09.10.2024 року м.Дніпро Справа № 904/2423/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСПОЛІН ПЛЮС", м. Дніпро на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2024 (суддя Бєлік В.Г. повний текст якого підписаний 01.08.2024) у справі №904/2423/24
за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСПОЛІН ПЛЮС", м. Дніпро
про стягнення штрафних санкцій у загальному розмірі 46 235,10 грн.
До Господарського суду Дніпропетровської області звернулася ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) з позовною заявою, у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСПОЛІН ПЛЮС" штрафні санкції за порушення вимог договору про закупівлю круп №645-23 (ЦЗ) від 15.08.2023 у загальному розмірі 46 235,10 грн., з яких: пеня у розмірі 19 607,10 грн., штраф у розмірі 26 628,00 грн.
Позов обґрунтовано тим, що відповідачем прострочено виконання своїх зобов'язань за Договором про закупівлю круп №645-23 (ЦЗ) від 15.08.2023 з поставки позивачу товару, у зв'язку з чим наявні правові підстави для стягнення з відповідача пені у розмірі 19 607,10 грн. та штрафу у розмірі 26 628,00 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2024 у справі №904/2423/24 позов задоволено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСПОЛІН ПЛЮС" м. Дніпро на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) АДРЕСА_1 пеню у розмірі 19 607,10 грн., штраф у розмірі 26628,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Не погодившись із зазначеним рішенням до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСПОЛІН ПЛЮС", в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що факт передачі (поставки) товару засвідчується вказаними сторонами у первинних документах, в даному випадку у видатковій накладній (наявна у матеріалах справи). Водночас, Скаржник заявляє про ознаки змішаного договору, про що не було заявлено в суді першої інстанції. При цьому, умови договору про передачу товару до Товароодержувачів за договором Скаржник вважає як надання послуги.
Також зазначено про несанкціонований вхід сторонньої особи до особистого кабінету в системі електронний суд у період з 30.07.2024 по 01.08.2024 та подання від імені директора ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» заяв, які спрямовані на завдання шкоди ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС», зокрема в судовій справі № 904/2423/24 подано заяву від 31.07.2024 про визнання позову на загальну суму 48657,5 грн.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає рішення по справі законним, ухваленим судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права та не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.
Просить визнати дії представника Скаржника щодо безпідставних тверджень про несанкціонований доступ до електронного кабінету ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» в системі «Електронний суд» сторонньої особи без надання доказів, зловживанням процесуальними правами.
Колегія суддів з цього приводу зазначає, що відповідно до ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами при розгляді судової справи не допускається.
Залежно від конкретних обставин, суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданням господарського судочинства, зокрема неупередженому та своєчасному вирішенню судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності.
Нормами ГПК України визначено перелік дій з боку учасника судового процесу, які суд буде розцінювати протиправними, та такими, що порушують закон. Зокрема, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Подані відповідачем заяви по суті справи до жодних дій з цього переліку не відносяться.
Таким чином, позивачем конкретних доказів зловживання відповідачем своїми процесуальними правами не вказано, а дії відповідача не створюють у суду переконання у тому, що вони якимось чином перешкоджають позивачу скористатись своїми процесуальними правами чи завдають шкоди його інтересам в інший спосіб тощо.
Звідси, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вищезазначеного клопотання позивача.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 03.09.2024 здійснено запит матеріалів справи №904/2423/24 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
06.09.2024 матеріали справи № 904/2423/24 надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.09.2024 (суддя - доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСПОЛІН ПЛЮС" залишено без руху. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
11.09.2024 на адресу суду від скаржника, на виконання вимог ухвали від 09.09.2024 надійшла заява про усунення недоліків скарги.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСПОЛІН ПЛЮС", м. Дніпро на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.24 у справі №904/2423/24; розгляд справи ухвалено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
15.08.2023 між Військовою частиною НОМЕР_1 (далі - Замовник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІСПОЛГН ПЛЮС" (далі - Постачальник, Відповідач) укладено Договір №645-23 (ЦЗ) на закупівлю круп (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується у 2023 році поставити Замовнику товари, зазначені в Специфікації (Додаток № 1), а Замовник - прийняти і оплатити такі товари.
