вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"08" жовтня 2024 р. Справа№ 910/2467/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Іоннікової І.А.
Тищенко А.І.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця»
на рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2024
у справі №910/2467/24 (суддя В.В.Сівакова)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейнсвард»
до Акціонерного товариства «Українська залізниця»
про зобов'язання вчинити дії,
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Грейнсвард» (далі - ТОВ «Грейнсвард», позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця», відповідач) про внесення зміни до особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейнсвард» №2829531 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми у розмірі 91 465,92 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з особового рахунку позивача №2829531, відкритого на підставі Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 (в редакції, що оприлюднена 30.11.2023 та введена в дію 01.12.2023), відповідачем було неправомірно нараховано та списано збір за зберігання вантажу у вагонах в сумі 91 465,92 грн з ПДВ, оскільки акти загальної форми ГУ-23 не містять відомостей про причини та тривалість затримки завантажених вагонів.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.05.2024 у справі №910/2467/24 позов задоволено повністю.
Зобов'язано Акціонерне товариство «Українська залізниця» внести зміни до особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейнсвард» №2829531 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми у розмірі 91 465,92 грн.
Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейнсвард» 2 422,40 грн судового збору.
Приймаючи вказане рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження факту затримки вантажу з вини позивача, а тому відсутні й правові підстави для нарахування останньому вищезазначених зборів за зберігання вантажу в сумі 91 465,92 грн з ПДВ.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, 19.06.2024 через систему «Електронний суд» Акціонерне товариство «Українська залізниця» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2024 у справі №910/2467/24 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Відповідач зазначає, що суд першої інстанції розглянув справу з порушенням норм матеріального та процесуального права, вищенаведене судове рішення є таким, що прийняте без з'ясування суттєвих обставин справи, які стосуються предмету спору, без дійсних обставин справи, підтверджених належними та допустимими доказами та не обґрунтоване судом нормами права, що регулюють спірні правовідносини, а висновки суду є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи і характеру спірних правовідносин.
Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до того, що залізницею дотримано встановлений Договором час на узгодження накопичувальних карток, а позивач, маючи на узгодженні платіжні документи, впродовж більше, ніж дві доби, не вчинив жодних дій щодо нього. Незгода із нарахованими платежами, включеними в накопичувальні картки №09120464, №10120466, №12120473, висловлена виключно у позовній заяві. Накладенням ЕЦП за результатами опрацювання накопичувальних карток, не висловивши зауважень відповідачу, позивач погодився з отриманням послуг, а отже безпідставними є його доводи про безпідставність списання коштів з особового рахунку позивача плату за послуги. Таким чином, відповідач правомірно здійснив списання спірної грошової суми з особового рахунку позивача, однак судом першої інстанції не враховано даного факту.
Також апелянтом у прохальній частині апеляційної скарги заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
05.07.2024 позивач через підсистему «Електронний суд» подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскаржене рішення суду залишити без змін. Відзив надійшов до Північного апеляційного господарського суду 08.07.2024.
Позивач наголошує на тому, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, не відповідають матеріалам справи та суперечать чинному законодавству. Суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ТОВ «Грейнсвард» в повному обсязі, оскільки збір за зберігання на підставі пункту 9 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, нараховується лише у випадку, коли вже завантажені вагони простоюють в очікуванні оформлення перевезень і цей простій засвідчено актом загальної форми із зазначенням факту затримки. Позивачем зауважено, що на підставі наданих залізницею документів не видається за можливе встановлення факту наявності затримки завантажених вагонів в очікуванні оформлення перевезення та визначення її причин і тривалості, а тому залізницею безпідставно нараховано збір за зберігання вантажу у сумі 91 465,92 грн з ПДВ. Доказів або хоча б якихось відомостей про час фактичного завантаження вантажу у окремо взятий вагон, його масу, конкретний час початку та закінчення затримки, а також її причини залізницею не надано.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2024 у справі №910/2467/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Іоннікова І.А., Тищенко А.І.
Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/2467/24; відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.
04.07.2024 матеріали справи №910/2467/24 надійшли до суду апеляційної інстанції та були передані судді-доповідачу.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 поновлено Акціонерному товариству «Українська залізниця» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2024 у справі №910/2467/24, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2024 у справі №910/2467/24, зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2024 у справі №910/2467/24 на час апеляційного оскарження, розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання), враховуючи, що предметом розгляду у справі є вимоги про внесення змін до особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейнсвард» №2829531 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми у розмірі 91 465,92 грн, а отже дана справа відноситься до малозначних у розумінні Господарського процесуального кодексу України, встановлено учасникам справи строки на подання відзиву, заперечення на відзив, заяв, клопотань.
Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення сторін про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження (довідок про доставку копії ухвали від 04.07.2024 до електронних кабінетів сторін у підсистемі «Електронний суд»), а також закінчення встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 строків на подання учасниками справи документів, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
06.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Грейнсвард» (замовник, позивач) та Акціонерним товариством «Укрзалізниця» (перевізник, відповідач) був укладений договір №43-41564379/2020-001 про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (далі, Договір), що підтверджується повідомленням залізниці про прийняття в цілому пропозиції позивача про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.
Згідно з пунктом 1.1. Договору його предметом є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних із організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі також - послуг) і проведення розрахунків за ці послуги.
Відповідно до пункту 2.3.3. Договору перевізник відкриває для проведення розрахунків і обліку сплачених сум для замовника особовий рахунок з наданням коду платника, а також присвоює замовнику код вантажовідправника / вантажоодержувача. Надані коди зазначаються перевізником в Інформаційному повідомлені про укладення договору в порядку, визначеному в п. 1.9. договору.
На виконання вказаних положень позивачу відкрито особовий рахунок з наданням коду платника №2829531 та присвоєно код відправника/одержувача - 8104.
Відповідно до пункту 1.5. Договору договір є публічним, за яким залізниця бере на себе обов'язок здійснювати надання послуг, пов'язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Договір з урахуванням змін до нього оприлюднюється Залізницею як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті://uz-cargo.com з накладенням кваліфікованого електронного підпису (пункт 1.6. договору).
30.11.2023 АТ «Укрзалізниця» було оприлюднено нову редакцію договору про надання послуг перевезення вантажів, яка введена в дію 01.12.2023.
Згідно з пунктом 1.4. вказаного Договору надання послуг може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.
Пунктом 2.3.4. Договору передбачено, що перевізник зобов'язаний вести облік попередньої оплати, нарахованих і сплачених сум за здійснені перевезення і надані послуги, пов'язані з перевезенням вантажу та надавати замовнику відповідні розрахункові документи в електронній формі. Паперові копії таких документів надаються за зверненням замовника за цінами, встановленими в додатку 1-1 до договору.
Згідно з пунктами 4.1., 4.2. Договору розрахунки за цим договором здійснюються через філію «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» АТ «Укрзалізниця». Оплата послуг відповідно до договору здійснюється у національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника, вказаний в розділі 15 договору.
Також відповідно до пункту 2.1.4. Договору на замовника покладено обов'язок сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором із сум внесеної передоплати за кодом платника.
Відповідно до пункту 4.4. Договору по мірі виконання перевезень та надання послуг залізницею в особовому рахунку відображаються використання перевізником коштів за добу для оплати.
Згідно з пунктом 4.5. Договору щодобово, упродовж періоду виконання договору, перевізник надає замовнику переліки перевізних документів в електронному вигляді (далі також - щодобові переліки перевізних документів), які відображають облік коштів, перерахованих та витрачених замовником на виконання договору за звітну добу.
Пунктом 4.6. Договору сторони визначили, що зведена відомість формується перевізником на підставі інформаційних повідомлень, передбачених умовами Договору, та направляєтеся для підписання Замовникові не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним. В зведеній відомості відображається плата за використання власних вагонів перевізника за межами України, плата за використання власних транспортерів Перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у вантажному та порожньому рейсах) по території України та за межами України, а також плата за послуги із супроводження великовантажних транспортерів спеціальним вагоном з бригадою, штрафи, неустойка, пеня, інші платежі, передбачені умовами Договору.
Наявність підписаної зведеної відомості не позбавляє Перевізника права здійснити донарахування не врахованої плати за надані послуги за минулі періоди за наявності для цього підстав.
Замовник упродовж 5 робочих днів з дня отримання зведеної відомості зобов'язаний надіслати Перевізнику підписану зведену відомість.
У разі підписання зведеної відомості із зауваженнями, Перевізником здійснюється перевірка наданих послуг та їх вартості за наявності окремого письмового обґрунтованого звернення Замовника.
За результатами перевірки, за наявності підстав, Перевізником проводиться коригування, яке відображається в наступних зведених відомостях.
У разі підписання зведеної відомості із зауваженнями без надання окремого письмового обґрунтованого звернення Замовника, перевірка наданих послуг та їх вартості Перевізником не здійснюється, а зведена відомість вважається погодженою та підписаною без заперечень.
