ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.10.2024Справа № 910/9445/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРКС"
до Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ЕТАЛОН"
про стягнення 38162,66 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Короткий зміст позовних вимог.
Приватне акціонерне товариство "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРКС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ЕТАЛОН" про стягнення 38162,66 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Приватним акціонерним товариством "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРКС" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №758132Га3кш від 10.11.2023 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому до позивача, відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника/водія транспортного засобу "Renault", державний номерний знак НОМЕР_1 , з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в Приватному акціонерному товаристві "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ЕТАЛОН" позивач просить стягнути з останнього витрати, пов'язані зі сплатою страхового відшкодування у сумі 38162,66 грн.
Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань
Господарський суд міста Києва ухвалою від 06.08.2024 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/9445/24, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
20.08.2024 через відділ діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація по справі.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду від 06.08.2024 була направлена судом в електронний кабінет Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ЕТАЛОН" та доставлена 07.08.2024, що підтверджується повідомленням про доставленя процесуального документа о електронного кабінету особи.
Отже, згідно із п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно із ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція позивача
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що між ПрАТ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРКС" та ТОВ "АВТОНОВА-Д ПЛЮС" (далі - страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 758132Га3кш від 10.11.2023, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземними транспортними засобами, зокрема, "Opel" державний номерний знак НОМЕР_2 .
У результаті ДТП, яка відбулася 15.12.2023 було пошкоджено застрахований у ПрАТ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРКС" транспортний засіб "Opel" державний номерний знак НОМЕР_2 .
На виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту № 758132Га3кш від 10.11.2023 позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 38162,66 грн.
Оскільки, цивільна відповідальність власника/водія транспортного засобу "Renault", державний номерний знак НОМЕР_1 , з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в ПрАТ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ЕТАЛОН", позивач звернувся до останнього із заявою вих. № СУ/012153/3 від 06.02.2024 про виплату страхового відшкодування у розмірі 38162,66 грн.
Посилаючись на те, що відповідачем не сплачено страхового відшкодування, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення 38162,66грн страхового відшкодування.
Позиція відповідача
Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав.
Згідно із матеріалів справи, 15.12.2023 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: автомобіля "Opel" державний номерний знак НОМЕР_2 та автомобіля "Renault", державний номерний знак НОМЕР_1 .
За наслідками вказаної ДТП на місці події складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 613413 щодо ОСОБА_1 , який керував автомобілем "Renault", державний номерний знак НОМЕР_1 .
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02.04.2024 у справі № 344/24332/23 провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.. 124 КУаП - закрито у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Внаслідок зазначеної ДТП було пошкоджено транспортний засіб "Opel" державний номерний знак НОМЕР_2 .
Автомобіль "Opel" державний номерний знак НОМЕР_2 був застрахований позивача за договором добровільного страхування наземного транспорту № 758132Га3кш від 10.11.2023.
Відповідно до рахунку на оплату № 0000001716 від 18.12.2023 вартість відновлювального ремонту автомобіля "Opel" державний номерний знак НОМЕР_2 становила 45898,96 грн.
Згідно із страховим актом №ARX3975088 від 28.12.2023 та розрахунком суми страхового відшкодування, сума, що належить до виплати, становить 38162,66 грн.
На виконання умов договору страхування позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 38162,66 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1026502 від 29.12.2023.
Перерахування коштів здійснено на рахунок СТО за згодою вигодонабувача.
Як підтверджено матеріалами справи, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом "Renault", державний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована у відповідача згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/214847127 (термін дії з 29.05.2023 по 28.05.2024).
Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 160000,00 грн та франшизу у розмірі 0,00 грн.
Оскільки, відповідач виплату страхового відшкодування за заявою позивача вих. № СУ/012153/3 від 06.02.2024 не здійснив, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача страхового відшкодування у сумі 38162,66 грн.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами 1, 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Для здійснення відшкодування шкоди, що була отримана внаслідок використання джерел підвищеної небезпеки, насамперед необхідно встановити та підтвердити вину особи, що має відповідати за шкоду, у вчиненні такої дії, отже, цивільно-правова відповідальність за заподіяну шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, настає у разі наявності вини особи в цьому, незалежно від того, чи є в діях цієї особи склад адміністративного проступку чи злочину.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 16.07.2018 по справі №910/20412/16.
