Єдиний унікальний номер справи: 766/3462/24 Головуючий в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/819/401/24 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.2 ст.263, ч.4 ст. 296, ч.1 ст.345 КК України
Єдиний унікальний номер справи: 766/3462/23
іменем України
08.10.2024 м. Херсон
Херсонський апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження № 12023231020000899 від 22.06.2023 за апеляційною скаргою прокурора на вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 30.05.2024, яким:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Херсона, громадянина України, офіційно непрацевлаштованого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
01.06.2021 Голопристанським районним судом Херсонської області за ч.1 ст.286 КК України на 6 місяців арешту з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки, звільненого 12.04.2022 по відбуттю строку покарання;
засуджено:
за ч.2 ст.263 КК України на 1 рік позбавлення волі;
за ч.4 ст.296 КК України на 5 років позбавлення волі;
за ч.1 ст.345 КК України на 1 рік позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_8 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_8 - залишено без змін.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.
На підставі ч.5 ст.72 КК України ОСОБА_8 зараховано у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 22.06.2023 по 23.06.2023 включно та з 31.07.2023 до дня набрання вироком законної сили з розрахунку: одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 1434 гривень.
Вироком суду ОСОБА_8 визнано винним та засуджено за те, що він, переслідуючи прямий умисел, спрямований на порушення встановленого законом порядку правил обороту (користування населенням) холодною зброєю, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, без передбаченого законом дозволу, 22.06.2023 в денний час доби, більш точного часу не встановлено, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , умисно, незаконно, взяв і виніс з квартири на вулицю нескладний ніж, що належить до холодної зброї колюче-ріжучої дії, виготовлений саморобним способом по типу мисливських ножів загального користування, який в подальшому носив приховавши під одягом, а потім публічно демонстрував по АДРЕСА_3 , до моменту вилучення поліцейськими, в ході проведення огляду місця події, в період часу з 16 год. 20 хв. по 17 год. 13 хв. 22.06.2023 року.
Крім того, ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи прямий умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, із застосуванням холодної зброї - нескладного ножа, колюче-ріжучої дії, виготовленого саморобним способом по типу мисливських ножів загального користування, вчинив хуліганство при наступних обставинах.
Так, 22.06.2023 приблизно в 14 год. 30 хв. ОСОБА_8 , перебуваючи в публічному місці - у дворі, поряд з другим під'їздом багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , умисно, нехтуючи загальноприйнятими нормами поведінки в суспільстві, бравуючи власною перевагою над оточуючим, демонструючи вседозволеність та безкарність, протиставляючи себе суспільству, ігноруючи загальноприйняті норми моралі, зверхньо до оточуючих, безпідставно, висловлюючи невдоволення про перебування біля під'їзду і відпочинку на лавці потерпілих ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 , викинув їхні речі з лавки на землю, наказав їм у нецензурній формі покинути місце відпочинку. Однак, вони відмовилися, на що ОСОБА_8 , діставши та утримуючи в руках холодну зброю (вищевказаний ніж) пригрозив їм нанесенням тілесних ушкоджень у разі невиконання його вимог, після чого ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , перелякавшись, покинули місце відпочинку, а ОСОБА_8 продовжуючи хуліганські дії переслідував ОСОБА_9 , яка намагалася врятуватися втечею і покликати на допомогу поліцейських.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, 22.06.2023 близько 14 год. 35 хв., знаходячись у дворі багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, демонструючи явну неповагу нецензурною лайкою і агресивною поведінкою до працівника поліції ОСОБА_11 , погрожував йому насильством, демонструючи холодну зброю - нескладний ніж, колюче-ріжучої дії, виготовлений саморобним способом по типу мисливських ножів загального користування, яким також намагався нанести удар ОСОБА_11 в стегно, в той час як останній, відповідно до ст.2, 18 Закону України «Про Національну поліцію» виконував свої службові обов'язки щодо забезпечення публічної безпеки і порядку, будучи згідно наказу від 10.03.2023 призначеним на посаду оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області та відповідно до наказу ГУ НП в Одеській області № 11/60 від 12.05.2023 року "Про відрядження особового складу зведеного загону ГУ НП в Одеській області" відряджений до Херсонської області, охороняв громадський порядок на мікрорайоні «Острів» м. Херсон, в форменому одязі з табельною вогнепальною зброєю та прибув за повідомленням ОСОБА_9 , з метою припинення хуліганських дій ОСОБА_8 , тобто водночас являвся, відповідно до ст.2 Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" працівником правоохоронного органу.
