вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"25" вересня 2024 р. Справа№ 910/18449/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Полякова Б.М.
Поліщука В.Ю.
Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.
За участю представників учасників справи:
від ОСОБА_1 : Дунь В.В. - за ордером серії АА № 1454021 від 11.06.2024.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 у справі № 910/18449/23 (суддя Мандичев Д.В., повний текст ухвали складено та підписано - 30.05.2024)
за заявою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжиніринг»
про банкрутство
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 у справі № 910/18449/23 (суддя Мандичев Д.В., повний текст ухвали складено та підписано - 30.05.2024), поміж іншого, відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про невключення майна до ліквідаційної маси Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжиніринг».
Судове рішення в оскаржуваній частині прийнято з посиланням на приписи ст.ст. 58, 61, 62 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ) та мотивоване тим, що формування ліквідаційної маси банкрута - юридичної особи належить виключно до повноважень ліквідатора, а виключення майна зі складу ліквідаційної маси банкрута - юридичної особи не передбачено КУзПБ.
До того ж, місцевий господарський суд зазначив, що провадження у даній справі перебуває тільки на стадії процедури розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжиніринг», введеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2024.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою, ОСОБА_1 звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить, зокрема, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 у справі № 910/18449/23 в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про невключення майна до ліквідаційної маси Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжиніринг» та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким вказану заяву задовольнити у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що навіть на стадії розпорядження майном боржника, майнові права заявника на її квартиру можуть помилково управлятися розпорядником майна та останній фактично має право цим майном розпоряджатися, однак вказане, порушує права ОСОБА_1 .
Також, на переконання скаржника, у даному випадку не обов'язково подавати заяву про невключення майна до ліквідаційної маси Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжиніринг» на стадії ліквідації боржника, коли вже сформована ліквідаційна маса, адже вказана заява передбачає, що у разі її задоволення, ліквідаційна маса уже буде формуватися без віднесення квартири заявника до цієї ліквідаційної маси і, відповідно, право власності на майнові права ОСОБА_1 будуть відновлені.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
19.08.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким останній зазначає про правомірність оскаржуваної ухвали Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 у справі № 910/18449/23.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 18.06.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Пантелієнко В.О., Поляков Б.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 у справі № 910/18449/23 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/18449/23 за заявою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжиніринг» про банкрутство; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 у справі № 910/18449/23 до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду.
15.07.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/18449/23.
Розпорядженням в.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2349/24 від 16.07.2024 у зв'язку з перебуванням судді Пантелієнка В.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/18449/23.
Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 16.07.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Поляков Б.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2024 у справі № 910/18449/23, поміж іншого, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 у справі № 910/18449/23 залишено без руху.
29.07.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява.
Слід зазначити, що головуючий суддя (суддя - доповідач) Отрюх Б.В. перебував у відпустці з 22.07.2027 по 04.08.2024 (включно), суддя Поляков Б.М. перебував у відпустці з 22.07.2024 по 02.08.2024 та суддя Остапенко О.М. перебував у відпустці з 22.07.2024 по 16.08.2024.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2557/24 від 05.08.2024 у зв'язку з перебуванням судді Остапенка О.М. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/18449/23.
Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 05.08.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Поліщук В.Ю., Поляков Б.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 у справі № 910/18449/23, поміж іншого, задоволено клопотання ОСОБА_1 та поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 у справі № 910/18449/23; відкрито апеляційне провадження у справі № 910/18449/23; розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 у справі № 910/18449/23 призначено на 25.09.2024.
Явка представників учасників справи
25.09.2024 у судове засідання з'явився представник ОСОБА_1 .
Інші учасники справи у судове засідання 25.09.2024 не з'явилися; про час, місце та дату судового засідання повідомлялися завчасно та належним чином; про причини нез'явлення суд не повідомили.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Слід зазначити, що копію ухвали Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 у справі № 910/18449/23 було надіслано учасникам справи в електронний кабінет та засобами поштового зв?язку, що підтверджується довідками про доставку електронного документа та відповідними рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення/поверненнями.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Разом з тим, колегія суддів робить акцент на тому, що з 18.10.2023 адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи зобов'язані зареєструвати у відповідності до ч. 6 ст. 6 ГПК України свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 «Мороз та інші проти України» та інші).
Таким чином, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за участю представника скаржника.
Позиції учасників справи
У судовому засіданні 25.09.2024 представник ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав викладених у ній та просив її задовольнити, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 у справі № 910/18449/23 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 про невключення майна до ліквідаційної маси Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжиніринг».
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 у справі № 910/18449/23 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжиніринг»; визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжиніринг» у розмірі 11 411 079,46 грн (9 653 766,93 грн - основна заборгованість, 1 757 312,53 грн - штрафні санкції); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжиніринг»; призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжиніринг» арбітражного керуючого Бандолу Олександра Олексійовича.
