Справа № 461/7669/24
Провадження № 1-кс/461/5727/24
Іменем України
07.10.2024 слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , за участю представників заявника ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , слідчого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , на повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.15, п.12 ч.2 ст.115 КК України від 15.07.2024 у кримінальному провадженні №12024140000000622 від 12.06.2024 -
ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , звернувся до суду зі скаргою, в якій просить скасувати повідомлення про підозру від 15.07.2024 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, що передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, п.12 ч. 2 ст. 115 КК України, у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024140000000622 від 12.06.2024 та зобов'язати уповноважену особу Головного управління Національної поліції у Львівській області у кримінальному провадженні №12024140000000622 від 12.06.2024, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості, щодо скасування повідомлення про підозру від 15.07.2024 ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, п.12 ч. 2 ст. 115 КК України.
В обґрунтування скарги покликається на те, що повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, п.12 ч. 2 ст. 115 КК України, є незаконним, остільки таке вручено з порушенням процесу (порядку) здійснення повідомлення про підозру, так як його погодження було здійснено неналежним суб'єктом, а саме прокурором Львівської обласної прокуратури, замість прокурора Спеціалізованої прокуратури. ОСОБА_3 зазначив, що у повідомленні про підозру відсутні фактичні обставини події, підтвердженні доказами, які б вказували на наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення. Просить скаргу задоволити.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні скаргу підтримали, просили таку задоволити та скасувати повідомлення про підозру від 15.07.2024.
Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні щодо задоволення скарги заперечив, вказує на доводи сторони захисту, які вважає безпідставними. Окрім того, прокурор повідомив слідчого суддю, що 03.10.2024 ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри. Просить відмовити в задоволенні скарги.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення представників заявника, слідчого та прокурора, вивчивши матеріали провадження за скаргою, дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12024140000000622 від 12.06.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, п.12 ч. 2 ст. 115 КК України.
15.07.2024 слідчим криміналістом відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 , за погодженням прокурора у кримінальному провадженні, начальника відділу нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_8 , складено повідомлення про підозру ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, що передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, п.12 ч. 2 ст. 115 КК України, у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024140000000622 від 12.06.2024.
Згідно з положеннями п.10 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскарженні повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Підозрою є обґрунтоване припущення слідчого та/або прокурора про вчинення особою кримінального правопорушення. Право підозрюваного «знати, у вчинені якого кримінального правопорушення його підозрюють», що визначено пунктом 1 частини третьої статті 42 КПК України, кореспондує обов'язок сторони обвинувачення довести це до його відома, повідомити про наявність підозри та роз'яснити її зміст.
Повідомлення про підозру - один з найважливіших етапів стадії досудового розслідування, що становить систему процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора, спрямованих на формування законної і обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваним, можливості захищатись усіма дозволеними законом засобами і способами. Цим актом у кримінальному провадженні вперше формулюється та обґрунтовується підозра конкретної особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Викладена у письмовому повідомленні підозра є підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні, і у такий спосіб з'являються можливості для підозрюваного впливати на наступне формулювання обвинувачення.
Сформульована підозра встановлює межі, в рамках яких слідчий зможе найефективніше закінчити розслідування, а підозрюваний, його захисник та законний представник одержують можливість цілеспрямованіше реалізовувати функцію захисту. З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов'язків, визначених статтею 42 КПК України.
Загальний порядок повідомлення про підозру передбачений главою 22 КПК України, яка має назву «Повідомлення про підозру» та складається з таких статей: «Випадки повідомлення про підозру» (стаття 276); «Зміст письмового повідомлення про підозру» (стаття 277); «Вручення письмового повідомлення про підозру» (стаття 278). Отже, саме така побудова глави дає підстави зробити висновок, що законодавець пов'язує процесуальну діяльність із повідомлення про підозру з сукупністю процесуальних дій слідчого та/або прокурора, зміст яких полягає у встановленні юридичних і фактичних підстав для повідомлення про підозру (стаття 276 КПК), складанні письмового процесуального документа (повідомлення про підозру) (стаття 277 КПК) та його врученні особі (стаття 278 КПК).