Найменування (номенклатура, асортимент) товару: крупа гречана ДСТУ 7697:2015, крупа булгур ТУ У 10.6-38849183-005:2018, крупа горохова ДСТУ 7701:2015, рис шліфований ГОСТ 6292-93. код ДК 021:2015 - 15610000-7 "Продукція борошномельно-круп'яної промисловості". Кількість товарів в асортименті та цінами згідно Специфікації (Додаток № 1) (п. 1.2. Договору).
Замовник має право зменшити обсяг закупівлі товару (кількість товару) по цьому Договору в залежності від реального фінансування видатків, у такому разі Сторони вносять відповідні зміни до цього Договору шляхом підписання додаткової угоди. При відсутності фінансування Замовник має право на розірвання цього Договору в односторонньому порядку на умовах, передбачених п.6.2 Розділу VI Договору (п. 1.3. Договору).
Товароодержувач - уповноважена особа військової частини за місцем поставки товару згідно з Специфікацією (Додаток №1) (п. 1.4. Договору).
Відповідно до п. 2.1. Договору Постачальник повинен передати у власність Замовнику Товари, передбачені цим Договором, якість яких відповідає технічним вимогам (Додаток №2) та підтверджується відповідними товаросупровідними документами на кожну партію товару:
- у разі, якщо товар вироблено в Україні: копії експлуатаційного дозволу, рішення компетентного органу про державну реєстрацію потужності; документ, що підтверджує впровадження оператором ринку системи НАССР; експертний висновок та/або протокол дослідження (випробування); декларація виробника тощо;
- у разі, якщо товар імпортовано: посвідчення про якість, експертний висновок та/або протокол дослідження.
Постачальник гарантує якість товару, яка повинна відповідати найвищому рівню технологій і стандартів, існуючих в Україні.
У пункті 5.1 Договору визначений строк (термін) поставки товарів: поставка товару за цим Договором здійснюється відповідно до заявки Замовника протягом 14 робочих днів з моменту її надсилання Постачальнику.
А пунктом 5.2. Договору врегульовано порядок надсилання заявки, а саме шляхом надсилання її на електронну пошту Постачальника - ispolinplus@gmail.com. На підтвердження отримання заявки Постачальник надсилає протягом однієї робочої доби на електронну адресу Замовника - okoiz@dpsu.gov.ua лист-підтвердження про отримання такої заявки. У разі відсутності такого листа у зазначений строк, заявка Замовника вважається прийнятою Постачальником у повному обсязі і підлягає виконанню. Доказом, що свідчить про отримання Постачальником Заявки Замовника вважати лист-підтвердження про направлення заявки від адміністратора поштового домену @dpsu.gov.ua (провайдера).
Місце поставки (передачі) товарів: Поставка товару здійснюється транспортом Постачальника. Поставка та передача товарів Замовнику (Товароодержувачу) на умовах DDР (відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс у редакції 2010р.) за адресою Товароодержувачів (Додаток 1) (п. 5.3. Договору).
До кожної партії товару що постачається. Постачальник обов'язково задає Замовнику видаткові накладні (не менше двох примірників Замовнику), рахунки - фактури (не менше одного примірника Замовнику), завірені підписами уповноваженої особи (осіб) Постачальника, а також надає документи, що підтверджують якість товару відповідно до п. 2.1 та п. 2.2 розділу II цього договору (п. 5.4. Договору).
Для перевезення товару до Товароодержувача, уповноваженими особами Замовника оформляється акт приймання-передавання товару для перевезення (в чотирьох примірниках) (Додаток № 3 до цього Договору, який є невід'ємною частиною Договору) та акт приймання-передачі запасів або акт приймання-передачі незавершених капітальних інвестицій (в чотирьох примірниках). Акт приймання-передавання товару для перевезення складається в чотирьох примірниках: перший залишається у Замовника, другий передається Товароодержувачу, третій - Постачальнику, четвертий після оформлення Товароодержувачем повертається Постачальником до Замовника (п. 5.5. Договору).