26.02.2024 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_3 надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на суму 978 072,91 грн.
27.02.2024 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_4 надійшла заява про невключення майна до ліквідаційної маси.
28.02.2024 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_5 надійшла заява про невключення майна до ліквідаційної маси.
01.03.2024 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_6 надійшла заява з майновими вимогами до боржника на суму 259 922,00 грн.
01.03.2024 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_7 надійшла заява про залучення до участі у справі в якості третьої особи.
01.03.2024 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_2 надійшла заява з майновими вимогами до боржника на об'єкт незавершеного будівництва вартістю 197 715,00 грн.
04.03.2024 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_8 надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на суму 1 279 762,00 грн.
04.03.2024 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_9 надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на суму 7 784 357,00 грн.
04.03.2024 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_10 надійшла заява про виключення майна з ліквідаційної маси.
04.03.2024 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_11 надійшла заява про невключення майна до ліквідаційної маси.
04.03.2024 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_12 надійшла заява про невключення майна до ліквідаційної маси.
04.03.2024 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_13 надійшла заява про невключення майна до ліквідаційної маси.
04.03.2024 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_14 надійшла заява про невключення майна до ліквідаційної маси.
04.03.2024 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_15 надійшла заява про невключення майна до ліквідаційної маси.
04.03.2024 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_16 надійшла заява про невключення майна до ліквідаційної маси.
04.03.2024 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_17 надійшла заява про невключення майна до ліквідаційної маси.
04.03.2024 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_18 надійшла заява про невключення майна до ліквідаційної маси.
04.03.2024 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_19 надійшла заява про невключення майна до ліквідаційної маси.
04.03.2024 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_20 надійшла заява про виключення майна з ліквідаційної маси.
04.03.2024 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_1 надійшла заява про невключення майна до ліквідаційної маси.
04.03.2024 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_21 надійшла заява про виключення майна з ліквідаційної маси.
05.03.2024 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_22 надійшла заява про невключення майна до ліквідаційної маси.
05.03.2024 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_23 надійшла заява про невключення майна до ліквідаційної маси.
05.03.2024 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_24 надійшла заява про виключення майна з ліквідаційної маси.
07.03.2024 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_25 надійшла заява про невключення майна до ліквідаційної маси.
07.03.2024 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_26 надійшла заява про невключення майна до ліквідаційної маси.
08.03.2024 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_27 надійшла заява про невключення майна до ліквідаційної маси.
08.03.2024 до Господарського суду міста Києва від розпорядника майна арбітражного керуючого Бандоли О.О. надійшло повідомлення про результати розгляду заяви ОСОБА_3 про визнання кредитором.
11.03.2024 до Господарського суду міста Києва від розпорядника майна арбітражного керуючого Бандоли О.О. надійшло повідомлення про результати розгляду заяви ОСОБА_2 про визнання кредитором.
11.03.2024 до Господарського суду міста Києва від розпорядника майна арбітражного керуючого Бандоли О.О. надійшов звіт про результати розгляду вимог кредиторів.
13.03.2024 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_28 надійшла заява про невключення майна до ліквідаційної маси.
13.03.2024 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_29 надійшла заява про невключення майна до ліквідаційної маси.
25.03.2024 до Господарського суду міста Києва від розпорядника майна арбітражного керуючого Бандоли О.О. надійшло повідомлення про результати розгляду заяви ОСОБА_30 про визнання кредитором.
26.03.2024 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_30 надійшли пояснення до заяви про визнання кредитором.
01.04.2024 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_31 надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на суму 570 161,59 грн.
10.04.2024 до Господарського суду міста Києва від Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на суму 7 958 482,95 грн.
11.04.2024 до Господарського суду міста Києва від розпорядника майна арбітражного керуючого Бандоли О.О. надійшло клопотання про зобов'язання керівника боржника вчинити дії.
19.04.2024 до Господарського суду міста Києва від розпорядника майна арбітражного керуючого Бандоли О.О. надійшло повідомлення про результати розгляду заяви ОСОБА_31 про визнання кредитором.
19.04.2024 до Господарського суду міста Києва від розпорядника майна арбітражного керуючого Бандоли О.О. надійшло повідомлення про результати розгляду заяви Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС про визнання кредитором.
24.04.2024 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_32 надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на суму 128 961,00 грн.
24.04.2024 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_33 надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на суму 128 961,00 грн.
26.04.2024 до Господарського суду міста Києва від розпорядника майна надійшла заява про виплату винагороди.
26.04.2024 до Господарського суду міста Києва від розпорядника майна арбітражного керуючого Бандоли О.О. надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
10.05.2024 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_8 надійшла відповідь на повідомлення розпорядника майна про результати розгляду заяви ОСОБА_8 про визнання кредитором.
17.05.2024 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_34 надійшла заява про невключення майна до ліквідаційної маси.
