справа № 691/1130/24
провадження № 2-о/691/81/24
01 жовтня 2024 року м. Городище
Суддя Городищенського районного суду Черкаської області Савенко О.М., вивчивши матеріали заяви з додатками ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою,-
встановив :
01 жовтня 2024 року до Городищенського районного суду Черкаської області через систему «Електронний суд» від представника заявника ОСОБА_2 надійшла заява ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою.
Вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою, приходжу до наступного висновку.
За змістом ст.4 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів і за ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Положенням ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В рішенні Європейського Суду з прав людини в справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року зазначено, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Разом з тим, Європейський Суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що реалізуючи пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступу до правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух. Таким чином, в кожному випадку заявник при зверненні до суду із заявою повинен як дотримуватися норм процесуального законодавства, так і очікувати, що ці норми застосовуються. Крім того, необхідно в даному випадку також зазначити, що залишення позовної заяви без руху не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не перешкоджає позивачу усунути недоліки, які стали підставою залишення позовної заяви без руху.
Заявником, за матеріалами цивільної справи, прийняте рішення про звернення до суду із заявою про оголошення фізичної особи померлою.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до ч.4 ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України.
Підставою оголошення фізичної особи померлою є презумпція її смерті.
Справи про оголошення особи померлою розглядаються судом в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Відповідно до статті 305 ЦПК України, заява про визнання фізичної особи померлою подається до суду: за місцем проживання заявника, за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, за місцезнаходженням її майна.
Згідно з ч.1 ст.46 ЦК України, фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Відповідно до ч.1 ст.306 ЦПК України, у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
При цьому заявник має мати особисту цивільну правову зацікавленість у зміні правового стану особи, яку він просить оголосити померлою. Для підтвердження цього повинні бути наведені обставини, які свідчать про те, що між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою існують особисті або майнові правовідносини, матеріально-правовий зв'язок або за відсутності такого зв'язку дані про те, що відсутність фізичної особи є для заявника перешкодою у реалізації суб'єктивних прав або виконання обов'язків.
За правовими наслідками оголошення фізичної особи померлою прирівнюється до правових наслідків, які настають у разі смерті фізичної особи, а саме на майно такої особи відкривається спадщина. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п'яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини.
Враховуючи вище наведене, заінтересованими особами у даній справі мають бути усі спадкоємці особи, якщо вони є, чи відповідна територіальна громада. В заяві також має бути зазначено власником якого саме майна є особа, яка визнається померлою.
Заявником не визначено належним чином коло осіб, на права та інтереси яких може вплинути ухвалене рішення із чітким визначенням їх процесуального статусу як заінтересованих осіб, зокрема: органу опіки та піклування, який має вживати заходів до опіки над майном фізичної особи, місцеперебування якої не відоме; органу державної реєстрації актів цивільного стану, який є реєстратором рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою чи померлою. У заяві, в порушення вимог ст.306 ЦПК України, не зазначено обставини, що вказують безпосередньо на наявність підстав вважати фізичну особу померлою.
Подана заява не містить обгрунтування чому саме особу слід вважати померлою, як і відсутні відомості про те, що стосовно ОСОБА_3 вживалися розшукові заходи, остільки особа має статус зник безвісти.
Визнання особи померлою є крайньою мірою та потребує встановлення всіх об'єктивних обставин, що стали передумовою для такого звернення, з метою уникнення в подальшому негативних наслідків щодо переходу майнових прав особи, оголошеної померлою, у разі її появи. Обов'язок щодо доказування обставин, що підтверджують відсутність відомостей про місце перебування особи, яку заявник просить оголосити померлою, у місці її постійного проживання протягом трьох років, покладається чинним законодавством України саме на заявника. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.03.2018 року у справі № 638/18251/16-ц.
Заяви у справах окремого провадження повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтями 175, 177 ЦПК України, так і нормам процесуального законодавства, що врегульовують порядок вирішення судом порушеного питання, зокрема у справах за заявами про розгляд судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, встановленого ст.ст. 305,309 ЦПК України.
Відповідно до ч. ч. 1,2,3 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст. 175, 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Оскільки, встановлено, що заяву ОСОБА_1 подано без додержання вимог, викладених у статтях 175-177, 294 ЦПК України, подана заява з додатками підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст.ст.4, 13, 175-177, 185, 260, 294 ЦПК України, суддя,-
постановив:
заяву ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою - залишити без руху.
Повідомити заявника ОСОБА_1 про необхідність виправити недоліки у поданій заяві, зазначені в мотивувальній частині ухвали, відповідно до вимог ст.175, ч.2 ст.293, ст.306 ЦПК України, а саме: навести обставини, які свідчать, що між заявником та особою, яку вона просить оголосити померлою існують особисті або майнові правовідносини, матеріально-правовий зв'язок або за відсутності такого зв'язку дані про те, що відсутність фізичної особи є для заявника перешкодою у реалізації суб'єктивних прав або виконання обов'язків; вказати заінтересованими особами спадкоємців особи, якщо вони є; зазначити власником якого майна є особа, яка визнається померлою; визначити коло осіб, на права та інтереси яких може вплинути ухвалене рішення із чітким визначенням їх процесуального статусу; обгрунтування чому саме особу слід вважати померлою, в той час як їй надано статус зник безвісти; відомості про розшук особи стосовно якої вирішується питання про оголошення фізичної особи померлою.
Встановити строк заявнику ОСОБА_1 для усунення недоліків заяви - п'ять днів з дня вручення копії ухвали суду.
Копію ухвали суду, для виконання, направити заявнику ОСОБА_1 та представнику заявника, адвокату Власенко Анні Валентинівні.
Роз'яснити заявнику, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений судом строк заява буде вважатися неподаною та повернута з додатками.
Ухвала суду оскарженню, в апеляційному порядку, не підлягає.
Суддя О.М.Савенко