Відповідно до пункту 5.6. Договору разом з четвертим примірником акту приймання-передавання товару для перевезення в термін не пізніше 5 (п'яти) календарних днів з дня прийняття товару Товароодержувачем Постачальником повертаються до Замовника оформлені належним чином два примірники акту приймання-передачі запасів або акту приймання-передачі незавершених капітальних інвестицій Замовника, з підписами матеріально-відповідальних осіб Товароодержувача, оригінал доручення на отриманий товар від Товароодержувача, та копії якісних документів, що підтверджують якість поставленого товару від Постачальника, завірених належним чином. Датою прийняття та передачі у власність товару вважати дату вказану уповноваженою особою Товароодержувача та представника Постачальника при отриманні товару в акті приймання-передавання товару для перевезення. Документи, що підтверджують факт постачання товару Постачальником до Товароодержувача, які оформлені з порушеннями вимог щодо їх оформлення (виправлення, відсутність дат. тощо) будь-якою із сторін в процесі поставки товару прийматися не будуть. Всі витрати, пов'язані з оформленням документів на перевезення, а також з передачі (надсилання) документів після оформлення приймання-передавання покладаються на Постачальника.
Відповідно до підпункту 6.2.4 пункту 6.2 Договору: "Замовник має право контролювати поставку товару у строки, встановлені цим Договором", а згідно підпункту 6.3.1 пункту 6.3 Договору: "Постачальник зобов'язаний забезпечити передачу товарів у строки, визначені у п. 5.1 та згідно з заявками Замовника".
Відповідно п. 7.2 Договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти Постачальник (відповідно до ч.2, ст.231 ГКУ) сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання зобов'язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Цей Договір набирає чинності з дня підписання його уповноваженими на те сторонами і діє до 31.12.2023 (п. 11.1 Договору).
Закінчення строку дії не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії Договору (п. 11.3. Договору).
Згідно зі Специфікацією (Додаток №1 до Договору) Постачальник зобов'язаний поставити відповідний товар на адресу Товароодержувачів -
в/ч НОМЕР_2 : крупи гречаної - 25 000 кг;
крупи булгур - 25 000 кг;
крупи горохової - 20 000 кг;
рису шліфованого - 46 000 кг;
в/ч 9930: крупи гречаної - 10 000 кг;
крупи булгур -10 000 кг;
крупи горохової - 15 000 кг;
рису шліфованого - 5 000 кг на загальну суму 5 129 940,00 грн. з ПДВ.
На виконання умов п. 5.1. Договору Замовником направлено на електронну адресу Постачальника заявку від 21.08.2023 №701/11224-23-Вих на постачання до в/ч НОМЕР_3 крупи гречаної у кількості 10 000 кг, крупи булгур у кількості 10 000 кг та крупи горохової у кількості 15 000 кг, з терміном поставки до 08.09.2023 р.
За видатковою накладною Постачальника від 28.08.2023 №РН-1926 Постачальником здійснено постачання до Товароодержувача (в/ч НОМЕР_3 ) крупи гречаної 04.09.2023 у кількості 10 000 кг на загальну суму 360 000,00 грн., що підтверджується Актом приймання-передавання товарів для перевезення від 28.08.2023 №2624.
За видатковою накладною Постачальника від 28.08.2023 р. №РН-1927 Постачальником здійснено постачання до Товароодержувача (в/ч НОМЕР_3 ) крупи булгур 30.08.2023 у кількості 10 000 кг на загальну суму 422 400,00 грн., що підтверджується Актом приймання-передавання товарів для перевезення від 28.08.2023 №2625.
За видатковою накладною Постачальника від 28.08.2023 №РН-1928 Постачальником здійснено постачання до Товароодержувача (в/ч НОМЕР_3 ) крупи горохової із простроченням - 14.09.2023 у кількості 15 000 кг на загальну суму 193 500,00 грн., що підтверджується Актом приймання-передавання товарів для перевезення від 28.08.2023 № 2626.
Позивач зазначив, що порушення строку поставки товару з боку Постачальника за заявкою від 21.08.2023 №701/11224-23-Вих на адресу Товароодержувача (військова частина НОМЕР_3 ) на постачання крупи горохової становить 5 календарних днів (починаючи з 09.09.2023 по 13.09.2023).