17.05.2024 до Господарського суду міста Києва від розпорядника майна надійшли заперечення на відповідь ОСОБА_8 на відзив на заяву про визнання кредитором.
20.05.2024 до Господарського суду міста Києва від розпорядника майна арбітражного керуючого Бандоли О.О. надійшло повідомлення про результати розгляду заяви ОСОБА_33 про визнання кредитором.
20.05.2024 до Господарського суду міста Києва від розпорядника майна арбітражного керуючого Бандоли О.О. надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
22.05.2024 до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення заявлених кредиторів щодо заяв про невключення майна до ліквідаційної маси.
За наслідками розгляду, зокрема, заяви ОСОБА_1 про невключення майна до ліквідаційної маси, місцевим господарським судом постановлено судове рішення, яке наразі оскаржується в апеляційному порядку.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 , обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Об'єктом апеляційного перегляду є ухвала Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 у справі № 910/18449/23 в частині відмови ОСОБА_1 у задоволенні заяви про невключення майна до ліквідаційної маси Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжиніринг».
Як зазначалось вище, провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжиніринг» було відкрито ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 у справі № 910/18449/23 та введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжиніринг».
За змістом ч. 1 ст. 58 КУзПБ у випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
У відповідності до ч. 1 ст. 61 КУзПБ до повноважень ліквідатора з дня його призначення належить формування ліквідаційної маси.
Приписами ст. 62 КУзПБ визначено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси. Майно, визначене родовими ознаками, що належить банкруту на праві володіння або користування, включається до складу ліквідаційної маси. Індивідуально визначене майно, що належить банкруту на підставі речових прав, крім права власності і господарського відання, не може бути включене до складу ліквідаційної маси. Об'єкт довірчої власності не може бути включено до ліквідаційної маси довірчого власника або довірчого засновника. За наявності у складі майна банкрута майна, виключеного з обігу, ліквідатор зобов'язаний передати його відповідним особам в установленому порядку. Ліквідатор, виявивши частку, яка належить банкруту у спільному майні, з метою задоволення вимог кредиторів у встановленому порядку порушує питання про виділення цієї частки. Активи, включені до складу іпотечного покриття, не включаються до складу ліквідаційної маси емітента таких облігацій та адміністратора за випуском облігацій. Відчуження цих активів, у тому числі примусове, здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про іпотечні облігації». Активи адміністратора за випуском облігацій, отримані ним від емітента відповідних облігацій, осіб, які надають забезпечення за ними, у процесі стягнення заборгованості за такими облігаціями або в процедурі банкрутства, або ліквідації таких осіб для подальшої передачі власникам облігацій як погашення та виплата доходів за ними, не включаються до ліквідаційної маси такого адміністратора за випуском облігацій. Відчуження цих активів здійснюється відповідно до Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки». Майно, щодо якого боржник є користувачем, балансоутримувачем або зберігачем, повертається його власнику відповідно до закону або договору. Державне майно, яке не увійшло до статутного капіталу господарського товариства у процесі приватизації (корпоратизації) та перебуває на балансі банкрута, не включається до складу ліквідаційної маси. Суб'єкт управління таким майном з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у встановлений частиною другою статті 59 цього Кодексу строк приймає рішення про подальше використання цього майна. Зерно банкрута, що зберігається на його зерновому складі, включається до складу майна банкрута лише після повного повернення зерна поклажодавцям за всіма складськими документами на зерно, виданими таким суб'єктом господарювання. Майнові права інтелектуальної власності, виключні майнові права на які зберігаються за закладом вищої освіти державної форми власності, не включаються до складу ліквідаційної маси і повертаються закладу вищої освіти державної форми власності, що вносив їх до статутного капіталу господарського товариства.
Таким чином, формування ліквідаційної маси банкрута - юридичної особи належить виключно до повноважень ліквідатора, а виключення майна зі складу ліквідаційної маси банкрута - юридичної особи не передбачено КузПБ.
До того ж, необхідно вказати, що провадження у даній справі наразі перебуває тільки на стадії процедури розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжиніринг», яка введена ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 у справі № 910/18449/23.
Враховуючи зазначене, місцевий господарський суд належним чином дослідивши матеріали справи, дотримуючись норм процесуального та матеріального права, дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про невключення майна до ліквідаційної маси Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжиніринг».
При цьому, твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в ухвалі Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 у справі № 910/18449/23, а отже, у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
За таких обставин решту аргументів скаржника, окрім викладених у мотивувальній частині постанови, суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржниками зроблено не було.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевикладені обставини, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу ОСОБА_1 необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 у справі № 910/18449/23 підлягає залишенню без змін.
Розподіл судових витрат
Судові витрати за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст. 129 ГПК України, судом покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 у справі № 910/18449/23 залишити без змін.
3. Справу № 910/18449/23 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді Б.М. Поляков
В.Ю. Поліщук