Справа № 728/2059/24 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/4823/407/24
Категорія - рішення слідчого про закриття кримінального провадження. Доповідач ОСОБА_2
08 жовтня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участю скаржника ОСОБА_6
Розглянула у відкритому судовому засіданні, одночасно в режимі відеоконференції з Бахмацьким районним судом, апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Бахмацького районного суду Чернігівської області від 22 серпня 2024 року,
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського районного управління поліції ГУНП у Чернігівській області ОСОБА_7 від 31 липня 2024 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202475500000050 від 12 квітня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.
Слідчий суддя вказав на те, що дізнавачем ОСОБА_7 у повній мірі досліджені та проаналізовані зібрані у встановленому законом порядку докази, надано їм належну оцінку, постанова дізнавача про закриття кримінального провадження є обґрунтованою та мотивованою, повно та неупереджено проведене дослідження всіх обставин кримінального провадження, оцінені всі докази по справі у їх сукупності. Закриття кримінального провадження відбулося у силу наявності обставин, які виключають кримінальне провадження, а саме вказують на відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати, оскільки постанова дізнавача ОСОБА_7 не містить відповіді на ряд запитань, які дізнавач мав встановити на виконання ухвали Бахмацького районного суду від 11 липня 2024 року, а також не відповідає вимогам ч. 2 ст. 9 КПК України.
Вказує на те, що дізнавачем не були досліджені обставини, які стали підставою для звернення до правоохоронних органів, не в повному обсязі перевірені показання його, як потерпілого, а також свідків та учасників подій 10 березня 2024 року, на об'єктивному та повному дослідженні яких неодноразово наголошувалось в судових рішеннях, якими скасовувались постанови дізнавача про закриття кримінального провадження.
На виконання ухвали слідчого судді, 23 липня 2024 року були проведені слідчі дії з особами, які заявлені потерпілою стороною, під час яких дізнавачем відтворювались події 10 березня 2024 року та фіксувалися на відеозапис. За показаннями потерпілого події, які відбувалися 10 березня 2024 року відображено на відеоплівці, але у постанові про закриття кримінального провадження від 31 липня 2024 року дізнавач ОСОБА_7 жодним чином не зазначає про дії ОСОБА_8 , які останній вчиняв під час його перебування в підвальному приміщенні та дії ОСОБА_8 , які він вчинив під час виходу з підвального приміщення та які призвели до вчинення кримінального правопорушення. Тобто, закриваючи вхідні та єдині двері до підвального приміщення, ОСОБА_8 позбавив його можливості вільно вийти з цього приміщення, при тому, що він не міг його не помітити, адже було достатнє освітлення та між ними була незначна відстань, при тому, що вони знайомі багато часу.
Вважає, що дізнавач навмисно уникає вказівки на такі фактичні обставини та веде слідство по хибному шляху з метою виправдати дії ОСОБА_8 , залучаючи до слідчих дій інших осіб, які не можуть дати правдиві свідчення, так як були відсутні в місці події та є упередженими особами, адже дають свідчення на користь ОСОБА_8 з тих підстав, що мають до потерпілого неприязне ставлення через те, що він не здав грошові кошти в сумі 500 грн., про що йому неодноразово нарікали. Залучення такої кількості осіб, на думку потерпілого , обумовлене тим, що дізнавач має намір не встановити факт кримінального правопорушення вчиненого ОСОБА_8 , а навпаки встановити негативні дані щодо потерпілої особи, тим самим виправдати дії ОСОБА_8 .
Вважає, що дізнавач навмисно не вказує про той факт, що між заявником та ОСОБА_8 триває давній конфлікт, в результаті чого останній забороняє потерпілому користуватися підвальним приміщенням, в тому числі й під час повітряної тривоги, забороняє іншим мешканцям будинку відчиняти для нього вхідні двері до підвального приміщення. Переконаний, що ці відомості вказують про мотив вчиненого кримінального правопорушення.
Звертає увагу на те, що постанова дізнавача не містить згадки про показання свідка ОСОБА_9 , які вказують на те, що саме ОСОБА_8 закрив підвальне приміщення, коли потерпілий ОСОБА_6 стукав у двері та голосно кричав, просив відчинити двері, але ОСОБА_8 не реагував на ці крики, сів в автомобіль та поїхав. Дізнавач не вказав про ці показання свідка, адже вони є доказом прямого умислу ОСОБА_8 на вчинення кримінального правопорушення.
