Єдиний унікальний номер справи: 766/4589/23 Головуючий в І інстанції: Дорошинська В.Е.
Провадження №33/819/177/24 Доповідач: Радченко С.В.
Категорія: ст.130 ч.1 КУпАП
09 жовтня 2024 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Херсонського апеляційного суду Радченко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Херсоні апеляційну скаргу адвоката Руденка Михайла Михайловича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 22 серпня 2024 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 22 серпня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 23.08.2023 року о 20-30 годині в м. Херсоні вул. Вишнева, 59 керував транспортним засобом «ВАЗ 210700-20», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Руденко М.М. подав апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 , в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити, посилаючись на її незаконність, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи. Апелянт, зокрема, посилається на те, що обвинувачення його підзахисного у вчиненому правопорушенні ґрунтується на неналежних доказах: водія не повідомили про причину зупинки, не роз'яснено право на захист, порушено порядок проходження огляду на стан сп'яніння, тощо.
Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт посилається на те, що копію з повним текстом постанови він отримав 12.09.2024 року, що підтверджується розпискою.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
У судове засідання до суду апеляційної інстанції учасники справи не з'явилися, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. Від захисника Руденка М.М. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з його участю в іншому кримінальному провадженні, проте, зважаючи що клопотання не підтверджено жодним доказом поважності відсутності захисника, суд дійшов до висновку про можливість розгляду на підставі положень частини шостої статті 294 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.9 а) Правил, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2-5 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у закладах охорони здоров'я.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так з протоколу по адміністративне правопорушення від 23.08.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 23.08.2023 року о 20-30 годині в м. Херсоні вул. Вишнева,59 керував транспортним засобом ВАЗ 210700-20, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За таких обставин, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться: в протоколі про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що останній від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився; наявним в матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери поліцейського. Слід зауважити, що ОСОБА_1 ознайомили зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення, та правами, передбаченими ст.268 КУпАП, що спростовує доводи апеляційної скарги про порушення права на захист правопорушника.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав достатню оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що дії працівників поліції під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення були незаконними, спростовується наявним в матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери працівника патрульної поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 беззаперечно та без примусу з боку працівників поліції відмовився від законної вимоги про проходження огляду на стан сп'яніння як за допомогою технічних засобів так і в закладі охорони здоров'я. При цьому працівники поліції повідомили водія, за якими ознаками йому пропонується пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Спроби ОСОБА_1 пройти огляд за допомогою технічного засобу «Драгер», про що говорить апелянт в апеляційній скарзі, не були вдалими внаслідок не дотримання ОСОБА_1 правил використання приладу, про що йому належним чином було доведено працівниками патрульної поліції. Вбачається, що зупинка автомобіля ОСОБА_1 відповідала вимогам ст.35 Закону України «Про національну поліцію» та була обумовлена порушенням Правил дорожнього руху, за що його було притягнуто до адміністративної відповідальності, що також не викликало жодних заперечень з боку водія та спростовує доводи апелянта стосовно відсутності доказів повідомлення ОСОБА_1 про законність його зупинки. Факт наявності в матеріалах справи направлення на проходження медичного огляду не є обставиною, яка виключає винність ОСОБА_1 , оскільки останній відмовився від такого огляду.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надано.
Враховуючи наведене, проходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
Клопотання захисника Руденка Михайла Михайловича про поновлення строку задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 22 серпня 2024 року.
Апеляційну скаргу адвоката Руденка Михайла Михайловича, який діє в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Херсонського міського суду Херсонської області від 22 серпня 2024 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Радченко