Так, згідно з ст.277 КПК України повідомлення про підозру має містити, зокрема, такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення (п. 1 абз. 2 ч. 1); підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення (п. 8 абз. 2 ч. 1). Отже, ст. 277 КПК України регламентує, що в обох випадках ідеться про одну й ту саму особу прокурора. Більше того, за структурою повідомлення про підозру, визначеною в Кодексі й навіть розбитою на пункти, підпис прокурора, який здійснив повідомлення про підозру, ставиться після роз'яснення прав підозрюваного (п.7 абз.2 ч.1).
Повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 15.07.2024 складено слідчим ГУ НП у Львівській області ОСОБА_9 за погодженням прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_10 .
Слід зазначити, що ОСОБА_7 є військовослужбовцем та співробітником кадрового складу Головного управління розвідки Міністерства оборони України.
При цьому, відповідно до витягу з наказу ТВО начальника групи персоналу ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_11 №104 від 02.05.2022, на підставі Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», ОСОБА_7 призваний у Збройні Сили України по мобілізації до в/ч НОМЕР_1 .
Окрім того, з листа командира ВЧ НОМЕР_2 -Н ОСОБА_12 №222/84/2736 від 24.09.2024 вбачається, що ОСОБА_7 є військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_2 -Н та 9 26.05.2023 перебуває при виконанні обов'язків військової служби.
Згідно п.9 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці це особи, які проходять військову службу.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», початком проходження військової служби вважається: день відправлення у військову частину з обласного збірного пункту - для громадян, призваних на строкову військову службу; день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації; день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних; день відправлення у військову частину з відповідного районного ( НОМЕР_3 або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; день зарахування до списків особового складу військової частини - для громадян України, які проходять службу у військовому резерві за контрактом, зараховані під час такої служби до військового оперативного резерву та призиваються на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період; день відправлення у військову частину з відповідного районного ( НОМЕР_3 - для громадян України, які зараховані до військового оперативного резерву після їх звільнення з військової служби та призиваються на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону, військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Таким чином, ОСОБА_7 на час вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення був військовослужбовцем та проходив військову службу у в/ч НОМЕР_4 , про що слідчому було достовірно відомо, що підтверджується відеозаписами проведення обшуку.
Відповідно до Наказу Офісу Генерального прокурора №130 від 17.05.2023 «Про особливості організації діяльності спеціалізованих прокуратур у сфері оборони» (пункт 4) організовувати та здійснювати процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях про кримінальні правопорушення, досудове розслідування в яких проводиться слідчими та дізнавачами органів досудового розслідування (крім детективів Національного антикорупційного бюро України) мають повноваження Спеціалізовані прокуратури у сфері оборони (на правах обласних та окружних прокуратур). Зокрема та невиключно, до повноважень спеціалізованих прокуратур у сфері оборони (на правах обласних та окружних прокуратур) відноситься процесуальне керівництво у КП щодо кримінальних правопорушень, що вчинені під час виконання службових обов?язків працівниками військових частин, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства оборони України, Збройних Сил України, інших військових формувань, оборонно-промислового комплексу України та органів державної влади, які комплектуються (формуються) військовослужбовцями.
Відповідно до підпункту 3) пункту 7 Наказу Генерального прокурора від 30.09.2021 № 309 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» (із змінами, внесеними згідно із наказом від 17.12.2021 №397, від 11.07.2022 №125, від 12.04.2023 № 107, від 18.05.2023 №131, від 29.08.2023 №242, від 05.12.2023 №323): з урахуванням спеціалізації, визначеної наказами Генерального прокурора, нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування забезпечувати: слідчими та дізнавачами органів досудового розслідування (крім детективів Національного антикорупційного бюро України) кримінальних правопорушень: проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); вчинених військовослужбовцями; військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів, добровольцями добровольчих формувань територіальної громади; а також: під час виконання службових обов'язків працівниками військових частин, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства оборони України, Збройних Сил України, інших військових формувань, оборонно-промислового комплексу України та органів державної влади, які комплектуються військовослужбовцями; вчинених на території розташування військових частин, установ, організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державного космічного агентства України та підприємств оборонно-промислового комплексу України; у сфері службової діяльності та проти власності, об'єктом посягання яких є військове майно та (або) кошти для потреб оборони, у тому числі для військових адміністрацій з питань здійснення заходів правового режиму воєнного стану; інших кримінальних правопорушень у порядку, визначеному КПК України, у тому числі якщо хоча б один із співучасників кримінального правопорушення є вищезазначеним суб'єктом або хоча б одне правопорушення у кримінальному провадженні відповідає вищевказаним критеріям, - керівникам та підпорядкованим їм прокурорам Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони (на правах Департаменту) Офісу Генерального прокурора, спеціалізованих прокуратур у сфері оборони на правах обласних та окружних.