У подальшому, на виконання умов п. 5.1. Договору Замовником направлено на електронну адресу Постачальника заявку від 26.09.2023 №701/12938-23-Вих на постачання до в/ч НОМЕР_2 крупи гречаної у кількості 10 000 кг, рису шліфованого у кількості 10 000 кг та крупи булгур у кількості 10 000 кг з терміном поставки до 16.10.2023.
За видатковою накладною Постачальника від 26.09.2023 №РН-2305 Постачальником здійснено постачання до Товароодержувача (в/ч НОМЕР_2 ) крупи гречаної 02.10.2023 у кількості 10 000 кг на загальну суму 360 000,00 грн., що підтверджується Актом приймання-передавання товарів для перевезення від 26.09.2023 № 3275.
За видатковою накладною Постачальника від 26.09.2023 №РН-2306 Постачальником здійснено постачання до Товароодержувача (в/ч НОМЕР_2 ) крупи булгур 10.10.2023 у кількості 10 000 кг на загальну суму 422 400,00 грн., що підтверджується Актом приймання-передавання товарів для перевезення від 26.09.2023 № 3274.
За видатковою накладною Постачальника від 26.09.2023 №РН-2307 Постачальником здійснено постачання до Товароодержувача (в/ч НОМЕР_2 ) рису шліфованого із простроченням - 05.12.2023 у кількості 10 000 кг на загальну суму 380 400,00 грн., що підтверджується Актом приймання-передавання товарів для перевезення від 26.09.2023 № 3273.
Військовою частиною НОМЕР_1 (замовник) було скеровано на адресу постачальника лист від 14.11.2023 №701/15553-23-Вих "Про виконання договору", яким нагадала про кінцевий термін постачання (16.10.2023), про обов'язок з постачання товару за заявкою та про нарахування штрафних санкцій відповідно до умов Договору.
Листом від 15.11.2023 Вих.№1 "Щодо поставки товару" (вхідний номер №13435-23-Вх від 16.11.2023) постачальником надано відповідь на вищезазначений лист замовника, що здійснення постачання рису шліфованого буде здійснено у строк до 22.11.2023 року. Даним листом постачальник підтверджує про порушення строків з постачання рису шліфованого
Позивач зазначив, що порушення строку поставки товару з боку Постачальника за заявкою від 26.09.2023 №701/12938-23-Вих на адресу Товароодержувача (військова частина НОМЕР_2 ) на постачання рису шліфованого становить 49 календарних днів (починаючи з 17.10.2023 по 04.12.2023).
Спір у справі виник у зв'язку з твердженнями позивача, що відповідачем прострочено виконання свого зобов'язання з поставки товару у визначений Договором строк, у зв'язку з чим наявні правові підстави для застосування до відповідача передбачених п. 7.2 Договору штрафу та пені.
Зазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду з даними позовом.
Рішення суду мотивоване законністю, обґрунтованістю та доведеністю вимог позивача.
Задовольняючи позов суд зазначив, що Відповідач у встановлений Договором термін свого обов'язку з поставки частини товару не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань, і він вважається таким, що прострочив, відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Зокрема, господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України, підставами виникнення зобов'язання правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини.
За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Розглядаючи доводи апеляційної скарги Апеляційний суд зазначає наступне.
Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, згідно умов договору № 645-23 (ЦЗ) від 15.08.2023 «Місце поставки (передачі) товарів: Поставка товару здійснюється транспортом Постачальника. Поставка та передача товарів Замовнику (Товароодержувачу) на умовах DDP (відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс у редакції (2010 р.) за адресою Товароодержувачів (Додаток 1).» ( п 5.3 Договору).
Відповідно до п. 1.4. договору «Товароодержувач - уповноважена особа військової частини за місцем поставки товару згідно з Специфікацією (Додаток №1).»
Згідно п.5.8. договору «Приймання товару за кількістю і якістю проводиться уповноваженими особами Сторін у день поставки товару.».