Описова частина постанови дізнавача від 31 липня 2024 року зводиться до того, що потерпілий міг самостійно вийти з підвального приміщення з огляду на попередні висновки дізнавача. Однак, попередні постанови дізнавача ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю кримінального правопорушення були скасовані ухвалою слідчого судді та дії дізнавача повинні були бути направлені на врахування вказівок суду. Оскаржувана постанова дізнавача не містить відповідей на ті питання, які так і залишились не з'ясованими, при тому, що є потерпілий, є свідки, які надали свідчення, встановлений мотив та є особа, яка вчинила кримінально карні дії.
Заслухавши доповідача, заявника, який підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати постанову дізнавача з метою встановлення всіх обставин подій, які відбувались 10 березня 2024 року, при тому, що свідки надали свої показання та є доведеною протизаконність дій ОСОБА_8 , який закрив його в підвальному приміщенні, дослідивши матеріали справи та закритого кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до положень кримінального процесуального кодексу України, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається за наявності обставин, що виключають кримінальне провадження.
Таке рішення можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим/дізнавачем доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Крім того, постанова слідчого/дізнавача про закриття кримінального провадження, згідно зі ст.110 КПК України, має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи.
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_6 звернувся до поліції із заявою про те, що 10 березня 2024 року, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_1 , почувши сигнал тривоги він спустився у підвальне приміщення зазначеного будинку, двері якого були відчинені. У цьому підвальному приміщені перебував громадянин ОСОБА_8 , з яким він перебуває у неприязних відносинах. Через деякий час він побачив, що ОСОБА_8 виходить з підвального приміщення та став кричати, щоб той не зачиняв двері, бо він не зможе вийти, на що останній не реагував та зачинив двері, в результаті чого ОСОБА_6 не міг вийти. Ні за допомогою свідка, ні самостійно двері відчинити він не зміг, а тому був змушений викликати поліцію та працівників ДСНС, які й допомогли йому вибратися з підвального приміщення.
12 квітня 2024 року за даним фактом сектором дізнання відділення поліції №1 (м. Бахмач) Ніжинського районного управління поліції ГУНП у Чернігівській області були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024275500000050, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.
У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 мав статус потерпілого.
Під час досудового розслідування дізнавачем були допитані: потерпілий ОСОБА_6 , свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , надані доручення оперативному підрозділу на встановлення свідків та очевидців події та встановлення фактів, які підтверджували чи спростовували показання ОСОБА_6 та надані відповіді на доручення, проведено огляд місця події - підвального приміщення, що розташоване в будинку АДРЕСА_1 , складено план схему та фото таблицю, з яких вбачається, що до підвалу мається три входи та виходи, проведено слідчий експеримент за участю потерпілого ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 ..
Проаналізувавши отримані відомості, в сукупності з іншими здобутими доказами, 31 липня 2024 року дізнавач сектору дізнання відділення поліції №1 (м. Бахмач) Ніжинського районного управління поліції ГУНП у Чернігівській області ОСОБА_7 виніс постанову про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12024275500000050 від 12.04.2024, у зв'язку з тим, що в діях ОСОБА_8 не було встановлено ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.
Відмовляючи в задоволенні скарги, слідчий суддя керувався тим, що досудове розслідування за повідомленими ОСОБА_6 обставинами було проведено достатньо повно й об'єктивно, дізнавачем проведений необхідний та достатній обсяг роботи щодо збирання та перевірки доказів у даному кримінальному провадженні, в оскаржуваній постанові дана вмотивована оцінка кожного доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, з посиланням на конкретні матеріали справи та положення кримінального процесуального законодавства, проаналізовано комплекс проведених необхідних слідчих дій, за результатами якого не було здобуто доказів винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення по відношенню до ОСОБА_6 .
Вказуючи на те, що дізнавачем не перевірені обставини, про які повідомляв потерпілий, та які не відображені в оскаржуваній постанові про закриття кримінального провадження, ОСОБА_6 в апеляційній скарзі викладає не повну картину подій 10 березня 2024 року.
Так, під час досудового розслідування, в ході огляду місця події - підвального приміщення будинку АДРЕСА_1 , а також під час проведення слідчих експериментів, в тому числі й з потерпілим, було встановлено, що підвальне приміщення окрім основного входу, який обладнаний металевими дверима, має ще два інші входи/виходи, один з яких обладнаний внутрішнім замком з кодом, а сам код записаний на стіні підвального приміщення, яким ОСОБА_6 міг безперешкодно скористатись, але не зробив цього.
Інший вхід/вихід обладнаний дерев'яними дверима, які й були використані працівниками служби ДСНС для звільнення потерпілого. Цим самим шляхом міг скористатись і сам потерпілий, адже дерев'яні двері значно легше зламати ніж металеві.