У разі, якщо Замовником не підписано зведену відомість, у тому числі з відповідним коригуванням, упродовж 15 днів з дня її отримання та не надано письмове обґрунтоване звернення щодо зауважень до зведеної відомості, зведена відомість вважається погодженою та підписаною обома Сторонами без зауважень на дату складання зведеної відомості. Датою одержання зведеної відомості, у випадку направлення її в паперовій формі, вважається відмітка поштової служби на повідомлені про вручення рекомендованого листа або дата календарного штемпеля поштової служби у випадку повернення відправлення у зв'язку із закінченням терміну зберігання, незнаходження абонента за адресою (за зазначеною адресою не проживає), з відмовою адресата від одержання.
Відповідно до пункту 4.8. Договору у разі незгоди з нарахованими платежами та сумою списаних з особового рахунку коштів, позивач для проведення перевірки письмово повідомляє відповідача на вказану в розд. 7 Договору адресу філії «ЦЕНТР ТРАНСПОРТНОЇ ЛОГІСТИКИ» АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ».
У разі виявлення відповідачем неправильного нарахування платежів, здійснюється перерахунок, після чого надлишок стягнутої суми зараховується на особовий рахунок позивача, як оплата за майбутні перевезення або ж додатково з сум внесеної попередньої оплати списуються кошти для оплати належних відповідачу платежів в порядку та строки, передбачені законодавством України і цим Договором (пункт 4.9. Договору).
Відповідно до пункту 10.3. Договору документи, направлені відповідачем позивачу для підписання і не підписані останнім (у т.ч. з внесеними зауваженнями але не підписаними), вважаються беззаперечно прийнятими та погодженими позивачем у строк, встановлений нормативно-правовими актами або Договором, а якщо інше не встановлено, то після спливу 15 календарних днів з дня їх направлення, окрім випадків надання до них заперечень позивачем в такий строк. Такі строки починають свій перебіг з дня направлення відповідачем документів позивачу, у т.ч. автоматизованими системами відповідача із застосуванням спеціалізованого інтерфейсу користувача. Цей пункт стосується порядку укладення та внесення змін до Договору, визначених в розд. 9 Договору.
12.12.2023 відповідачем сформовано та направлено позивачу перелік №20231212, згідно з яким 09.12.2023 та 10.12.2023 з особового рахунку позивача (код платника №2829531) на підставі накопичувальної картки №09120464 та накопичувальної картки №10120466 списано грошові кошти у розмірі 29 502,00 грн з ПДВ та 31 031,28 грн з ПДВ відповідно за зберігання вантажу у вагонах.
15.12.2023 відповідачем сформовано та направлено позивачу перелік №20231215, згідно з яким 12.12.2023 з особового рахунку позивача (код платника №2829531) на підставі накопичувальної картки №12120473 списано грошові кошти у розмірі 30 932,64 грн з ПДВ за зберігання вантажу у вагонах.
Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідач безпідставно списав кошти з рахунку позивача в загальному розмірі 91 465,92 грн за зберігання вантажу у вагонах, оскільки надані відповідачем та складені станцією Дубно Акти загальної форми ГУ-23 №1644, №1613, №1616, №1697, №1655, №1654, №1722, №1692 не містять інформації про наявність затримки завантажених вагонів в очікуванні оформлення перевезення, їх номери, а також причини та тривалість такої затримки.
Відповідач письмового відзиву на позовну заяву до суду першої інстанції не подавав.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін з огляду на таке.
Спір виник у зв'язку з тим, що на підставі накопичувальних карток №09120464, №10120466 та №12120473 станцією Дубно безпідставно нараховано та списано з особового рахунку позивача збір за зберігання вантажу у вагонах в сумі 91 465,92 грн.
Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до статті 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зі статтею 10 Закону України «Про залізничний транспорт» розрахунки відправників і одержувачів вантажу, вантажобагажу і пошти з підприємствами залізничного транспорту загального користування за перевезення, додаткові збори за вантажні операції і користування рухомим складом, а також за штрафи, пеню, неустойки здійснюються в порядку, передбаченому Статутом залізниць України, іншими актами законодавства України та міжнародними договорами.
Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 (далі - Статут), визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту (стаття 2 Статуту).
За статтею 62 Статуту порядок розрахунків за перевезення і послуги встановлюється Укрзалізницею згідно з чинним законодавством. Належні за перевезення вантажів і надання додаткових послуг платежі можуть вноситися готівкою, чеками, безготівково, якщо інше не передбачено законодавством, на станціях відправлення або передоплатою через розрахункові підрозділи залізниць.
Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику (пункт 2.6. Правил розрахунків перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000).
Пункт 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 (далі - Правила зберігання вантажів), встановлює, що збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах), у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо), при цьому термін безоплатного зберігання обчислюється при затримці - з моменту затримки.
Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України (Тарифне керівництво № 1), затверджений наказом Мінтрансу України № 551 від 15.11.1999, у пункті 2 розділу 2 встановлює розміри зборів за зберігання вантажів. Отже, збір за зберігання вантажів є регульованим тарифом і не потребує додаткового погодження сторонами.
Відповідно до пункту 9 Правил зберігання вантажів за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, незалежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки. Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми. Якщо вантаж для відправлення завозиться на місця загального користування частинами і в день завезення першої частини не був зданий повністю, то збір за зберігання нараховується за кожну ввезену частину вантажу. Збір у таких випадках визначається як сума зборів за ввезені частини вантажу. Час зберігання кожної частини завезеного вантажу визначається від моменту ввезення цієї частини до моменту оформлення перевізних документів. У такому самому порядку визначається збір за зберігання вантажу на складі станції відправлення, поверненого на вимогу відправника.
Як передбачено статтею 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.
Відповідно до пункту 1 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 (далі - Правила складання актів), при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти (додаток 1) та акти загальної форми (додаток 6 до Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999).
Акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу, і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, у разі затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням вантажу, а також затримки через недодання чи неналежне оформлення відправником документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил; в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами; один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала (пункту 3 Правил складання актів).
Згідно з пунктом 3 Правил користування вагонами та контейнерами облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6). За договором між вантажовласником і залізницею всі ці документи можуть оформлятися і надаватися в електронному вигляді. Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
Час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під'їзні колії або орендовані ділянки колій. Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника (пункт 6 Правил користування вагонами і контейнерами).
Відповідно до пункту 8 Правил користування вагонами і контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номер.
Оскільки Правила складання актів щодо порядку і вимог, що ставляться до актів загальної форми, відсилають до Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту від 25.02.99 №113, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає правомірним застосування судом першої інстанції останніх при наданні оцінки Актам загальної форми ГУ-23, що долучені позивачем до позовної заяви та надані останньому відповідачем у відповідь на адвокатський запит вих.№А-155/24 від 18.01.2024.
Отже, з огляду на приписи пункту 9 Правил зберігання вантажів, які вимагають для визначення періоду, за який сплачується збір за зберігання, встановлювати факт затримки вантажу, що засвідчується актом загальної форми, у кореспонденції з нормами пунктів 1, 3 Правил складання актів, пункту 8 Правил користування вагонами і контейнерами, статті 129 Статуту залізниць України, належним та допустимим доказом на підтвердження факту настання відповідних подій - затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, є акт загальної форми ГУ-23, що складений згідно з Додатком №6 до Правил користування вагонами і контейнерами.
Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 904/5743/16.
Так, як вбачається з наявного у матеріалах справи переліку №20231212, на підставі накопичувальної картки №09120464 відповідачем з особового рахунку позивача списано збір за зберігання 598 т вантажу протягом 2 діб у сумі 29.502,00 грн з ПДВ. Нарахування здійснено на підставі Актів загальної форми ГУ-23 №1644, з приміткою складено акт ГУ-23 №1697 від 12.12.2023 та №1613/1616.
Актом загальної форми ГУ-23 №1613 зафіксовано, що 07.12.2023 о 10:00 год вагони №№ 58504176, 58509191, 58527771, 58531708, 58540485, 95147161, 95176087, 95241212 та 95407300 - машини з вантажем, навантажувальні пристрої, проводиться навантаження, а отже встановлено, що по даним вагонам проводяться навантажувальні роботи.
Згідно абз. 5 статті 6 Статуту вантажні операції - навантаження вантажу на залізничний рухомий склад, вивантаження вантажу із залізничного рухомого складу, сортування дрібних відправок та контейнерів, перевантаження, перевалка на транспортні засоби іншого виду транспорту.
Аналіз норм пункту 9 Правил зберігання вантажів та пункту 8 Правил користування вагонами і контейнерами свідчить про те, що для нарахування збору за зберігання вантажу вантаж має бути завантажений у вагони і вже завантажені вагони мають простоювати в очікуванні оформлення перевезення, простій має бути не з вини залізниці
Однак, відомостей про наявність затримки саме завантажених вагонів в очікуванні оформлення перевезення, причини та тривалість такої затримки, всі вище вказані акти не містять.
Із наявного у матеріалах справи переліку №20231212 вбачається, що на підставі накопичувальної картки №10120466 відповідачем з особового рахунку позивача списано збір за зберігання 629 т вантажу протягом 2 діб у сумі 31 031,28 грн з ПДВ. Нарахування здійснено на підставі Актів загальної форми ГУ-23 №1655, з приміткою складено акт ГУ-23 №1697 від 12.12.2023 та ГУ-45 №145.