Пунктом 5.6 договору встановлено, що «Датою прийняття та передачі у власність товару вважати дату вказану уповноваженою особою Товароодержувача та представника Постачальника при отриманні товару в акті приймання-передавання товару для перевезення. Документи, що підтверджують факт постачання товару Постачальником до Товароодержувача, які оформлені з порушенням вимог щодо їх оформлення (виправлення, відсутність дат тощо) будь-якою із сторін в процесі поставки товару прийматися не будуть.»;
Відповідно до пп.6.3.1 п. 6.3. договору «Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товарів у строки, визначені у п. 5.1 та згідно з заявками Замовника, які подаються відповідно до п. 5.2 Договору.».
Відповідно до Специфікації (Додаток №1), яка є невід'ємною частиною договору Постачальник здійснює поставку товару до Товароодержувачів на адреси, що вказані у цій Специфікації.
Отже, договір укладений між Позивачем та Відповідачем за своєю правовою природою є договором поставки.
При цьому, умови договору передбачають поставку саме до Товароодержувачів - уповноважених Замовником військових частин Державної прикордонної служби України, зазначених у Специфікації, яка є додатком №1 до договору, з адресами, на які відповідно до п. 5.3 та п. 6.3 Скаржник зобов'язаний здійснити поставку товару.
Водночас, факт поставки товару, а саме дата фактичного постачання (передачі у власність) товару зазначається в акті приймання-передавання товару для перевезення, що є документом, який підтверджує постачання товару Постачальником (Скаржником) до Товароодержувача.
Отже, на виконання умов договору Позивач направив до Скаржника заявку від 21.08.2023 №701/11224-23-Вих на постачання до в/ч НОМЕР_3 крупи гречаної у кількості 10 000 кг, крупи булгур у кількості 10 000 кг та крупи горохової у кількості 15 000 кг, з терміном поставки до 08.09.2023.
Під час виконання заявки Скаржником допущено прострочення поставки до Товароодержувача крупи горохової, що підтверджується Актом приймання-передавання товарів для перевезення від 28.08.2023 № 2626 із відміткою Товароодержувача (в/ч НОМЕР_3 ) про дату фактичного отримання товару - 14.09.2023 у кількості 15 000 кг на загальну суму 193 500,00 грн. (додаток 8 до позовної заяви). У зв'язку з чим, Позивачем відповідно до п.7.2. договору нараховано штрафні санкції у розмірі 967,50 грн.
Також, на виконання умов договору Позивач направив до Скаржника заявку від 26.09.2023 №701/12938-23-Вих на постачання до в/ч НОМЕР_2 крупи гречаної у кількості 10 000 кг, рису шліфованого у кількості 10 000 кг та крупи булгур у кількості 10 000 кг з терміном поставки до 16.10.2023.
Під час виконання заявки Скаржником допущено прострочення поставки до Товароодержувача рису шліфованого, що підтверджується Актом приймання-передавання товарів для перевезення від 26.09.2023 № 3273 із відміткою Товароодержувача (в/ч НОМЕР_2 ) про дату фактичного отримання товару - 05.12.2023 у кількості 10 000 кг на загальну суму 380 400,00 грн., (додаток 15 до позовної заяви). У зв'язку з чим, Позивачем відповідно до п.7.2. договору нараховано штрафні санкції у розмірі 45 267,60 грн. (18 639,60 грн. + 26 628,00 грн.) та правильно задоволені судом першої інстанції.
Щодо тверджень відповідача про втручання до особистого кабінету в системі електронний суд та подання від його імені заяв, зокрема у справі № 904/2423/24, про визнання позову від 31.07.2024, то вони не приймаються апеляційним судом з огляду на те, що доказів, які б підтвердили викладені в апеляційній скарзі твердження відсутні.
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Звертаючись із апеляційною скаргою, Скаржник не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути залишено без змін.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, на підставі ст. 129 ГПК України, покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСПОЛІН ПЛЮС" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2024 у справі №904/2423/24 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2024 у справі №904/2423/24 - залишити без змін.
Судові витрати по справі за розгляд апеляційної скарги покладається на Апелянта.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 09.10.2024.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б. Парусніков