В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження, доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_8 та правильність кваліфікації його дій, порушує питання про скасування вироку в частині призначення покарання з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м'якість.
Свої доводи мотивує тим, що кримінальні правопорушення, за які засуджено ОСОБА_8 за вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 30.05.2024, він вчинив 22.06.2023 до повного відбуття додаткового покарання за вироком Голопристанського районного суду Херсонської області від 01.06.2021 (не відбув додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 2 роки), суд першої інстанції повинен був призначити ОСОБА_8 остаточне покарання за правилами ст.71 КК України.
Безпідставне не призначення судом остаточного покарання ОСОБА_8 за сукупністю вироків, потягло неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, тобто незастосування судом закону, який підлягав застосуванню, і таке покарання слід вважати м'яким.
Просить повторно дослідити матеріали справи, що характеризують особу винного, скасувати вирок суду першої інстанції в частині призначення покарання та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 покарання:
за ч.2 ст.263 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік;
за ч.4 ст.296 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років;
за ч.1 ст.345 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, повністю приєднати невідбуте додаткове покарання за попереднім вироком Голопристанського районного суду Херсонської області від 01.06.2021, і за сукупністю вироків визначити ОСОБА_8 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки. У решті вирок залишити без змін.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляційні вимоги прокурора та просив ухвалити новий вирок в частині призначення покарання ОСОБА_8 , позицію обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 , які не заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, повторно дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до такого.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, за які він засуджений, за встановлених і викладених у вироку обставин, та правильність кваліфікації його дій за ч.2 ст.263, ч.4 ст.296, ч.1 ст.345 КК України, обґрунтовані доказами, які досліджено судом у порядку, передбаченому КПК України та ніким не оспорюються.
Відповідно до положень ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Враховуючи викладене, предметом апеляційного розгляду є питання правильності застосування судом закону України про кримінальну відповідальність при призначенні покарання ОСОБА_8 за правилами ст.71 КК України.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність при призначенні остаточного покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , колегія суддів вважає, що вони заслуговують на увагу, виходячи з наступного.
Згідно змісту ст.50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ч.1,3 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком, а тому суди повинні точно встановлювати невідбуту частину основного й додаткового покарань і зазначити їх вид та розмір у новому вироку.
Призначене хоча б за одним із вироків додаткове покарання або невідбута його частина за попереднім вироком підлягає приєднанню до основного покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків.
Так, відповідно до матеріалів кримінального провадження, попереднім вироком Голопристанського районного суду Херсонської області від 01.06.2021 ОСОБА_8 засуджено за ч.1 ст.286 КК України до покарання у виді 6 місяців арешту з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.
Указаний вирок набрав законної сили 14.09.2021, а 12.04.2022 ОСОБА_8 звільнився з місць позбавлення волі по відбуттю основного покарання.
Вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 30.05.2024 ОСОБА_8 призначено покарання:
за ч.2 ст.263 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік,
за ч.4 ст.296 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років,
за ч.1 ст.345 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_8 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
У зв'язку з тим, що кримінальні правопорушення, за які засуджено ОСОБА_8 за вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 30.05.2024 він вчинив 22.06.2023 до повного відбуття додаткового покарання за вироком Голопристанського районного суду Херсонської області від 01.06.2021 (не відбув додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 2 роки), суд першої інстанції повинен був призначити ОСОБА_8 остаточне покарання за правилами ст.71 КК України.
