Номер провадження 22-ц/821/1548/24Головуючий по 1 інстанції
Справа №703/2138/23 Категорія: 305010900 Крива Ю.В
Доповідач в апеляційній інстанції
Фетісова Т. Л.
08 жовтня 2024 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:
суддя-доповідачФетісова Т.Л.
судді секретарГончар Н.І., Сіренко Ю.В. Широкова Г.К.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника відповідача адвоката Черниченка Є.М. на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25.07.2024 (повний текст складено 30.07.2024, суддя в суді першої інстанції Крива Ю.В.) у цивільній справі за позовом АТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП,
АТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» звернулося у травні 2023 року до суду з даним позовом, яким просило стягнути з відповідача на його користь завдані збитки в розмірі 88 030,00 грн., мотивуючи про те, що 04.01.2019 між позивачем та ОСОБА_1 було укладено Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс) № АМ/8516490, предметом якого були майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Кіа Sorento», д.н.з. НОМЕР_1 .
22.05.2019 о 22 годині 50 хвилин в м. Черкаси по вул. Можайського, сталася ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу «Кіа Sorento», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та транспортного засобу «Daewoo Gentra», д.н.з. НОМЕР_2 .
Внаслідок ДТП було пошкоджено транспортний засіб «Daewoo Gentra» з вини відповідача, цивільно-правова відповідальність якого, як водія забезпеченого автомобіля «Кіа Sorento» була застрахована у ПрАТ ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», згідно поліса № АМ/8516490.
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.10.2019 у справі №712/12627/19 відповідача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (порушення ПДР, що призвело до пошкодження транспортних засобів з матеріальними збитками). Крім того, постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 31.10.2019 у справі №712/12646/19 відповідача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП (керування транспортним засобом у стані сп'яніння). Провадження у вказаних справах про адміністративні правопорушення закрито за закінченням строків накладення адміністративних стягнень.
До позивача звернулася потерпіла особа із заявою про настання страхового випадку в зв'язку з чим позивач здійснив виплату страхового відшкодування згідно страхового акта № 190000258371 від 25.11.2019 у розмірі 88030,00 грн.
Оскільки відповідач керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, відтак ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» має право зворотної вимоги (регресу) до ОСОБА_1 на суму 88 030,00 грн., що й обумовило звернення з цим позовом до суду.
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25.07.2024 позовні вимоги у справі задоволено з посиланням на обов'язок особи, винної у виникненні ДТП, яка керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, відшкодувати страховику виплачене страхове відшкодування.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник відповідача адвокат Черниченко Є.М. подав 20.08.2024 засобами поштового зв'язку апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування вказано на те, що у матеріалах справи відсутні докази щодо обґрунтованості розміру виплаченого позивачем страхового відшкодування, так як оцінка автомобіля потерпілого здійснювалася лише з урахуванням його стану після ДТП. У справі також відсутні докази вартості технічно справних складників автомобіля потерпілої в ДТП особи. Отже позивач не довів розмір завданих збитків. Позивач пропустив строк позовної давності.
У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» просила апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, оскільки вважає його законним та належним чином обґрунтованим.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим . Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При розгляді справи встановлено, що між позивачем ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зареєстрований в єдиній центральній базі даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів 04.01.2019, у формі Полісу № АМ/8516490, яким було забезпечено транспортний засіб марки «Кіа Sorento», д.н.з. НОМЕР_1 , 2008 року випуску.
Строк дії договору з 05.01.2019 по 04.01.2020 включно (а.с. 6).
Відповідно до постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.10.2019 у справі №712/12627/19 - 22.05.2019 року о 22 годині 50 хвилин в м. Черкаси по вул. Дахнівській, поблизу вул. Можайського, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Кіа Sorento», д.н.з. НОМЕР_1 , не впевнився в безпечності, виїхав на смугу зустрічного руху, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем «Daewoo Gentra», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку, внаслідок чого автомобілі отримали механічні ушкодження та завдано матеріальні збитки. Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито за закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова набрала законної сили 16.10.2019 (а.с.11).
Відповідно до постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 31.10.2019 у справі №712/12646/19, 22.05.2019 о 22 год. 50 хв. в м. Черкаси по вул. Дахнівська, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Кіа Sorento», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився згідно висновку лікаря нарколога №390 від 23.05.2019. Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито за закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова набрала законної сили 20.12.2019 (а.с.13).
Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої її ухвалено в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Вина відповідача у вчиненні вказаних вище адміністративних правопорушень сторонами у даній справі не заперечується.
Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Така правова позиція вбачається з постанови Верховного Суду від 26.10.2022 у справі №645/6088/18.
Як слідує із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого 06.07.2017, ОСОБА_2 є власником транспортного засобу «Daewoo Gentra», д.н.з. НОМЕР_2 (а.с. 14).
03.06.2019 було проведено огляд транспортного засобу «Daewoo Gentra», д.н.з. НОМЕР_2 , про що складено акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість) (а.с.15-18).
Керуючись п. 34.4 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», спеціалістами позивача було проведено огляд пошкодженого в ДТП 22.05.2019 з вини відповідача транспортний засіб «Daewoo Gentra», д.н.з. НОМЕР_2 та складено відповідний акт огляду, на підставі якого в програмному комплексі «AUDATEX» складено калькуляцію відновлювального ремонту ТЗ.
Відповідно до ремонтної калькуляції № 19-0258371 від 25.10.2019 вартість ремонту транспортного засобу «Daewoo Gentra», д.н.з. НОМЕР_2 , становить 224940,97 грн. (а.с.19-21).
