Справа №577/904/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Потій Н. В.
Номер провадження 33/816/596/24 Суддя-доповідач Рунов В. Ю.
Категорія 130 КУпАП
Іменем України
27 вересня 2024 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 577/904/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 23.02.2024, якою
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1
визнана винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
установив:
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити, оскільки протокол був складений без дотримання визначних ст. 254 КУпАП строків, висновки судді щодо існування об'єктивних обставин на його складення майже через 7 місяців не грунтуються на вимогах закону, яким не передбачено будь-яких інших строків для складання протоколу ніж як протягом 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення. Медичний висновок був складний з порушенням вимог закону, тому є недійсним.
Постановою судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 23.02.2024 ОСОБА_4 визнана винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на неї накладене стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 17000 грн з позбавленням права керування т/з строком на один рік. Стягнуто на користь держави 605,60 грн судового збору.
Згідно постанови судді, ОСОБА_4 03.07.2023 о 10:30 в м. Конотоп по вул. Вирівська керувала т/з BMW 3181, д/н НОМЕР_1 під дією лікарського засобу, що містить бензодіазепін, який знижує швидкість реакції та увагу, згідно висновку щодо результатів медичного огляду № 151 від 05.07.2023, чим порушила вимоги п. 2.9а ПДР.
До початку апеляційного розгляду від ОСОБА_4 надійшла письмова заява про розгляд апеляційної скарги у її відсутність, тому апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що не суперечить приписам ст. 268, 294 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вказана вище апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Зокрема, розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, суддя суду першої інстанції цілком вірно дійшла висновку, що водій ОСОБА_4 керувала т/з під дією лікарського препарату, що знижує увагу та швидкість реакції, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано та об'єктивно підтверджується доказами у справі, а саме:
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП КМР «Конотопська ЦРЛ ім. Ак. М. Давидова» від 05.07.2023, згідно якого ОСОБА_4 оглянута лікарем 03.07.2023 о 10:55, в ході якого установлений факт вживання останньою бензодіазепіну (а. с. 9);
- актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого установлений факт вживання ОСОБА_4 бензодіазепіну (а. с. 48);
- результатом аналізу № 200 від 03.07.2023 на вміст наркотичних речовин, згідно якого у ОСОБА_4 був виявлений бензодіазепін (а. с. 49);
- письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 15.02.2024, згідно яких остання підтвердила, що 03.07.2023 о 10:30 керувала автомобілем BMW 3181, д/н НОМЕР_1 по вул. Вирівська в м. Конотоп і була зупинена поліцейськими, які запропонували їй пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, на що вона погодилася. Під час огляду повідомила лікарю, що вживала гідазепам в кількості 1/4 таблетки як заспокійливе перед сном. Про те, що даний препарат може знижувати реакцію їй не було відомо. Курс лікування було припинено 30.06.2023 за чотири доби до моменту керування. 15.02.2024 від поліцейських дізналась, що за результатами її огляду був виявлений вказаний препарат. Автомобіль продала та перебувала за місцем прописки у м. Бориспіль вул. В. Момота, 40, наміру переховуватися не мала (а. с. 10);
- відеозаписами з технічних засобів поліцейських, згідно яких водій ОСОБА_4 не заперечувала факт керування нею т/з і погодилась пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я (а. с. 11).
Доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо (ч. 1 ст. 251 КУпАП).
Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ч. 1 ст. 251, ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, тому у протоколі та у постанові присутнє посилання на порушення ОСОБА_4 вимог п. 2.9а ПДР, згідно яких водієві забороняється керувати т/з, перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а сама процедура огляду на стан сп'яніння закріплена у ст. 266 КУпАП, розділі Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду».
Згідно визначеної процедури огляд водія на стан наркотичного сп'яніння, проводиться у закладі охорони здоров'я, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення в присутності поліцейського. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан сп'яніння затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп'яніння в інших закладах забороняється. Тобто, у разі наявності підстав вважати, що водій т/з перебуває у стані наркотичного сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. При цьому згідно п. 7, 8 розділу ІІІ цієї Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Вищенаведене підтверджує як факт керування ОСОБА_4 т/з, перебуваючи під впливом лікарського препарату, що знижує увагу та швидкість реакції, так і дотримання поліцейськими передбаченої законом процедури огляду, який був проведений за згодою ОСОБА_4 в закладі охорони здоров'я.
Що стосується доводів апеляційної скарги про недійсність висновку лікаря закладу охорони здоров'я, то апеляційний суд вважає їх необґрунтованими, оскільки висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.07.2023, складений лікарем КНП КМР «Конотопська ЦРЛ ім. Ак. М. Давидова» відносно водія ОСОБА_4 за наслідками її огляду 03.07.2023 о 10:55, відповідає вимогам законодавства України про адміністративні правопорушення. При цьому згідно п. 11, 13 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» лікар, що проводить огляд, повинен ознайомитися з документами, які посвідчують особу водія (паспорт, посвідчення водія та інші документи). Лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд водія т/з, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ. За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції видається на підставі акта медичного огляду.