Законодавство в таких зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, і якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то ця презумпція є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
У постанові Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02.04.2024 у справі № 344/24332/23 зазначено, що зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 613413 від 19.12.2023 встановлено, що 15.12.2023 об 11.33 год в м. Івано-Франківськ, по вул. Ленкавського, 34, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки "Renault", державний номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечного бокового інтервалу та допустив зіткнення з транспортним засобом марки "Opel Combo" державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , чим порушив вимоги п.п. 2.3. б), п. 13.1. ПДР України. При ДТП транспортні засоби отримали механічні ушкодження з матеріальними збитками, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02.04.2024 у справі № 344/24332/23 провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУаП закрито на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
З правового аналізу вказаної норми (п. 7 ст. 247 КУпАП) вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП.
Вказана правова позиція викладена у постанову Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.02.2018 у справі № 910/18319/16.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що винесення постанови районним судом від 02.04.2024 у справі № 344/24332/23 про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП щодо ОСОБА_1 , у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, можливо лише за наявності вини особи у вчиненні правопорушення а тому саме ОСОБА_1 , водій транспортного засобу "Renault", державний номерний знак НОМЕР_1 , є винуватцем ДТП, що сталась 15.12.2023.
Правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов'язок.
Відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).
У Законі України "Про страхування" встановлено види обов'язкового страхування, одним із яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (п. 9 ч. 1 ст. 7).
Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За змістом Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.
Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом "Renault", державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована у відповідача згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/214847127 (термін дії з 29.05.2023 по 28.05.2024).
Страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки.
Згідно із ч.1 ст.25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до ст.512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.
На підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України, страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов'язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.
Згідно із положеннями статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв'язку з виплатою позивачем на користь потерпілої страхового відшкодування, є засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов'язанні. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц.
Як встановлено судом вище, відповідно до рахунку на оплату № 0000001716 від 18.12.2023, виставленого ТОВ "Модерн-Авто" вартість відновлювального ремонту автомобіля "Opel" державний номерний знак НОМЕР_2 становила 45898,96 грн.
Згідно із матеріалами справи, позивачем здійснено розрахунок страхового відшкодування та затверджено страховий акт, згідно із якими сума, що належить до виплати становить 38162,66 грн.
Позивачем, за погодженням з вигодонабувачем, здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 38162,66 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1026502 від 29.12.2023.
Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач в силу приписів ст. 993 Цивільного кодексу України та ст.27 Закону України "Про страхування" набув права вимоги до відповідача у межах фактичних затрат.
Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Так, відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно із ст.29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
У силу приписів ст.22, ст.29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у спорах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними.
Оскільки цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом "Renault", державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована у відповідача відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то особою відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.
У постанові Верховного Суду у постанові від 20.03.2018 у справі № 911/482/17 наведена правова позиція, згідно із якою визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092).
Згідно із п.7.38, п.7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки. 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки. Винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4 цієї Методики.
Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля "Opel" державний номерний знак НОМЕР_2 (копія якого міститься у матеріалах справи), вбачається, що рік випуску автомобіля - 2023 рік, а відтак обставини визначені п.7.38 Методики, що є підставою для вирахування коефіцієнту фізичного зносу - відсутні.
У пункті 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, наведені винятки стосовно використання зазначених у пункті 7.38 Методики вимог, однак доказів щодо існування вказаних обставин матеріали справи не містять.
За змістом ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи наведене вище, наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт пошкодження автомобіля "Opel" державний номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження особою, цивільно-правова відповідальність якої на час ДТП була застрахована у відповідача. Розмір матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля та відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля у сумі 38162,66 грн також підтверджений матеріалами справи.
Відповідно до п. 9.1. ст. 9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.
Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/214847127 передбачено, що франшиза становить 0 грн, розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну складає 160000,00 грн.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача суми страхового відшкодування у розмірі 38162,66 грн.
Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРКС" до Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ЕТАЛОН" про стягнення 38162,66 грн.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.
При цьому суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З урахуванням зазначених положень, оскільки позивачем було подано позовну заяву у даній справі в електронній формі, розмір судового збору, що підлягає сплаті, підлягає пониженню на коефіцієнт 0,8 та становить 2422,40 грн.
Як вбачається з платіжної інструкції №1067077 від 25.06.2024, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн, тобто внесено судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Ураховуючи наведене, суд роз'яснює позивачу, що сплачена ним у більшому розмірі сума судового збору може бути повернута йому з Державного бюджету України за його клопотанням на підставі ст.7 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ЕТАЛОН" (03067, місто Київ, вул.Гарматна, будинок 8, приміщення 6, ідентифікаційний код 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРКС" (04070, місто Київ, вулиця Іллінська, будинок 8, ідентифікаційний код 20474912) страхове відшкодування у сумі 38162,66 грн та судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано: 09.10.2024.
Суддя С.О. Турчин