Водночас, згідно розрахунку ринкової вартості КТЗ (С) ринкова вартість автомобіля «Daewoo Gentra», д.н.з. НОМЕР_2 , 2014 року виготовлення, станом на 22.05.2019 складає 165 030,00 грн. (а.с. 22).
Згідно п. 30.1. ст. 30 Закону - транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до п. 30.2 ст. 30 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Як вбачається з розрахунку страхового відшкодування № 190000258371 від 25.11.2019, проведеного на підставі калькуляції № 19-0258371 від 25.10.2019 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Daewoo Gentra», д.н.з. НОМЕР_2 , становить 224940,97 грн.; ринкова вартість транспортного засобу на дату ДТП складає 165030,00 грн.; вартість залишків транспортного засобу після настання страхового випадку становить 75000 грн.; безумовна франшиза - 2000 грн.; сума страхового відшкодування становить 88030 грн. (а.с. 24).
З огляду на викладене вище апеляційний суд не погоджується з аргументами скаржника про те, що у матеріалах справи відсутні докази щодо обґрунтованості розміру виплаченого позивачем страхового відшкодування, так як оцінка автомобіля потерпілого здійснювалася лише з урахуванням його стану після ДТП, адже відповідний розмір збитків обґрунтовано визначено з урахуванням вартості аналогічних транспортних засобів та за об'єктивної можливості оцінити автомобіль потерпілого лише в стані після ДТП.
Не можна погодитися з аргументами скаржника і про те, що в справі відсутні докази вартості технічно справних складників автомобіля потерпілої в ДТП особи, так як за правовідносин між сторонами справи (винуватець ДТП та страховик його цивільно-правової відповідальності) питання про правову долю решток пошкодженого автомобіля не вирішується.
Крім того, вартість залишків транспортного засобу після настання страхового випадку визначено з урахуванням справних складників автомобіля, що скаржником не спростовується наданими доказами.
Далі, згідно заяви щодо досягнення згоди в частині розміру та способу здійснення страхового відшкодування між потерпілою ОСОБА_3 та страховиком ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп'досягнуто згоду про розмір страхового відшкодування, який складає 88030, грн. Зазначений розмір страхового відшкодування розраховано на підставі розрахунку Audatex та з урахуванням передбаченого розміру франшизи 2 000 грн., застосування коефіцієнту фізичного зносу (за наявності) та інших вимог, що передбачені ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (а.с.25).
Згідно Страхового акту № 190000258371 від 25.11.2019 на підставі розрахунку суми страхового відшкодування № 190000258371 від 25.11.2019, калькуляції № 19-0258371 від 25.10.2019, заяви про настання страхового випадку від 18.11.2019, прийнято рішення про виплату суми страхового відшкодування у розмірі 88030,00 грн. Строк сплати страхового відшкодування - протягом 10 днів з дати затвердження страхового акту (а.с.26).
З платіжного доручення № ЗР104180 від 28.11.2019 слідує, що ПрАТ УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» сплатила ОСОБА_3 88030 грн. відшкодування згідно страхового акту № 190000258371 від 25.11.2019 (а.с.27).
Стверджуючи про обов'язок особи, винної у виникненні ДТП, яка керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, відшкодувати страховику виплачене страхове відшкодування, позивач подав позов у цій справі.
Правовідносини, наявні між сторонами справи на підставі вищевикладених фактичних обставин, мають таке правове регулювання.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
За обставин цієї справи винуватцем у ДТП внаслідок якої застрахований автомобіль зазнав механічних пошкоджень є відповідач, що під сумнів сторонами не ставиться.
Згідно приписів ст. 3 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Стаття 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає право страховика подати після виплати страхового відшкодування регресний позов до страхувальника за наявності певних умов.
Згідно п. «в» п.п. 38.1.1. п. 38.1 ст. 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).
З вищенаведеного слідує, що у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.
За обставин цієї справи відповідач спричинив ДТП, керуючи автомобілем у стані алкогольного сп'яніння та відмовився пройти медогляд на стан сп'яніння, тобто у аспекті вимог п. «в» п.п. 38.1.1. п. 38.1 ст. 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» наявні підстави для відшкодування за його рахунок виплаченого страховиком відшкодування потерпілій особі.
Відтак висновки суду першої інстанції по суті позовних вимог у справі є вірними.
Апеляційний суд відхиляє аргументи скаржника про те, що позивач пропустив строк позовної давності, з урахуванням такого.
Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з заявою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність визначена ст.257 ЦК України і становить три роки. Згідно з частиною шостою статті 261 ЦК України за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.
Разом з тим, на території України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України,ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан з 05 години 30 хв. 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.
ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, що набрав чинності з 17.03.2022 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнено пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259,362,559,681,728,786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».
Таким чином визначений ЦК України загальний строк позовної давності для звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів позивача не сплинув та діє впродовж дії правового режиму воєнного стану на території України, оголошеного та продовженого за відповідними указами Президента України.
З огляду на наведені положення законодавства позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в межах строку позовної давності, встановленого у ст. 256, ст.257 ЦК України, з врахуванням п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Інших доводів, які б свідчили про те, що спір у справі суд першої інстанції вирішив невірно, подана апеляційна скарга не містить.
Згідно ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25.07.2024 у даній справі належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі положень ст.141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді слід залишити за скаржником.
Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25.07.2024 у даній цивільній справі - залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді залишити за скаржником.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.
Повну постанову складено 08.10.2024.
Суддя-доповідач
Судді