Цих вимог закону судом першої інстанції при призначенні покарання дотримано не було.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.409, ч.2 ст.409 КПК України підставою для скасування вироку суду першої інстанції при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є: неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Згідно із п.2 ч.1 ст.420 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання.
За приписами ч.1 ст.421 КПК України обвинувальний вирок, ухвалений судом першої інстанції, може бути скасовано у зв'язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання, скасувати неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання, збільшити суми, які підлягають стягненню, або в інших випадках, коли це погіршує становище обвинуваченого, лише у разі, якщо з цих підстав апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник.
На думку колегії суддів, не призначення судом першої інстанції остаточного покарання ОСОБА_8 за сукупністю вироків потягло неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, тобто незастосування судом закону, який підлягав застосуванню.
Відповідно до ст.65 КК України та сталої судової практики про призначення судами кримінального покарання, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне та достатнє для її виправлення, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції не призначив ОСОБА_8 остаточне покарання за правилами ст.71 КК України, а тому призначене судом покарання слід вважати м'яким.
У зв'язку з чим, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував закону України про кримінальну відповідальність при визначенні ОСОБА_8 остаточного покарання, а тому вирок суду в цій частині не можна визнати законним та обґрунтованим, тому його слід скасувати та ухвалити в цій частині новий вирок.
Призначаючи ОСОБА_8 покарання, апеляційний суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно зі ст.12 КК України за ч.2 ст.263 та ч.1 ст.345 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів; за ч.4 ст. 296 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, а також дані про особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, непрацевлаштований, неодружений, утриманців не має, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, що він раніше судимий, та, маючи не зняту та непогашену судимість, позитивних висновків для себе не зробив та на шлях виправлення не став.
Обставиною, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття. Обставинами, що обтяжують покарання, вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку та вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням наведених обставин, виправлення ОСОБА_8 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що покарання, яке призначено судом першої інстанції ОСОБА_8 лише за правилами ч.1 ст.70 КК України та без застосування ст.71 КК України, є недостатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, тобто воно не забезпечить мету кримінального покарання - не тільки виправлення засудженого, але й запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Необхідність призначення ОСОБА_8 остаточного покарання за правилами ст.71 КК України, як випливає, погіршує становище обвинуваченого, а тому апеляційний суд за результатами апеляційного розгляду має ухвалити свій вирок в частині призначення покарання, яким призначити ОСОБА_8 покарання:
за ч.2 ст.263 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік;
за ч.4 ст.296 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років;
за ч.1 ст.345 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, повністю приєднати невідбуте додаткове покарання за попереднім вироком Голопристанського районного суду Херсонської області від 01.06.2021 у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 2 роки, і за сукупністю вироків визначити ОСОБА_8 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які б були підставами для зміни чи скасування оскаржуваного вироку в іншій частині, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Тому, зважаючи на доводи сторони обвинувачення та заявлені нею вимоги, апеляційну скаргу прокурора слід задовольнити повністю.
Керуючись ч.15 ст.615, ст.404, 407, 409, 413, 420, 421 КПК України, апеляційний суд.
Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити.
Вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 30.05.2024 щодо ОСОБА_8 в частині призначення покарання - скасувати та ухвалити новий вирок.
Призначити ОСОБА_8 покарання:
за ч.2 ст.263 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік;
за ч. 4 ст.296 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років;
за ч.1 ст.345 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, повністю приєднати невідбуте додаткове покарання за попереднім вироком Голопристанського районного суду Херсонської області від 01.06.2021 у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 2 роки, і за сукупністю вироків визначити ОСОБА_8 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.
У решті цей вирок суду першої інстанції щодо нього - залишити без змін.
Вирок набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржений учасниками судового провадження в касаційному порядку протягом 3 місяців з дня проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4