Відповідно до п. 1.1 Положення про Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони (на правах Департаменту) Офісу Генерального прокурора Затвердженого Наказом Генерального прокурора № 144 від 30.05.2023, спеціалізована прокуратура у сфері оборони (на правах Департаменту) Офісу Генерального прокурора (далі - Спеціалізована прокуратура) є самостійним структурним підрозділом Офісу Генерального прокурора, підпорядкованим першому заступнику або заступнику Генерального прокурора згідно з розподілом обов'язків.
Відповідно до п.3.1. Наказу Офісу Генерального прокурора від 30.05.2023 №144 «Про затвердження Положення про Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони (на правах Департаменту) Офісу Генерального прокурора», основними завданням Спеціалізованої прокуратури є організація і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, участь у судовому провадженні та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про кримінальні правопорушення у тому числі вчинені організованими групами і злочинними організаціями, а також передбачені статтями 255-1, 255-2, 255-3 КК України: проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); вчинені військовослужбовцями; військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів, добровольцями добровольчих формувань територіальної громади; а також під час виконання службових обов'язків працівниками військових частин, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства оборони України, Збройних Сил України, інших військових формувань, оборонно-промислового комплексу України та органів державної влади, які комплектуються військовослужбовцями; вчинені на території розташування військових частин, установ, організацій Міністерства оборони України, збройних Сил України, Служби безпеки України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , Національної гвардії України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державного космічного агентства України та підприємств оборонно-промислового комплексу України; у сфері службової діяльності та проти власності, об'єктом посягання яких є військове майно та (або) кошти для потреб оборони, у тому числі для військових адміністрацій з питань здійснення заходів правового режиму воєнного стану; інші кримінальні правопорушення у порядку, визначеному КПК України, у тому числі якщо хоча б один із співучасників кримінального правопорушення є вищезазначеним суб'єктом або хоча б одне правопорушення у кримінальному провадженні відповідає вищевказаним критеріям.
На підставі вищевикладеного, прокурор Львівської обласної прокуратури ОСОБА_13 не є належним суб'єктом на погодження повідомлення про підозру щодо військовослужбовця, і відповідно ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12024140000000622. Отже, оскаржуване повідомлення про повідомлення підозри погоджено з порушенням кримінального процесуального законодавства, а саме не належним суб'єктом.
Вищенаведена правова позиція знайшла своє відображення у справі №757/4120/24-к.
Окрім того, в судовому засіданні встановлено, що 03.10.2024 складено повідомлення ОСОБА_7 про зміну раніше повідомленої підозри, що підтверджується її копією, долученою прокурором до матеріалів справи.
Враховуючи те, що 03.10.2024 складено повідомлення ОСОБА_7 про зміну раніше повідомленої підозри, слідчий суддя дійшов висновку, що вирішувати питання про скасування повідомлення про підозру від 15 липня 2024 року не є доцільним, оскільки вказане повідомлення про підозру втратило свою юридичну силу та не може бути предметом оскарження.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та/або повідомлення про нову підозру є окремою процесуальною дією, яка оформлена окремим процесуальним документом, який був складений після звернення сторони захисту до слідчого судді з цією скаргою, а відтак підлягає самостійному оскарженню у відповідності до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, з обов'язковим визначенням слідчого судді для її розгляду у порядку, встановленому ст. 35 КПК України.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність закрити провадження за поданою скаргою на повідомлення про підозру від 15.07.2024.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.7, 9, 22, 26, 42, 276-279, 303, 307, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
закрити провадження за скаргою ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , на повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.15, п.12 ч.2 ст.115 КК України від 15.07.2024 у кримінальному провадженні №12024140000000622 від 12.06.2024.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення та набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги або після винесення ухвали апеляційним судом.
Повний текст ухвали суду виготовлено 09.10.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_1