Більш того, слушними є доводи ОСОБА_8 , яким дізнавач надав оцінку в сукупності з іншими здобутими доказами, про те, що він просто міг не помітити потерпілого в підвальному приміщенні. Так, зі схеми, яку склав дізнавач під час огляду місця події та фототаблиці до протоколу огляду вбачається, що підвальне приміщення має розгалужене розташування приватних приміщень, які використовуються мешканцями для зберігання речей чи інших цілей, що свідчить про те, що при виході з підвального приміщення ОСОБА_8 міг не помітити потерпілого, а коли зачинив двері, то міг і не почути його, з огляду на зовнішні сторонні шуми.
Твердження ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_8 його бачив та чув нічим, окрім його слів не підтверджується. При цьому, з огляду на наявність інших виходів з підвального приміщення, ОСОБА_8 міг і не замислюватись про те, що хтось залишився в підвальному приміщенні, адже ця людина в будь-якому випадку могла скористатись кодовим замком, який й був передбачений саме для цього.
Таким чином, дізнавачем цілком об'єктивно досліджені всі обставини події, яка відбувалась 10 березня 2024 року, допитані всі можливі свідки та учасники цих подій, за їх участі проведені необхідні слідчі дії та не встановлено факту вчинення кримінального правопорушення.
Вказівка ОСОБА_6 про те, що підвальне приміщення має мати відкритий доступ під час повітряної тривоги не приймається до уваги. Так, підвальне приміщення, яке необлаштоване як сховище не може мати статус офіційного укриття, як намагається довести потерпілий. Однак, це не позбавляє осіб, які мають доступ до цього приміщення, переховуватися в ньому під час оголошеної повітряної тривоги. Разом з тим, підвальне приміщення, яке використовується мешканцями, як приміщення з комірками для зберігання власних речей, не може мати відкритий доступ для сторонніх осіб.
Той факт, що ОСОБА_6 не має ключ від однієї з дверей до підвального приміщення, яка встановлювалась коштом мешканців будинку, не свідчить про те, що ОСОБА_8 були вчинені кримінально карні дії, адже він зачинив двері, достеменно знаючи про те, що з підвального приміщення є й інші виходи.
Факт конфлікту між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 автоматично не свідчить про упереджене ставлення до потерпілого, як він намагається довести це перед судом.
Критика ОСОБА_6 змісту постанови дізнавача про закриття кримінального провадження, де на його думку не повно відображені всі показання та встановлені відомості, не приймаються до уваги, оскільки слідчий не має в постанові дослівно викладати показання допитаних осіб, або ж викладати перебіг проведених слідчих експериментів, як помилково вважає потерпілий.
З метою забезпечення незалежності слідчого/дізнавача та всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження закон передбачає поняття «процесуальної самостійності слідчого/дізнавача» та гарантії її забезпечення. Так, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Мотивувальна частина постанови має містити аналіз зібраних у кримінальному доказів та встановлених відомостей, що й відображено в постанові дізнавача від 31 липня 2024 року.
Таким чином, зміст апеляційної скарги ОСОБА_6 свідчить про те, що окрім повторного викладу обставин, які були предметом перевірки під час проведення досудового розслідування, вона не містить доводів, які б спростовували викладені у постанові дізнавача про закриття кримінального провадження та ухвалі слідчого судді факти.
Дізнавачем вжито всіх необхідних заходів для встановлення істини по справі, допитані саме ті особи, які мають безпосереднє відношення до подій 10 березня 2024 року, проаналізовані саме ті докази, які могли б підтвердити або спростувати наявність в діях ОСОБА_8 ознак будь-якого кримінального правопорушення, надано обґрунтовані відповіді щодо висловлених потерпілим відомостей, з урахуванням того, що об'єктивно встановлені відомості не ОСОБА_6 не спростовані.
Отже, окрім своєї незгоди з оцінкою отриманих доказів, інших фактичних даних, які могли б свідчити про умисні порушення вимог кримінального процесуального законодавства при проведенні дізнання та розгляді справи судом з боку дізнавача, прокурора та суду, апелянтом не наведено ні в скарзі на постанову дізнавача про закриття кримінального провадження, ні в апеляційній скарзі.
Таким чином, органом досудового розслідування, у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, всебічно, повно та об'єктивно було проведено дізнання за фактом подій 10 березня 2024 року в підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_1 , за результатами якої винесено постанову, яка відповідає вимогам ст.110 КПК України, та у якій надано відповідь на всі викладені важливі обставини, що вказує на її вмотивованість та відповідність фактичним обставинам встановленим у кримінальному провадженні.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-405, 407, 422, 424 КПК України колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Бахмацького районного суду Чернігівської області від 22 серпня 2024 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову дізнавача про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202475500000050 від 12 квітня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, без змін.
Ухвала набуває законної сили після її проголошення й касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_13