Однак, відомостей про наявність затримки завантажених вагонів в очікуванні оформлення перевезення, причини та тривалість такої затримки вищевказані акти також не містять.
З наявного у матеріалах справи переліку №20231215 вбачається, що на підставі накопичувальної картки №12120473 відповідачем з особового рахунку позивача списано збір за зберігання 627 т вантажу протягом 2 діб у сумі 30 932,64 грн з ПДВ. Нарахування здійснено на підставі Актів загальної форми ГУ-23 №1654, з приміткою складено акт ГУ-23 № 1722 від 15.12.2023, АЗФ №1692-12/12/2023.
Актом загальної форми ГУ-23 № 1654 зафіксовано, що 10.12.2023 о 13:00 год вагони №№ 55019889, 58500117, 58500703, 58500786, 58504002, 58504054, 58509092, 58509175, 58509209 - машини з вантажем, навантажувальні пристрої, проводиться навантаження, а отже встановлено, що по даним вагонам проводяться навантажувальні роботи.
Відомостей про наявність затримки завантажених вагонів в очікуванні оформлення перевезення, причини та тривалість такої затримки вказані акти не містять.
Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що зазначені акти загальної форми не можуть бути підтвердженням факту затримки вагонів на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, незалежних від залізниці).
Актів, на підставі яких можливо було б достеменно встановити фактичний момент повного завантаження та конкретний час початку та закінчення затримки, відповідачем не подано.
Оскільки складання накопичувальних карток та актів загальної форми є прерогативою саме залізниці, то відповідачем належними доказами не підтверджено правомірність нарахування збору за зберігання за ставкою 4,0 грн за тонну вантажу, а тому перебір збору за зберігання вантажу по накопичувальній картці № 09120464 становить 29 502,00 грн з ПДВ, перебір збору за зберігання вантажу по накопичувальній картці № 10120466 становить 31 031,28 грн з ПДВ, перебір збору за зберігання вантажу по накопичувальній картці №12120473 становить 30 932,64 грн з ПДВ.
Отже, залізниця неправомірно списала з особового рахунку ТОВ «Грейнсвард» 91 465,92 грн збору за зберігання вантажу.
Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення.
Відповідно до частини 11 статті 5 Господарського процесуального кодексу України та абзацу 12 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Пунктом 7.1. Договору визначено, що усі спірні питання з виконання договору вирішуються шляхом переговорів, а у випадку недосягнення домовленості - у претензійно-позовному порядку.
Згідно з пунктом 7.4. Договору належним способом захисту в судовому порядку прав та інтересів замовника щодо відображення перевізником в особовому рахунку використання замовником коштів (провізних платежів, неустойки, відшкодування збитків, інших), є відновлення становища, яке існувало до їх порушення - внесення відповідних змін до особового рахунку замовника про зарахування коштів на нього.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Отже, встановивши відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження факту затримки вантажу, суд першої інстанції правомірно виходив із відсутності у такому випадку підстав для нарахування та списання відповідачем з особового рахунку позивача збору за зберігання вантажу за накопичувальними картками № №09120464, №10120466 та №12120473 в загальній сумі 91 465,92 грн, оскільки такі дії суперечать вимогам Правил зберігання вантажів.
Відповідно, позовні вимоги про внесення зміни до особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейнсвард» №2829531 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми у розмірі 91 465,92 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Невисловивлення зауважень відповідачу щодо проведених нарахувань за зберігання вантажу за накопичувальними картками №09120464, №10120466 та №12120473 згідно умов Договору в позасудовому порядку за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження факту затримки завантажених вагонів в очікуванні перевезення (актів загальної форми ГУ-23, складених згідно з Додатком №6 до Правил користування вагонами і контейнерами) не може бути самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
У зв'язку з наведеним, доводи АТ «Українська залізниця», викладені в апеляційній скарзі, спростовуються встановленими обставинами та застосованими нормами матеріального та процесуального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Усі інші доводи та міркування скаржника, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.
При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 травня 2011 року, пункт 58).
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
Заперечення скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки останні не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2024 у даній справі підлягає залишенню без змін.
Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, судовий збір за її подання згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2024 у справі №910/2467/24 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2024 у справі №910/2467/24 залишити без змін.
Судовий збір за розгляд справи судом апеляційної інстанції покласти на Акціонерне товариство «Українська залізниця».
Матеріали справи №910/2467/24 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, та у строки, встановлені статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Ю.Б. Михальська
Судді І.А. Іоннікова
А.І. Тищенко