дотримано, а висновки про необхідність обрання найсуворішого запобіжного заходу належним чином умотивовано.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам переховування від органів слідства та суду, знищення чи спотворення речей чи документів, незаконного впливу на інших осіб, перешкоджання кримінальному провадженню, вчиненню інших правопорушень. Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити вищезазначені дії.
В жодному випадку запобіжний захід не може розцінюватись, як покарання за вчинене діяння.
Стосовно обґрунтованості підозри, суд зазначає, що за змістом п. 1 ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому ст. 278 КПК України у разі затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення.
При цьому в кримінальному процесуальному розумінні існує відмінність між обґрунтованістю та доведеністю висунутої підозри, в тому числі на підставі достатніх, допустимих та достовірних доказів.
Так, у справі «Кавала проти Туреччини» (заява 28749/18, рішення від 10.12.2019) Європейський Суд з прав людини констатував, що не потрібно, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред'явлено обвинувачення або представлено перед судом. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.
Разом із тим, «обґрунтованість» підозри, на якій засновується арешт, є важливою частиною гарантії, встановленої у п.1(с) ст.5. Слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об'єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано «розумним», залежить від усіх обставин. Відповідно, оцінюючи обґрунтованість підозри, необхідно встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої п.1(с) ст.5. Отже, повинні існувати факти чи відомості про те, що заарештовану особу обґрунтовано підозрюють у вчиненні передбачуваного злочину.
Термін «обґрунтованість» також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об'єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень».
Зі змісту ж оголошеної підозри в достатній мірі можна дійти висновку, що ОСОБА_8 може бути причетний до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.
Стосовно ж наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, з клопотання слідчого та матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжкого злочину, за яке законом передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, що становить значну суспільну небезпеку.
Таким чином, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, його наслідків, тяжкість покарання за один з злочинів, по якому оголошено підозру, особу підозрюваного, слідчий суддя під час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що підозрюваний перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Також слідчим суддею під час розгляду клопотання відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України обґрунтовано визначено розмір застави підозрюваному, який є співрозмірним та таким, що за умови внесення останньої забезпечить виконання процесуальних рішень.
За наведених обставин суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги захисника.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 422 КПК України, суд
апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 30.09.2024 року, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме до 23.00 год. 26 листопада 2024 червня 2023 року, з визначенням застави в розмірі п'ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151 400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) гривень, - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4