Необхідно зауважити, що апеляційний суд в межах даної справи позбавлений можливості надавати будь-яку оцінку кваліфікації, компетенції й фаховій відповідності працівникам закладу охорони здоров'я вимогам професійних стандартів, оскільки відповідність таким вимогам засвідчують певні документи (диплом державного зразка про медичну освіту; сертифікат лікаря-спеціаліста, виданий вищим медичним навчальним закладом, закладом післядип¬ломної освіти III-IV рівнів акредитації; посвідчення про присвоєння (підтверд¬ження) відповідної кваліфікаційної категорії за спеціальністю тощо), а рішення про надання права на професійну діяльність в Україні таким особам ухвалює МОЗ. При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що право водія на оскарження висновку за результатами медичного огляду передбачене п. 14 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», але ОСОБА_4 не скористалася цією нормою, висновок лікаря щодо результатів медичного огляду з підстав його неповноти або неправильності не оскаржила, як не оскаржила і самі дії працівників закладу охорони здоров'я.
Крім того, відповідно до інструкції для медичного застосування лікарського засобу «Гідазепам», затвердженої наказом МОЗ від 04.04.2018 № 614 (реєстраційне посвідчення № UA/8579/01/01, UA/8579/01/02), гідазепам - це медикаментозний засіб, який за своєю фармакотерапевтичною групою відноситься до психопатичних засобів, похідних бензодіазепіну, відповідно до своїх фармакологічних властивостей такий лікарський засіб діє як денний транквілізатор та селективний анксіолітик, а в графі «особливості щодо застосування» інструкції до препарату зазначено, що у період лікування слід утриматись від діяльності, що потребує підвищеної уваги та швидкої реакції. При цьому норми закону не передбачають встановлення кількісного складу таких лікарських препаратів в організмі під час дослідження біосередовища, а водій ОСОБА_4 в усякому випадку не мала права ігнорувати вимоги законодавства України про адміністративні правопорушення, так як «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди; ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02), а кожний т/з, який знаходиться в русі, повинен мати водія, який повинен контролювати свій т/з таким чином, щоб бути завжди у змозі належним чином їм управляти, бути ознайомленим з правилами дорожнього руху, приписами в області безпеки дорожнього руху, а також з такими факторами, які можуть вплинути на його поведінку (п. 1, 5 і 6 ст. 8 Конвенції про дорожній рух (Відень, 08.11.1968) та положень Європейської угоди, яка доповнює цю Конвенцію (Женева, 01.05.1971).
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення, крім іншого, є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП), а завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Відповідно вимог ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст. 258 цього Кодексу.
Огляд водія ОСОБА_4 на стан спяніння в закладі охорони здоров'я відбувся 03.07.2023 о 10:55 (включаючи результатом аналізу біосередовища № 200 від 03.07.2023), а висновок висновком щодо результатів медичного огляду безпосередньо лікарем був складений 05.07.2023, після чого був отриманий поліцейськими, які одразу вжили ряд заходів щодо встановлення її місцезнаходження.
Оскільки в діях ОСОБА_4 вбачався склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, то останню поліцейські намагалися активно знайти аж до 15.02.2024, а коли знайшли, то склали відносно неї протокол про адміністративне правопорушення, що не суперечить вимогам законодавства України про адміністративні правопорушення, так як протокол, у разі його оформлення, складається не пізніше 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення. Тобто, коли ОСОБА_4 була виявлена поліцейськими, тоді і був складений відносно неї відповідний протокол, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині не заслуговують на увагу і задоволенню не підлягають.
Таким чином, оригінал протоколу про адміністративні правопорушення, який знаходиться у справі, відповідає вимогам КУпАП і містить всі обов'язкові елементи, які закон встановлює до змісту протоколу (ст. 256 КУпАП), а саме суть правопорушення (об'єктивна сторона) - керування особою т/з, перебуваючи під впливом лікарського препарату, що знижує увагу та швидкість реакції, конкретний пункт ПДР - 2.9а і нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність - ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому поліцейським при складанні відносно ОСОБА_4 протоколу про адміністративне правопорушення дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм, права та законні інтереси останньої. При цьому в справі протокол є не тільки джерелом доказів, але й виступає ще й як юридичний документ акт (процесуальна дія і процесуальне рішення компетентної особи, яка уповноважена його складати - ст. 254, 255 КУпАП), який свідчить про порушення компетентною особою Національної поліції справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому є не тільки доказом у справі, а й обов'язковим процесуальним документом.
Послідовність викладення в диспозиціях наведених вище правових норм завдань дає підстави для висновку, що застосування належної юридичної процедури є не самоціллю, а важливою умовою досягнення результатів адміністративного судочинства, визначених законодавцем як пріоритетні, охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, сумлінного виконання своїх обов'язків.
Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, одержаній унаслідок істотного порушення прав та свобод людини, тобто імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини.
Відтак, у кожному з вищезазначених випадків простежується чіткий зв'язок правил допустимості доказів з фундаментальними правами і свободами людини, гарантованими Конвенцією та/або Конституцією України, тому вирішуючи питання про вплив порушень порядку проведення огляду на стан сп'яніння на доказове значення отриманих у його результаті відомостей, суд повинен насамперед з'ясувати вплив цих порушень на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання.
Суддя суду першої інстанції не вийшла за межі зазначених у протоколі обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами (у тому числі й уповноваженою особою національної поліції, яка склала протокол про адміністративне правопорушення - ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП) та досліджених у судовому засіданні доказів, достатніх у своїй сукупності і взаємозв'язку для доведення вини ОСОБА_4 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення ст. 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
Постанову судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 23.02.2024 відносно ОСОБА_5 залишити без змін, а її апеляційну скаргу на цю постанову - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її ухвалення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В. Ю. Рунов